12 зареєстрованих у Раді законопроєктів обмежують роботу громадських організацій — правозахисники

Звіт про «загрозливі для громадянського суспільства» законодавчі ініціативи, внесені від початку 2020 року, презентувала голова Центру прав людини Zmina Тетяна Печончик на пресконференції «Активізм під час карантину: старі розслідування і нові напади на громадських активістів в Україні».

Зокрема йдеться про вісім законопроєктів, зареєстрованих у першому півріччі 2020 року:.

Проєкт Закону про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні (№3059 від 11.02.2020);.

Проєкт Закону про лобізм (№3059-1 від 28.02.2020);.

Проєкт Закону про лобістську діяльність (№3059-3 від 03.03.2020);.

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків та справедливого формування і ефективної діяльності таких наглядових рад із врахуванням національних інтересів України (№3193-1 від 17.03.2020);.

Проєкт Закону про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо заборони проведення мітингів біля будівель судів (№3291 від 30.03.2020);.

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави) (№3326 від 13.04.2020);.

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою) (№3564 від 29.05.2020);.

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони фінансування органів влади та їх посадових (службових) осіб з-за кордону та заборони найвищим посадовим особам держави мати громадянство (підданство) іноземної держави (№3572 від 02.06.2020).

У липні 2020 року зареєстрований законопроєкт №3936.

Він стосується оприлюднення інформації про фінансування ГО, які отримують понад 50% фінансування з-за кордону.

Тетяна Печончик наголосила, що не всі згадані ініціативи створені для регуляції саме роботи громадського сектору.

Однак деякі норми напряму стосуються організацій громадянського суспільства та активізму.

«Подібні законодавчі ініціативи порушують Конституцію і міжнародні зобов’язання України й неправомірно обмежують свободу об’єднань та асоціацій в Україні», — розповіла очільниця Центру прав людини Zmina.

Наприклад, серед пропозицій авторів законопроєктів:.

прирівняти адвокаційну діяльність громадських організацій до комерційного лобізму (№№3059, 3059-1 і 3059-3);.

заборонити членам ГО обіймати посади в державних чи комунальних установах, запровадити «перевірки на поліграфі» для членів ГО, що отримують фінансування з-за кордону (№3564);.

заборонити проводити акції протесту біля судів (№3291);.

ввести надмірну фінансову звітність для ГО з іноземною підтримкою (№3936).

Доповідачка узагальнила, що згадані проєкти законів внесли народні депутати від трьох політичних фракцій: «Опозиційна платформа – За життя», «Слуга народу» та «Батьківщина», а також позафракційний нардеп Андрій Деркач.

За словами Тетяни Печончик, частина ініціатив «синхронізуються з дискредитаційною кампанією проти “соросят” і антизахідною риторикою, яку розгортають окремі політичні сили».

Ще три законопроєкти, за словами спікерки, ускладнюють роботу правозахисних організацій, які працюють із тематикою протидії дискримінації, захисту прав жінок і ЛГБТ-спільноти.

Як пише Zmina, ці проєкти законів передбачають заборону «пропаганди гомосексуалізму» (№3917), вилучають термін «гендер» з українського законодавства (№3916) та встановлюють кримінальне покарання за заклики до «руйнування сім’ї» (№3316-1).

«У разі ухвалення навіть одного із вказаних законопроєктів Україна зробить суттєвий крок назад в плані демократії і дотримання прав людини», — резюмувала Тетяна Печончик.

Детальний огляд згаданих законопроєктів представлений у тематичній доповіді Центру прав людини Zmina.

В опитуванні «ДМ» більшість експертів провідних організацій громадянського суспільства вказали на недоліки проектів.

Вони вбачають у них загрози для адвокаційної діяльності ГО, а також роботи ЗМІ та взаємодії громадськості з владою в цілому.

Також експерти розкритикували законопроєкт про організації з іноземною підтримкою та провели публічне обговорення його загроз.

Натомість громадський сектор розробив документ зі своїми пропозиціями для розвитку громадянського суспільства в Україні.

Публічно Карту правових реформ презентували 24 червня 2020 року в Києві.

У липні 2020 року відбулися її обговорення в регіонах.

На думку представників сектору, положення Карти можуть лягти в основу нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, роботу над якою представники влади й громадськості розпочали в липні 2020 року.

Ми хочемо тримати з вами зв'язок.

Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами у нашому телеграм-каналі "Що там у ГО?".

Якщо хочете бути в курсі головних новин про життя громадянського суспільства в Україні, підписуйтесь на нашу розсилку.

Пишемо раз на тиждень і без спаму.