Маєтки під рясою. УГКЦ

Маєтки під рясою. УГКЦ

Журналісти ІП "Діло" продовжують розповідати про статки високопоставлених священників усіх конфесій на Львівщині. У цьому випуску "Маєтки під рясою" ви довідаєтесь про те, який незаконний бізнес веде УГКЦ, де ховають свої багатства від людського ока наші отці та як багатіють на будівництві храмів афілійовані з церквою ділки.

Журналісти ІП "Діло" продовжують розповідати про статки високопоставлених священників усіх конфесій на Львівщині. У цьому випуску "Маєтки під рясою" ви довідаєтесь про те, який незаконний бізнес веде УГКЦ, де ховають свої багатства від людського ока наші отці та як багатіють на будівництві храмів афілійовані з церквою ділки.

Оригінал на сайті "Діло"

Львівський собор Святого Юра – гордість не лише Української Греко-Католицької Церкви, а ще й вірян інших релігійних конфесій. Велична споруда сьогодні вважається справжнім національним надбанням і є відомою далеко за межами країни. У крипті трьохсотрічного храму поховано Митрополита Андрея Шептицького та зберігаються мощі Патріаха Йосипа Сліпого. Сюди привозили Туринську плащаницю. Тут молився сам Папа Римський – Іоан Павло ІІ. Тож епохальна святість собору притягує тисячі паломників. А також їхні гроші…

Виявляється, крім пожертви, церковники вигадали ще безліч інших варіантів для заробітку. В основному, за рахунок реалізації канонічних товарів: це можуть бути як звичайні свічки так, і коштовні ікони, що продаються в окремому магазині, одразу поруч із входом. Увесь асортимент церковного краму тут коштуватиме дорожче ринкової вартості. До прикладу, за туристичний путівник Львовом доведеться викласти 77 гривень, коли ціна в книжкових магазинах коливається від 20-ти до 45-ти. Та загалом, середня вартість товарів тут визначається сотнями і тисячами гривень. Схоже, комусь цього, виявилося замало…

Торік Українська Греко-Католицька Церква провела внутрішній аудит. Що передувало цьому рішенню, можна лише здогадуватися. Проте для багатьох стало сюрпризом, що тутешня крамниця кілька років уже перебуває в оренді у двох прудких підприємців. І не аби в кого, а у Всечесного ієрея собору Святого Юра, отця Михайла Кушніра та його дружини Ганни. 

Подружжя уклало з рідною церквою угоду про абсолютно безкоштовну оренду 140-а квадратних метрів торгівельної зали та ще й разом із новенькими меблями, за які УГКЦ віддала 100 тисяч гривень. Також результати перевірки виявили, що лишень за рік бізнесмени приховали майже 5 мільйонів гривень.

Щоб зрозуміти масштаби діяльності отця Михайла Кушніра, просто вирушаємо в елітне передмістя Львова, Пасіки-Зубрицькі, де мешкає підприємець-священнослужитель.

Його будинок на 6 кімнат і 220 квадратних метрів навряд чи слугує прикладом фінансової скромності. І це без урахування інших нерухомих об’єктів, які є у сімейній власності.

Чоловіку вдалося не лише перетворити богослужіння в прибутковий бізнес, а й залучити до справ усю родину. Окрім дружини, підприємницьку діяльність на релігії також освоїв рідний брат святого отця – Андрій. Він займається ритуальними послугами. Це доводить також інформація з державних реєстрів. Хтозна, скільки ще таких ланок в структурі УГКЦ працює на збагачення Михайла Кушніра і його поплічників? Ймовірно, безліч, бо керівництво Греко-Католицької церкви відверто ігнорує результати фінансової перевірки, натомість звільняє аудитора, який оприлюднив дані свого дослідження.

Це вже не вперше у Львові священики даної конфесії прикривають мантією фінансові злочини. Свого часу на території Храму Всіх Святих Українського Народу працювала підпільна автозаправка, допоки її не викрили правоохоронці. Відтоді ситуація не надто змінилася. До прикладу, нині територію церкви використовують як платну автостоянку.

Йдете до паламаря, проплачуєте, записуємо Ваш телефон, я Вас паркую. – Скільки воно коштує на день? – То є пожертва, 15 гривень, – розповів паркувальник.

Іншими словами, це ще один вид неоподаткованих прибутків, який стабільно приносить релігійній організації сотні тисяч гривень на рік. Вочевидь, до міського бюджету з цих грошей нічого не потрапляє, попри те, що земля церкви перебуває в комунальній власності. Ба більше, за кошти міста було встановлено зовнішнє освітлення храму на суму майже у чверть мільйона гривень. Логічно, з огляду на те, що УГКЦ є неприбутковою організацією.

Водночас релігійна громада храму володіє комерційною нерухомістю в Карпатах. На офіційному сайті церкви комплекс у курортному Орявчику називають парафіяльною резиденцією "Горицвіт".

Насправді, за канонічною вивіскою приховано діяльність реального готелю, але зі зміненою назвою, так би мовити – для конспірації. На сервісах бронювання житла база відпочинку знаходимо як "Оселю у пана Михайла".

Такий же напис бачимо на фасаді будівлі.

Чоловік, який представився власником, повідомив: на час карантину готель не працює. Натомість одразу пропонує винайняти котедж за 2000 гривень на добу.

Перший поверх тут, на другому поверсі 2 кімнати і душова, – запропонував чоловік, що представився власником комплексу.

Окремо можна орендувати сауну: одна година обійдеться в 300 гривень. Також комплекс має власний ресторан і бар. Про зв’язок із церквою тут нічого не нагадує, за винятком хіба недобудованої дерев’яної каплиці.

З власних джерел нам стало відомо, що діяльність бази відпочинку контролюється настоятелем церкви на Пулюя – Володимиром Ольшанецьким. Він же – головний економ курії УГКЦ.

Відтак добре знає, як ховати статки від людського ока. У цьому шикарному маєтку, у передмісті Львова, мешкає священнослужитель.

Однак, у реєстрі майнових прав інформація про його власника відсутня. А от ділянка, на якій він розташований, зареєстрована на звичайну вчительку математики Галину Півтораніс, яка є парафіянкою церкви Храму Всіх Святих Українського Народу. Із фотографій у соціальних мережах помітно, що жінка є частим гостем церковного готелю в Орявчику.

За чутками, діяльність бази відпочинку є незаконною. Зокрема, це доводить витяг із кадастрової карти, згідно з яким цільове призначення ділянок, на яких вона розташована, не передбачає розміщення відпочинкових об’єктів. Не передбачено таких закладів і на вулиці Хуторівці у Львові.

Греко-Католицька церква отримала в користування комунальну землю для потреб релігійних організацій. Такі ділянки виділяються на пільгових умовах, а відтак не призначені для комерційного використання. Але під прикриттям духовної семінарії тут безперешкодно працює тризірковий готель "Патріарший". Найімовірніше, також без дозволів і сплати податків.

Видається, наче це добре відпрацьована схема, яку священнослужителі тепер планують втілити в інших проектах. До прикладу, у Страдчі, куди масово їдуть віряни для участі в хресній ході. Тут, на верхівці пагорбу, поруч із церквою Пресвятої Богородиці, УГКЦ зводить черговий готель.

Як і в попередніх випадках, бізнес проект видають за релігійні потреби, а майбутній комплекс називають домом паломника. Усе будівництво ведеться за рахунок церковних пожертв, за збір та використання яких відповідає пан Дудзяний.

Його називають людиною екс-регіонала Петра Писарчука, а чутки пов’язують із незаконними фінансовими махінаціями у нафтогазовій сфері. І от, за збігом обставин, допоки Богдан Дудзяний займався будівництвом Дому паломника у Страдчі, його дружина і донька придбали собі кожна по квартирі на вулиці Перфецького.

Також в новобудові, але в іншому районі Львова, не так давно стала власницею житла молодша донька директора місії "Страдецька Гора".

Лише от в останні роки дівчина мешкає у США. Тож, імовірно, її батько відмиває кошти через купівлю квартир своїй сім’ї. Аби відвідати всю їхню нерухомість ми витратили кілька днів. Ось, власне, особняк, де мешкає сам Богдан Дудзяний.

Припускаємо, кількість сімейної нерухомості Дудзяних незабаром може зрости. Усе тому, що місія "Страдецька Гора" включає в себе зведення ще одного і куди більш масштабного проекту – Архиєпархіального прочансько-відпустового комплексу.

Іншими словами, ще одна бізнес схема некомерційної організації. Ідея, щодо її втілення, схоже, виношувалася вже давно: ще коли біля підніжжя гори раптово почали встановлювати хрести. Їхня поява, імовірно, дала підстави облраді виділити ділянку для потреб УГКЦ. Таке рішення влади може бути незаконним, адже розпорядником наділу була місцева сільська рада. Вартість ласого шматка землі поблизу Львова, площею понад 7 гектарів, поруч із трасою міжнародного значення, оцінюється мільйонами гривень. Тож, вочевидь, це чергова схема, за якою стоять найвищі чини Греко-Католицької церкви та навіть держави.

Нагадаємо, раніше "Діло" розповіло про приховані статки РПЦ у проекті "Маєтки, сховані під рясою".

Євген Міклушка

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]