Тимошенко проти Тимошенко. Огляд токшоу за 13–17 липня 2020 року

Цього тижня гості токшоу обговорювали легалізацію грального бізнесу, мовний законопроєкт Максима Бужанського, рік по парламентських виборів.

І вже звично, коментуючи гарячі теми, вдавалися до маніпуляцій.

Чемпіонкою з пересмикувань виявилася Юлія Тимошенко, яка вщент розкритикувала ті ініціативи, які сама ж нещодавно активно підтримувала.

13 липня, «Свобода слова», ICTV.

Учасниками дискусії були спікер Дмитро Разумков, лідери фракцій «Слуги народу» — Давид Арахамія, ВО «Батьківщина» — Юлія Тимошенко, співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, заступник голови фракції «Голосу» Ярослав Железняк, член депутатської групи «За майбутнє» Ігор Палиця, представники монобільшості Андрій Герус та Олена Шуляк, Дніпровський міський голова Борис Філатов (відео).

Загалом дев’ять гостей (семеро чоловіків та дві жінки).

@video=//www

Разумкову довелося обстоювати честь парламенту, якому, за даними свіжого соцопитування групи «Рейтинг», озвученими ведучим, довіряє лише 9 % українців.

Гість говорив, що довіра до владних інститутів завжди падає після виборів, тоді як у парламенті є чимало депутатів, які, мовляв, працюють ефективно.

Співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко не втратила нагоди дорікнути Разумкову за винесення на розгляд Ради сумнівного законопроєкту депутата з монобільшості Бужанського, що стосується мови навчання.

Соратниця Порошенка анонсувала велелюдний мітинг та дорікала «слугам» за підігрування Кремлю.

Голова парламенту відповів, що на погоджувальній раді питань до документа у членів фракції «ЄС» не було.

Юлія Тимошенко, як завжди, мала при собі стос паперів та посилалася на соціологічні дослідження.

За даними одного з таких, «60 % українців — проти легалізації грального бізнесу».

Вочевидь Тимошенко наводила цифри тієї ж групи «Рейтинг», забувши уточнити, що те опитування соціологи проводили ще у вересні 2019-го.

Самі ж осередки азартних ігор, певна лідерка «Батьківщини», будуть «притонами злочинності».

Під завісу виступу Дмитра Разумкова у гостя спалахнула сварка з Іриною Геращенко через гасло «Армія! Мова! Віра!», прикриваючись яким, певен спікер, окремі люди «добре заробляли».

Твоє обличчя, коли хтось говорить про армію, мову та віру як засоби піару.

Кожна промова Юлії Тимошенко — час мобілізації фактчекерів.

Спершу зайшлося про тарифи.

Лідерка «Батьківщини» знову звернулася до даних соціологічних опитувань.

Цього разу наводила дані центру Разумкова, згідно з якими лише 10 % українців схвалюють тарифну політику влади.

І тут же зманіпулювала: ціна на газ у Європі, мовляв, впала тричі, то чому такої ж пропорції не бачить і український споживач? При цьому парламентарка не сказала, з яким періодом порівнює нинішню вартість газу для населення.

Бо якщо зіставляти вартість у червні 2019-го та рік потому, можна побачити зменшення у 2,8 рази.

А якщо порівняти з нинішньою вартість газу, наприклад, у квітні 2019-го (відтоді почалося її зниження) — різниця якраз і буде 3,1 рази.

Далі Юлія Тимошенко мовила, що Зеленський живе на державній дачі, хоч свого часу казав, що ніколи так не вчинить.

Насправді в одному з передвиборчих інтерв’ю тоді ще кандидат Зеленський говорив, що не бачить у державних дачах жодного сенсу і їх варто би було передати дітям під табори.

Та ніде й словом не обмовився, що не буде жити там, якщо стане президентом.

Потім вічна опозиціонерка ганила Зеленського за те, що той, мовляв, у скрутні економічні часи вніс законопроєкт про зняття обмежень на чиновницькі зарплати.

Тут вже представники «Слуги народу» нагадали, що в день етеру президент документ відкликав.

Тимошенко не знітилася, приписавши цю «перемогу» своїй фракції, яка, мовляв, дотиснула владу.

Потому Юлія Володимирівна усно зробила ПрАТ «Укргідроенерго» «повністю приватним».

Хоча у статуті компанії йдеться, що «єдиним акціонером компанії є держава в особі Міністерства енергетики».

Аби підкреслити маніпуляцію, представники монобільшості Арахамія та Герус навіть пропонували опозиціонерці укласти парі.

Вінцем пересмикувань лідерки «Батьківщини» стали слова про те, що «ми завжди були проти зелених тарифів».

Тільки чомусь закони 2008 та 2016 років про зелені тарифи «Батьківщина» майже одностайно підтримувала.

Якщо перша частина «Свободи слова» на ICTV пройшла під знаком маніпуляцій, то у другій додалися й палкі суперечки.

Спочатку чубилися Тимошенко та Арахамія: опозиціонерка наголошувала на шкідливості легалізації грального бізнесу, який вона заборонила у 2009-му.

Лідер монобільшості, своєю чергою, натякав, що тоді прем’єрка Тимошенко лобіювала інтереси Кремля, адже приблизно в той же час у Росії заявили про створення ігрових зон у великих містах.

Насправді такий закон у Росії ухвалили наприкінці 2006 року.

Ірина Геращенко закидала владній команді занурення президента в інформаційну «теплу ванну».

І хоча слова соратниці Порошенка заперечив Давид Арахамія, ми раніше писали про те, що така думка — не безпідставна.

Але така критика з уст представниці «Євросолідарності», членам якої роблять просто-таки джакузі лестощів на каналах типу Прямого, звучить дивно.

В цей час у студійну дискусію відеозв’язком втрутився очільник Дніпра, а також співзасновник нової партії «Пропозиція» Борис Філатов.

Він розкритикував чинну владу, яка, мовляв, гнітить місцеве самоврядування.

А також пропіарив свою політсилу, не отримавши зауважень від ведучого.

У схожому стилі мовив і голова тепер уже партії «За майбутнє», нардеп та соратник Коломойського Ігор Палиця.

Та він обмежився критикою влади, не переходячи на самопіар.

Ірина Геращенко ганила Зеленського за запізнілу реакцію на вбивство військового медика бойовиками на Донбасі, владу загалом звинувачувала в підготовці фальсифікацій місцевих виборів та обіцяла їй холодний душ за результатами волевиявлення, а Разумкову і взагалі пригрозила офіційним запитом, аби той доповів, хто ж заробляв на українській армії.

Не забула й розповісти, як команда Порошенка «звільнила 70 % українського Донбасу» та відроджувала українську армію.

Дісталося й «слузі народу» Ірині Верещук, у якої минулого етеру «Свободи слова» виникла суперечка з Порошенком, вітав той Путіна з Днем Росії у 2014-му чи ні.

На думку Геращенко, озвучене Верещук — фейк (хоча не все так однозначно).

Вже повернувшись на місце у студії, нардепка встигла посваритися ще й з Ігорем Палицею, який нагадав, що з 2016 року звільнення українських територій на сході не було.

14 липня, «Пульс», «112 Україна».

У численних передмовах та загальному блоці програми нині участь брали перший президент незалежної України Леонід Кравчук, нардеп від монобільшості та потенційний кандидат в очільники Києва Олександр Дубінський, спікер Дмитро Разумков, телеведучий і політик Андрій Пальчевський, народні депутати від «ОПЗЖ» — Олександр Качний, Наталя Королевська і Василь Німченко, від монобільшості — Галина Янченко й Леся Забуранна, політкоментатори Михайло Чаплига, Ростислав Балабан, заступниця глави Адміністрації президента часів Януковича Марина Ставнійчук.

Разом 12 гостей (вісім чоловіків та чотири жінки).

Говорили про мовний законопроєкт Бужанського, діяльність антикорупційних органів, статистику коронавірусу тощо.

15 липня, «Український формат», News.

Парад негативу та маніпуляцій урочисто відкрив нардеп від «Опозиційної платформи — За життя» Ілля Кива.

Урочисто, бо на старті етеру ведучі вітали з уродинами головну редакторку News.

Кива до вітань долучився, побажавши медійниці «настоящего женского счастья».

На цьому позитив від гостя закінчився, й нардеп розпочав згущати фарби довкола влади.

Спершу розкритикував постанову Верховної Ради про призначення місцевих виборів-2020, за яку фракція «ОПЗЖ» не голосувала.

Вона, мовляв, не дає права вільного волевиявлення мешканцям Донеччини та Луганщини, де не відбудуться вибори до обласних рад.

Кива так рішуче обстоював права виборців східних областей, наче це не він 5 років тому хотів розстрілювати автобуси, які везуть українських громадян на окуповані території.

Команді Зеленського, яка «надругалась над целой нацией», Кива протиставляв власну політсилу як «лидеров по укреплению доверия людей».

І казав, що «у нас 23 % поддержки», не посилаючись на джерела таких даних (цифри у соцопитуваннях дещо скромніші).

За мовчазного сприяння пари ведучих член фракції «ОПЗЖ» закликав президента розпустити Верховну Раду, інакше вона «будет проклята» через ухвалення законів на кшталт відкриття ринку сільськогосподарської землі; говорив, що «Украина изнасилована» чинною владою; називав членів монобільшості «дворнягами», а Петра Порошенка — «политической проституткой».

На загальну частину завітали народні депутати Юрій Камельчук, Євгеній Шевченко, Олена Мошенець і Олексій Устенко («Слуга народу»), Олександр Качний, Наталя Королевська, Володимир Кальцев («ОПЗЖ»), Сергій Власенко («Батьківщина»), головний військовий прокурор часів Порошенка Анатолій Матіос, політкоментатори Михайло Чаплига, Ірина Паламар.

Відеозв’язком приєдналася дружина Анатолія Шарія Ольга.

@video=//www

Тон, заданий у передмові Іллею Кивою, не змінився і в гуртовому блоці.

Зі старту присутні діяли за звичною для каналів Віктора Медведчука схемою: лояльні до «ОПЗЖ» спікери (які традиційно були в більшості) гуртом цькували представників президентської політсили.

Цього разу не пощастило Олені Мошенець, яка першою зі «слуг народу» завітала на етер: їй часто не давали завершити думку, перебиваючи та перекрикуючи.

Примітно, що чи не найактивнішим критиком чинної влади був представник «попередників» Анатолій Матіос.

Представниця фракції «ОПЗЖ» Наталя Королевська бідкалася, що нардепам, аби отримати зарплатню в повному обсязі, у дні пленарних засідань треба безвилазно сидіти у сесійній залі.

Та чи не та ж Королевська, обіймаючи посаду міністерки соцполітики за часів Януковича, пропонувала штрафувати обранців за прогули?.

Гра перевернулася, коли у студії зайшлося про слова адвоката Трампа Рудольфа Джуліані, який свого часу повідомив, що за каденції Барака Обами в Україні допустили нецільове використання 5,3 мільярдів доларів допомоги від США.

Об’єктом атак присутніх став єдиний представник попередньої влади — Анатолій Матіос.

Аби хоч якось відвести увагу від себе, гість навіть згадав про оберіг від коронавірусу, який Наталя Королевська, не знімаючи, носить на одязі.

Хочеш уберегтися від ковіду? Спитай у Королевської, як.

До критики чинної влади у студії повернулися досить швидко: на відеозв’язок зі студією вийшла дружина політика Анатолія Шарія Ольга.

Блогерка затягла давню пісню про утиски представників Партії Шарія, організовані, мовляв, з подачі заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка.

У контексті «переслідування журналістів» згадали й про нападки на співзасновницю інтернет-видання «Заборона» Катерину Сергацкову, яка повідомила, що через цькування в соцмережах виїхала з Києва.

Та обговорення її випадку, на відміну від «тиску» на представників політсили Шарія, обмежилося короткою згадкою.

Все погано, але скоро буде ще гірше — це вже присутні заходилися обговорювати легалізацію чинним парламентом грального бізнесу.

Королевська, заочно змагаючись з однопартійцем Кивою у красномовстві, розповідала, що члени фракції «Слуги народу» «служат игорной мафии».

Та на перший план знову вийшов Анатолій Матіос: політик так несамовито перебивав членів монобільшості, що вже за кілька хвилин дискусія втопилася в гучній сварці.

Ведучі при цьому не стільки модерували розмову, скільки нагнітали обстановку у студії.

Трохи почубилися гості й тоді, коли мова зайшла про ймовірні вибори на окупованих територіях.

Гасло більшості було незмінним: у тому, що мешканці окупованих територій не можуть обрати місцеву владу, винні не загарбники, а українська влада.

Про те, що представники «ОПЗЖ» часто маніпулюють цим питанням, згадав лише представник монобільшості Юрій Камельчук.

Соратники Медведчука йому заперечили.

А от обговорення продажу столичного готелю «Дніпро» ведуча Діана Панченко почала із фрази: «Продали “Дніпро” — можуть і Україну всю продати?».

Готель стане осередком грального бізнесу, не сумнівалися окремі гості.

У студії тим часом добігало кінця опитування для глядачів, за вони чи проти легалізації азартних ігор.

Схвалили парламентську ініціативу лише 3 % опитаних.

На диво, була в етері «Українського формату» й тема, що об’єднала присутніх політиків із різних таборів.

Бо те, що призначення головою Нацбанку Кирила Шевченка — вдале рішення, стверджували і «слуги», і окремі члени «ОПЗЖ».

Далі в етері зайшлося про скандальний законопроєкт члена монобільшості Максима Бужанського про мову шкільного навчання, який нардепи розглядати поки передумали.

Хоча, на думку Юрія Камельчука, нічого страшного в документі колеги немає й загроз державній мові він не несе.

Мовну тему швидко підхопили проросійські коментатори.

У студії показали матір двох дітей, яка категорично проти навчання школярів лише українською, а птахівниця Ірина Паламар згадала про «ущемление прав русскоязычных».

Та ж таки Паламар, із подачі ведучого Дикого, критикувала й вітчизняне кіно державною мовою, яке, мовляв, популярності не має.

Опонував лише представник «Батьківщини» Сергій Власенко.

На післямову «Українського формату» залишилася Ірина Паламар, а компанію їй склали нардеп 8-го скликання від Блоку Петра Порошенка Борислав Розенблат, соратниця Надії Савченко Тетяна Проторченко та постійний політкоментатор каналів Медведчука Олександр Лазарєв.

Разом — 16 гостей (десять чоловіків та шість жінок).

Запрошення до студійної дискусії екснардепа від БПП яскраво продемонструвало, що заради критики чинної влади до студії ладні покликати кого завгодно.

Адже ще годину тому, в основному блоці токшоу, про Розенблата згадували як про фігуранта корупційного скандалу.

Та навіть у післямові в етері продовжували видавати бажане (соратниками Медведчука) за дійсне.

Наприклад, Ірина Паламар, критикуючи легалізацію грального бізнесу, посилалася на щойно завершене опитування глядачів зі словами «97 % населения против».

Хоча, хоч як би цього не хотілось Медведчуку та його партії, глядачі News.

One, це не все населення України.

16 липня, «Право на владу», «1+1».

Участь у проєкті взяли голова Верховної Ради Дмитро Разумков, голова партії «Слуга народу», перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, народний депутат від фракції «Слуги народу» Олександр Дубінський, голова партії та фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя» Юрій Бойко, народний депутат із групи «За майбутнє», голова однойменної партії Ігор Палиця, головний редактор сайту «Цензор.

нет» Юрій Бутусов, експерт порталу «Слово і діло» Валентин Гладких, керівник фонду «Українська політика» Костянтин Бондаренко, політтехнологи Сергій Гайдай і Віктор Уколов, політконсультант і медійник Олексій Мустафін.

Разом 13 учасників (11 чоловіків та дві жінки).

@video=//www

Почали з демонстрації кадрів прийняття декларації про державний суверенітет, тридцятиріччя якої саме відзначали 16 липня.

Можна було не сумніватися: більшість політиків, які грають на проукраїнському електоральному полі, не втратять нагоди пропіаритися на цій даті.

Та першим до мікрофона вийшов «найпринциповіший спікер Верховної Ради», за версією Наталки Мосейчук, Дмитро Разумков.

Його промова була схожа на понеділковий виступ в етері «Свободи слова» на ICTV: коментуючи результати соцопитування, голова парламенту говорив, що падіння рейтингу провладної політсили — річ закономірна.

Заперечував спікер і конфронтацію між парламентом та Офісом президента.

Як і в етері ICTV, у студії «1+1» Дмитро Разумков зустрівся зі співголовою фракції «Європейської солідарності».

У понеділок Ірина Геращенко анонсувала запит до очільника ВРУ, щоби той пояснив, кого мав на увазі, коли згадував про заробляння на армії.

Та нині, коли опонент стояв поруч, соратниця Порошенка вказане запитання ставити не стала.

Другий раунд протистояння Разумкова та Геращенко.

Згодом голова парламенту знову почубився з Іриною Геращенко, коли та звинуватила його в ігноруванні законопроєктів, поданих на розгляд депутатами від «ЄС».

На бік спікера став представник «Слова і Діла» Валентин Гладких, озвучивши інформацію, що за кількістю законопроєктів на порядку денному «Європейська солідарність» на третьому місці серед фракцій.

У студії в цей час показали пряму мову першого президента незалежної України Леоніда Кравчука, де той із трибуни парламенту закликав не поглиблювати протистояння центральної та регіональних влад.

«Якщо щось станеться з Кравчуком, ми всі станемо сиротами», — не приховувала політичних симпатій ведуча.

Комічною ситуація у студії стала, коли слово взяв представник монобільшості Олександр Дубінський.

Він назвав першій рік «зеленої» команди при владі незадовільним та певнив, що «мы не хотим раскола».

У що слабко віриться, зважаючи на щоденну критику влади у блогах нардепа.

Після того у студії зчинилася суперечка між членами монобільшості, що викликала усмішки та в’їдливі коментарі з боку представників інших політсил.

Олександр Корнієнко говорив, що задоволений роком «зеленої» команди на 7-8 балів із 10.

А ще анонсував очікуваний багатьма «кінець епохи бідності», який, на думку нардепа, станеться по завершенні децентралізації, коли місцеві громади отримають значні кошти.

Позитиву поменшало, коли представник групи «За майбутнє» Палиця розкритикував владу за непрофесіоналізм, а журналіст Бутусов — за бюрократизм.

Між тим, соратник Коломойського Ігор Палиця ганив не лише чинну владну команду.

Дісталося й представникам «Євросолідарності», яких політик звинуватив у звезенні людей на мітинги (зокрема, на мовний, що розпочався якраз 16 липня) та розділенні українців.

В розмову втрутився й давній критик Порошенка Олександр Дубінський.

Розповідаючи, що каденція п’ятого президента схожа на ракову пухлину, після якої потрібна тривала «хіміотерапія».

Крім звинувачень одне одного, лунали у студії й досить серйозні заяви про злочини.

Зокрема, Палиця та Дубінський сказали, що прем’єр Денис Шмигаль має «відкати» від Державної архітектурно-будівельної інспекції, тож лобіює її інтереси.

Резонне запитання ведучої, чи є заяви про злочин, депутати проігнорували.

Чи можна налякати глядача «1+1» «зрадами» більше, ніж це роблять з авдиторією на каналах Віктора Медведчука? Можна.

Якщо запросити до мікрофона лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко.

Під час цього спічу опозиціонерка не вперше заперечувала сама ж собі.

Стартувала Тимошенко з привітань із нагоди 30-річчя прийняття декларації про держсуверенітет.

І це був єдиний позитив з її виступу.

Бо далі зайшлося винятково про зраду, колапс і руйнацію української держави.

Закон «слуги народу» Максима Бужанського Тимошенко назвала «нищенням української мови».

Хоча у 2004 році, в етері телеканалу «Донбас», політикиня божилася, що стоятиме на захисті саме російської, якою розмовляє вся її родина.

Критикувала Юлія Володимирівна і приватизацію об’єктів державної власності, й ухвалення закону про ринок землі.

І словом не обмовившись, як іще кілька років тому, очолюючи уряд, була прихильницею як першого, так і другого.

Ганила гостя можновладців і за ухвалений у січні 2020-го законопроєкт № 1210, що, мовляв, «вбиває ФОПів».

При цьому переконувала: члени її фракції за документ не голосували.

Насправді під час фінального голосування 16 січня представники «Батьківщини» (загалом 24 депутати) дали аж 13 голосів «за».

Хоча сама Тимошенко таки не голосувала.

Загалом, промова Тимошенко, перервана кількома короткими репліками ведучої та рекламним блоком, тривала 23 хвилини, при тому що виступи інших гостей були у рази коротшими.

Якщо слова лідерки «Батьківщини» були доволі прогнозованими, то виступ співголови фракції «ЄС» здивував.

Звісно, Ірина Геращенко згадувала, як попередня влада відновлювала армію, провадила децентралізацію та відроджувала економіку.

Проте жодного разу напряму не похвалила Петра Порошенка, чого на інших етерах не траплялося.

Допоміг членкині «Євросолідарності» Олександр Дубінський, прогнозуючи, що записи, оприлюднені нардепом Андрієм Деркачем, на яких начебто фігурує Петро Порошенко, сильно вдарять по рейтингу п’ятого президента та політсили загалом.

Тут у Геращенко розв’язалися руки: гостя завела стару платівку про те, як Порошенко «звільнив 70 % окупованого Донбасу» (те ж саме вона говорила й на ICTV у понеділок) та вкотре твердила, що оприлюднене Деркачем — фейк від Кремля.

Під завісу етеру до студії вмикалися політтехнологи та медійники.

Крім піару партій, на які нині працюють, згадували й про загальне.

Сергій Гайдай, зокрема, порадив президентській політсилі взагалі не висуватися на місцевих виборах.

Наприкінці програми ведуча нагадала, що «Право на владу» йде на літні канікули, а наступного разу з’явиться в етері 27 серпня.

16 липня, «Народ проти», ZIK.

Піаритися в сольний блок проєкту прийшов колишній мер Харкова й потенційний кандидат у мери Києва Михайло Добкін.

Компанію йому склали журналісти Олеся Медвєдєва зі «Страни.

ua» та Євген Куксін з «1+1», політтехнолог Борис Тизенгаузен та юристка Анна Маляр.

Те, що Михайло Добкін прийшов до Наташі Влащенко зокрема й для самопіару, стало зрозуміло одразу: перші ж запитання ведучої стосувалися ймовірного балотування політика в Києві.

Гість сказав, що не знає, від якої політсили висунеться.

Зате розповідав, як ефективно діяв на посадах Харківського міського голови та голови ОДА.

Зайнявши крісло Кличка, планує вирішити питання громадського транспорту, розподілу житлового фонду та працювати над безпекою киян.

Ведуча та гості піарспіч не переривали.

Втім годину етерного часу Михайло Добкін витратив не лише на самопіар.

Критикував, зокрема, укрупнення районів, а ще пройшовся персоною голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформполітики Микити Потураєва.

Депутату від гостя дісталося за «утиски ЗМІ», хоча критично Потураєв висловлювався лише про працівників інтернет-видання Анатолія Шарія, з яким має затяжний конфлікт.

У гуртовому блоці один одного перекрикували гості блоку сольного, до яких долучилися ексчленкиня Венеційської комісії, нині соратниця Наталі Королевської Марина Ставнійчук, народні депутати Олександр Качний і Володимир Кальцев (фракція «Опозиційна платформа — За життя»), Іван Крулько, («Батьківщина»), Марина Бардіна, Олександр Качур і Максим Бужанський («Слуга народу»), письменниця Лариса Ніцой, міністр інфраструктури кабміну Гройсмана Володимир Омелян, політкоментатор Михайло Чаплига, колишній нардеп Михайло Головко (ВО «Свобода»).

Загалом 16 учасників (11 чоловіків та п’ять жінок).

Бужанський нині виступив не лише резонером, але й гостем програми.

@video=//www

Спершу, коли до бар’єра вийшли нардепи Бардіна та Крулько, зайшлося про надвисокі зарплати членів наглядових рад та діяльність антикорупційних органів.

Ведуча намагалася допитатися у представниці монобільшості, як та ставиться до зарплат у «300 тисяч», прозоро натякаючи на оклад колишнього нардепа від БПП, члена наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенка.

Хоча сам Лещенко не так давно говорив, що отримав ці кошти за послуги з інформаційного консалтингу від американської інвесткомпанії.

Марина Бардіна коментувати ситуацію довкола колишнього роботодавця не стала, відбившись словами, що не уповноважена нині говорити за нього та що висока зарплатня топпосадовців є одним із чинників запобігання корупції.

Бардіна втрапила у стандартну пастку телеканалів Медведчука: єдину на той момент представницю влади у студії гуртом атакували присутні симпатики «ОПЗЖ».

Дісталося Бардіній, зокрема, й за постанову ВРУ про місцеві вибори, згідно з якою на Донеччині та Луганщині не будуть проводитися вибори до обласних рад.

Симпатики «За життя», як і в етерах схожих токшоу, закидали депутатці порушення прав мешканців Донбасу.

Не змінилася обстановка у студії й на обговоренні легалізації грального бізнесу.

Соратник Тимошенко Іван Крулько малював страшні перспективи для залежних від азартних ігор, а Добкін запропонував наступним кроком узаконити борделі.

Загартована парламентом Марина Бардіна нападки критиків стійко відбивала.

На допомогу їй прийшов колега по фракції Максим Бужанський, сказавши, що закон про гральний бізнес — лобістський, але для держави корисний.

У другому блоці об’єктом критики виступила письменниця Лариса Ніцой.

Йшлося про мовний законопроєкт Бужанського.

Автор документа певнив, що не чинить тиску на державну мову, а стоїть на захисті прав нацменшин відповідно до європейського законодавства.

Цю ж тезу просували і юристка Анна Маляр та ексчленкиня Венеційської комісії Марина Ставнійчук.

Лариса Ніцой будь-яке послаблення позицій української очікувано не схвалювала.

А у красі державної мови намагалася переконати присутніх віршем Мойсея Фішбейна.

Поетична п’ятихвилинка не спрацювала: нардеп від «ОПЗЖ» Качний скаржився, що українську важко вивчити літнім людям (хоча у проєкті Бужанського йдеться про шкільну освіту.

— Авт.), а Чаплига і взагалі рознервувався через те, що російську посміли назвати «мовою нацменшин».

Все це очікувано переросло у масову сварку, в епіцентрі якої опинилася Лариса Ніцой.

Коли прийшов на проросійський канал захищати державну мову — теплого прийому не чекай.

Третій блок програми вже не мав яскраво вираженого «ворога більшості» біля мікрофона, адже до бар’єра вийшли міністр інфраструктури часів Гройсмана Володимир Омелян та нардеп від «ОПЗЖ» Володимир Кальцев.

Вони більшість часу критикували за інфраструктурні прорахунки чинну владу.

Прогнози спікерів присмачувалися коментарями Михайла Чаплиги, який розповідав про бюджетні дірки та можливу зупинку роботи «Укрзалізниці».

Остання година токшоу і взагалі минула б без суперечок, якби Омеляну не пригадали неефективні зміни в інфраструктурі за його перебування на посаді.

Та завершили «Народ проти» за старою традицією: більшість гостей констатували, що в країні все погано, а зміни можуть прийти лише по місцевих виборах.

17 липня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна».

Участь у програмі взяли заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, народна депутатка від фракції «Голосу» Олександра Устінова, начальник Управління кримінальної розвідки МВС (1994–2000) Валерій Кур, юристка Анна Маляр, голова СБУ (2003–2005) Ігор Смешко, народний депутат від «Європейської Солідарності» Михайло Забродський, членкиня фракції «ОПЗЖ» Наталія Королевська, заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Інна Голованчук, голова Податково-митної служби Грузії (2009–2011), експерт в «Офісі простих рішень та результатів» Георгій Цхакая, заступник голови фракції партії «Голос» Ярослав Железняк, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (2019 — березень 2020-го), заступник голови Ради Нацбанку (2016–2019) Тимофій Милованов, заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

Разом 13 гостей (дев’ять чоловіків та чотири жінки).

@video=//www

Остання напередодні канікул, на які проєкт Савіка Шустера йде до 4 вересня, програма вийшла на телеканалі «Україна 24» і мала дещо змінений формат.

Цього разу тематичних блоків було не два-три, як завжди, а п’ять, кожен із них відбивався півторахвилинною паузою.

Не було й звичної гуртової дискусії: кожну тему обговорювали по двоє.

За винятком першої теми — криміногенної ситуації, коли у студії збиралося по троє гостей.

Та з самого початку автори «Свободи слова Савіка Шустера» знову зробили реверанс у бік Ріната Ахметова, показавши нарізку з попереднього випуску.

Де, зокрема, йшлося про бідування шахтарів за чинної влади.

Потому вже перейшли до тем нагальних.

Спершу обговорили доцільність підвищення відповідальності за нетверезе водіння, згадавши про трагічну аварію на Обухівській трасі 12 липня.

Думки гостей розділилися: заступник Авакова Геращенко та членкиня фракції «Голосу» Устінова виступали за підвищення відповідальності водіїв, а криміналіст Кур, зважаючи на строкату біографію винуватця згаданої трагедії під Києвом, наполягав на посиленні заходів профілактики злочинів.

Наступною темою була резонансна загибель військового медика в зоні бойових дій на Донбасі через обстріл з боку окупантів та ситуація на фронті загалом.

Ексочільник СБУ Смешко та генерал-лейтенант Забродський зійшлися на думці, що Україна має активніше реагувати на військові злочини росіян та не сподіватися на допомогу місії ОБСЄ.

При цьому соратник Порошенка Михайло Забродський не втратив нагоди розповісти, як потужно розвивалася українська армія за каденції п’ятого президента та як сповільнилася у розвитку за останній рік.

Найбільш маніпулятивним виявився блок, присвячений ситуації на окупованих територіях.

На старті обговорення автори програми показали міні-інтерв’ю з колишньою бранкою донецьких бойовиків Євгенією Єпес, яку затримали за те, що та, приїхавши з Іспанії до власного помешкання, зняла встановлений окупантами прапор Росії.

В розмові із журналістами проєкту Шустера художниця Єпес зізналася: була дуже рада «депортації» з окупованої території.

Адже Донецьк, мовляв, за останні роки здичавів, а тамтешні мешканці виглядають нещасливими.

Хоча й надалі підтримують відмежування від України.

Із такими твердженнями не погодилася запрошена до студії парламентарка від «ОПЗЖ» Наталія Королевська.

Вона звинуватила в небажанні окупованих територій реінтегруватися, звісно ж, владу.

«Готова ли власть вернуть оккупированные территории? Счастливы ли люди в Украине?» — робила Королевська все, аби тінь звинувачень не впала на окупантів.

І критикувала українську сторону за припинення соцвиплат мешканцям окупованих територій, небажання реалізувати Мінські угоди та непризначення виборів до облрад на Донеччині та Луганщині.

Потому обговорили призначення очільником НБУ Кирила Шевченка.

Голоси гостей розділилися: експерт «Офісу простих рішень та результатів» Георгій Цхакая та міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в уряді Гончарука Тимофій Милованов призначення схвалювали.

Заступник голови фракції «Голосу» Железняк стояв на тому, що Яків Смолій не мав причин для звільнення, тоді як прихід Шевченка — результат домовленостей влади та «ОПЗЖ».

Завершили програму роздумами про карантин.

Головний санлікар Віктор Ляшко твердив те ж, що й на інших етерах: карантин був введений «вчасно і правильно» та за нагальної потреби знову може посилитися.

Тим часом міністр інфраструктури Владислав Криклій, якого ведучий запитував, куди їхати українцям в умовах пандемії та обмежень, піарив масштабні ремонти доріг, які, мовляв, ведуться за його каденції.

Зрештою, зміни у форматі програми довели: коли в дискусії одночасно беруть участь двоє-троє гостей, їхні аргументи не губляться у галасі.

Як це зазвичай буває на токшоу каналів Медведчука, де гуртом можуть перебувати по десятеро спікерів, перетворюючи дискусію на базар.

17 липня, «Ехо України», Прямий.

До студії прийшли народні депутати Олексій Гончаренко, Микола Княжицький («Європейська солідарність»), Михайло Цимбалюк (ВО «Батьківщина»), Олександр Качний («ОПЗЖ»), Юрій Камельчук («Слуга народу»), нардепи попередніх скликань Михайло Головко (ВО «Свобода»), Ігор Лапін («Народний фронт»), Ігор Попов (Радикальна партія Ляшка), очільник Мін’юсту часів Ющенка та Кучми, суддя Конституційного суду Сергій Головатий, політтехнолог Віктор Уколов.

Разом 10 чоловіків.

Говорили про рік роботи Верховної Ради (хоча парламентські вибори пройшли 21 липня, а присягу народні обранці склали 29 серпня 2019 року), прийдешні місцеві вибори, скандальний законопроєкт нардепа Максима Бужанського тощо.

17 липня, «Протистояння», News.

Участь взяли народні депутати Олег Волошин, Олександр Качний («Опозиційна платформа — За життя»), Олексій Устенко, Ірина Верещук, Мар’яна Безугла і Юрій Камельчук («Слуга народу»), Сергій Власенко й Олексій Кучеренко («Батьківщина»), міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за Гончарука Тимофій Милованов, міністр соціальної політики уряду Гройсмана Андрій Рева, віцепрем’єр-міністр України в тому ж Кабміні Павло Розенко, головний військовий прокурор за каденції Порошенка Анатолій Матіос, нардепи минулих скликань Михайло Добкін («Опозиційний блок»), Олена Бондаренко (Партія регіонів), Ігор Швайка, Михайло Головко (ВО «Свобода»), Надія Савченко («Батьківщина»), голова Харківської міської організації «ОПЗЖ» Андрій Лесик, політкоментаторка Олеся Яхно, економіст Юрій Атаманюк.

Разом 20 гостей (15 чоловіків та п’ять жінок).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews».

Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».