Вагітна Мендель і Сімпсони-провидці: топ найгучніших фейків року

Дезінформація завжди небезпечна, а особливо у часи кризи.

Адже часто вона посилює наші страхи, створює паніку та провокує суперечки.

Фейків у мережі уникнути не вдасться, тому потрібно навчитися відрізняти їх від правди.

Проаналізуємо фейки, які останнім часом найактивніше поширюються мережею.

Вагітність Мендель від Зеленського.

Чутки про те, що прессекретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель може бути вагітна від глави держави, поширили одразу кілька джерел.

Засновник політичного руху на підтримку Порошенка "25%", журналіст Роман Реведжук у фейсбуці опублікував пост, в якому припустив вагітність Мендель.

«What? Мендель вагітна від Зеленського?» – написав Реведжук.

Також про начебто любовну інтрижку між президентом та його прессекретаркою в ютубі розповів і екслідер партії "5.10" Геннадій Балашов.

За його словами, чутки про вагітність ширяться урядовим кварталом.

«Невже президент вирішив піти шляхом Кеннеді, Клінтона, Януковича? Якщо чутки підтвердяться, то нас очікує крах слуг народу», – зазначив Балашов.

@video=//www

Інформація викликала неабиякий ажіотаж у мережі.

Водночас Мендель виклала фото з останніх поїздок до Одеси та Чернівців.

На них у прессекретарки Зеленського не помітні ознаки вагітності.

Зрештою, якою б не була ситуація, такі питання особисті.

Тому поширення їх для громадськості свідчить про непрофесіоналізм.

Часто таку інформацію розповсюджують заради рейтингів або дискредитації когось.

Затоплений стадіон на Одещині.

Стадіон у воді?.

Президент Володимир Зеленський 4 липня був присутнім на відкритті після капітального ремонту стадіону в місті Южне, що на Одещині.

Наступного дня у мережі з’явилася інформація, що після дощу стадіон весь у воді.

Про це у фейсбуці написав Андрій Даниленко.

За його словами, президент виголосив промову і поїхав.

А тоді випав дощ і затопив стадіон.

«Все, до чого торкнеться Зе (Зеленський – 24 канал) перетворюється в лайно (економіка, армія, міжнародна політика, закони, суди)», – написав Даниленко.

Виявляється, ні.

Однак на його жаль, інформацію спростував мер Южного Володимир Новацький.

Він заявив, що знімок старий та відфотошоплений, а сама інформація – фейкова.

«Головним завданням, яке влада ставила перед проєктувальниками, була побудова якісної дренажної системи.

Адже ділянка – проблемна, на ній завжди утворювалася "стояча вода" після дощу, бо він побудований в низині», – наголосив Новацький.

Та додав, що вода того дня зійшла зі стадіону протягом години.

Відповіді на ЗНО за гроші.

Кажуть, знання не купиш, а от результати головного тесту випускників пробують продавати.

Що пропонують махінатори.

Шахраї за певну плату пропонують випускникам та їхнім батькам придбати зошити сертифікаційних робіт ЗНО.

Можна без правильних відповідей (дешевше), а можна й з ними (доведеться викласти більше).

"Продавці" інформації запевняють у надійності й достовірності своїх джерел.

Аби переконати людину скористатися "чудовою пропозицією" махінатори надсилають лист із буцімто офіційної скриньки Українського центру оцінювання якості освіти.

Часто шахраї ще ставлять на псевдо документи логотип центру.

Як це коментують в УЦОЯО.

Водночас в УЦОЯО наголошують, що в установі створено потужну систему захисту інформації на всіх етапах підготовки та проведення ЗНО.

Укладають тести і друкують сертифікаційні роботи в умовах суворої конфіденційності.

Безумовно, купити можна що завгодно, але стовідсотково це не буде тест ЗНО,.

– наголошують там.

У центрі закликають випускників та їхніх батьків не ставати жертвами махінаторів.

Адже це лише гроші на вітер.

Пластикові медалі ветеранам.

Ветеран поскаржився на підроблені медалі.

Учасник АТО Олег Болдирєв на псевдо "Мартін Брест" заявив, що ветеранам у червні вручили фальшиві медалі "Учасник бойових дій".

Мовляв, вони не металеві, а зі звичайного пластику, лише підфарбованого в золотистий колір.

Образився і сам військовий (свій пост він завершив надемоційним "виродки, тупо виродки"), та й громадськість загалом.

У коментарях до допису ветерана люди писали "сильніше принизити армію неможливо", "а чому не паперові", "яка війна, такі й медалі".

Його колега спростував це.

Водночас популярний блогер із Вінниці та колишній боєць АТО Олександр Гром написав у фейсбуці, що у 2018 році бачив пластикові медалі "Ветеран війни".

Однак тоді зчинився справжній скандал.

Гром зауважив, що, наскільки йому відомо, після розголосу "пластик вилучили з військкоматів".

Крім того, у положенні про відзнаку чітко написано, з якого матеріалу вона має бути виготовлена.

А тоді й сам ветеран відмовся від слів.

Згодом Олег Болдирєв таки виправив свій пост фейсбуці.

Він вибачився за дезінформацію.

Пояснив, що його ввела в оману вага медалі – сплав дуже легкий і надто схожий на пластик.

"Я повинен вибачитися перед тими людьми, яких, хоч і мимоволі, обдурив своїм постом про медаль, і перед Міністерством оборони України.

Емоції під час виявлення цих надлегких медалей періщили просто через край", – написав "Брест".

Щоб переконатися, з чого ж таки медаль виготовлена, АТОвці підпалили її.

Вона не розплавилася, а нагрілася – це доводить, що відзнака металева.

Наприкінці травня у Міннеаполісі відбулося скандальне затримання афроамериканця Джорджа Флойда.

Поліцейський душив затриманого, попри його благання зупинити це.

Після цього люди вийшли на мітинги – спершу у Міннеаполісі, згодом по всіх Сполучених Штатах, а тоді – й по світу.

Популярності набув кадр з "Сімпсонів", на якому зображена сцена начебто арешту Флойда, яку творці змогли передбачити.

На фото правоохоронець затримує афроамериканця, тримаючи на його шиї коліно.

Саме такий прийом застосували поліцейські при арешті Джорджа Флойда, що й призвело до його смерті.

Кадр зробили, аби привернути увагу до проблеми.

Згодом виявилося, що такого кадру в мультсеріалі немає.

Знімок зробив користувач мережі з ніком Юрі Помо.

Він зобразив скандальний арешт та одну з героїнь Лізу Сімпсон, що тримає плакат протестувальників "Справедливість за Джорджа".

Чоловік хотів, аби завдяки мультсеріалу люди задумались над ситуацією.

Всім з дитинства відомий цей мультсеріал.

Уявіть, що ви дивитесь з дитиною епізод, де трапляється ця жорстока сцена, без жартів, іронії, яка присутня в "Сімпсонах".

Що ви будете відчувати?.

– написав Помо.

Фейки про коронавірус.

Взимку 2020 року коронавірус увірвався в наше життя та відчутно змінив його.

COVID-19 – тема, яку обговорюють найбільше.

Відповідно й фейків щодо цього теж багато.

Пригадаємо деякі з них.

Увага: дезінфекція з вертольотів.

З 12 березня в Україні впровадили загальнонаціональний карантин.

А вже 16 березня у соцмережах українців закликали з 23:00 залишатися вдома, бо проходитиме дезінфекція з вертольотів.

Такі повідомлення отримали жителі Львівщини, Тернопільщини та Києва.

Неправдивість цього повідомлення підтвердили у фейсбуці Тернопільського штабу по боротьбі з коронавірусом.

Окрім того, офіційне спростування цієї інформації поширила у фейсбуці і пресслужба СБУ.

Інші фейки про коронавірус:.

Ліки від коронавірусу є.

Курці не хворіють на COVID-19.

Щоб виявити коронавірус, достатньо затримати повітря.

Часник і цибуля чи вітаміни захистять COVID-19.

Люди з другою групою крові більш вразливі до коронавірусу.

Так само не варто довіряти інформації, де джерелом є невідомий "лікар з Китаю, який перехворів коронавірусом", таємничий "вірусолог з МОЗ Італії", секретний "брат керівника відділу Офісу Президента", знайома "українка, яку не поклали до лікарні в США" тощо.

Хто поширює такі фейки.

Продукують їх, переважно, низькоякісні ЗМІ – заради рейтингів і тиражів.

Вони ж разом із соцмережами також несуть відповідальність за поширення неправдивої інформації, яку виголошують політики, чиновники, експерти чи невідомі жартівники.

Кому це вигідно: фармкомпаніям, виробникам засобів індивідуального захисту, нечесним бізнесменам, які вирішили нажитися на пандемії.

Де черпати правдиву інформацію.

На сайтах американського Центру контролю та профілактики захворювань і Всесвітньої організації охорони здоров'я.

В Україні – на сайтах Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я, офіційних телеграм-каналу і вайбер-спільноти "Коронавірус_інфо".

Як не стати жертвою фейків.

Насамперед скептично ставитись до будь-яких новин в інтернеті чи постів у соцмережах.

Перевіряти на першоджерелах.

Якщо в новині є посилання – перейти по ньому.

Читати текст повністю, адже заголовки часто можуть бути маніпулятивними.

Перевіряти автора – чи реальна він людина та чи заслуговує на довіру.

Звертати увагу на дату публікації.

Аналізувати інформацію – факт це чи лише чиясь суб’єктивна думка.

Пам’ятати необмежені можливості фотошопу та не завжди вірити картинці, якою б правдоподібною вона не виглядала.

Радитися з експертами.

Ресурс для перевірки правдивості інформації.

Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із фактчекінгу.

З 2003 році в США виник Fact.

Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні.

Сайт, на якому спростовують міфи про американську культуру: snopes.

com та Truth.

Європейські журналісти та активісти також розробляють ресурси для боротьби проти фейкових новин.

Наприклад, BBC створив ресурс BBC Reality Check.

В Україні теж існують ініціативи з перевірки правдивості новини.

Зокрема, Stop.

org, заснований у 2014 році.