Національна асоціація медіа закликає нардепів ухвалити в першому читанні закон про медіа

Національна асоціація медіа закликає нардепів ухвалити в першому читанні закон про медіа.

Про це йдеться в заяві на офіційному сайті.

Документ в організації вважають «реальною можливістю вперше за багато років провести медійну реформу».

«Детектор медіа» наводить повний текст заяви:.

Національна асоціація медіа, що представляє понад 140 медіаорганізацій із усіх регіонів України, закликає народних депутатів України невідкладно ухвалити в першому читанні проєкт закону № 2693 «Про медіа», а медійну та експертну спільноту консолідуватися для ефективного обговорення та доопрацювання проєкту між першим та другим читаннями.

Сучасне ефективне збалансоване законодавство – одна з ключових умов розвитку ринку українських медіа.

Воно має визначити єдині базові стандарти якості контенту, що захищатимуть аудиторію, встановити достатні обов’язки для всіх гравців на ринку та надати державні важелі для мінімально необхідного регулювання.

Національне законодавство, яке нині діє, містить норми та правила, що були актуальними для медійного ринку на початку століття.

Воно сфокусоване на лінійних формах споживання контенту та таких технологіях, як аналогове наземне мовлення, які вже не є домінуючими.

Законодавство не помічає і не встановлює навіть мінімального регулювання онлайн-медіа.

За даними опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 р.», основним джерелом інформації для українців є вже не телебачення, а новинні сайти та соціальні мережі.

А диджитал медіареклама, відповідно до оцінки Всеукраїнської рекламної коаліції, у 2019 році перевищила сукупний обсяг радіореклами та реклами в пресі.

Чинне регулювання не дозволяє телеканалам та радіостанціям бути гнучкими в програмуванні, штучно обмежуючи їхню можливість конкурувати з іншими виробниками контенту.

Воно не створює умов для нормального функціонування ринку аудіовізуальних медіа після завершення переходу на цифрове мовлення, адже не містить жодних вимог щодо діяльності провайдерів послуг зв’язку.

Така застарілість, а також зобов’язання, відповідно до Угоди про асоціацію, адаптувати медійне законодавство до стандартів Європейського союзу, яке Україна не може виконати вже майже десятиріччя, дають право стверджувати, що медійна реформа має бути пріоритетною для влади, індустрії та медійної експертної спільноти.

Проєкт Закону № 2693 «Про медіа» - реальна можливість вперше за багато років провести медійну реформу, яку уже давно потребує ринок.

Важливими перевагами запропонованого проєкту є:.

Спрощення та підвищення прозорості процедур отримання дозвільних документів на діяльність у сфері медіа.

Ліцензії передбачені лише для користувачів радіочастотного ресурсу та міститимуть тільки суттєві вимоги до програмної концепції та технічних характеристик мовлення, залишаючи значну свободу для повсякденного програмування телебачення і радіо.

Для всіх інших аудіовізуальних медіа складний процес ліцензування замінено на реєстрацію, яка, за умови дотримання законодавства, діє безстроково і не потребує продовження.

Після закінчення окупації та анексії українських суверенних територій відміняється обов’язкова реєстрація друкованих медіа.

Запроваджується система електронного реєстру, що дозволить проводити всі процедури, пов’язані з ліцензуванням, реєстрацією та звітністю в електронному режимі, а також значно підвищить прозорість та підзвітність діяльності регулятора.

Запровадження процедури спільного регулювання, що запобігає цензурі та зловживанню свободою слова.

Проєкт вирішує проблему нечіткості вимог до контенту, які зараз в значній кількості містяться у законодавстві.

Деталізація переважної більшості таких норм, як заборона «висловлювань, що розпалюють ворожнечу чи ненависть до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою», або неприпустимість матеріалів, «що принижують або зневажають державну мову», віднесено до процедури спільного регулювання, в межах якої медіа разом із регулятором мають напрацювати детальні правила.

Акти спільного регулювання виражатимуть консолідоване бачення різних стейкхолдерів та будуть фіксувати домовленість між сегментами індустрії та державою щодо вимог до якісного контенту.

Така система, що може розвиватися паралельно з органами саморегулювання, дозволить уникнути прямого управління контентом із боку держави та стимулюватиме напрацювання і дотримання високих індустріальних стандартів.

Ведення прозорої процедури регулювання діяльності компаній, що забезпечують трансляцію цифрового ефірного мовлення.

Для таких компаній, які до сьогодні працювали фактично поза законом, хоча і використовували значну кількість радіочастотного ресурсу України, запроваджується окремий правовий статус.

Визначається окрема процедура ліцензування та перелік обов’язкових ліцензійних вимог, що забезпечать підзвітність діяльності таких компаній суспільству.

Передбачається регулювання тарифів, що важливо для захисту телеканалів від зловживань тих компаній, які не мають конкурентів на ринку.

Запроваджується дієвий механізм, включення і виключення ефірних каналів із пакетів цих постачальників, що повертає державі в особі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення належний контроль над ефірним простором.

Уніфікація системи санкцій та порядку їхнього накладення.

Проєкт пропонує набагато збалансованішу та виваженішу систему реагувань та санкцій за порушення медійного законодавства.

Квазісанкція «попередження», яка навіть у випадку мінімального порушення могла позбавити компанію права на продовження ліцензії, замінено приписом.

Цей захід реагування дозволить регулятору оперативно фіксувати дрібні порушення, проте не матиме для медіа болісних фінансових або організаційних наслідків.

Також більш чітко визначено підстави та порядок накладання штрафів, як основної санкції за значні та грубі порушення.

Приведення законодавства в сфері аудіовізуальних медіа до директив Європейського союзу та стандартів Ради Європи.

Проєкт не тільки дає шанс виконати зобов’язання України щодо уніфікації законодавства, взяті в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Він дозволяє впровадити в національне медійне регулювання принципи та механізми, що є універсальним для країн Європейського союзу, а також дає українським медіа шанс на повноцінну участь в таких європейських програмах, як «Креативна Європа», що можуть дати значний поштовх для розвитку виробництва якісного національного контенту.

Створення законодавчого підґрунтя для розвитку мовлення громад та місцевих публічних аудіовізуальних медіа.

Закон пропонує вирішення проблеми комунальних аудіовізуальних медіа, які завдяки зміні статусу та запровадженню низки механізмів захисту редакційної незалежності будуть підпорядковані та підзвітні своїй громаді, а не місцевій владі.

Також проєкт вперше визначає засади діяльності мовлення громад, що за європейською традицією є важливим елементом аудіовізуальних медіа на рівні з суспільними та комерційними мовниками.

Водночас проєкт містить низку норм, які потребують широкого обговорення та значного доопрацювання до другого читання:.

Позбавлення реєстрації лінійних аудіовізуальних медіа, що не використовують радіочастотний ресурс, за рішенням регулятора.

Створення супутникових і кабельних каналів потребує значних інвестицій, які мають бути захищені.

За чинним законодавством такі канали позбавляються ліцензії, отриманої за позаконкурсною процедурою, виключно в судовому порядку.

Це захищає їх від тиску і можливих зловживань.

Саме таку процедуру, на нашу думку, варто залишити і в новому законі про медіа.

Широкі повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо проведення перевірок.

Перевірки були та залишаються одним із найдієвіших засобів тиску на підприємства, а відсутність жорсткої регламентації порядку їхнього проведення створює умови для зловживань та корупції.

Саме тому до другого читання законопроєкту необхідно деталізувати перелік випадків, у яких перевірки можуть проводитись, періодичність і підстави проведення моніторингу, який може бути приводом для ініціювання перевірки.

З підготовленим робочою групою драфтом нової редакції законопроєкту «Про медіа» № 2693 можна ознайомитися на сайті «Детектор медіа».

Аналіз законопроєкту від Інституту масової інформації можна прочитати тут: частина 1, частина 2.

Аналіз законопроєкту від експертки «Детектора медіа» Галини Петренко читайте тут: переваги й недоліки доопрацьованого законопроєкту «Про медіа».

Офіс Ради Європи в Україні планує провести серію онлайн-обговорень оновленої версії законопроєкту.

2 липня депутати від «Слуги народу» зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Офіс Ради Європи в Україні закликав Верховну Раду під час поточної сесії в першому читанні розглянути законопроєкт №2693-д «Про медіа».

Експерти Ради Європи надали авторам законопроєкту свої рекомендації, частину з яких врахували при роботі над документом.

З аналогічним закликом виступило Представництво ЄС в Україні.

Незалежна медійна рада закликала ухвалити законопроєкт про медіа цього року.