Як і навіщо американські студенти вивчають українську мову

15 липня, 2020, 09:25.

Тетяна Зінченко.

.

Еспресо-TV поспілкувалося з викладачкою української мови Університету Індіани та з його студентами й аспірантами.

Цікаво було дізнатися мотивацію вивчення іноземцями нашої мови, потребу, складнощі, а також почути розповіді про її милозвучність і красу.

Особливо зараз, коли мовне питання вкотре постало гострим кутом просто в серце нації, народженої з власною мовою, утім, як і всі нації та народності, питання вивчення нашої мови іноземцями особливо зворушує і надихає.

Нам вдалося послухати через систему Zoom заняття американських студентів та аспірантів з української мови.

Було дуже цікаво і приємно чути стільки гарних слів і про Україну, і про українську мову людей, які далеко не всі були тут, але вже люблять цю землю, цей народ і цю мову.

Зі згоди студійців української публікуємо їхні українські історії, а також розповідь викладачки української мови, кандидата філологічних наук Світлани Мельник.

Світлана Мельник зі студентами.

Цікаво знати, як українська мова "дісталася" до вашого університету.

Розкажіть, будь ласка, трішки про нього.

Світлана Мельник: Індіанський Університет (Університет Індіани) - це престижний державний університет, головний кампус якого розташований у невеликому містечку Блумінгтон.

Університет заснований 1820 року і цьогоріч святкує своє 200-річчя.

Кафедра слов’янських студій, на якій працюю я, була створена наприкінці сорокових років минулого століття, але українську мову почали вивчати тільки наприкінці п’ятдесятих.

Спочатку українську мову вивчали лише у контексті східнослов’янської лінгвістики, де аспіранти опановували “фонематичний і граматичний розвиток російської, української і білоруської”.

Повноцінні курси української мови почали послідовно викладати з 2006 року, і зараз на кафедрі є початковий рівень, середній рівень та індивідуальні заняття для тих, хто хоче поглибити свої знання.

Я вперше приїхала до Індіанського Університету влітку 2007 року, коли мене запросили викладати у Літній мовній майстерні.

З того часу я намагаюся викладати українську щоліта, щоправда, не завжди це вдається.

Ця мовна майстерня є однією з найбільших у Сполучених Штатах.

Наприклад, цього року студенти вивчають 23 мови, серед них і українську.

Це інтенсивний курс, який триває 8 тижнів, але дає студентам можливість опанувати річну мовну програму.

Цього літа у мене 7 студентів і навчання проводиться дистанційно.

І це мій найбільший клас.

З одного боку добре, що є така можливість.

У мене у класі зараз навчаються студенти з Техасу, Міннесоти, Алабами, Огайо та інших штатів.

З іншого боку, ця інтенсивна програма не розрахована на те, щоб проводити щодня чотири аудиторні години за комп'ютером.

У дистанційному навчанні є свої переваги та недоліки.

Коли я планувала цей курс, я вирішила зробити його простим, щоб студенти не витрачали багато часу на ознайомлення з технічними особливостями.

Для мовних класів ми використоруємо Zoom, для навчальних матеріалів і домашніх завдань - університетську систему Canvas, а ще студенти з власної ініціативи створили групу на Whats.

App, де вони можуть дуже швидко написати якесь повідомлення.

Окрім мовних класів, я запрошую цікавих дослідників проводити віртуальні лекції, ми мали дві співочі майстерні і творчу майстерню, в якій ознайомилися з основами Косівського керамічного розпису.

Намагаємося вивчати мову весело.

Різноманітні завдання, вправи, мовні ігри, співаємо, дивимося відео.

Готую слайди в Power.

Point для кожного класу.

І намагаємося дуже багато розмовляти українською.

Проте живого спілкування не вистачає.

Під час інтенсивного курсу дуже важливо, щоб студенти якомога більше чули мову і мали змогу спілкуватися з носіями мови.

А як сприймають студенти українську мову? Чи легко вона дається до вивчення?.

Світлана Мельник: Мені дуже подобається працювати зі студентами.

Коли вони обирають українську, вони обирають її свідомо, вони знають, що це важка мова, і приходять в аудиторію, щоб її належно опанувати.

Мої студенти мотивовані, цікаві і допитливі, і я ними дуже пишаюся.

Усіма, комусь мова дається легше, комусь важче, але те, що вони хочуть вивчити твою рідну мову - це зворушує і надихає.

А як це відбувається практично?.

М.: Мені подобається стежити за тим, як вони поступово розвивають свої мовні навички, як прогресують: спочатку розмовляють завченими фразами, потім поступово починають творити.

У викладачів мови навіть є такий вислів - “create with language”, який саме і описує цей етап - етап не просто відтворення вивчених висловів, а вміння поєднувати слова між собою для спілкування.

Можливо, не завжди вдало, з граматичними помилками і стилістичними хибами, але це вже жива мова.

Вона ще надто тендітна, вразлива і недосконала, але жива і зрозуміла.

А яка методика вивчення української як іноземної?.

Важливо прислухатися до студентів, навчання повинно бути інтерактивним, коли студенти є активними учасниками навчального процесу.

Комунікативна методика, щоб студенти могли спілкуватися мовою і вміли її використовувати.

Дуже важливо використовувати автентичні матеріали.

Ще один метод - вивчення мови через конкретні проекти.

Наприклад, студенти виконували проєкт - працювали в університетському архіві, досліджували історію становлення українських студій в університеті, шукали інформацію про українських бібліотекарів, які долучилися до створення великої славістичної колекції, а потім писали про свої дослідження українською.

В університеті прекрасна бібліотека, яка налічує 17 тисяч джерел, що стосуються України.

Є словники, підручники, можна замовити будь-яку книгу і її придбають.

До речі, в університетській Бібліотеці стародруків ім.

Ліллі є один з примірників Острозької біблії.

З якими проблемами у цьому процесі ви стикаєтеся найчастіше?.

Найбільша проблема: привабити- залучити- заохотити студентів до вивчення української мови.

Ми багато говоримо про красу рідної мови, але, на жаль, це не те, що може привабити американських студентів.

Американські студенти дуже прагматичні, зазвичай вони вивчають ті предмети, які їм допоможуть у кар’єрному зростанні або які вони зможуть якось використати у майбутньому.

Зміни в Україні посилили зацікавлення в академічному середовищі, серед магістрантів, аспірантів і викладачів, але не серед студентів.

Є і внутрішні причини - вивчення мови не є обов'язковим для студентів університету.

Обов'язковою частиною програми воно є тільки для студентів Коледжу гуманітарних і природничих наук.

Але тут виникає інша проблема - Індіана славиться тим, що тут вивчають понад 60 мов, тому в нас велика конкуренція.

Можливо, до цього додається загальна криза у гуманітарних науках.

А тут ще долучається соціолінгвістична ситуація в Україні - є студенти, справжні ентузіасти - вони наполегливо вивчають мову, потім їдуть до України і працюють волонтерами.

Мені було дуже прикро чути, коли мій студент повернувся з Києва і сказав, що він не думав, що у Києві так багато людей розмовляє російською, і що українцям слід більше говорити українською.

Ще прикріше, коли якось я побачила у соціальних мережах відгук студента, що повернувся з України і написав, що слід вивчати російську, бо нею можна спілкуватися і в Україні, і в Росії.

І така ситуація саме з мовою, я не можу сказати, що немає зацікавлення Україною.

Я також викладаю загальноосвітній курс "Вступ до української культури".

Минулого семестру на курс записалося 59 студентів.

В університеті діє українське студентське товариство UkrSO, ми намагаємося організовувати різноманітні заходи, щоб поширювати знання про Україну та її мову.

Спільно з університетським кінотеатром було започатковано серію українських фільмів, проводимо різноманітні лекції, організовуємо щовесни майстерню писанкарства, діє український стіл.

У березні 2020 року Студентське товариство організувало першу міжнародну конференцію імені Тараса Шевченка, на яку приїхали вчені з США, Угорщини, Канади, України.

Наступного року теж планується така конференція.

Відгуки студентів.

Ніколас Госсетт (Микола):.

Працює викладачем в університеті Південної Алабамі.

Бував у Києві, привозив групу студентів до Києва.

"Я почав вивчати російську мову, коли вступив до університету.

В той час мало університетів викладали українську мову.

Вже десять років викладаю російську мову, культуру й історію Східної Європи та лінгвістику в Техаському університеті та в Університеті Південної Алабами.

Шість рокі тому я почав викладати курси з історії України.

Потім я їздив в Україну зі студентами.

Я одразу закохався в Україну та її людей.

Два роки тому ми з колегами почали писати книжку про Кримську війну.

Я вирішив, що мені треба вивчати українську мову.

Літня мовна майстерня у Індіанському Університеті дає мені можливість вивчити українську мову.

Мені подобається українська мова, тому що я можу спілкуватися з моїми колегами та друзями.

Я радий, що коли я подорожую в Україну, я можу говорити з українцями своєю мовою.

Для мене найскладніше - вимова.

Я найбільше люблю граматику.

Я готовий повернутися в Україну".

Мері Кетрин, aбо просто ЕмСі.

Магістрантка в Огaйському університеті, де вивчає прикладну лінгвістику.

Цікавиться українськими прислів'ями і українською культурою.

Має українську подругу Тетяну, з якою хоче спілкуватися українською.

"Я спочатку зацікавилася вивченням української мови, коли зустріла свою подругу Таню в нашій магістерській програмі.

Ми стали дуже близькими друзями, і я вирішила, що хочу вивчити (одну з) її рідних мов.

Вивчаючи мову, я також полюбила культуру України.

Я навчаюся з грудня 2019 року, в першу чергу самостійно, використовуючи такі ресурси, як Duolingo, Ukrainian Lessons Podcast, Memrise, Discord, Facebook та i.

На жаль, деякі з цих ресурсів мають обмежену придатність, тому мені було важко вчитися самостійно.

Тоді один із моїх професорів звернув увагу на мовну майстерню Індіанського Університету, я подала заяву, і мене прийняли.

На додаток до цього, з глобальною пандемією, Український Католицький Університет запропонував свій звичайний список літніх курсів в Інтернеті цього року, і я мала змогу відвідувати короткий час, перш ніж почалося навчання в ІУ.

Я відчуваю, що досить швидко просунулася вперед за дуже короткий час для когось, хто не має бази слов'янської мови.

Але моя найбільша складність полягає в тому, щоб говорити швидко і грамотно.

І навпаки, я відчуваю, що моя найбільша сила - це писання, бо встигаю обміркувати свої думки.

Однак це, мабуть, дещо вірно і в англійській (і моїй іншій мові, французькій), тому що я завжди добре писала будь-якою мовою, але часто шкодую про те, що виходить з моїх уст.

Загалом вивчення української мови було однією з найкорисніших речей, які я вирішила зробити у своєму житті, і хоча я часто починаю стогнати, коли сиджу перед комп’ютером п’ять годин на день або всю ніч, намагаючись робити домашні завдання чи запам'ятовувати лексику та граматику, і тоді раптом щось спрацьовує (а щось спрацьовує кожен день), задоволення , яке одержуєш, справді того варте".

Аліса Фармер.

"Я аспірантка в університету Кентуккі.

Мені дуже подобається вивчати українську мову, але граматика дається важко.

Англійська мова не має сильної граматичної морфології, і було важко з'ясувати нову граматичну структуру, коли я не не маю доброго розуміння англійської граматики.

Інтенсивний клас дуже складний.

Я особисто борюся з труднощами навчання, одна з яких робить мою робочу пам’ять не здатною запам’ятати стільки ж нової інформації, скільки нейротиповий мозок.

Це уповільнює мої мовленнєві здібності, тому що я не в змозі так швидко чи легко пригадати слова, поки вони не потраплять у довгострокову пам'ять.

Одне, що насправді приємно про українську, - це те, що це фонетична мова, мені легше розмовляти, коли я більше знайомлюся з алфавітом та мовою.

Українська мова - прекрасна мова, і я з радістю її вивчаю!".

Люк Саєрс (Лукаш), аспірант і викладач.

Вивчає англійську літературу в Університеті Байлора.

Ось він робив презентацію українською мовою.

"Сьогодні я хочу говорити про Кестон-Центр релігії, політики та суспільства, про моє дослідження і про те, чому я вивчаю українську мову цього літа.

Кестон-Центр - архів та бібліотека в Університеті Байлора.

У ньому є багато документів з Радянського Союзу.

Ці документи називаються "самвидав".

Я думаю, що ці документи дуже цікаві, тому що я вивчаю літературу та історію Холодної війни.

У архіві є документи з багатьох країн.

Наприклад, з Росії, з Чехословаччини, з Польщі, з Угорщини, і, звичайно, з України.

У документах є багато тем, але я думаю, що найбільше ці документи є про релігію в Радянському Союзі.

Під час Холодної війни, чоловік, якого звати Майкл Бурдо, створив Кестон-Центр.

Він написав книжку про релігію в Радянському Союзі і вирішив зробити архів.

Там теж багато плакатів та пропаганди.

Плакати є російською мовою, але я хочу показати вам фотографії цієї пропаганди, тому що вони - дуже цікаві.

(I will include a few pictures in my presentation).

Минулого року я працював в цьому архіві, але я нічого не вмів читати українською мовою.

Після цього літа я думаю працювати в Кестон-Центрі знов, але наступного разу я буду вміти читати документи українською мовою".

Педрам Аглікані.

Педрам з Ірану.

Він аспірант в Індіанському університеті на факультеті слов'янських мов та культур.

Любить вивчати слов'янські мови і планує робити дослідження про східнослов'янські мови.

Айвері.

Айвері - студентка в Єльському університеті.

Вона цікавиться політикою і політичними партіями в Україні.

Хоче стати журналістом і приїхати працювати в Україну.

Андрій Ткаченко.

Аспірант, щойно закінчив свою дисертацію і буде викладачем історії.

Народився в українській родині в Молдові.

Завжди хотів вивчити українську мову.

А ось як вони виконували завдання – писали пости на Facebook.

"Привіт, друзі! У мене є добрі новини! Я тільки що почав вчити українську мову в Індіанскому Університеті! Щодня ми розмовляємо українською мовою.

Наша вчителька, пані Світлана, дуже добра та мила! Мої однокласники теж добрі люди.

Ми працюємо як команда та ми допомагаємо один одному.

Минулого тижня ми співали українську народну пісню.

Було весело! Мені подобається вчити українську мову! Це гарна мова! Микола".

"Дорогі друзі! Я хочу розказати про мій клас цього літа.

Я вивчаю українську мову.

Я вирішив робити це, тому що я хочу читати цікаві українські книги і розмовляти з друзями.

Зазвичай я працюю цілий день у кімнаті, але я люблю це.

Наша викладачка - дуже добра, і мої коллеги - дуже розумні.

Тепер ми вчимо відмінки, місцевий та називний.

Теж ми слухаємо українські пісні і дивимося мультфільми.

Скажіть, будь ласка, як говорити, і поділіться чимось цікавим, що я можу вчити".

Така історія української мови у світі - красива і справжня.

Її шанують, вчать і люблять.