Удар по мові: чи підтримають Бужанського інші політики

Максиму Бужанському не подобається, що в російськомовних школах в Україні з першого вересня будуть викладати державною мовою. Депутат від "Слуги народу" наполіг на тому, щоб його законопроєкт, який має відтермінувати нововведення, розглянули на сесії Верховної Ради попри негативний висновок профільного комітету. Журналіст сайту 24 каналу дізнався у політологів й юристів деталі.

Мовне питання

У школах попри COVID-19 готуються до першого вересня. Мовний закон, який регулює використання державної мови й був ухвалений у квітні минулого року, передбачає, що всі російськомовні школи будуть переходити на українську, але на 80%. Певна кількість предметів будуть викладатися іншими мовами. Були надруковані нові підручники українською мовою, а Міносвіти доклало максимум зусиль аби підготуватися до цього переходу.

Але є один депутат, який хоче все це скасувати. Очевидно, що йому взагалі чужа ідея переходу на українську у школах.

Законопроєкт Максима Бужанського із Слуги народу передбачає, що будуть внесені зміни у декілька законів – "Про освіту", "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та "Про повну загальну середню освіту".

Максим Бужанський / Фото з Facebook Max Buzhanskiy

Коротко про суть змін, які пропонує Бужанський

• Закон про освіту передбачає, що до першого вересня 2020 року зберігається особливий статус для мов нацменшин та корінних народів – ними можуть викладати у школах. А далі все ж перехід до навчання українською. Частину предметів можна викладати англійською, або ж мовами народів ЄС – 20%. Російської мови у цьому переліку немає, адже ця мова не має такого статусу.
• Стратегічна мета законопроекту – пересунути перехідні терміни до 2023 року й викинути всі пункти, де йде відсилка на "мови народів ЄС", лишити скрізь лише нацменшини та корінні народи, щоб дозволити викладання російською.
• Основна мета – піар на мовному питанні. Попереду місцеві вибори й комусь вигідно знову роздмухувати це полум’я.

Варто зауважити, що комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики забракували ініціативу Бужанського. Там сказали, що такі зміни призведуть до зайвих бюджетних затрат.

Міносвіти й уряд готові до нововведення й там виступають аби чинне законодавство не чіпали,
– сказав у коментарі для сайту 24 каналу кандидат юридичних наук Андрій Смолій.

Андрій Смолій / Фото з його сторінки у Facebook

Експерт підкреслив, що у державному бюджеті України не закладені кошти для того щоб знову друкувати підручники російською мовою. "Це суто політична справа, вона немає нічого спільного з реальною ситуацією в освіті", – акцентував юрист.

Передвісник виборів

І знову про політику. Нещодавно Конституційний суд розпочав розглядати подання депутатів-регіоналів, яке стосується начебто дискримінації російськомовних. Тепер дістали із шухляди законопроект Максима Бужанського.

Якщо в українському суспільстві піднімається мовне питання, це означає, що розпочинається передвиборча кампанія.

Це вже можна долучити до пантеону українських національних прикмет,
– підкреслив у коментарі для сайту 24 каналу політолог Олег Саакян.

Експерт зазначив, що політиків влаштує будь-який фінал цієї історії – провал законопроекту це також привід використати його у політичній агітації для мобілізації виборця на місцевих виборах.

Олег Саакян / Фото з його сторінки у Facebook 

Саакян прогнозує, що восени кандидати в мери й у депутати місцевих рад будуть мірятись не тим, хто з них більший господарник, а хто з них за українську мову, а хто за російську – підніматимуть мовне питання, релігію та геополітичний вибір.

Причому піаритись на мові звикли як проросійські, так і проукраїнські політики.

Чи підтримають Бужанського?

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко у коментарі для сайту 24 каналу сказав, що є дуже мала ймовірність того, що законопроект Бужанського пройде.

Зі слів Фесенка, навіть колеги по фракції Слуга народу не всі готові його підтримати.

У них немає єдності у цьому питанні. І судячи по настроях депутатів, голосів за законопроект може не вистачити,
– наголосив політолог.

Експерт пояснив, що насправді провладній фракції не дуже й вигідно аби такий закон був прийнятий. А те, що його включили у порядок денний означає лише те, що є регламент й будь-який депутат має право вимагати розгляду його законопроекту у парламенті.

Олег Саакян також погоджується з тим, що законопроект не має шансів на успіх. "Очевидно, що закон Бужанського не знайде підтримки під куполом", – заявив політолог.

Вже є й перша офіційна позиція низки депутатів від "слуг народу". Вони заявили, що не будуть підтримувати Бужанського й закликають до цього інших депутатів.

Крім неї звернення поширили: нардепи Ігор Василів, Єгор Чернєв, Єлизавета Ясько, Дмитро Наталуха, Єлизавета Богуцька, Євген Петруняк, Лада Булах, Олександр Аліксійчук, Вікторія Подгорна, Іван Юнаков та інші "слуги народу".

Цей документ будуть розглядати зараз, оскільки у ньому йдеться про те, що він має набрати чинності до початку навчального року,
– сказав Володимир Фесенко.

Політолог підкреслив, що ідея законопроекту належить в першу чергу Максиму Бужанському, це його інтерес, а не позиція фракції.

Володимир Фесенко / Фото Радіо Свобода/Крим.Реалії

На думку Володимира Фесенка, партія "Слуга народу" може отримати певні політичні дивіденди в російськомовних регіонах за підтримку документу, але проблем у них буде через це більше.

Якщо слуги підтримають законопроект, це призведе до конфлікту з проукраїнською опозицією, до вуличних акцій протесту й непотрібної напруги в суспільстві. Неприємностей буде більше ніж електоральних зисків,
– акцентував Володимир Фесенко.