Дефолт, друк гривні чи нові кредити: як Україна погашатиме борги

Який борг в України

Загалом в України державний борг складає 2,21 трильйона гривень. У 2019 він був меншим і становив понад 50% ВВП України. 24 каналрозбирався як Україна збирається погашати борг.

Зовнішній борг

Зовнішній державний борг — це те, що Україна заборгувала перед іншими державами, міжнародними організаціями (до прикладу, МВФ) тощо.

За даними Міністерства фінансів станом на травень 2020 року зовнішній борг України становив 48,45 мільярда доларів.

Якщо подивитися на зовнішній борг України за останні 10 років, то видно що він невпинно зростав до 2018, коли почав дещо падати. Проте цьогоріч він знову може зрости.

Скільки Україна має віддати цього року

На 2020 та 2021 роки припадають пікові боргові виплати.

• У травні Україна розплатилася за мільярдні облігації США.

• У липні Україна має розплатитися за макрофінансову допомогу від ЄС, а саме за транш на суму 500 мільйонів євро. Загалом за зовнішнім боргом у липні Україна заплатить 21,26 мільярда гривень, пише "Мінфін".
   
• У серпні Україна повинна розплачуватися з МВФ – близько 51,5 мільйона СПЗ (спецправа запозичення, 16 липня курс гривні до СПЗ становив 37,7 за СПЗ).

Внутрішній борг

Внутрішній державний борг — це те, що Україна заборгувала перед власниками державних цінних паперів та іншими кредиторами. Зазвичай це ОВДП, тобто облігації внутрішньої державної позики. Останнім часом цим інструментом залучення грошей активно користувалися. Якщо глянути на структуру державного боргу (тобто разом внутрішнього та зовнішнього), то у березні цього року 33% боргу займали запозичення під ОВДП.

За даними Міністерства фінансів станом на травень 2020 року зовнішній борг України становив 48,45 мільярда доларів.

Якщо подивитися на внутрішній борг України за останні 10 років, то видно що він падав в час кризи 2014 і цьогоріч впав. Це пов'язано з тим, що Україна стає менш привабливою для інвесторів через нестабільну економічну ситуацію.

Останній тиждень портфель власників ОВДП скоротився більш, ніж на 23 мільярди гривні, переважно через банки, які займають найбільшу частку ринку ОВДП.

Наразі структура внутрішнього боргу виглядає так:

• банки – 403,48 мільярда гривень (46,93%);
• Нацбанк – 324,58 мільярда гривень (37,75%);
• нерезиденти – 96,24 мільярда гривень (11,19%);
• юрособи – 28,42 мільярда гривень (3,31%);
• фізособи – 7,08 мільярда гривень (0,82%).

Як Україна покриватиме борги

Україні доведеться покривати борги попри діру в бюджеті, яка зростає. І щоб покрити їх, Україна, ймовірно, вдасться до одного з 3 способів: нові запозичення, емісія гривні чи дефолт.

Нові запозичення

Нові запозичення – це кредити від міжнародних фінансових організацій, таких як МВФ, Світовий банк, ЄБРР та розміщення євробондів, ОВДП тощо. Фінансовий експерт і партнер iplan.ua Василь Матій в коментарі 24 каналу розповів, що це найоптимальніший варіант.

Це той шлях, по якому рухаються всі цивілізовані країни: отримують нові позики для того, щоб рефінансувати попередні,
– каже Василь Матій.

Експерт пояснює, що рефінансування боргів за допомогою нових запозичень дозволяє:

• дотримуватися макроекономічної стабільності (тобто низької передбачуваної інфляції та стабільності курсу);
• здійснювати певні реформи на той період часу, коли країні потрібні зовнішні запозичення;
• забезпечувати надходження прямих іноземних інвестицій та відповідно зростання ВВП України;
• зменшувати відношення загальних боргів до ВВП у зв'язку з чим його обслуговувати стає простіше і зрештою можна розрахуватися або знизити витрати по боргу до мінімуму.

Зауважимо, що готовність міжнародних організацій позичати нам гроші, а інвесторів вкладатися залежатиме від Нацбанку і того, чи буде новий голова Кирило Шевченко незалежним. Тоді довіра почне відновлюватися і Україні вдасться успішно співпрацювати з міжнародними партнерами. Якщо ні, то доведеться вдатися до інших способів.

Друк гривні

Емісія гривні – це процес, який присутній в економіці кожної країни і це нормально. Коли говорять про емісію в негативному значенні, йдеться про додаткову емісію. Фінансист Василь Матій застерігає, що додаткова емісія призведе до інфляції та девальвації. Чому? Тому що в економіку вливають більше грошей, а кількість товарів та послуг при цьому не змінюється. Попит росте, а пропозиція залишається незмінною: відповідно ціни ростуть, а національна валюта знецінюється, оскільки її купівельна спроможність падає.

Хоч друк грошей і умовно можливий сценарій, він не вирішить всіх проблем. Фінансовий експерт Василь Матій розповідає, що таким способом можна покрити лише частину боргу, а саме внутрішній. Зовнішній борг за рахунок емісії гривні погасити не вдасться, оскільки він в іноземній валюті.

У "Слузі народу" заявили, що готові до такого сценарію. Про це голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха сказав у інтерв’ю РБК-Україна.

Треба змиритися з думкою, що будь-яка емісія не проходить непоміченою. Те, що буде певний сплеск цін і курсу в разі, якщо буде ухвалено таке рішення, це 100%,
– сказав він.

Нардеп додав, що у разі додаткової емісії, гроші підуть на підтримку великого бізнесу, в якому зосереджена значна кількість робочих місць.

Водночас новий очільник НБУ запевняє, що не допустить додаткової емісії. "Я як голова НБУ не допущу неконтрольованої інфляції та емісії", – заявив Шевченко на засіданні фінансового комітету Верховної Ради.

Дефолт

Час від часу в Україні лунають тривожні прогнози щодо дефолту. Український олігарх Коломойський в інтерв’ю Financial Times заявив, що Україні варто вдатися до дефолту. Згодом і нардепи, які, ймовірно, лобіюють інтереси олігарха, заявляли схоже.

Проте насправді дефолт – це найгірший зі сценаріїв для України. Думка, що це просто звільнення від зовнішніх зобов'язань – хибна.

Сценарій дефолту є найбільш негативним для України в плані її подальшого розвитку, тому що несе за собою потужні інфляційні та девальваційні явища потужні, а також відхід іноземного капіталу, що у свою чергу сильно і надовго гальмує економічне зростання країни,
– розповів 24 каналу фінансист Василь Матій.

Експерт розповів чим може обернутися дефолт для України.

Наслідки дефолту

• знецінення національної валюти у декілька разів;
• інфляція в сотні або навіть тисячі відсотків;
• масове закриття та вихід з країни міжнародних компаній;
• світова ізоляція країни;
• арешт іноземних активів держави;
• неможливість здійснення додаткових запозичень коштів зі світового ринку позикових капіталів (тобто жодних інвестицій в країну років 10).

Що відбувається на ринку ОВДП

Вже 2 тижні на ринку ОВДП невизначеність, що стримує інвесторів від купівлі облігацій.

Через відставку голови Нацбанку Якова Смолія, який заявив про політичний тиск, інвестори втрачають довіру до української валюти. Справа навіть не у самому Якову Смолію, а в умовах його відставки. Це насторожило не лише інвесторів, але й міжнародних партнерів України, таких як МВФ, країни "Великої сімки" та ЄС.

Фінансист Василь Матій розповів, що Україна вже не отримала кошти від Світового банку через невизначеність із головою Нацбанку. А голова Dragon Capital Томаш Фіала з тієї ж причини заявив про припинення інвестицій в Україну. Зазначимо, що це найбільша інвестиційна компанія України.

Однозначно, якщо голова не буде незалежним технократом, а Нацбанк стане ручним, то в України будуть суттєві труднощі із залученням інвестицій в економіку і виплатою боргів. І рефінансувати ті заборгування, які в нас є на сьогоднішній момент, буде набагато важче і набагато дорожче,
– розповідає Василь Матій.

Експерт додає, що чим більший рівень довіри до країни, тим нижчий відсоток запозичень.

Чи вдасться Україні залучати нові гроші під ОВДП

Щовівторка Україна проводить ОВДП-аукціони. На останньому, 14 липня, вдалося залучити в основному долари під 3,5%. Але це по суті не є новими грошима, а реінвестування тих грошей, які нещодавно погасили – це 306 мільйонів доларів, розповідає фінансовий експерт.

Аукціони ОВДП 14 липня

Натомість запозичення в гривні були вкрай низькі – загалом 10,6 мільйона гривень.

Це насправді дуже низькі суми запозичень в національній валюті. Тому це говорить про те, що рівень довіри до національної платіжної одиниці знижується й інвестори менш охоче інвестують в державні цінні папери в період невизначеності,
– вважає Василь Матій.

Експерт додає, що за незалежного голови довіра інвесторів почне відновлюватися.

Якщо незалженіть Нацбанку втрачено, то принаймні продовжать залучати гроші в ОВДП номіновані в доларах США. На них попит, ймовірно зберігатиметься, особливо серед банків, в яких доволі висока доларова ліквідність.

Новий голова Нацбанку

Рада затвердила нового голову Нацбанку за поданням президента Зеленського. Це Кирило Шевченко, банкір, який очолює державний банк Укргазбанк з 2015 року. Детальну біографію читайте у матеріалі Кирило Шевченко очолив НБУ: що про нього відомо.

Кирило Шевченко – новий голова НБУ / Фото Бізнес-Цензор

Підтримку цьому кандидату висловив раніше ексміністр Тимофій Милованов, який теж був ймовірним кандидатом. Але він в ефірі 24 каналу розповів, що, по-перше, в нього замало досвіду, а по-друге, він підтримує той напрям діяльності НБУ, яким йшов Смолій.

Кирило Шевченко найбільш оптимальний кандидат, але це не гарантовано. Кажуть про Богдана Данилишина, кажуть про Єлену Щербакову. А я думаю, що Кирило Шевченко був би дуже гарним кандидатом,
– підсумував Милованов ще до рішення Зеленського.

Чи буде Кирило Шевченко незалежним головою НБУ

Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що Кирило Шевченко – найкращий із тих варіантів, які розглядали. Він має значний досвід у банківській справі та, за словами експерта, проти нього виступає Коломойський, а це вже свідчення того, що новий голова не лобіюватиме його інтереси. Проте Фурса не вірить у те, що Шевченко буде незалежним. 

"Чи може він стати незалежним? Навряд чи. Ми говоримо про людину, що 10 років очолювала держбанк в Україні. Людину, яка була радником Юлії Тимошенко ще 10 років тому. Такі люди розміються в апаратній грі. І розуміють, коли треба слухатися начальника. І знають, що це важливіше, ніж проводити політику, результати якої не очевидні, а плюси ми побачимо не скоро. А доля Смолія буде орієнтиром. Що трапляється, коли ти робиш не так, як хоче перший," – написав у своїй сторінці у Facebook інвестиційний банкір Сергій Фурса. 

Що буде зі співпрацею України з МВФ

Поки зарано говорити, що буде зі співпрацею України та МВФ, оскільки новий голова ще не продемонстрував буде він незалежним, чи ні. Фурса вважає, що відносини України та МВФ стануть на паузу в цей момент невизначеності. Якщо новому голові вдасться довести МВФ, що НБУ – незалежний, співпраця продовжиться і перейдуть до переговорів щодо другого траншу. Якщо ні – Україна втратить не лише гроші від МВФ, але й від Світового банку, ЄС та інших. Тоді замість нових запозичень, доведеться звертатися до інших способів погасити борги.