Як маніпулювати звітом ГО у ЗМІ? Приклад тютюнових лобістів

Боротьба між лобістами бізнесу та громадськістю — типова ситуація для багатьох сфер.

Проте саме «тютюнове» протистояння найбільш передбачуване.

Його сценарії повторюються з року в рік у різних країнах.

Коаліції громадських організацій відстоюють зміни в законодавстві своїх країн, щоб приводити його у відповідність Рамковій конвенції ВООЗ.

Головний пріоритет — скорочення смертності від куріння, зменшення популярності куріння серед молоді.

Антитютюнові організації ініціюють і підтримують заборони куріння в громадських місцях, підвищення акцизів на продаж тютюнових виробів, обмеження реклами, виведення з тіні нових виробів (наприклад, електронних сигарет) тощо.

Така громадська діяльність зазнає спротиву тютюнової індустрії, яка опирається заборонам і обмеженням, які зменшують її доходи.

Активісти отримують фінансову підтримку на свою діяльність здебільшого від міжнародних фондів; є випадки підтримки державними програмами.

В Україні з 2010-х років в антитютюновому напрямку працює ГО «Життя».

З того часу організація не раз ставала епіцентром інформаційних атак тютюнових лобістів.

Головне завдання прибічників тютюнових корпорацій — не допустити оновлення законів.

Для цього вони працюють на кількох фронтах, у тому числі — у медіапросторі.

Адже найкращий спосіб знищити ідею — позбавити довіри її автора.

Тому з кожним просуванням оновлень антитютюнового законодавства в стрічки ЗМІ вливаються відра релізів (здебільшого анонімних) про недоброчесність ГО «Життя».

А оскільки переконливі факти такої недоброчесності відсутні, автори вдаються до маніпуляцій.

Маніпуляція 1.

Мільйони доходів.

Приклад із замітки: «З урахуванням попередніх років роботи, загальний обсяг надходжень і витрат громадської організації «Життя» за 2015-2019 рр.

перевищив 30,1 млн грн».

Перший крок — замінити образ активіста як борця за суспільну ідею образом купленого екстреміста.

У багатьох українців склався стереотип «чесний — значить голий і босий».

Гроші, згадані в контексті мільйонів, часто стають для читача своєрідним тригером, дратівливим фактором.

«У мене ж стільки немає! — свідомість читача зайнята підрахунками свого річного бюджету.

А тим часом поза увагою критичного мислення лишаються важливі нюанси:.

Згадані 5-річні надходження помилково сприймаються як миттєві.

Такий собі мішок із 30-ма «лямами».

Насправді ж кошти надходять і витрачаються поступово.

Вони підлягають суворому нагляду, як усередині країни, так і закордоном.

Далі читач підсвідомо відчуває, що цей мішок забрали в нього, ніби злий Санта з-під ялинки.

Натомість ГО «Життя» отримує гроші з низки міжнародних фондів, які аналогічно підтримують й організації інших країн.

Держава Україна наразі фінансово не підтримує жодні громадські організації, які протидіють поширенню тютюнопаління, та не фінансує жодні антитютюнові програми.

Не прибуток.

Читач думає: «От же ж хтось заробив».

Хоча насправді організація не отримує жодного прибутку — вона витрачає надходження виключно на задекларовану мету.

Звісно, організації залучають експертів, організаторів, медійників тощо: сенс у тому, щоб поширювати та розвивати ідею, а також оцінювати гідно працю фахівців.

Так, організація не платить податок на прибуток, оскільки його немає.

Але витрати оподатковуються, тож держава не ображена.

«У багатьох розвинених державах світу заходи з контролю над тютюном фінансуються з державного бюджету.

Натомість в Україні кошти з держбюджету на захист здоров'я населення від смертельного впливу тютюну не виділяються, — коментує виконавча директорка ГО «Життя» Лілія Олефір.

— Дві національні інформаційні кампанії про вплив тютюнової реклами на дітей і молодь, про шкоду вторинного тютюнового диму були профінансовані міжнародними донорами та втілені ГО «Життя» спільно з Центром громадського здоров’я МОЗ України».

Лілія Олефір також розповіла, що завдяки фінансовій допомозі Швейцарської агенції розвитку і співробітництва та ВООЗ з 2017 по 2019 рік в Україні працювала безкоштовна гаряча лінія з відмови від куріння.

Її розробила й підтримувала ГО «Життя».

«Після того, як фінансування від донорів припинилося, держава не продовжила роботу гарячої лінії попри те, що 7 млн осіб в Україні є щоденними курцями та потребують допомоги у відмові від куріння», — додала виконавча директорка ГО «Життя».

Тобто держава не виділяє ні копійки, а натомість силами активістів отримує низку здійснених показників, задекларованих у міжнародних домовленостях.

Адже Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ щодо боротьби з тютюном ще у 2006 році.

Чому маніпуляції з цифрами найчастіше виконують очікуваний ефект авторів? Тому що читачеві миттєво немає з чим порівняти.

У якості прикладу — операційний дохід тютюнової корпорації «Філіп Морріс» за 2019 рік перебільшив 11 мільярдів доларів (30 млн грн за 5 років уже не виглядають так солідно, правда?).

Маніпуляція 2.

Діяльність не виправдовує витрачені кошти.

Приклад із замітки: «Судячи зі звітів про роботу ГО «Життя», її діяльність, в основному зводитися до організації невеликих вуличних мітингів і кулуарних обговорень у формі круглих столів та семінарів з такими ж організаціями, підготовки брошур і буклетів».

Типове продовження попереднього меседжу: «мішок лимонів, ще й ні за що».

Насправді ж, якщо все ж не полінуватися зазирнути у звіт організації, діяльність ГО «Життя» набагато ширша.

Згідно зі звітом, попри вище згадану організацію лінії допомоги й інформаційних кампаній, ГО «Життя» провела низку досліджень (Індекс втручання тютюнової індустрії, Маленькі цілі тютюнових гігантів) й опитувань щодо вживання тютюнових виробів.

За результатами громадських моніторингів, активісти направляли скарги на заклади ресторанного господарства, які не дотримуються закону про заборону куріння в громадських місцях.

Серед іншого — організовані тренінги, семінари, публічні лекції.

Антитютюнові активісти також викривають тютюнових лобістів в органах влади, аналізують зв'язки держслужбовців і депутатів з тютюновою індустрією.

Зрештою, найважливіший аспект діяльності — вплив на ухвалення рішень.

У цьому аспекті ГО «Життя» бере активну участь в адвокації та розробці нових антитютюнових норм закону.

Саме цим вона найбільше не вгодила тютюновим лобі.

Приклад із замітки: «…згідно зі звітом за 2019 рік, податкові закони, прийняті Верховною Радою і розроблені фахівцями Податкової, Митної служб, Міністерства фінансів, комітетів Верховної Ради, ГО «Життя» також вказала як власні досягнення».

Насправді ж експертів ГО «Життя» і їхніх ініціатив можна знайти в авторських колективах низки антитютюнових законопроєктів: 2820, 4030а, 2813.

Попри медіазакиди, цій організації довіряють як в Україні, так і закордоном.

Про це свідчить низка відзнак і меморандумів про співпрацю.

Наприклад, у 2015 році ГО отримала найвищу міжнародну відзнаку у сфері контролю за тютюном — Bloomberg Philanthropies Awards як найкраща організація у номінації «Захист людей від шкідливого впливу тютюнового диму за допомогою впровадження бездимних законів».

У 2018 році ВООЗ нагородила її за особливі досягнення у контролі над тютюном.

У 2018–2019 роках ГО «Життя» підписала Меморандуми про співпрацю з Національним центром громадського здоров'я МОЗ України та Міністерством молоді та спорту.

Маніпуляція 3.

Дискредитація донорів.

Приклад із замітки: «Традиційно основну частину коштів надають американський фонд Campaign.

Tobacco Free Kids (за 2019 р.

– 3,9 млн грн).

Цей фонд пов'язаний з американським філантропом і невдалим кандидатом на пост Президента США Майклом Блумбергом.

Минулого року Майкл Блумберг потрапив у скандал, намагаючись виправдати російську окупацію Криму».

Маніпуляція працює за схемою старої задачки-кросворду.

Є два слова з різними літерами, а між ними — пусті клітинки.

Завдання — дійти від першого до останнього слова змінюючи лише одну літеру.

Підбираєш комбінації, а відтак і забуваєш, з якого слова все починалося.

Так і тут: почали з американського фонду, закінчили «невдалим кандидатом у президенти» і «виправданням російської окупації Криму», на яку, до речі, посилання відсутнє.

Якщо оцінювати факти з однієї площини, можна дізнатися, що, по-перше, Фонд Блумберга і міжнародна неприбуткова організація Campaign for Tobacco-Free Kids — різні організації.

По-друге, вони багаторічні партнери ВООЗ.

Заснована у 2006 році ініціатива протидії тютюну працює в 15 країнах світу, серед яких і Україна.

Приклад із замітки: «Крім того, ГО «Життя» отримує кошти від якоїсь американської організації Vital Strategies, а також в останні роки від Всесвітньої організації охорони здоров'я».

«Якась американська організація Vital Strategies» — насправді одна з найбільших світових організацій з охорони громадського здоров’я, що виділяє мільйони доларів урядам багатьох країн на боротьбу з епідемічними захворюваннями, раком та серцево-судинними хворобами.

Цю інформацію можна легко знайти в мережі.

Відсутність цих даних може говорити про гіпершвидку підготовку матеріалу навіть без поверхневої перевірки фактів або ж непрофесіоналізм.

Маніпуляція 4.

Містичний експерт.

Приклад із замітки: «У податкових консультантів навіть базові цифри фінансових звітів організації викликали певні питання та підозри… По суті це «обготівковування» і виведення коштів – пояснює схему податковий консультант Лариса Руденко».

Кульмінація замітки — навіть у базових цифрах звітів ГО «Життя» податкова консультантка Лариса Руденко побачила схему.

Є кілька збігів з таким іменем, прізвищем і потенційним фаховим знанням податкових «схем».

Тож Лариса Руденко із замітки може бути посадовицею Дніпровського або Київського сервісних центрів МВС, працівницею Міністерства юстиції, професоркою кафедри міжнародних фінансів КНЕУ тощо.

Але читач про це навряд дізнається, адже ні фото, ні більшої інформації про експертку автори замітки не надали.

Щодо об’єктивних фактів — податкових перевірок у ГО «Життя» не проводилося, адже для цього не було підстав.

«Щороку організація детально звітує як перед донорами, так і перед державою, подаючи всі податкові звіти.

Жодних порушень за всі роки роботи не було.

Також ГО «Життя» щороку проходить аудиторську перевірку», — говорить Лілія Олефір.

Маніпуляція 5.

Приправимо слівцем.

Приклад із замітки: «По-друге, «правило хорошого тону» для грантових організацій та благодійних фондів – аби частка зарплат не перевищувала 10% загального бюджету організації.

А у 2015-2017 роках у ГО «Життя» перевищення частки зарплат над цим показником було просто непристойним – 40% – в 4 рази більше».

Автор замітки вдається до емоційно забарвленої лексики та оціночних суджень майже в кожному абзаці.

Правила інформаційного жанру цього не дозволяють, а закони маніпуляції — вітають.

Адже факти забуваються, а емоції осідають.

Імовірно, більшості читачів ця замітка запам’ятається «урожайними» роками з «непристойними» зарплатами та «схемами» ГО, яка проводить «невеликі» акції, профінансовані «невдалим» кандидатом у президенти США і «якимось» фондом.

Якщо добре прислухатися, можна почути цю текстову підводку голосом Дмітрія Кісєльова.

Яка мета маніпуляцій?.

Маніпуляції інформацією — лише частина арсеналу тютюнових лобістів.

Коли його використовують на повну потужність? Коли небезпека найбільш відчутна.

Наприклад, цього року перші інформаційні атаки на ГО «Життя» збіглися в часі з внесенням у порядок денний парламенту законопроєкту № 2813 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну».

Цей документ про відчутні обмеження для тютюнової галузі ГО «Життя» розробила спільно з профільним Комітетом Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Пізніше в парламенті зареєстрували низку альтернативних проєктів з менш радикальними змінами.

У ГО «Життя» вважають це законодавчим спамом.

Публікації заміток, які ми щойно розглянули, співпали з етапом допрацювання законопроєкту 2813.

А як в інших країнах?.

В інших країнах теж триває боротьба з антитютюновими активістами.

Особливо жорстоким методам свій матеріал присвятила The New York Times.

Досить схожа з досвідом ГО «Життя» історія антитютюнової коаліції в Грузії.

Очільник місцевої НУО «Альянс контролю за тютюном» Георгій Бахтурідзе розповів «Детектору медіа» про спроби її дискредитації.

У Грузії нове антитютюнове законодавство ухвалили у 2017 році.

Проте наразі набрали чинності лише деякі обмеження; інші діятимуть з 2021-го і 2023 року.

За цей результат спілка з понад 20 антитютюнових організацій боролася більше 15 років.

Перший закон авторства «Альянсу» був ухвалений у 2003 році, а з травня 2006-го Грузія — член Рамкової конвенції ВООЗ.

У 2008 році парламент вніс зміни в закон, прислухавшись до рекомендацій «Альянсу».

«П'ять років тому в нас не було жодної підтримки, ми працювали як волонтери.

У 2016-2017 роках, нашу групу підтримала кампанія TFK (Tobacco-Free Kids).

Бюджет склав 80 тисяч євро на рік.

Після цього додавали по 20 тис.

євро щороку», — розповів Георгій Бахтурідзе.

З 2018 року діяльність «Альянсу» підтримує державна програма.

Приблизний бюджет на рік — 60 тис.

У рамках програми створено близько 70 моніторинг-центрів по всій Грузії, які стежать за дотриманням антитютюнового закону.

Георгій Бахтурідзе згадав про маніпуляції перед ухваленням важливих рішень: «Завжди, коли процес активізується, тютюнова індустрія біжить сходами бізнес-омбудсмана, уряду, парламенту, бізнес-асоціацій і медіа.

Вони призупиняють ті міжнародні обов'язки та місцеві регуляції, необхідні для збереження життя населення.

Наприклад, уряд мав ухвалити рішення про затвердження правил прозорості комунікації з тютюновою індустрією у 2018 році.

Документ підготовлено й узгоджено з усіма урядовими організаціями, але досі не затверджено.

Цей факт говорить про те, що «тютюновики» мають прямий доступ до уряду і диктують свою політику вищим чинам уряду.

Цей факт — ілюстрація того, що уряд у тісних зв'язках з тютюнниками та не хоче прозорості в цих відносинах».

Коли «Альянс» працював над змінами до закону, тютюнові лобісти поширювали плітки, ніби лідер коаліції привласнив 160 тис.

Насправді, як пояснює пан Бахтурідзе, йдеться про 2-річний грант, до якого були залучені 10 експертів.

Вони отримували незначні гонорари для організації роботи над законопроєктами, проведення досліджень, тренінгів, адвокації в медіа тощо.

Георгій Бахтурідзе розповів, що в Грузії для пропаганди куріння скористалися й ситуацією з пандемією: «Останнім часом дуже активно тиражували плітки про те, що тютюн допомагає в превенції коронавірусу».

Боротьба відбувається і в суді: «Після того як закон набрав чинності, Асоціація ігрового бізнесу Грузії захотіла дозволити куріння не лише в казино, а й в інших ігрових закладах.

Ми чинили опір та заявили, що цей бізнес здебільшого має кримінальний характер.

Асоціація подала судовий позов проти нашої організації та її лідера.

Ми виграли суд першої інстанції.

Зараз чекаємо рішення апеляційного суду, засідання якого перенесене через пандемію».

За даними «Альянсу», за місяць після ухвалення закону його підтримка серед населення зросла від 79% до 85%.

Як вирізнити маніпуляції та фейки?.

Інформаційні напади на ГО «Життя» — лише один з десятків прикладів дискредитації організацій громадянського суспільства.

Варто пам’ятати, що це на 99% робота не журналістів, а зацікавлених сторін — лобістів певних фінансових інтересів.

Вирізнити та розвінчати маніпуляції та фейки можуть самостійно вдумливі читачі.

Ось лише кілька способів:.

Перевірте новину не в одному джерелі, а в кількох поважних виданнях (в ідеалі — у мінімум трьох надійних джерелах).

Зверніть увагу, чи не марковано публікацію якимись позначками рекламного характеру.