Турборежим та монобільшість: експерти оцінили Раду через рік після виборів

Як розповіли 24 каналу політичні експерти, підсумки першого року роботи Верховної Ради неоднозначні. Але цей парламент точно залишиться в історії своїми рекордами і новими явищами. Два головних нововведення – монобольшість, сформована фракцією "Слуга народу", і турборежим.

За словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, монобольшість допомогла суттєво збільшити результативність роботи Верховної Ради. Хоча критики відзначають зниження якості законопроєктів. Особливо, коли депутати працювали в турборежимі.

Цей парламент запустив найбільше число конституційних змін. Головне досягнення – відміна конституційної норми про депутатську недоторканність. Адже ліквідацію цієї конституційної норми обговорювали двадцять років і нічого не могли зробити,
– зауважує Володимир Фесенко.

Крім того, увалено закон про імпічмент президента.

Нова Верховна Рада суттєво оновилася / Інфографіка 24 каналу 

Політолог Петро Олещук відзначає: вперше на виборах перемогу здобула одна політична сила – "Слуга народу", що призвело до феномену формування монобільшості. По-друге, нинішнє скликання Верховної Ради ухвалило багато реформ, що раніше з суто політичних міркувань відкладалися.

В Україні не було такого складу Верховної Ради, який би за перший рік роботи ухвалив стільки реально значимих законів. Нарешті ухвалено Виборчий кодекс і земельна реформа. Легалізовано гральний бізнес, продовжено реформу місцевого самоврядування,
– наголошує Петро Олещук.

Мінус кнопкодавсво і прогули

Фахівці відзначають боротьбу з такими негативними явищами українського парламентаризму, як кнопкодавство і тотальні прогули засідань. Введена кримінальна відповідальність за кнопкодавство.

Практика голосування чужими кратками припинилася. Штрафи за прогули також призвели до позитивних результатів. Прогулів набагато менше,
– говорить Фесенко.

Кримільна відповідальність за кнопкодавство зменшила порушення / Інфографіка 24 каналу

Скандали і законодавчий спам

Серед недоліків нинішнього скликання експерти відзначають чималу кількість скандалів. На думку Петра Олещука, явка на засідання стала суттєво вища, ніж раніше. З іншого боку, поява депутатів перед своїм виборцем призвела до скандалів, зокрема, з переписками. Бо, вважає він, парламентарі стали більш публічними.

Народні обранці значно помолодшали / Інфорграфіка 24 каналу 

На переконання Володимира Фесенка, причина численних скандалів – різке оновлення парламенту і поява молодих депутатів, у яких відсутній політичний досвід. Експерт серед негативних рекордів відзначає внесення депутатами багато правок до законопроєктів. До так званого  "антиколомойського закону" було внесено шістнадцять тисяч поправок. Довелося приймати навіть зміни до регламенту. (Законом передбачено, що власники і ексвласники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі). Також багато правок було також внесено до земельного закону, через що його розглядали кілька місяців.

Для дострокових виборів немає підстав

Фахівці відзначають: у монобільшості є проблеми і внутрішні суперечності. Втім, сумнівно, що монобільшість розпадеться, що може призвести до дострокових виборів.

Розпуску парламенту не буде. Немає правових передумов і політичного інтересу в президента Зеленського. Після дострокових виборів він втратить контроль над парламентом і урядом,
– підкреслює Фесенко.

Для Зеленського немає сенсу проводити дострокові вибори / Фото Getty

Петро Олещук наголошує: який для президента Зеленського сенс ініціювати дострокові парламентські вибори? Він не зможе знову отримати монобільшість у парламенті. Доведеться формувати коаліцію з іншими фракціями. А це переговори і торги. По-друге, парламент не зміниться якісно.

Верховна Рада ще багато чого не завершила. Зокрема, реформу децентралізації. Потрібно чітко розвести повноваження між органами державної влади і місцевого самоврядування, формалізувати це на рівні Конституції. Також вирішити питання економічної лібералізації,
– підсумовує Олещук.