/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F55%2F1ef44b51de52e91e5ac61f5c1566b95b.jpg)
Процедура звільнення директора НАБУ: законопроєкт відправили на доопрацювання
Верховна Рада України мала розглядати у першому читанні законопроєкт про додаткові підстави для звільнення голови НАБУ. Однак цього не зробили, оскільки законопроєкт відправили на повторний розгляд в комітет. Частина політиків стверджує, що законопроєкт у первинній редакції схвалюють, щоб негайно відправити у відставку Артема Ситника. Чи справді це так – читайте в матеріалі 24 каналу.
За відправку законопроєкту на доопрацювання у профільний комітет проголосували 248 депутатів. Сам законопроєкт під №3133 доступний на сайті Верховної Ради України.
Попросив направити документ на повторний розгляд у профільний комітет один із його ініціаторів Дмитро Лубінець. Перед тим до президії парламенту до спікера Верховної Ради підійшов голова фракції Давид Арахамія та Гео Лерос. Арахамія зазначив, що законопроєкт поки зніматимуть з розгляду.
Що передбачає законопроєкт
Він вводить додаткову підставу для відставки голови Національного антикорупційного бюро України. Такою підставою є правопорушення, пов'язане з корупцією.
Крім голови НАБУ, він стосується ще цілої низки посад:
- працівники НАБУ,
- генпрокурор і прокурори,
- начальник і військові Управління державної охорони.
Політичні перипетії довкола законопроєкту
Цей законопроєкт зареєстрував у Верховній Раді народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Депутат зробив це після того, як голову НАБУ Артема Ситника офіційно внесли до реєстру корупціонерів.
Проти цього законопроєкту виступила фракція "Голосу", яка зареєструвала 13 альтернативних законопроєктів. Вони заявляють, що ініціатива виключно політична й спрямована конкретно на звільнення Ситника.
Також проти законопроєкту виступив "Центр протидії корупції". Там стверджують, що такий проєкт закону "підриває засади незалежності НАБУ".
У "Центрі протидії корупції" певні, що після схвалення ініціативи Україна може залишитися без грошей МВФ. Мовляв, незалежність НАБУ було однією з умов Фонду для надання допомоги.
Чи справді є загроза Артему Ситнику
У законопроєкті прописано, що директора НАБУ й інших визначених чиновників можуть звільнити в разі, якщо проти них є рішення суду щодо порушення, пов'язане з корупцією.
Втім український юрист і депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Качура стверджує, що цю норму неможливо буде застосувати, оскільки закон не має зворотної дії.
Простими словами, якщо ви вчора вчинили дію, яка нині стала злочином, завтра вас не зможуть за це судити. Усе через те, що на момент скоєння ця дія не була злочином, а отже й не заборонялася.
Звільнення Ситника на підставі цього законопроекту не відбудеться. Втім ми закладаємо інституційні підстави для того, щоб таке звільнення однозначно сталося, якщо повториться схожий випадок,
– пояснив Качура.
Відтак він наголосив, що дія закону поширюватиметься лише на можливі майбутні порушення, пов'язані з корупцією. Свою позицію щодо діяльності Артема Ситника він виклав край однозначно – варто звільняти.
"Щодо Ситника все зрозуміло: треба проводити аудит НАБУ, треба давати оцінку його діяльності на цій посаді і потрібно звільняти і Ситника, і голову САП Назара Холодницька", – резюмував депутат.
Що відомо про корупційну справу Ситника?
Ситник декілька разів відпочивав у елітному котеджі на Рівненщині за гроші іншої людини. За період з 2017 по 2019 рік голова НАБУ відпочив там 5 разів. За кожен відпочинок було заплачено в середньому близько 100 тисяч гривень.
Така сума підлягає декларуванню як подарунок, проте Ситник не вніс ці дані у свою декларацію. Тож Рівненський апеляційний суд визнав директора НАБУ винним у корупції та зобов'язав сплатити штраф у розмірі 3 тисячі 400 гривень.
Після цього 19 грудня 2019 року директора НАБУ Артема Ситника внесли до реєстру корупціонерів.