Звичайний фарс вічного Лукашенка: чим закінчяться протести в Білорусі

Останні дні у Мінську й інших містах Білорусі було затримано сотні людей – протестуючих, журналістів й просто перехожих хапають на вулиці працівники ОМОНу, а також особи у цивільному одязі. Так режим Лукашенка намагається втримати владу. Журналіст сайту 24 каналу з’ясовував деталі подій, які відбуваються у сусідній країні.

9 серпня в Білорусі заплановані вибори президента. Олександр Лукашенко, який вже 26 років править у цій країні, не збирається на пенсію. 65 річний диктатор вже вшосте висунув себе на цю посаду. За переконанням Лукашенка, тільки він достойний бути президентом. Своїх конкурентів він просто кидає за грати й не допускає до виборів.

Саша 3%: як білоруси протестують проти Лукашенка

На сайті Primaries.by запустили соціологічне опитування – голосують за кандидатів у президенти. Звісно, його не можна вважати об’єктивним, оскільки навіть автор цієї статті – не громадянин Білорусі, жартома проголосував за Лукашенка.

Проте це опитування надало поштовх для створення мему "Саша 3%". Саме такий відсоток на цьому сайті був у президента Білорусі на початку червня. Найбільше "отримав" Віктор Бабарико, альтернативний кандидат, якого називали головним конкурентом президента.

В Білорусі почали кепкувати з Лукашенка, мовляв, у нього справжній рівень підтримки серед виборців невеликий. Мем став популярним, користувачі соцмереж діляться фотографіями.

Активістка підтримує акцію "Саша 3%" / Фото було поширене на Телеграм-каналі "Баста"

Мем про Лукашенка, який любить грати в хокей / Фото було поширене на Телеграм-каналі "Баста"

"Саша 3%" пишуть на заборах по всій країні / Фото було поширене на Телеграм-каналі "Баста"

Агітаційний плакат в метро / Фото було поширене на Телеграм-каналі "97%"

Такий своєрідний меседж дійшов да президента. Але жарт "Бацька" не оцінив, він образився і провів власне соцопитування, яке "показало", що за нього проголосують аж 76%.

За подібні маніпуляції й решту зла, що скоїв Лукашенко за 26 років люди прозвали його тарганом, натякаючи на його пишні вуса.

Мем на Лукашенка / Фото було поширене на Телеграм-каналі "97%"

Це теж обурило ексцентричного політика. Він сказав, що не можна ображати людей. Він сам так ніколи не робить. Ось відео промови ображеного Лукашенка:

Вуличні акції

Гумор та сатира це чудово, без цього не обходиться жодна революція – якщо білоруси почали так жартувати над диктатором, це означає, що вони його не бояться.

Але це не єдиний спосіб протесту, який використовують небайдужі громадяни. Без активної участі у вуличних акціях результату не буде – тому частина населення вже почала бунтувати. Білоруси доволі креативно підходять до справи – створюють черги, перекривають рух транспорту, відбуваються мирні пікети, які іноді переходять у сутички з ОМОНом. Правоохоронці намагаються розігнати людей й отримують відсіч.

Протести та затримання у Білорусі / Фото "Радіо Свободи"

Варто сказати, що протестні акції в Білорусії платні. Отже, якщо ви хочете виразити своє невдоволення діями влади, будь-ласка сплатіть за це кілька тисяч доларів міліції. Такий закон. Але вряд чи хтось це робить, що також вигідно для режиму, оскільки є формальний привід для розгону мирних зібрань.

Альтернативні кандидати

А формальним приводом для протестів є відмова у реєстрації опозиційних кандидатів у президенти. Саме після того як виборча комісія позбавила права балотуватися Валерія Цепкало та Віктора Бабарико, в країні почались масові протести. Активісти запевняють, що законних підстав для такого рішення не було, називають зняття кандидатів абсурдом. За що ж їм відмовили у виборчій комісії?

Цепкалу пояснили, що він не зібрав необхідну кількість голосів для висування у президенти. По факту просто визнали 15 тисяч підписів, які він приніс, недійсними. А Бабарико відмовили через те, що він начебто не задекларував власність в офшорах.

Але повернемось до кандидатів. Віктор Бабарико знаходиться у в’язниці. Його арештували 18 червня й досі невідомо за яким звинуваченням, напевно через те, що посмів претендувати на місце Олександра Лукашенка.

Хто такий Віктор Бабарико?

Це банкір, який 20 років був головою правління Белгазпромбанку – дочірнього відділення російського Газпромбанку.

Віктор Бабарико / Фото з його сторінки у Facebook 

Як пояснив у коментарі для сайту 24 каналу білоруський політичний експерт В’ячеслав Сівчик, Бабарико багато років не визнавав, що в Білорусі існують репресії й проблеми з свободою слова. Чи просто закривав на це очі.

Бабарико раніше не критикував Лукашенка. Він пов'язаний з Москвою, оскільки очолював їх банк. Але тепер він почав займати пробілоруську позицію,
 – акцентував В’ячеслав Сівчик.

Політичний експерт пояснив, що за роки правління Лукашенка в Білорусі справжня опозиція була просто знищена, тому її місце зокрема зайняли люди, які не можуть дати конкретну відповідь на питання "Чий Крим".

Всі терміни Лукашенка / інфографіка 24 каналу

Але для Олександра Лукашенка абсолютно не важливо хто і яку позицію має – всіх, хто претендує на його трон, диктатор вважає своїми ворогами.

Якби хтось з його синів висунувся у президенти, то ми би побачили чергову картину Іван Грозний вбиває свого сина,
– іронізує В’ячеслав Сівчик.

Зі слів експерта, Олександр Лукашенко вважає особистою образою, якщо хтось претендує на цю посаду. Відповідно на будь-якого кандидата може обрушитись весь репресивний апарат його режиму.

Інші кандидати

Валерій Цепкало є також вихідцем з режиму Лукашенка. У далекому 1994 році він керував передвиборчим штабом майбутнього диктатора. Ще за радянських часів Цепкало встиг попрацювати дипломатом, а у Білорусі займав посаду міністра закордонних справ. Був послом Лукашенка в США.

Валерій Цепкало / фото: TUT.by

Варто зауважити, що ні Цепкало ні Бабарико не підтримала жодна політична партія Білорусі, а праві й національно орієнтовані партії взагалі від них дистанціювалися. Про це розповів у коментарі для сайту 24 каналу білоруський політичний експерт Ігар Тишкевіч.

Ці кандидати здобули певну популярність серед молоді й міського середнього класу. Вони виступають за модернізацію держави, але конкретики у їх програмах мало,
– зауважив Ігар Тишкевіч.

Експерти прогнозують, що серед інших кандидатів, які були допущені до виборів, немає сильної фігури, яка б могла об’єднати опозицію. У такому разі голоси протестного електорату просто будуть розпорошеними.

Хто був допущений на вибори:

• Світлана Тихановська – дружина Сергія Тихановського, блогера, якого також не допустили до виборів. Він знаходиться у в’язниці. Вона висунула свою кандидатуру після того як її чоловік не зміг це зробити, оскільки був схоплений під час мітингу.
• Андрій Дмітрієв – громадській й політичний діяч. У 2011 році його засудили до двох років ув’язнення за організацію акцій протесту проти Лукашенка.
• Анна Конопацька – самовисуванка. Юрист й колишня депутатка. Вважається опозиційним політиком.
• Сергій Черечень – голова партії Білоруська соціал-демократична Грамада. Свій політичний шлях почав у 2016 році у комуністичній партії Білорусії. Він є бізнесменом. Цікаво, як комуніст одночасно може буди підприємцем. Але факт.

Епілог

Отже, вибір таки є, але він умовний. Навіть якби в Білорусі був допущений до виборів єдиний кандидат від опозиції і він мав би шанси на перемогу, то все одно ця людина не стала б президентом замість Лукашенка, пояснює В’ячеслав Сівчик, адже всі вибори, які були при ньому не можна навіть назвати виборами. "Це звичайний фарс", – підкреслює експерт.

Очікується, що Лукашенку намалюють підтримку більшу ніж 70%.

Олександр Лукашенко / Фото Globallookpress

Виходить, що демократичним шляхом змінити владу в Білорусі неможливо. Адже для Олександра Лукашенка найголовніша річь у житті – це влада й він готовий піти на все заради її збереження. Диктатор показує білорусам й усьому світу, що він не перед чим не зупиниться. І якщо не рахувати Росію, то Лукашенко лишається останнім диктатором Європи.