Втомитися від життя: чому Нідерланди хочуть дозволити евтаназію для літніх і що в Україні

Законопроєкт викликав шквал критики, проте його ініціатори сподіваються зібрати потрібну для ухвалення кількість голосів. Про що йдеться, чому саме така вікова межа і яка ситуація з правом на смерть в Україні та світі – читайте у матеріалі сайту 24 каналу.

Що пропонують у Нідерландах?

17 липня у парламенті Нідерландів зареєстрували суперечливий законопроєкт, який умовно називають "завершене життя". Він може дозволити евтаназію людям похилого віку, яким уже виповнилося 75 років і які "втомилися жити". Розгляд проєкту закону запланували на 9 вересня.

Його ініціаторкою стала депутатка Пія Дійкстра і це – не перша її спроба просунути таку ініціативу. Через цю ідею раніше у Нідерландах провели дослідження, щоб з'ясувати, скільки людей похилого віку "страждають від життя". І результати виявилися більш шокуючими, ніж очікувалося: щонайменше 10 тисяч осіб, яким за 55 років, мають довготривале бажання померти.

Більшість з них вказали, що належать до "нижчого соціального класу". Це і спонукало депутатку продовжити свою боротьбу в цьому напрямку.

Є група людей похилого віку, які завершили своє життя. Кажуть: я лягаю спати щовечора з надією, що більше не прокинуся. Я хочу зробити евтаназію можливою для цієї групи за суворих умов. Проблема стає все більшою, коли різниця між біологічним та біографічним життям зростає завдяки просуванню медичних розробок,
– пояснила причину створення відповідного законопроєкту Пія Дійкстра в інтерв'ю AD.

Критики побоюються, що закон відкриє двері для "виходу з життя" багатьом літнім людям. Однак депутатка зазначила: такі тези "ні на чому не базуються". Крім того, у законі наголошується на обов'язковій наявності "професійного радника з завершення життя", який проводить дискусії з людьми щодо їхнього бажання померти. Він не оцінює, чи це можливо, але шукає, звідки у особи це бажання і чи є альтернативи.

Зазначені фахівці повинні працювати з людьми, які хочуть завершити життя, щонайменше два місяці.

Межу у 75 років Пія Дійкстра пояснила тим, що такі обмеження вказують на те, що це дійсно робиться для окремої вибраної групи. Хоч щодо мінімального віку досить довго тривали дискусії. Так само багато критикували сам термін "завершене життя", оскільки часто бажання померти у людей похилого віку не є зрозумілим навіть для них самих.

Евтаназію тут можуть дозволити для тих, хто вважає, що уже прожив життя / Фото unsplash

Законопроєкт Дійкстри, ймовірно, спричинить конфлікт в уряді Нідерландів, оскільки дві християнські партії в коаліції докорінно проти цієї ініціативи. Наразі незрозуміло, чи отримає проєкт закону потрібну кількість голосів, пише DutchNews.

Критики вважають, що це також може підірвати суворі умови чинного закону про евтаназію. Більш того, вони переконані: одиноким та бідним людям старшого віку слід надавати допомогу, а не пропонувати опцію передчасної смерті.

Ситуація у світі: де евтаназія дозволена

Низка країн уже легалізували так зване право на смерть. Йдеться про ті ж Нідерланди, а також – Бельгію, Люксембург, Швейцарію Канаду, Німеччину, Ізраїль, деякі штати США та Австралії.

Однак варто зазначити, що процедура є доволі бюрократичною і потребує експертиз та дозволів, а сам процес позбавлення життя має декілька варіантів: 

• власне евтаназія; 
• ортаназія (прохання завершити існування висловлює не сам пацієнт, а, замість нього, родичі, лікарі чи суд);
• САЛ (самогубство, асистоване лікарем).

І в різних країнах є свої їх критерії та умови.

У 2002 році Нідерланди стали першою у світі державою, яка легалізувала евтаназію як форму безболісного "відходу" для смертельно хворих пацієнтів. З акцентом на тих, хто переживає "безнадійні та нестерпні страждання".

Процедура жорстко контролюється. Щонайменше два лікарі зобов'язані незалежно один від одного погоджувати кожен конкретний випадок. Крім того, фахівці повинні бути переконані, що пацієнт не має жодних шансів на одужання чи покращення його стану, а також – що рішення є обдуманим і добровільним.

Хоч правом на передчасну смерть тут все ще користуються рідко. Наприклад, у 2018 році в результаті евтаназії померло 6266 осіб, що становило 4% від усіх смертей у Нідерландах.

Другою евтаназію легалізувала Бельгія. Тут діяли за прикладом Нідерландів: процедуру може здійснити лікар або третя особа за умов, що пацієнт усвідомлює своє рішення й перебуває у стані, коли лікування вже не допоможе.

Чемпіонка Паралімпійських ігор Маріке Вервурт здійснила евтаназію у Бельгії / Фото Wiktor Dabkowski

Нещодавно, у лютому 2020 року, на рівні закону й у Німеччині дозволили лікарям консультувати смертельно хворих пацієнтів, які бажають провести евтаназію, та надавати їм препарати, що призводять до смерті. Однак самі медики на пацієнтах не можуть їх застосовувати.

Так, смертельно хвора людина може передчасно завершити своє життя, користуючись законним правом на смерть за власним бажанням (що відтепер суд відносить до особистих прав людини).

Ще багато країн періодично порушують питання легалізації евтаназії. Зазвичай це викликає дискусії та опір, зокрема з боку релігійних організацій та віруючих громадян, і не призводить до жодного результату.

Право на смерть в Україні: що зараз і які зміни можливі?

Евтаназія у нас не є правомірною. Позбавлення життя, навіть за згоди людини, – це злочин, передбачений Кримінальним кодексом України.

Без згоди пацієнта ж це кваліфікується, як ненадання допомоги хворому, що призвело до його смерті чи інших тяжких наслідків. Покарання передбачене статтею 139 Кримінального кодексу і карається для лікарів обмеженням волі до 4 років або 3 роками позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (до 3 років або без чіткого строку).

У жовтні 2019 року нардеп від партії "Слуга народу" Гео Лерос повідомив, що планує впродовж року подати до парламенту законопроєкт про евтаназію. Про це він зазначив після того, як українців шокувала новина про самогубство смертельно хворої жінки, яке та скоїла на очах у свого сина. Вона страждала через сильні болі і викинулася з вікна столичної багатоповерхівки.

Право невиліковно хворих перервати своє життя має бути їх правом і можливістю, якщо вони не готові терпіти свої страждання,
– пояснив Гео Лерос.

Така заява нардепа викликала як схвалення, так і критику. Остання була аргументована зокрема тим, що українці не готові до такого кроку ментально. Також припускали: через високий рівень корупції можливе неправомірне застосування цього закону.