Грандіозний успіх "кембриджської п'ятірки": як діяли агенти з нетрадиційною орієнтацією

Детальніше про його роботу – читайте у програмі "Спецслужби" на 24 каналі.

У Москві англійський університет розглядали як ідеальне місце для вербування майбутньої агентури. Тому в ряди студентів відправили молодого розвідника Арнольда Дейча. Окрім того, що в ряди радянської агентури він завербував понад 15 осіб, йому вдалося сформувати і таємну шпигунську мережу, яка згодом отримала назву "кембриджська п'ятірка".

"Дейч був австрійським євреєм. Дуже важливо, що після університету у Відні він трохи працював на Вільгельма Райха (відомого психоаналітика – 24 канал), який часто говорив: "Якщо тебе піддавали сексуальному насильству, то ти фашист", – розповів колишній співробітник КГБ Олександр Васільєв.

Навіть попри своє походження, Дейч був типовим російським агентом, який всупереч своїм переконанням завербував у ряди радянських спецслужб 2 геїв і одного бісексуала. Хоч вони йому і не подобалися, професійність він ставив на перше місце.

Члени п'ятірки:

• Кім Філбі;
• Ентоні Блант;
• Джон Кернкросс;
• Гай Берджес;
• Дональд Маклейн.

Усіх завербували під час навчання в університеті на початку і в середині 30-х років. Кожен із них за кілька років очолив державні посади і "прорубав" собі шлях до ключових місць в країні. Одиного іх них британська королева навіть посвятила у лицарі. Всіх цих людей об'єднує одне – комуністична ідеологія.

"Кембриджська п'ятірка" / Фото скриншот з відео

"Кембриджська п'ятірка": хто вони

Початок 30-х років для світу був не надто приємним. До влади прийшли Гітлер, Франко, Муссоліні – їхня диктатура загрожувала всім цивілізованим країнам. СРСР на той час вважали чи не єдиним хто зможе протистояти режиму, але тоді ніхто з п'ятірки не думав, що йде на службу до не менш кривавого режиму.

"Вони бачили, що депресія просто спустошувала британський робочий клас. Вони бачили, як повз Кембридж проходять злобні марші і протести. Крім цього, було очевидно, що до влади в Німеччині приходять нацисти. Вони зробили висновок, що капіталізм не зможе впоратися із кризою, що наближається. Демократія не зможе стати бастіоном, що захистить від загрози. Тому єдиним вирішенням проблеми була Москва", – пояснив письменник Філіп Найтлі.

► Кім Філбі

Кім Філбі – найвідоміший і найуспішніший агент "кембриджської п'ятірки". В ряди совєтів його завербували у 34-му. Радянські куратори відправили його в Іспанію писати про громадянську війну, яка гриміла там між силами Франко і Народним Фронтом. Філбі поїхав туди під прикриттям журналіста – писати пропагандистські статті для Франсіско Франко. Хоча й ключовим завданням для нього було убивство іспанського диктатора.

Кім Філбі / Фото скриншот з відео

Оскільки в шпигунській сфері він був недосвідченим, тому така мета для новоспеченого агента була непідйомною. з часом питання ліквідації лідера Іспанії відпало само собою. Річ у тім, що в Іспанії Філбі став ледь не національним героєм.

У грудні 1937 року Філбі з 3 іншими кореспондентами їхали на репортаж. Прямо перед машиною впав снаряд. Усі журналісти загинули, а Філбі отримав поранення голови. Оскільки він писав про заслуги Франко, той нагородив його Червоним Хрестом за військові заслуги. В майбутньому цей орден дозволив Філбі отримати доступ до багатьох іспанських секретів.

А поки Кім Філбі здобував популярність за кордоном, інші члени п'ятірки теж не гаяли часу.

► Дональд Маклейн

Він, вступаючи до Кембриджу, хотів стати лінгвістом і викладати мови, але радянські куратори обрали для нього іншу професію – дипломата. Пройшовши відповідні курси на відмінно, він отримав роботу в британському посольстві у Франції. Його авторитет і любов до роботи швидко допомогли завоювати довіру серед дипломатичних кіл.

Так, у Кремлі дізнавалися практично про всі англо-німецькі плани щодо Радянського Союзу. Потік інформації від Маклейна не припинявся. Постійні оновлення і знання всього, що відбувається не тільки довкола нього, а й довкола країни загалом, пізніше дозволили йому добратися до нових вершин.

Дональд Маклейн / Фото скриншот з відео

"Дональд Маклейн був неймовірно важливий. Він мав доступ до політичних рішень. Він зна, яку позицію займуть країни в переговорах із Радянським Союзом. Маклейн був політично важливим для Москви, адже він знав хто і як діятиме в разі окупації різних країн, чи встановлення уряду, чи перевороту", – зазначив письменник Нігель Вест.

В 40-х Маклейна перевели у Вашингтон. Там він відкрив перед собою нові горизонти. Цього разу в його руках опинилися документи про атомну енергетику США. Звичайно, що технічних характеристик у нього не було. Тому про потужності і компоненти навіть і не йшлося. Однак все, що стосувалося прогресу та етапів виробнитства – він знав відмінно.

Час від часу до Штатів приїздив і Філбі. Там він подружився із керівником контррозвідки ЦРУ Джеймсом Енглтоном. І це знайомство переросло у дружбу.

Один раз, або двічі вони сідали у невеличкому ресторанчику і розмовляли. Енглтон зливав йому всю інформацію про повоєнні англо-американські плани. Ділився планами стосовно дестабілізації комунізму в різних країнах,
– зауважив письменник Бен Макінтайр.

► Гай Берджес

Берджес – добрий друг Кіма Філбі. Опинившись у рядах радянської розвідки, йому наказали долучитися до англо-німецького братства, пронацистського угрупування. Це дозволило Берджесу отримувати дрібну інформацію про події в Німеччині і навіть деякі плани нацистів. Та молодий агент хотів зовсім не цього. Його тягнуло до набагато більших "подвигів", ніж шпигунство за пронацистськими групами. Тому по-трохи він почав пробивати собі шлях на гору.

Берджес був одним із тих англійських персонажів, якого описують у книжках. Він був геєм, дуже шаленим, доволі люблячим, хоч і п'яницею. Але був дуже спокійним з дуже добрими манерами,
– сказав письменник Філіп Найтлі.

Берджес влаштувався на роботу в ВВС. Він брав інтерв'ю у багатьох політиків, розмовляючи із ними на найрізноманітніші теми. Черчилль теж був одним із його запрошених гостей. Очевидно, що пройти такого персонажа британські спецслужби просто так не могли, а тому завербували його. Щоправда, вони й не підозрювали, що Берджес уже був раянським агентом.

Гай Берджес / Фото скриншот з відео

Як казав сам Гай Берджес, його гомосексуальність і допомогла триматися на плаву. Адже ніхто й подумати не міг, що така публічна людина може працювати одразу на кілька таборів. Тим не менш, його робота на ВВС відкривала йому двері практично до будь-якого політичного кабінету в британському уряді.

"Гая Берджеса дуже вдало завербували. Як члена SIS, так і як пропагандиста, який добре розумівся в радіо. А ще – МІ5. Агенти використовували його гомосексуальні зв'язки, щоб вербувати у свої ряди агентуру. Він працював одночасно на 3 різні табори: гомосексуальний, журналістський і таємний", – наголосив Нігель Вест.

► Джон Кернкросс

Це 4-й член "кембриджської п'ятірки". Заодно – член комуністичної партії Британії. Його куратори закинули у Блечлі-Парк, де під час Другої світової розшифровували ворожі шифрувальні машини. Код Енігми зламували саме там.

Як ви уже здогадалися, всі розгадані і розкодовані повідомлення надсилалися у Кремль для "ознайомлення". Тому совєти були в курсі всіх справ. Крім того, що він сам передавав інформацію, Кернкросс ще й завербував кількох агентів у МІ6, які допомагали йому в роботі. Але британські дослідники вважають, що вони ефективними не були.

Джон Кернкросс постачав розшифровки Ультри, які неймовірно точно давали Радянському Союзу уявлення про переміщення німецьких військових на Східному фронті. Передана ним інформація зіграла ключову роль під час битви на Курській дузі,
– розповів Вест.

Цікаво, що Джона Кернкорсса не могли притягти до відповідальності за членство у "кембриджській п'ятірці". Взагалі, до 1990 року ніхто не знав, чи він насправді був членом шпигунської мережі. Хоч йому і висунули звинувачення – ні вини, ні співпраці з радянською агентурою він не визнав. Правда про нього виринула на поверхню лише тоді, коли Олег Гордієвський (радянський агент, що перейшов на сторону британців) розповів про нього.

Джон Кернкросс / Фото скриншот з відео

► Ентоні Блант

Нарешті останній, п'ятий член "кембриджської п'ятірки" – Ентоні Блант. У 1939 році він вступив у ряди МІ5. Просуваючись по-трохи по кар'єрній драбині, він став заступником керівника розвідки. Він підривав роботу британської агентури зсередини. Коли в ряди совєтів запустили шпигуна, Блант його здав.

Ентоні Блант / Фото скриншот з відео

В Кремлі у такий спосіб відловлювали практично всіх засланих Лондоном розвідників. Згодом, у 45-му він став радником короля Георга 6-го. Під його керівництвом Блант виконував різноманітні завдання, пов'язані із королівською сім'єю. Цікаво, що маючи доступ до компрометуючої інформації, в Кремль він жодного разу так їх і не відправив. Але своїм статусом і зв'язками він користувався для отримання політичної інформації.

Інформація, яку я передавав, стосувалася виключно німецької розвідки. Я не здавав нічого про британську агентуру чи військові можливості. Надана мною інформація була дуже туманною,
– розповів Блант.

А тим часом Кім Філбі налагодив контакти із британським МІ6 та SIS.

Ба більше, Філбі став керівником Секції 9, підрозділу направленого на боротьбу з СРСР. Із такими зв'язками у бртанському розвідувальному співтоваристві, він мав доступ до будь-якої інформації стосовно Москви. У Кремль надходило стільки документів, що сьогодні кількість переданої інформації можна рахувати у тисячах. Але серед цих куп документів не було жодного, який би свідчив про плани Лондона заслати в СРСР своїх агентів.

"Кембриджська п'ятірка" почала слабнути

Коли війна закінчилася, стало зрозуміло, що ворог тепер в обличчі комунізму, "кембриджська п'ятірка" почала слабнути. На це є кілька причин:

• Одні дослідники ствердили, що агенти зрозуміли: насправді працювали на режим не менш кривавий, ніж нацистський.
• Інші вважають, що причиною ослаблення шпигунської мережі стала недовіра радянських спецслужб до завербованих агентів, адже надзвичайно важлива інформація потрапляла в руки Кремля дуже рідко. Переважно, як казав Ентоні Блант "дані були туманними".
• Тим не менш, існує і третя версія. І проблема ослаблення п'ятірки в тому, що 2 людини потягли за собою інших на дно через свій характер.

"Дорогою до пабу Берджес впустив на тротуар папери, які він виніс із МЗС. Він, практично, завжди був у стані алкогольного сп'яніння. А Маклін не вмів тримати язика за зубами. Одного разу він розповів своїй коханці та братові, що працює радянським агентом", – зазначила письменниця Світлана Лохова.

У 1951 році американські спецслужби змогли виявити, що з британського посольства витікає інформація. Стало ясно, що один із дипломатів зливає інформацію совєтам. Його вистежили за повідомленнями і кодовим іменем "Гомер" (це його позивний). Це ім'я з'являлося тільки там, де працював Маклейн. Як тільки він переїжджав із офісу, зникали і відпралені повідомлення на конкретну адресу, і кодове ім'я. Про розкриття агента дізнався Філбі. І без перебільшень, він вирішив ситуацію дуже швидко і дуже майстерно.

"Філбі вирішив, що має попередити Маклейна про це. Тому він ухвалив 2 рішення. Перше – попередити радянських колег у Вашингтоні, щоб вони придумали план втечі. А друге – він вислав до Маклейна одного британського дипломата. Ним виявився Гай Берджес, член Кембриджської п'ятірки, аби той попердив його, що треба втікати", – наголосив письменник Гейден Пік.

Про те, як "кембриджська п'ятірка" рятувалась від розкриття – дивіться у програмі.