Мертва норма чи ефективне рішення: які закони наприймала Верховна Рада

Найбільш дисциплінованим поки що називають 9 скликання. Ба більше, самі депутати наголосували законопроєктів, які значно ускладнили їм життя. Про це повідомили кореспонденти 24 каналу.

Кримінальна відповідальність за кнокодавство, до прикладу, дійсно стала знаковою зміною. І ДБР вже навіть розслідує перше таке порушення. Але експерти кажуть, що ефективніше було б встановити сенсорну кнопку.

Зняття недоторканності

Ще більш знаковою зміною стало те, що депутати викреслили себе з касти недоторканих – цією обіцянкою годували українців десятиліттями. Але про кострубатість виконаної обіцянки говорять і самі депутати. Деякі навіть пішли скаржитись у Конституційний суд.

"Вже є випадки, коли проти депутатів монобільшості не дають дозвіл на розслідування. Про це говорив і Назар Холодницький", – повідомив народний депутат "Голосу" Ярослав Юрчишин.

Імпічмент президента

Схожа ситуація і з імпічментом президента – процедурою, яку занесли у скарбничку досягнень. Мовляв, тепер за проступки глави держави йому можуть висловити недовіру у будь-який момент. Але.

Мертва норма. Ініціювати може тільки більшість від конституційного складу, звинуватити – 2/3, а після висновку КСУ і Верховного суду ухвалити – 3/4. Ви колись бачили таку велику кількість депутатів у сесійній залі,
– пояснив заступник директора Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський.

А їх ще й скоротили до 300 за ініціативою президента. Ніби й здійснили мрію українців – менше депутатів годувати. Конституційний суд вже давав застереження щодо цього законопроєкту, утім його проголосували.

Сам законопроєкт ще раз винесуть у зал для голосування конституційною більшістю. Проте депутати вже й після схвалення можуть оскаржити цю норму, адже пропорційно не скорочується кількість депутатів для того ж подання скарги в КСУ. Проти такої новації і голова парламенту.

"Думки у багатьох народних депутатів розділились. Яким буде це голосування, поки що важко сказати. Але робити сьогодні зал на 450, а завтра змінювати на 300 чи навпаки, я думаю, що це не зовсім логічно", – заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Дмитро Разумков / Фото i-visti

Ринок землі

За ринок землі розгорілась запекла боротьба. Ночі у комітетах, блокування трибуни і тисячі правок. Ринок все ж відкрили, утім з відтермінуванням і обмеженнями.

По 10 гектарів в одні руки, аби уникнути монополії та підняти село. А для іноземців – тільки за результатами референдуму. У такому форматі ринок землі не принесе швидкого економічного зростання державі. А те, що подано як гучна перемога, далі може перетворитися на не менш гучну зраду – в Раді готуються обкласти дрібних аграріїв безумовним податком на землю.

Питання у експертів є ще до багатьох законів: якщо не до суті, то до їх форми. Чимало з них звичайний хайп і стосується не лише "Слуг народу". Експерти сходяться в одному: так званим молодим обличчям ще треба працювати над законодавчою якістю.