"Стіна" з Росією: яким був кордон з країною-агресором до війни – фото, відео

Що є правдою в багаторічній історії спорудження "Стіни", а що – відвертою брехнею – у програмі "Кордон.UA" на 24 каналі.

Амбітний проєкт "Стіна" не критикував лише ледачий. Почасти, справедливо – роботи на найдовшому кордоні Європи і справді ведуться повільно. Ще й з корупційними скандалами. Навіть сама назва не додає йому популярності.

"Стіна – в уособленні простих громадян – це фактично такий мур, який не має ні щілин, ні прогалин і все решта", – сказав помічник голови Держприкордонслужби України, прессекретар Андрій Демченко.

Облаштування російсько-українського кордону в Харківській області / Фото "Радіо Свободи"

Претензії до "Стіни" є не лише у простих громадян.

"Однозначно, що він не витримає військової навали Російської Федерації. Однозначно він, вибачте, в тому вигляді, який є, він до кінця і не виконає питання просто слідкування за кордоном…", – пояснив військовий експерт Ігор Козій.

На жаль, армаду держави-агресора не здатна зупинити жодна стіна, а лише потужна армія. За даними Генштабу Збройних сил України, сьогодні завершується формування трьох міжвидових військових угруповань Російської Федерації, здатних провести раптовий наступ на територію України. А загалом вздовж українських кордонів зосереджено:

• близько 87-ми тисяч військовослужбовців;
• до 1100 танків;
• до 2600 бойових броньованих машин;
• 1100 артилерійських систем;
• 360 ракетних систем залпового вогню;
• 18 оперативно-тактичних ракетних комплексів.

Ситуація на кордоні з Україною / Фото 24 каналу

Втім, попри постійні спроби дискредитації, прикордонники переконані, що якісне інженерне облаштування кордону з Росією, необхідне, з багатьох причин.

"Звісно, він не убезпечить від збройної агресії, коли буде використане якесь важке озброєння. Однак це дозволить, по-перше, не допустити порушення державного кордону, оперативно відстежувати ситуацію на державному кордоні. І по-друге, реагувати, якщо прикордонники завчасно будуть бачити спроби порушити державний кордон або спроби накопичення якихось сил поблизу корону", – зазначив Демчина.

Яким був кордон до війни

Навряд чи ці аргументи здатні похитнути лави затятих скептиків. Однак останнім варто пригадати, яким був кордон з Росією до військової агресії.

У середині нульових ця місцевість складалась з голого поля та ґрунтової дороги, які вели просто у сусідню країну. Лише на Харківщині їх налічували понад 200. Головними маркерами кордону виступали пункти пропуску та застережні знаки. На 2010 рік українські прикордонники встановили їх понад 2 тисячі, з власного, доволі мізерного бюджету.

Дивіться фото, який вигляд мав кордон з Росією до війни: 

На складних ділянках, теж самотужки, зорювали контрольно-слідові смуги. А об’їзні шляхи перекопували ровами. Втім, місцевих контрабандистів та провідників нелегалів це не дуже лякало, радше дратувало. Подейкують, темними ночами у навколишніх селах від гулу машин, що снували польовими дорогами, аж шибки деренчали.

8 липня 2010 року Верховна Рада ратифікувала угоду між Україною і Росією про демаркацію спільного кордону. Тобто, позначення його на місцевості. А вже у листопаді 2012 року на Чернігівщині урочисто встановили перші офіційні прикордонні знаки. Такий початок вселяв оптимізм.

Угода між Україною та Росією / Скриншот з відео

Підлий план Росії

Втім, раділи рано, російський стовп біля так званого монумента Дружби народів так і залишився єдиним. Облаштовувати кордон сусіди не збиралися, бо мали інші плани. Можливо, саме тому тодішній представник від Росії – статс-секретар МЗС Григорій Карасін – навідріз відмовився від коментарів журналістам і одразу вирушив до Москви.

Справжню ціну угод Кремль продемонструє вже за 2 роки. Коли через відкритий кордон в Україну почнуть проникати диверсійні групи, регулярні війська, найманці та озброєння. Тоді ж, у 2014 році, Росія повідомить про зупинку демаркації, яку, власне, навіть не починала. А появу в Україні костромських десантників Путін цинічно пояснить так: "Я вірю, що вони справді заблукали, тому що там немає маркованого кордону".

Опорні пункти, бойові модулі, рокадні дороги, паркани, вежі, та цілодобове відеоспостереження – майже повним набором усіх елементів сучасного кордону поки що може похвалитися лише харківська ділянка. Результати обнадійливі.

"Якщо характеризувати саме Харківську область, коли ми до такого масштабного облаштування в інженерному питанні цієї ділянки фіксували, фактично, щоденні спроби перетнути кордон як громадянами, так і їхні спроби незаконно перевезти товари чи вантажі, то на цей момент ця кількість спроб значно знизилася", – сказав помічник голови Держприкордонслужби України.

Чому проєкт "Стіна" є важливим 

Термін завершення будівництва планують продовжити до 2025 року. Чи стане він остаточним – питання риторичне. Однак те, що проєкт є важливим елементом національної безпеки, ставити під сумнів не варто.

Це – зупинка нелегальних мігрантів та контрабандистів, зупинка злочинного елементу, який активно просочується через кордон. І якщо ми не зробимо свій кордон з Росією досить міцним, Європа зміцнить кордон з нами,
– сказав політолог Кирило Сазонов.

Власне, Європа і сама відгороджується від агресивного сусіда. У норвезькому містечку Стурскуг розташований єдиний автомобільний пункт пропуску на кордоні з Росією. У 2016 році скандинавська країна розпочала будівництво паркану на 200-кілометровій ділянці.