Коли Крим заразив Італію: історії про те, як чума вбивала людей по всьому світу

Бубонна чума

Чума все ще існує по всьому світу, але зараз її вже успішно лікують антибіотиками. Бубонна чума називається так, бо характерним симптомом є лімфатичний вузол або "бубон" під пахвами. Якщо не лікувати, чума є потенційно летальною. З 2010 по 2015 роки було зафіксовано 3248 випадків чуми, 584 людини померли. 24 канал розповідає історію хвороби та аналізує останні випадки.

Зазвичай інкубаційний період складає від 2 до 6 днів, після чого проявляється клінічна картина. Окрім "бубонів" серед симптомів: лихоманка, озноб, головний біль, біль у м'язах та втома. Якщо вражені легені, то затруднюється дихання, виникає кашель та грудний біль. Третій варіант – ураження крові та внутрішніх органів (септична чума).

Особливий вид інфікування – поїдання м'яса сирих тварин, це дуже популярно в Азії. Після кількох випадків у регіоні Внутрішня Монголія КНР видала додаткову заборону на вживання тварин, які можуть переносити чуму. В останні роки чума в основному вирувала у Демократичній Республіці Конго та на острові Мадагаскар. А ще у гірській державі Перу в Південній Америці.

Китай став епіцентром останнього спалаху, а точніше – місто Баяннур на північний захід від Пекіну. Там ввели попередження щодо загрози зараження чумою. Влада міста закликала повідомляти про знахідки мертвих тварин, таких як білки та бабаки, яких китайці їдять.

М'ясо бабака стало причиною нових випадків чуми / Фото Wikipedia

Це не перший випадок. Вважається, що саме хутро бабака стало причиною чуми у 1911 році, коли загинуло 63 тисячі китайців. Його продавали і транспортували по всій країні разом з блохами. Окрім Китаю, два випадки були зафіксовані у сусідній з ним Монголії і теж через цю саму тварину.

Коли людство дізналось про чуму 

Сучасні вчені говорять про появу чуми ще з Давнього Єгипту. Про це заявила археологиня Єва Панайотакопулу з Університету Шеффілда. Це новий поворот, бо раніше вважалося, що чума прийшла з Центральної Азії разом з першими караванами. 

Дослідниця розбиралася з побутом ери фараонів, а також писала про те, "які хвороби тоді могли мати люди, які хвороби могли мати їх свійські тварини, як вони могли заразити людей".

Колись біля Нілу жили вже вимерлі пацюки, для яких блохи були паразитом. Ці гризуни переносили чуму в міста, які почали поставати вздовж дельти Нілу 3500 років тому. Особливо близько люди та щури були під час повеней. Єгиптяни теж визнавали, що мали справу зі схожою хворобою. Про це йде мова у так званому папірусі Еберса (приблизно 1500 р. до.н.е.). 

Міжнародна торгівля допомогла рознести чуму далі. Прибувши з Індії, торговці інфікували єгиптян, а потрапивши на кораблі, які пливли через Середземно море, чума потрапила до Європи. У Старому Світі перші записи про епідемію чуми стосуються Візантії. Спалах 541-549 років став першим задокументованим та отримав назву Юстініанова чума (по імені тодішнього імператора). 

Після нього спалахи, про які є згадки, тривали до 757 або 767 року, загалом сталося до 18 хвиль чуми. У Західній Європі вперше потужна епідемія, за свідченнями Григорія Турського, сталася у Королівстві Франків (міста Арль, Нарбонна, Альбі та Марсель). Тоді це вважалося покаранням людей Богом за їх гріхи. 

Деякі ранні автори вказують на появу чуми в Нубії (сучасний Судан, на південь від Єгипту), Аксумі (Ефіопія) та в Ємені у той самий час, що й Юстініанова. 590-го року чума вразила Рим та забрала життя Папи Пелагія II. Загалом вважається, що перша пандемія цієї хвороби могла вбити до 100 млн людей до кінця Античного світу. 

Хвороба в Середні Віки 

Середньовічна чума знищила половину населення Європи / Малюнок History.com

Втім, світову "славу" чума отримала під час пандемії XIV століття, відомої як "Чорна Смерть". Під час неї чума розвинула різні форми: бубонна, септична, легенева та інші. Смертність під час деяких з них складала 95-100%. З якої саме країни середньовічна чума бере свій початок, незрозуміло до кінця. Є варіанти щодо Монголії у 1346 році, російської Казані або Каспійського моря.

Як і під час чуми Юстініана, спостерігалися природні лиха та катаклізми: посухи, похолодання, дощі, сарана. Гризуни мігрували до людей, які селилися все ближче та ближче між собою. Тож, епідемія стала неминучою. Європейський голод початку XIV століття послабив імунну систему жителів, гігієна ще не стала загальноприйнятою, міста були брудні та завалені сміттям. 

Як би там не було, але італійці, тікаючи з території Золотої Орди, потрапили до Кафи (сучасна Феодосія, Крим). Місто тоді належало генуезцям, монголи взяли його в облогу та інфікували, перекидаючи мертві тіла через стіну. 

У той же 1348 рік, пандемія доходить до Парижу, Англії, Австрії та Швейцарії.

Часто спалах супроводжується антисемітськими погромами. Взимку 1349 року в Європі вбивають тисячі євреїв, зокрема у Страсбургу та Майнці. А влітку, англійський корабель привозить чуму до Скандинавії – перші випадки в Норвегії, Швеції та Данії. Далі заражається Гренландія і кінці кінців –Русь. Не виключено, що саме чума зупинила вікінгів та їх бажання досліджувати Північну Америку, куди вони вже плавали.

У 1350 році невеселий, але курйозний випадок стався у Шотландії: королівство вирішило вторгнутися до Англії через її слабкість та враженість чумою. Але поки армія чекала на кордоні, то всі заразились, 5 тисяч солдат померло! Відступаючи, солдати рознесли хворобу вдома, чверть Шотландії вмирає. 

За цю першу середньовічну хвилю помирає від 25 до 50 млн європейців, половина населення континенту. Але епідемія відкриває дорогу Реннесансу та перебудові старого світу на новий, але чума ще кілька разів повернеться, ніколи не зникаючи назавжди. 

Сучасні методи проти давньої хвороби 

Венеція боролася ізоляцією хворих на островах / Фото your tours in Venice

Як і зараз проти коронавірусу, проти чуми використовували карантинні обмеження та соціальне дистанціювання. Торговці намагалися максималньо обмежувати контакти між собою, чистили поверхні та товари. Бо чума могла передаватись через них.

Перший карантин було запроваджено у Рагузі (сучасний Дубровник, Хорватія). Під нього підпадали усі прибуваючі кораблі та каравани. Ті, хто прибував з заражених земель, мали місяць (!) відбути в ізоляції на острові Мркан або в місті Кавтат. Але не заїжджати до Рагузи та округу (закони 1377 року – 24). Сам термін "карантин" походить від італійського quarantino, тобто "40 днів". Це не має стосунку до медицини, а лише до Біблії: Великий Потоп лив 40 діб, стільки ж Ісус провів у пустелі. 

Навіть з такими законами, Рагуза потерпала у 1391 та 1397 роках.

Венеціанці звели першу – Санта Марія ді Назарет. Всередині хворі були ізольовані від інших, їм надавалася посильна в ті часи допомога. За їжу та утримання платила держава. Незалежно, чи була епідемія чи ні, лазарет був завжди готовий та чекав на кораблі, які могли бути інфіковані. 

Ще одна важлива нині робота – відслідковування контактів. Півтисячі років тому це… вже робили.

Наприклад, під час епідемії 1576 року, один лікар використав цей спосіб, щоб зняти підозру з жінки, яку звинувачували у поширенні чуми в громаді біля озера Гарда, Італія. Лікар тоді додав, що жодна людина, яка контактувала з жінкою, не заразилася. В місті Нюрнберг два століття (!) вели точні анкети усіх хворих. Там, серед іншого, питали: коли, з ким, як пацієнт спілкувався та контактував.