/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F27%2F2820f1e9d0e8b11f2695229665986292.jpg)
Проти масок і карантину: По світу прокотилася хвиля антикоронавірусних протестів
[media type= "picture" position= "1"]На вихідних у Берліні близько 20 тис. осіб порушили карантин: вони зняли маски і вийшли на демонстрацію протесту проти заходів уряду. Такі самі акції пройшли і в декількох містах у Нідерландах, а в Сербії кілька тижнів тому демонстранти закидали поліцію камінням під час мітингу проти комендантської години.
Деякі політики вже назвали протестувальників "ковідіотами" і закликали посилити відповідальність за порушення карантину. Хто мітингує проти заходів безпеки і локдауну та чи можливо таке в Україні, з’ясуємо у матеріалі.
Німеччина
Антикоронавірусний протест у Берліні на вихідних був наймасовішим. За оцінками поліції, загальне число його учасників становило близько 20 тисяч.
Серед демонстрантів були групи вкрай правих із прапорами та символікою і група конспірологів, які не вірять, що вірус існує. Серед них були і просто ті, кого не влаштовують вжиті урядом заходи. Всі ці люди вимагали покласти край заходам з боротьби з пандемією.
Люди на ході тримали плакати з гаслами "Ми галасуємо, тому що ви крадете нашу свободу!" і "Думайте! Не надягайте маску!".
На думку протестувальників, заходи проти Covid-19 порушують права і свободи громадян. "Наша вимога – повернутися до демократії", - сказав Reuters один із протестувальників.
Поліцейські вивели зі сцени кількох організаторів, посилаючись на те, що під час мітингу не дотримуються правил карантину. Під час спроб розігнати протестувальників сталися сутички.
За даними поліції, у сутичках постраждали 45 співробітників правоохоронних органів. Затримано 133 учасники акцій протесту, відносно 89 з них розпочато кримінальне розслідування, іншим ставляться у провину адміністративні правопорушення.
Протестувальників розкритикували місцеві політики, один з яких назвав дисидентів "ковідіотами".
У Німеччині з кінця квітня карантин пом'якшують, але правила соціального дистанціювання залишаються обов’язковими, як і вимога носити маски у громадському транспорті та у крамницях.
Протягом останніх тижнів кількість випадків зараження коронавірусом збільшилася, тому чиновники застерігають про небезпеку відмови від заходів карантину.
Нідерланди
У трьох містах Нідерландів на вихідних також пройшли демонстрації, проте не такі масові - у них взяли участь кількасот осіб. Акції пройшли в Амстердамі, Гронінгені та Енсхеді.
Найчисленнішою була акція у Гронінгені, яка зібрала близько 200 протестувальників.
Протестувальники принесли плакати з гаслами "За свободу! Проти надзвичайних заходів!", "Уряд плювати хотів на наші свободи","Це не має стати новою нормою!", а також із гаслами проти технології 5G.
У країні на початку липня почали послаблювати карантин - скасували обмеження щодо числа присутніх на похороні та весіллі за умови дотримання безпечної дистанції 1,5 м. Відкрили сауни, казино, спортзали. Контактні види спорту, зокрема футбол, знову доступні.
Сербія
У Сербії на початку липня масово протестували проти введення комендантської години. Силовики розганяли протестувальників за допомогою бронетехніки.
Протести почалися 7 липня у Белграді після того, як президент Олександр Вучич оголосив, що уряд вводить комендантську годину через пандемію коронавірусу. Мирні масові протести проти антикризової політики уряду швидко переросли у вуличні заворушення. Акції протесту також пройшли в інших містах – Нові Саде, Ніші, Крагуєваце. Демонстранти вимагали відставки Вучича.
Поліція застосувала жорстку силу, сльозогінний газ, напади та арешти, побиття. Наразі протести вщухли.
А як в Україні?
В українських містах поки не було масових протестів проти карантинних заходів. Однак проти обмежень Кабміну почали виступати мери міст.
З 1 серпня діють нові правила карантину, згідно з якими за рівнем епідемічної небезпеки регіони країни поділяються на зони – "зелену", "жовту", "помаранчеву" і "червону". До "червоної" зони потрапили Луцьк, Тернопіль та Кіцманський район Чернівецької області.
Згідно з правилами там заборонено роботу транспорту, ТРЦ, кафе, ресторанів і відвідування навчальних закладів.
У Луцьку місцева влада з таким рішенням не згодна і відмовилися зупиняти громадський транспорт. Міськрада сьогодні на сесії розглянула це питання і вирішила не зупиняти життєдіяльність Луцька, повідомляє "Волинь Post".
Причина відмови - це можливі збитки і втрата робочих місць. За словами радника міського голови Ігоря Поліщука, якщо дотримуватися правил карантину "червоної" зони, тисячі жителів міста опиняться у катастрофічній ситуації.
Заступник керівника управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Анатолій Свірський розповів, що у Луцьку вжито належних карантинних заходів, які ефективно діють, тому необхідності запроваджувати додаткові заходи, що може призвести до зупинки економіки міста, немає.
Однак деякі карантинні обмеження все ж таки є: змінили розклад руху приміських поїздів, у понеділок також роботу розпочав не весь громадський транспорт. Водії зізналися, що правоохоронці погрожували їм штрафами за порушення правил.
Тернопіль також проти введення карантину. Міська рада на позачерговій сесії 3 серпня висловила рішучу незгоду з тим, що місто віднесено до "червоної" зони карантину.
Напередодні мер Тернополя Сергій Надал на своїй сторінці у Facebook записав відеозвернення, в якому висловив обурення з приводу віднесення міста до "червоної" зони та звернувся до "Укрзалізниці" з вимогою відновити залізничне сполучення з містом. У відеозверненні він запитує у міністра транспорту: "Хто дав вам право вирішувати за Тернопіль".
Мер міста зазначив, що держава за весь період карантину не надала фінансової допомоги місту, а тепер ще й відносить його до "червоної" зони.
Проти масок і карантину: По світу прокотилася хвиля антикоронавірусних протестів
Деякі політики вже назвали протестувальників "ковідіотами" і закликали посилити відповідальність за порушення карантину
17:31 03.08.2020
[media type= "picture" position= "1"]На вихідних у Берліні близько 20 тис. осіб порушили карантин: вони зняли маски і вийшли на демонстрацію протесту проти заходів уряду. Такі самі акції пройшли і в декількох містах у Нідерландах, а в Сербії кілька тижнів тому демонстранти закидали поліцію камінням під час мітингу проти комендантської години.
Деякі політики вже назвали протестувальників "ковідіотами" і закликали посилити відповідальність за порушення карантину. Хто мітингує проти заходів безпеки і локдауну та чи можливо таке в Україні, з’ясуємо у матеріалі.
Німеччина
Антикоронавірусний протест у Берліні на вихідних був наймасовішим. За оцінками поліції, загальне число його учасників становило близько 20 тисяч.
Серед демонстрантів були групи вкрай правих із прапорами та символікою і група конспірологів, які не вірять, що вірус існує. Серед них були і просто ті, кого не влаштовують вжиті урядом заходи. Всі ці люди вимагали покласти край заходам з боротьби з пандемією.
Люди на ході тримали плакати з гаслами "Ми галасуємо, тому що ви крадете нашу свободу!" і "Думайте! Не надягайте маску!".
На думку протестувальників, заходи проти Covid-19 порушують права і свободи громадян. "Наша вимога – повернутися до демократії", - сказав Reuters один із протестувальників.
Поліцейські вивели зі сцени кількох організаторів, посилаючись на те, що під час мітингу не дотримуються правил карантину. Під час спроб розігнати протестувальників сталися сутички.
За даними поліції, у сутичках постраждали 45 співробітників правоохоронних органів. Затримано 133 учасники акцій протесту, відносно 89 з них розпочато кримінальне розслідування, іншим ставляться у провину адміністративні правопорушення.
Протестувальників розкритикували місцеві політики, один з яких назвав дисидентів "ковідіотами".
У Німеччині з кінця квітня карантин пом'якшують, але правила соціального дистанціювання залишаються обов’язковими, як і вимога носити маски у громадському транспорті та у крамницях.
Протягом останніх тижнів кількість випадків зараження коронавірусом збільшилася, тому чиновники застерігають про небезпеку відмови від заходів карантину.
Нідерланди
У трьох містах Нідерландів на вихідних також пройшли демонстрації, проте не такі масові - у них взяли участь кількасот осіб. Акції пройшли в Амстердамі, Гронінгені та Енсхеді.
Найчисленнішою була акція у Гронінгені, яка зібрала близько 200 протестувальників.
Протестувальники принесли плакати з гаслами "За свободу! Проти надзвичайних заходів!", "Уряд плювати хотів на наші свободи","Це не має стати новою нормою!", а також із гаслами проти технології 5G.
У країні на початку липня почали послаблювати карантин - скасували обмеження щодо числа присутніх на похороні та весіллі за умови дотримання безпечної дистанції 1,5 м. Відкрили сауни, казино, спортзали. Контактні види спорту, зокрема футбол, знову доступні.
Сербія
У Сербії на початку липня масово протестували проти введення комендантської години. Силовики розганяли протестувальників за допомогою бронетехніки.
Протести почалися 7 липня у Белграді після того, як президент Олександр Вучич оголосив, що уряд вводить комендантську годину через пандемію коронавірусу. Мирні масові протести проти антикризової політики уряду швидко переросли у вуличні заворушення. Акції протесту також пройшли в інших містах – Нові Саде, Ніші, Крагуєваце. Демонстранти вимагали відставки Вучича.
Поліція застосувала жорстку силу, сльозогінний газ, напади та арешти, побиття. Наразі протести вщухли.
А як в Україні?
В українських містах поки не було масових протестів проти карантинних заходів. Однак проти обмежень Кабміну почали виступати мери міст.
З 1 серпня діють нові правила карантину, згідно з якими за рівнем епідемічної небезпеки регіони країни поділяються на зони – "зелену", "жовту", "помаранчеву" і "червону". До "червоної" зони потрапили Луцьк, Тернопіль та Кіцманський район Чернівецької області.
Згідно з правилами там заборонено роботу транспорту, ТРЦ, кафе, ресторанів і відвідування навчальних закладів.
У Луцьку місцева влада з таким рішенням не згодна і відмовилися зупиняти громадський транспорт. Міськрада сьогодні на сесії розглянула це питання і вирішила не зупиняти життєдіяльність Луцька, повідомляє "Волинь Post".
Причина відмови - це можливі збитки і втрата робочих місць. За словами радника міського голови Ігоря Поліщука, якщо дотримуватися правил карантину "червоної" зони, тисячі жителів міста опиняться у катастрофічній ситуації.
Заступник керівника управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Анатолій Свірський розповів, що у Луцьку вжито належних карантинних заходів, які ефективно діють, тому необхідності запроваджувати додаткові заходи, що може призвести до зупинки економіки міста, немає.
Однак деякі карантинні обмеження все ж таки є: змінили розклад руху приміських поїздів, у понеділок також роботу розпочав не весь громадський транспорт. Водії зізналися, що правоохоронці погрожували їм штрафами за порушення правил.
Тернопіль також проти введення карантину. Міська рада на позачерговій сесії 3 серпня висловила рішучу незгоду з тим, що місто віднесено до "червоної" зони карантину.
Напередодні мер Тернополя Сергій Надал на своїй сторінці у Facebook записав відеозвернення, в якому висловив обурення з приводу віднесення міста до "червоної" зони та звернувся до "Укрзалізниці" з вимогою відновити залізничне сполучення з містом. У відеозверненні він запитує у міністра транспорту: "Хто дав вам право вирішувати за Тернопіль".
Мер міста зазначив, що держава за весь період карантину не надала фінансової допомоги місту, а тепер ще й відносить його до "червоної" зони.