Як батьків і дітей об’єднує спільна справа: дві цікаві історії власного бізнесу та хобі

Загальні справи батьків і дітей дозволяють не тільки передати якийсь досвід від старших до молодших, але також об'єднує їх та зміцнює сімейні відносини. Читайте реальні історії українських брендів та спортсменів, як заради справи об’єдналися батьки та діти.

Видання DTF Magazine розповіло, як батьки і сини захопилися серфінгом і виробництвом аксесуарів та продовжують цю справу разом.

Творці бренду HARDRIDE

Анатолій Череміс почав займатися власною справою завдяки синові після революції в 2014 році. Його син Володимир захотів хорошу сумку і подумав: "навіщо купувати, якщо батько чудово шиє і може зробити щось своє". Тато відреагував на цю пропозицію схвально.

Анатолій наголошує, що це робота хороша та цікава, а ринок на той час не був насичений такими сумками. Тому батько і син для матеріалу сумок обрали важкий елемент кордура. Працювати з ним непросто, але надійність цих сумок набагато вища.

"Я конструктор чоловічого та жіночого одягу та шию одяг з 1975 року, з моменту, коли вступив до будівельного технікуму на архітектуру. Стипендії було мало, кожен з нас заробляв гроші по-своєму. Одного разу знайомий хлопець прийшов в дуже гарному костюмі, який сам пошив. Якщо він зміг, то я і зможу", – згадує Анатолій студентські роки.

Син Володимир Череміс (ліворуч) та тато Анатолій (праворуч) / Колаж 24 каналу

Так, через тиждень він попросив свою маму пошити йому штани, щоб подивитися, як вона це робить. Тоді він розсердився на неї. Адже вона зробила не той фасон,. Тож, ввечері юний Анатолій їх розпоров, перешив та навіть пофарбував.

Він поїхав в них до Києва і всі знайомі почали питати, де він взяв їх. Потім підійшов один хлопець і попросив продати штани за 60 рублів. З того часу Анатолій почав так заробляти.

Його син Володимир пішов по стопах батька, адже він щодня дивився, як тато займається шиттям і конструюванням. Тож, він з дитинства став конструктором і робив не просто машинки якісь, а складні штуки. Тож, підрісши, Вова почав допомагати батьку з бізнесом.

Розбіжності у нас з сином можуть виникати з організаційних питань бізнесу. Я далекий від цього, він же добре розбирається і намагається мені прищепити, а мені важко, я ж конструктор,
– додає Анатолій Череміс.

Чоловіки почали з сумок-месенджерів, потім робили бронежилети для учасників Революції гідності. Для сумок вони використовували нейлон Cordura з водонепроникним просоченням, який у всьому світі став еталоном в тактичному спорядженні.

"І оскільки ніхто в Україні не зміг задовольнити наших вимог до якості виготовлення сумок, ми прийняли рішення відкрити власне виробництво. Таким чином і з'явився HARDRIDE", – каже Володимир.

Так, син створює дизайн або ідею, а батько розробляє конструкцію. Володимир займається продажами і рекламою, а Анатолій виробництвом і контролем якості.

Захоплення серфінгом

Юрій Кордиш вперше спробував ловити хвилі без вітрила в 33-34 роки, а віндсерфінгом почав займатися ще з 14 років. "Я намагався прищеплювати своїм синам любов до віндсерфінгу, але хлопців більше захопив класичний серфінг, тому він почав підтримувати їх починання і тягу до спорту", – розповів Юрій.

Зараз серф-активісти створили Українську федерацію серфінгу і займаються популяризацією серфінгу в країні. Співзасновником та президентом Української Федерації Серфінгу став син Юрія – Василь Кордиш.

Син Василь Кордиш (ліворуч) та батько Юрій (праворуч) / Колаж 24 каналу

Хлопець розповідає, що він постійно займався з татом і був у його "тусовці" з віндсерферів, скейтерів, сноубордистів тощо. "Всі каталися, і я в тому числі. А далі відносини з усім цим склалися самі по собі. Але з часом все-таки серфінг вийшов на перше місце", – каже Василь.

Спочатку хлопець вчився і тренувався на Чорному морі, в Одесі. Іноді вони виїжджали на якісь серф-тріпи до Криму, а згодом він потрапив за програмою Work & Travel в Америку, де провів майже два місяці.

Як Василь вчився кататися на дошці: дивіться відео

Василь сприймав серфінг спочатку як розвагу. Вже пізніше вони з братом почали знаходити і привозити якісь хороші дошки, серйозніше підходити до справи та частіше кататися.

Тому вони разом з друзями і однодумцями-серферами створили Федерацію серфінгу України. Адже зараз серфінг став олімпійським видом спорту, тож Василь хоче дати можливість українським серферам взяти участь в Іграх, розвинути серфінг в Україні, популяризувати його і не сидіти на місці.