Не колядувати, а заробляти. Як молодіжним центрам впровадити платні послуги

Так красномовно на сленгу громадського сектора іноді називають процес пошуку коштів на розвиток своїх організацій і проєктів.

Однак є можливість «заробляти» самим — запровадити платні послуги.

Переваги для всіх очевидні: мешканці громад отримують потрібні речі за адекватну ціну, а організації знімають із себе ярлики «бюджетожерів» і «грантоїдів».

Молодіжні центри — не виняток.

Вони стикаються з тим, що наданих громадою грошей не вистачає на розвиток.

Тому низка молодіжних центрів країни вже продають свої послуги людям.

Звучить просто, але є юридичні й організаційні нюанси.

Цій темі Український кризовий медіацентр у рамках програми DOBRE присвятив навчальний зумінар для представників молодіжних центрів країни.

Семінар модерувала Оксана Мальченко — тренерка програми «Молодіжний працівник», голова ГО «Простір рівних можливостей».

Це єдина в Україні ГО, яка має свій дитячий оздоровчий заклад, що діє офіційно і фінансується виключно за кошти від продажу путівок.

Учасники семінару вивчали:.

як організаційна форма центру впливає на процес впровадження платних послуг;.

як розрахувати й затвердити вартість послуг;.

які послуги можуть надавати молодіжні центри; який потенціал і можливості розширення спектру таких послуг.

Варто запам'ятати: процедури складні, але є лайфхаки, є готові історії успіху.

Процедура впровадження платних послуг залежить від організаційної форми молодіжного центру.

Часто молодіжні центри ніяк не оформлені юридично.

Наприклад, ініціативна група звернулася до влади, отримала приміщення та здійснює активність у рамках проєктів.

Для впровадження платних послуг молодіжний центр треба зафіксувати «на папері».

Юридично молодіжний центр може діяти як:.

окремий підрозділ громадської організації;.

окрема комунальна установа або відділ/підрозділ комунальної установи/закладу;.

окремий підрозділ при органі місцевого самоврядування (управлінні).

Варіант із ГО — найлегший, за словами Оксани Мальченко.

Закон «Про громадські об'єднання» дозволяє вести діяльність, закріплену в Статуті організації.

Це рішення лишається за загальними зборами або правлінням ГО.

Це простий механізм також тому, що гроші ГО розміщені в банку, ними легше розпоряджатися, на відміну від сценаріїв із казначейськими рахунками.

Як ГО заробляти платними послугами:.

Затвердити перелік послуг на загальних зборах.

Директор ГО надає послуги згідно з договорами, гроші надходять у банк.

ГО витрачає гроші на свій розсуд.

Якщо це витратити на статутну діяльність — кошти не оподатковується.

Найкращий варіант — створити у складі ГО відокремлений підрозділ, зареєструвати його, призначити керівника, відкрити окремий рахунок.

Щодо бюджетних організаційних форм — є три варіанти.

Центр як окремий комунальний заклад.

Переваги: свій статут/положення, рахунок у казначействі, самостійна юридична особа, керівник центру приймає рішення, підтримка бюджету, стабільність діяльності.

Особливості: залежність від політичної ситуації у громаді, підпадає під дію закону «Про місцеве самоврядування».

Громади мають право створювати комунальні заклади і як власник — писати їм Положення.

Якщо Положення, затверджене місцевою радою, не передбачає надання платних послуг, то доведеться адвокатувати зміни.

Зароблені гроші перебувають у казначействі.

Казначейство — це водночас і банк, і система контролю.

Під кожні надходження доведеться прописувати кошторис.

Комунальні заклади дуже залежні від політичної ситуації.

Коли змінюються склади депутатського корпусу й голів, може змінитися й ставлення до закладу.

Також після перших зароблених центром коштів депутати можуть «порадити», як їх використати, адже мають на це право як представники громади.

У цьому разі мінімізувати ризик втручання в діяльність здатна молодіжна рада.

Перевага комунальних закладів — інституційна стабільність.

Такі заклади закривають зрідка, тому центр може бути впевненим у покритті основних витрат — на оренду та зарплатню.

Це значна перевага перед варіантом із ГО, адже громадська організація шукає кошти своїми силами.

Центр як підрозділ комунального закладу.

Переваги: підтримка бюджету, стабільність діяльності.

Особливості: положення прописане власником (комунальним закладом) і може потребувати змін, не має власного рахунку, підпорядковується керівнику комунального закладу, підпадає під дію закону «Про місцеве самоврядування».

Якщо молодіжний центр існує при комунальному закладі — це так само, як і в першому випадку, тільки рішення залежать ще й від керівника установи.

До того ж, зароблені кошти стають власністю всього закладу, а не центру.

Центр у складі органу місцевого самоврядування (наприклад, при відділі освіти, культури).

У такому разі — це вже бюджетна структура.

Переваги: підтримка бюджету, стабільність діяльності.

Особливості: не має власного рахунку, підпорядковується керівнику відділу, підпадає під дію закону «Про місцеве самоврядування», державні акти.

Бюджетний кодекс обмежує перелік платних послуг і їхню вартість.

Вони мають узгоджуватися з кошторисами, затвердженими профільними міністерствами.

Такі обмеження існують для закладів сфер культури, освіту та спорту.

Проте тут важливу роль відіграє ідея децентралізації: право вирішувати питання вартості послуг центру надається громаді.

Відповідні ж постанови Кабміну можна і наразі треба брати за основу під час розрахунку вартості платних послуг.

Лайфхак: як зробити так, щоб не затверджувати спецфонд у Казначействі.

Згідно з Господарським кодеком, бюджетна установа може укладати договори про партнерство.

«Тобто ми можемо визначити ГО, яка надаватиме послуги замість нас, а ми отримаємо гроші на діяльність молодіжного центру.

Так роблять школи, — розповіла Оксана Мальченко.

— ГО збирає пожертви, надає послуги, уклавши зі школою законний договір.

Але ГО передає зароблене на баланс школи відповідним актом».

Модераторка каже, що цей варіант цікавий і з точки зору грантової діяльності.

Одне «але»: ці гроші стають казначейськими.

Казначейство керується не кошторисом проєкту, а затвердженими нормами.

Ще один лайфхак для працівників сектору — поєднувати діяльність у ГО і комунальному закладі.

Досвід громад.

Учасники зумінару поділилися своїми історіями втілення ідей із платними послугами.

Юрій Матевощук (Ланівці, Тернопільщина) розповів про створення і роботу Культурного центру Єловицьких на базі музею.

Завдяки культурному центру комунальна установа почала відроджуватися.

Документально культурний центр став структурним підрозділом установи.

Центр має своє положення, а комунальна установа — статут.

«Коли ми утворили культурний центр на сесії міськради, ми зрозуміли, що статут нам не пасував.

Тема про платні послуги — це маяк для депутатів: це можливість проносити кошти», — розповів Юрій Матевощук.

Далі створили перелік платних послуг і ухвалили на сесії ради.

Проте ще не надавали їх.

Після такого успіху почали звертатися ГО з пропозиціями провести в центрі захід і заплатити за оренду.

Проте доводилося відмовляти, адже статут не передбачав надання платних послуг: «У майбутньому ми хочемо більшість заходів проводити безкоштовно, але коли виникають схожі пропозиції, ми хочемо надавати в оренду приміщення, техніку — проектори, музичне обладнання.

Зал нашого центру сподобався молодятам, і там проводяться урочисті церемонії весілля.

Поки що надаємо безкоштовно, а коли матимемо платні послуги — це зміниться.

Люди готові платити і підтримувати центр».

Серед позитиву — успіх центру позначився й на комунальній установі: «Завдяки тому, що ми добре працювали у структурному підрозділі, міськрада виділила кошти на реконструкцію самого музею», — резюмував Юрій Матевощук.

При цьому в центрі працюють лише двоє — він і завгосп, а решта — волонтери.

Є центр, який уже надає платні послуги.

Це Новомосковський культурно-освітній дитячо-молодіжний центр на Дніпропетровщині.

Він працює з 2017 року в структурі міського управління культури.

Очільниця центру Анастасія Стоїло надала покрокову інструкцію, як працювати із платними послугами.

Задуматися, для чого потрібні платні послуги, які би зацікавили громаду.

Довершити ідеї допомогла Постанова Кабміну «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури».

Юридично правильно скласти перелік.

Прикласти розрахунок, скільки послуги коштуватимуть населенню.

Затвердити перелік на сесії ради.

Після цього можна працювати із платними послугами.

Узгодити, як надавати послуги: укладати договір, продавати квитки або проводити по акту як благодійний внесок.

Гроші йдуть на спецрахунок.

Використати зароблені кошти.

На зарплати та премії — не можна.

Можна придбати обладнання, меблі, техніку, проплатити послугу для розвитку центру.

Ці кошти залишатимуться на рахунку, поки їх не використають.

Як щодо самих послуг.

Які послуги може надавати молодіжний центр? Якщо сказати коротко — організація, оренда, створення.

Це організація свят, дитячих ігрових програм, розробка сценаріїв і конкурсів, організація кінопереглядів, виступи професійних мистецьких колективів, проведення семінарів, майстеркласів, використання комп'ютерної техніки, ксерокопіювання, оренда паркувальних місць, створення рекламних буклетів, звукозапису тощо.

Є перспектива надання послуг онлайн.

Учасники також обговорили майбутнє соціальних послуг і можливого державного замовлення на них.

Як розрахувати вартість здачі майна в оренду?.

Існують Закон і Постанова, які регламентують оренду комунального й державного майна.

З питаннями щодо калькуляції Оксана Мальченко порадила звернутися до двох типових схем.

Перший принцип.

Є балансова вартість об’єкту — за скільки його купили — і є нормативний термін його використання.

Можна банально розділити вартість об’єкта на кількість днів чи годин його використання.

Людина фактично відшкодовує вартість зношення цього об'єкта.

Але заробітку в цьому немає: об'єкт зношується, і виникає потреба купувати новий.

Другий принцип.

Зробити моніторинг аналогічних послуг на регіональному рівні — надіслати запити в організації, які надають такі послуги на комерційній основі.