Вибори у Польщі. Посол Андрій Дещиця про наслідки для України

Президентом Польщі переобрано Анджея Дуду.

Чинний глава держави переміг свого опонента, міського голову Варшави Рафала Тшасковського, у запеклій боротьбі.

Нинішній президент отримав біля 51% голосів виборців, Тшасковського підтримали майже 49%.

Нинішня виборча кампанія стала аномально довгою через епідемію коронавірусу – перегони тривали з лютого цього року.

Про те, які зміни можуть принести в українсько-польські відносини другий строк Дуди, чому частина польських виборців радикалізовані і чи є в цьому загроза для України – в першій частині інтерв’ю «Главкома» з нашим послом у Польщі Андрієм Дещицею.

Пане Андрію, як результати виборів у сусідній державі треба оцінювати з України? Враховуючи значну конкуренцію, особливо у другому турі, чи слід очікувати змін у польській політиці?.

Перш за все, не Україна має говорити, що задоволена результатами.

Перш за все, мають бути задоволені громадяни Польщі.

Я думаю, що вони задоволені не тільки результатом, а і явкою, яка становила 68%.

Це один з найвищих показників на виборах у Польщі за останні 30 років.

Також слід пам’ятати, що вибори, перший тур яких відбувся 28 червня, а другий – учора, були перенесені з травня через епідемію коронавірусу.

Нинішня виборча кампанія була однією з найдовших в історії Польщі, бо тривала з лютого.

Я не очікую, що відбудуться якісь кардинальні зміни у відносинах України і Польщі тому, що політика президента Дуди і його особиста участь, заангажованість в українсько-польську співпрацю, в діалог між нашими країнами, є відомою позицією.

Думаю, ми побачимо продовження співпраці, яка існувала до цього часу, яка була за часів президента Порошенка і потім продовжена президентом Зеленським.

Посол України Андрій Дещиця.

Можна сказати, що Польща обрала консервативний шлях розвитку?.

Якщо ми порівняємо програми обох кандидатів, то можемо побачити, що там є відмінності.

Хоча обоє кандидатів виступали за сильну Польщу.

Тільки у випадку президента Дуди – це сильна Польща, яка базується на традиційних цінностях: культурних, релігійних, духовних, історичних.

Порівняємо цю програму з програмою Рафала Тшасковського, який також хотів і хоче бачити Польщу сильною, але сильною в рамках європейських структур, перш за все, і активною на міжнародній арені.

Є певні розбіжності (між основними кандидатами) у цьому підході, але тим не менше, обидва кандидати виступають за розбудову Польської держави на основі демократії, права, європейських цінностей і в рамках ЄС і НАТО.

Чи звучала тема України під час виборчої кампанії? Якщо аналізувати програми кандидатів, то слово «Україна» звучало лише кілька разів у їхніх текстах?.

Питання України як такої не обговорювалося у програмах, дебатах, виступах обох кандидатів.

Тим не менше, підхід щодо відносин з Україною, позиція президента Дуди нам відома.

Сподіваюся, що він поводитиметься так само, як і раніше, підтримуючи Україну на міжнародній арені, розвиваючи двосторонні відносини.

У програмі кандидата від опозиції Рафала Тшасковського був один пункт, який передбачав зміцнення підтримки України, на міжнародній арені в інтеграційних прагненнях, протидію російській агресії.

Коли ми вже говоримо про питання, які стосувалися України, можна згадати дебати кандидатів, які відбувалися перед першим туром.

Під час них незалежний кандидат Шимон Головня, відповідаючи на запитання, куди він здійснить свій перший візит, політик сказав, що в Україну, тому що потрібно показати, наскільки для нас важливими є відносини з сусідньою державою.

Очевидно, не тільки символічно, а й практично потрібно реалізувати цю політику.

У інших кандидатів питання України так високо у порядку денному не стояло.

Це добре чи погано?.

Ми говоримо про вибори у Польщі.

Тому, перш за все, у риториці кандидатів було те, що цікавило польського виборця.

Кандидати мали програми, які були близькі полякам.

Тому очікувати, що будуть розігрувати українську карту, було не варто.

Може, це і добре.

Ви згадали про кандидата Головню.

Перед другим туром він публічно підтримав Тшасковського.

Це означає, що Україні, можливо, була б вигідна зміна влади у Польщі?.

Як я уже сказав, ми знаємо позицію одного і другого кандидатів.

Думаю, що відносини з президентом Дудою, які розвиваються і на рівні особистих контактів (з керівниками України), і офіційному рівні, є достатньо добрими.

Кандидат Тшасковський також дуже добре знає Україну, бо як держсекретар в МЗС, який відповідав за європейську інтеграцію у 2014 році, дуже активно підтримував Україну на європейських платформах, під час різних зустрічей.

Це було в той час, коли запроваджувалися санкції проти Росії на підтримку України.

Принципових змін у ставленні до України за перемоги того чи іншого кандидата не було би.

Але ми повинні працювати з тим, кого вибрав народ Польщі: це – президент Анджей Дуда.

У першому турі виборів брав участь праворадикальний кандидат Кшиштоф Босак, який набрав майже 7% голосів.

За дослідженням, оприлюдненим каналом TVN, 23% виборців віком від 18 до 29 років вважають його достойним лідером країни.

Чи становить небезпеку для українсько-польських відносини настільки висока підтримка цього кандидата серед молоді, враховуючи, що Босак не приховує, що виступає за більш жорсткі відносини з Україною?.

У кожному суспільстві є якісь радикальні сили.

В даному випадку ми говоримо про «Конфедерацію свободи та незалежності», яка представляє такі сили у польських суспільстві і парламенті.

Їхнім представником є Босак.

Думаю, що це (підтримка Босака на виборах – «Главком») характерна для багатьох суспільств, які хочуть радикальних і швидких змін.

Тому особливо молодь підтримує ці зміни.

Але подивіться на результат виборів Рафала Тшасковського.

Його електорат – це молодий електорат, який виріс у часи, коли Польща вступила до ЄС, який не знає кордонів, який має можливості їздити по Європі і працювати, і навчатися, який абсолютно добре почувається в Польщі, куди приходять європейські інвестиції, де є європейські фонди, які будують інфраструктуру.

Електорат бачить переваги членства у ЄС, тому Тшасковський має таку підтримку.

Але, очевидно, що багато хто, особливо серед молодих людей, хоче ще більше прискорити, радикалізувати (ситуацію), тому підтримує Босака як кандидата правої політичної сили «Конфедерації».

Можливо це тому, що вони (молоді люди) не зовсім задоволені тією стабільністю, яку їм дає уряд «Права і справедливості».

Тим не менше, це не є більшість.

Вони (праворадикальні сили – «Главком») поки що кардинально не впливають на прийняття рішень ані в парламенті, ані на рівні уряду.

Тому поки це не є загрозою для українсько-польських відносин.

Ви зауважили, що голосування відбулось при високій явці під час другого туру.

Вона стала можливою в тому числі завдяки ноу-хау, голосуванню поштою? Наскільки такий досвід був вдалим, чи могла би його перейняти Україна?.

Це вимушений досвід, тому що проведення виборів припало на час епідемії коронавірусу.

Єдиний спосіб (для багатьох людей проголосувати) – це було надсилання бюлетенів поштою.

Тим не менше підготовка до такого проведення виборів вимагає дуже ретельної технічної бази і навіть змін в законодавстві.

Все не так просто.

Тому, власне, у Польщі і відмовилися від проведення виборів поштою у травні і перенесли голосування на той час, коли епідеміологічна ситуація дозволятиме їх проводити у звичайному режимі на виборчих дільницях.

Чи цей досвід є корисним? Звичайно, так.

Для того, щоби мати можливість проводити таким чином вибори у випадку, якщо ситуація з якихось різних причин не дозволятиме приходити на дільниці.

Тим не менше, ця можливість вимагає ретельного доопрацювання.

Бо було дуже багато нарікань серед виборці, громадян Польщі, які проживають в різних країнах світу, які із запізненням отримували виборчі пакети, або пошта невчасно доставляла їх до посольств чи консульств.

Михайло Глуховський «Главком».

Вибори президента у Польщі.

Хто проти Дуди?.

Керівник штабу головного суперника Дуди: Нинішня влада Польщі воює зі своїми сусідами.