Ліван був на межі колапсу: чому вибух у Бейруті – це лише частина страшної історії

Політична, економічна та валютна криза

Ситуація стала ще гіршою з приходом пандемії коронавірусу, до якої Ліван виявився зовсім не готовим. 24 канал зібрав все, що відомо про ситуацію в країні. 

Все це разом створило "ідеальний шторм" для 5,4 млн ліванців, а також великої частки біженців з Палестини та Сирії. А уряди в Лівані традиційно були слабкими, розділене суспільство далі розривали різні релігії та секти. Звісно, не треба забувати і про парамілітарний фактор "Хезболли" та явну присутність Саудівської Аравії через родину Харірі та Ірану.

Валюта почала падати, бізнес – зачинятися, ціни на базові товари споживання неймовірно зросли. Для найбідніших людей з'явилася загроза голоду. Вони були змушені продавати весільні посаги та кільця, щоб придбати їжу. Фактично 1 мільйон сирийців теж під загрозою недоїдання, заявили у Human Rights Watch. А згідно опитувань World Food Program, 50% ліванців бояться, що скоро їм не буде чого їсти (і за що купувати їжу – 24).

"Зараз ви продаєте золото, але що ви будете робити далі?" – питає торговець золотом Алі Сабра.

Під час громадянської війни 1975-1990 років та обстрілів електрика часто вимикалась, а воду не можна було пити; але ліванці дозволяли собі гарний одяг та помічниць з Ефопії та Філіппін. Ліванський фунт був прив'язаний до долара США, тож громадяни могли вільно обмінювати обидві валюти.

Втім, навесні 2020 року система почала валитися з введенням локдауну, щоб зупинити ковід. Дійсно, наразі померлих лише 65 осіб, але збільш ніж 5000 хворих вилікувалось лише 1837. Але за це довелося заплатити велику ціну.

Уряд замість того, щоб проводити системні реформи, які покращили б економіку, брав ще більше боргів – треба було платити за попередні.

А без реформ міжнародна допомога була вкрай обмеженою. Ліван став третьою країною в світі за об'ємом національного боргу! Протестувальники спалювали та "бомбили", учасники акцій почали гинути.Масштабна корупція виводила з бюджету мільярди доларів США.

Аналітики називали це "спонсорованою урядом схемою Понці" (Чарльз Понці – американський злочинець, аферист, створював у Північній Америці фінансові піраміди – 24). У один момент депозити просто перестали надходити, доларів стало вкрай мало. Ліванський фунт втратив 2/3 своєї цінності навіть на чорному ринку.

Населення Лівану стрімко бідніє / Фото Foreign Policy

Нормальне життя було порушене і навряд чи вже колись буде як раніше. Частина населення, яка живе у бідності, за даними Світового Банку, може зрости від 30% зараз до 50%, якщо уряд не вдасться до радикальних змін. 250 тисяч з 1,6 млн працюючих ліванців майже відразу втратили роботу.

Втім, прогноз був зроблений ще до падіння фунту та коронавірусу, тож реальний відсоток може бути ще вищим. Це може спровокувати ще більшу еміграцію з Лівану тих людей, які потрібні державі, щоб розбудовувати та відновлювати її.

Середній клас стає біднішим кожного дня. Найкращі не просто емігрують, у цей час вони можуть повністю відвернутися від країни, – пожалівся для NYT Фадло Кхурі, директор Американського університета Бейруту.

Але далі на Ліван чекало його найбільше випробування – столиця перетворилася в руїни, а тисячі поранених "поклали" медичну систему країни остаточно. А відсутність порту у столиці може ще більше підвищити ціни.

І стався вибух: причини та наслідки знищення Бейруту

Порт Бейруту після катастрофи / Фото Bloomberg

Звичайний день у Лівані 4-го серпня перервав надпотужний вибух біля міського порту.

Як потім з'ясувалося, вибухнули 2750 тон нітрату аммонію, який більше відомий світу як "аміачна селітра".

Її винайшли ще у XVII столітті, використовували як вибухівку, а пізніше – як добриво завдяки наявності нітрогену, який стимулює зростання рослин. Виглядає як кристали без запаху. 

Зазвичай, цей матеріал дуже складно запалити, бо він є окислювачем. А отже, "запалює" інші речовини поряд, але майже не горить сам. А щоб дійти до вибуху, треба додати горючі масла. Тому взагалі-то, селітру треба зберігати дуже обережно, тримати подалі від спеки та горючих матералів. 

Селітра вибухала і раніше: в Китаї, Франції, США. Один раз у США її використали під час теракту в Оклахома-Сіті, також часто для бомб "юзали" таліби. У Оклахомі тоді загинуло 168 людей у 1995 році. Втім, такий потужний вибух, щоб знищив майже все місто, відбувся вперше.

То як цей аммоній взагалі потрапив до Лівану?

Власне сам нітрат аммонію в упаковці / Фото ABC

Історія починається ще у 2013 році, коли Ліван затримав судно "The Rosus" з цим самим вантажем. Воно було російське, але мало молдавський прапор та йшло собі з Грузії до Мозамбіку. Але ліванці не пустили його далі, ,бо знайшли серйозні проблеми.

Тож команда та власники покинули його, хоча капітану та деяким українцям з команди не дозволили зійти на берег, їх звільнили лише наприкінці 2015 року. Так небезпечний хімікат залишився на 7 років у ліванському порту, у "Ангарі 12". Корабель належав бізнесмену Ігорю Гречушкіну, який мешкає на Кіпрі.

Очільники порту та митниці писали до суддів кілька разів, щоб ті вирішили, що з селітрою робити: віддати армії, експортувати чи продати приватній ліванській компанії яка займалася вибухівкою. Відповіді на жоден лист не надійшло, а клімат Лівану дуже спекотний. Як ми пам'ятаємо, тримати аммоній на сонці заборонено.

"Ми просимо дати дозвіл морській агенції здійснити ре-експорт негайно заради безпеки порту і тих, хто тут працює", – мовилося у одному з листів у 2017 році.

Через три роки, вантаж все ще був у ангарі, поки не прийшов його час. Президент Лівану Мішель Аун у своєму першому коментарі після вибуху запитав, що цей матеріал робить посеред міста?

Силоси та елеватор – чи не найбільша втрата для міста, яке забезпечує себе продуктами через імпорт – орних земель у Лівані вкрай мало. У цих будівлях зберігалося до 85% усього зерна, вони могли вміщати до 120 тисяч тон. Уряд сказав, що силоси були майже порожніми, але що було, то вже непридатне.

Кризи з хлібом або борошном немає, запаси є приблизно на шість тижнів, заявив Рауль Неме, міністр економіки та торгвлі. Але більшість інших продуктів харчування в порту були знищені, зокрема 250 тон рису. Ліван покладається на поставки у тому числі з України.

Вікна вибивалися на відстані 10 км від епіцентру вибуху, така потужна була хвиля. Вона виникла саме через надвисоку температуру: нітрат аммонію плавиться, випускаючи токсичний газ. Під височенним тиском, він пролетів вулицями, знищуючи все на своєму шляху.

Зона катастрофи та надзвичайний стан: що очікує Бейрут далі

Треба знати, що Бейрут – компактне, щільно заселене місто, а отже постраждали фактично всі. Точно зачеплені всі бізнеси у місті. Району біля моря, який зазвичай був повний ресторанами та нічними клубами, тепер фактично не існує. Через відсутність електричного світла, рятувальні служби майже нічого не могли вдіяти до ранку.

Багато хто ще зник безвісті. Люди питають про своїх рідних та коханих, але вночі без електрики неможливо шукати, – визнав міністр охорони здоров'я країни Хамад Хасан.

Особи, відповідальні за порт з 2014 по сьогодні, відправлені під домашній арешт, поки йде розслідування за рішенням влади, яка також ввела в дію надзвичайний стан на два тижні. Армія отримає максимальні повноваження. 

Місто перевели на двотижневий надзвичайний стан, багато містян запрошують постраждалих пожити у себе або здають кров. Туреччина, Іран, Греція, Катар, Франція, Польща та інші країни пообіцяли допомогу, навіть Ізраїль у якого немає з Ліваном дипвідносин.

Тим, кому тимчасово немає де жити, запропонують місця у готелях та школах. Експорт та імпорт буде відбуватися через порти Сідону, Тіру та Триполі, уряд виділить 100 млрд ліванських фунтів (приблизно 13 млн доларів США – 24) для подолання наслідків.