Доступність українських міст: хто на вершині?

Засновник "Доступно.UA" Дмитро Щебетюк поділився результатами перевірки на доступність перших десяти міст, що увійшли до рейтингу "Тостер".

Трохи історії

Наприкінці серпня 2019 року наша громадська організація розпочала проєкт рейтинг доступності українських міст "Тостер", який підтримував Фонд прав людини Посольства Королівства Нідерланди в Україні. Перед початком моніторингу ми розробили методологію перевірки, що базується на державних будівельних нормах. На цьому етапі нашою метою були міста з населенням 100-350 тисяч. За два місяці ми перевірили шість міст, а в грудні представили перші результати на Форумі інклюзивності.

За тиждень до початку другої частини проєкту в Україні оголосили карантин через пандемію COVID-19. У наших планах були перевірка раніше затверджених чотирьох міст – Суми, Полтава, Чернігів і Черкаси, а також одне додаткове – Чернівці. Ми відклали моніторинг міст до кінця травня, допоки на території нашої країни почали послаблювати карантинні заходи, а також поставили на паузу поїздку до Чернівців. Тепер, коли ми перевірили заплановані міста та підрахували їхні бали, ми готові поділитися з вами результатами.

Громадський транспорт: незмінний лідер

Івано-Франківськ і громадський транспорт – це довга історія любові. За цим показником місто захопило лідерство ще восени, та зараз після розширення до десяти міст продовжує впевнено його утримувати. Мер міста пишається своїми здобутками у розбудові системи громадського транспорту, і не дарма. І ми готові розділити цю гордість, чим ближче цифра наближатиметься до відмітки 100% (показником у цій категорії є співвідношення низькопідлогового транспорту до його загальної кількості). Гордість за зручний транспорт будь-якого українського міста. Розповідати про них та пишатися разом.

Водночас усі міста мають спільне слабке місце – маршрутки. Вони утримують монополію, і в переважній більшості є недоступними для маломобільних груп населення. Це якщо говорити про неочевидні мінуси. Явні недоліки маршруток знає кожен із нас, хто хоч раз ними користувався. Як мінімум, з цих причин міській владі варто ще сильніше розвивати муніципальний громадський транспорт.

Аптеки: де поправити здоров'я?

У порівнянні з попередньою версією рейтингу аптек повністю оновилася трійка лідерів, а міста, що очолювали рейтинг раніше – Миколаїв і Херсон – опустилися в середину. Хоча в цьому пункті власне розподілення місць є другорядним. Адже в нашому законодавстві є норма, що забороняє працювати аптеці, якщо вона є недоступною для маломобільних груп населення (люди літнього віку, особи з інвалідністю, люди з маленькими дітьми тощо). Тобто 100% аптек мають бути архітектурно доступними. Щодо того, як працює більшість аптек в Україні висновки можете робити самостійно.

Велодоріжки: крути педалі у вірну сторону

Завдяки нашому рейтингу можемо розподілити міста в їхній роботі з велоінфраструктурою на три групи:

• заради сміху: Кам'янець-Подільський, Херсон, Миколаїв, Полтава. У цих містах велодоріжок немає взагалі, або їх так мало, що це важко назвати хоча б маршрутом;
  
  Окремо про Полтаву: міська влада не володіє інформацією щодо такої інфраструктури в місті. Завдяки друзям з U-Cycle, раніше Асоціація велосипедистів Києва, які досліджували велоінфраструктуру українських міст, дізнався, що в Полтаві створили 1,5 км велошляхів;
   
• не визначилися: Тернопіль і Черкаси. У цих містах є трохи інфраструктури, але поки її недостатньо, щоб вирішити: вони продовжують її розвивати чи зафарбують частину та приєднаються до "заради сміху". Як мінімум, Черкаси можуть зробити крок до позитиву: у місті виділили та затвердили проєктно частину дороги для велодоріжки, проте її досі не промаркували;
   
• ті, хто розвивають: Вінниця, Чернігів, Івано-Франківськ і Суми. У перших двох містах статистика є красномовною. Додамо Івано-Франківськ, що останніми роками педалює велоінфраструктуру та жваво заявляє про амбіції на статус велостолиці України. Визнаємо їхні наміри, але це потребує більших зусиль. У місті крута спільнота користувачів велосипедів, або роверів, як вони їх називають, і ці люди потребують якісної та об'ємної інфраструктури. Поки що її вистачає на третє місце нашого рейтингу.

У Сумах побудували більше кілометрів велодоріжок. Чому Франківськ розташувався вище? Справа у співвідношенні довжини велодоріжок до довжини вулиць міста. Так, Суми мають на 2 км більше велодоріжок, але в місті в 1,5 рази більша довжина вулиць – 362 км проти 210 км. Як підсумок, вони покривають меншу частину міста.

ЦНАП: недоступні адміністративні послуги

Чернігів і Черкаси показали хоч трохи пристойний результат – більше 50% з можливих балів. А в ЦНАПі міста на Десні ми навіть знайшли сповивальний столик. До моменту нашої перевірки він мирно підпирав стіну: так і не встановили після ремонту. А перевірка стала тим імпульсом, коли працівники заворушилися. Чекаємо на фото-підтвердження від них найближчим часом.

Це дещо поліпшує ситуацію в порівнянні з перевіркою перших шести міст рейтингу. На той момент найкращий результат становив – 7 із 20 балів. Звичайно, щоб збалансувати такий позитивний стрибок є інших два міста – Херсон І Миколаїв, що не набрали жодного балу.

Голод у Тернополі, розваги у Черкасах

Чернігівські заклади громадського харчування набрали найбільше балів серед перевірених міст – трохи більше п'ятої частини. Хоча варто звернути увагу на результат іншого міста. А саме Тернополя та 0,83%, які місто отримало за доступність закладів харчування.

Натомість там можна закупитися їжею в супермаркетах, магазинах або ТЦ. Місто міцно розташувалось у середині категорії разом із Полтавою, Миколаєвом і Вінницею, одразу поза чільною трійкою: Черкаси (38%), Івано-Франківськ (22%) і Суми (21%).

Ти – мій брат, хоча й Борат

За деякими показниками міста демонстрували дивовижну солідарність і ледь не братерство. Часом позитивно – усі міста отримали бали в тій самій категорії, часом негативно та досить дивно – доступність відсутня в усіх:

– маломобільним групам населення навряд вдасться самостійно потрапити до центральних будівель ДРАЦСу. Вісім із десяти міст отримали 0 балів з 20 можливих. Лише Миколаїв і Тернопіль розбавили цю компанію, набравши 1 та 2 бали відповідно;

– cоціальне таксі для людей з інвалідністю працює в усіх перевірених містах, окрім Кам'янеця-Подільського;

– жодне місто не має більше ніж на 50% безбар'єрної центральної лікарні;

– найдоступніший центральний відділ поліції знаходиться у Кам'янець-Подільському – 6 із 20 балів. Найближчі переслідувачі – Вінниця та Миколаїв – набрали цілий бал. Потужно.

За хвилину до

Перш ніж оголосити результати, трохи про плани на майбутнє. Це лише перша версія рейтингу з 10 міст. Уже восени наша команда збирається додати ще п'ять міст. Водночас ми думаємо про адаптацію рейтингу для моніторингу міст-мільйонників. Поки це в більшості обласні центри з населенням до 350 тисяч людей.

Наприклад, мільйонник Львів можна назвати претендентом на вершину просто зараз. Поки лише на папері. А Київ, Харків, Дніпро та Одеса помітно відстають. Знову таки лише потенційно. Реальну ситуацію ми дізнаємось лише після детальної перевірки цих міст.

Не фінішна пряма, а піт-стоп

Важливий момент: у порівнянні з першою версією рейтингу ми вдосконалили формулу підрахунку балів. Формула дещо зрізала бали в кожного міста. Також на рейтинг кожного міста вплинули повторні перевірки, що ми встигли зробити. Ось такий вигляд має рейтинг доступності міст "Тостер" на цей час:

• Чернігів – 19,46%
• Вінниця – 16,15%
• Черкаси – 16,02%
• Суми – 14,75%
• Полтава – 14,48%
• Івано-Франківськ – 9,7%
• Кам'янець-Подільський – 6,44%
• Тернопіль – 6,38%
• Миколаїв – 6,17%
• Херсон – 5,59%

Херсон помінявся місцями з Миколаєвом і впевнено зайняв останню сходинку. Відсотки можуть дещо вводити в оману, адже від сьомої позиції місто відділяє менше 1%. Проте є фактор, що цілісніше показує картину: Херсон вісім разів займав останнє місце в різних категоріях (доступність перехресть та переходів, ЦНАПу, велодоріжки тощо). Частіше, ніж будь-яке інший претендент.

Місту терміново потрібно братися за поліпшення ситуації з доступністю. Ще на початку січня цього року ми відправили міській владі Херсона відповідні рекомендації. Як зрештою, і всім містам, що ми перевірили минулого року.

Так, ми не маємо ідеально доступних міст. Жодна країна не має. Проте є міста, що мають план і стратегію розвитку та дотримуються її. Міста, що наріжним каменем ставлять зручність для всіх груп населення.

Вінниця – одне з них. Так, вона поступилася першим місцем. Але я переконаний, що це тимчасово. До того ж, варто віддати належне Чернігову, що за кілька років досяг значного прогресу в розбудові зручної інфраструктури.

Є дві речі, що міській владі треба пам'ятати. Перше: піднятися на вершину – це лише півсправи, важливіше там закріпитися. Друге: усі ми є користувачами міської інфраструктури. Усім нам потрібна зручність у користуванні нею. А тому позитивні зміни варто впроваджувати не заради відсотків. Хай то в рейтингах доступності міст чи то політичних. Зміни слід робити для людей.