Самозахист: коли закон дозволяє бити поліцейського

Про самооборону від незаконних дій правоохоронців у нашій державі не часто згадують. Так триває ще з Радянських часів, коли про міліцію говорили або добре, або ніяк. Щоправда, останнім часом ситуація почала змінюватись і про злочини поліцейських вже не лише говорять, їх притягують до відповідальності.

В яких випадках самозахист від дій поліцейського буде визнано правомірним, а коли за це можна загриміти до в'язниці, – журналістці 24 каналу розповідає адвокат, кандидат юридичних наук Денис Головін.

Виправданий самозахист

Починаючи розбиратись в такій нелегкій темі одразу варто загадати останні випадки вогнепального поранення пасажира автівки при спробі поліцейського зупинити водія під Харковом або зґвалтування дівчини прямо у відділку поліції у Кагарлику. Тож, ситуації бувають різними і слід бути готовими до самозахисту від протиправних дій співробітників поліції.

У кримінальному законодавстві більшості країн передбачено право громадян на самооборону. Таке право є й в українців. Відповідно Конституції кожна людина має невід'ємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

На переконання Дениса Головіна, користуватися цим правом в нашій країні – справа клопітка, а часом і небезпечна. Самооборона в нашому чинному законодавству позначається терміном "необхідна оборона".

Що таке необхідна оборона?

Дії вчинені задля захисту охоронюваних законом прав та інтересів людини, яка захищається, заподіянням шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці тому, хто посягає. Тобто це ті дії, які людина здійснює при боротьбі зі злочинцем, намагаючись запобігти нападу, усунути загрозу.

Такий вид оборони існує в адміністративному та кримінальному праві.

Право на необхідну оборону виникає у людини лише за певних умов, визначених законом:

Людина має право на необхідну оборону в таких випадках:

проти суспільно-небезпечного посягання;
наявність реального характер такого посягання;
шкода заподіюється лише тому, хто вчиняє посягання і вона має бути своєчасною.

Про шокуючі порушення закону поліцейськими в Кагарлику, дивіться тут:

Право на необхідну оборону виникає в людини лише за наявності підстави, якою виступає складний юридичний факт суспільно-небезпечного посягання і одночасної необхідності його негайного відвернення або припинення,
– підкреслює Денис Головін.

Часові межі злочину

Обставина, на яку потрібно звернути увагу, при оцінці правомірності самозахисту від протиправних дій поліцейського, – самозахист можливий лише, коли поліцейський наносить шкоду людині. Йдеться як про застосування фізичної сили, так і з неадекватним використанням зброї, спеціальних засобів, предметів, механізмів, тварин тощо. Суспільно небезпечна бездіяльність не породжує права на необхідну оборону.

Ще однією істотною характеристикою протиправної поведінки поліцейського є час, протягом якого можна використати право на самозахист.

Так, адвокат Головін наголошує, що застосування права на необхідну оборону у випадку протиправних дій поліцейського можливе лише в умовах невідкладності, щоб негайно відвернути чи припинити посягання, не виходячи за межі співмірності останнього.

Якщо ж поліцейський заподіяв шкоду раніше чи ще не встиг це зробити, але людина його в цьому підозрює, про необхідну самооборону не може йтись.

І перший, і другий випадки свідчать про відсутність стану необхідної оборони, тож для самозахисту немає підстав. Коли людина дає відсіч поліцейському, то варто пам'ятати кілька моментів.

По-перше, проти нього цей або інший поліцейський може правомірно застосовувати визначені законом заходи примусу (зокрема вогнепальну зброю, якщо розцінюватиме ці дії як такі, що загрожують життю та здоров’ю поліцейського).

По-друге, такий громадянин підлягатиме кримінальній відповідальності за заподіяну шкоду на загальних підставах. Тобто, варто пам’ятати, шо поліцейський теж має право на необхідну оборону!

Кожна людина має право на самозахист / Фото 24 каналу

Буквальний аналіз статті 36 Кримінального кодексу та чинного законодавства України дозволяє говорити, що людина має право на самооборону від будь-якого посягання, незалежно від того, хто його вчиняє – звичайний громадянин Пупкін чи, наприклад, поліцейський – сержант Петренко,
– наголошує Денис Головін.

Ще один важливий момент, на який необхідно звернути увагу – в Україні не діє і жодним чином (окрім наукових публікацій) не існує презумпція правомірності дії поліцейського!

Це є одним з ключових моментів. Презумпція правомірності, яку ще з 2016 року збирається запровадити Міністерство внутрішніх справ, шляхом внесення змін до закону "Про Національну поліцію", не є юридичним терміном!

Денис Головін пояснює, що багато хто помилкового посилається на частину 2 статті 62 вищевказаного закону, відповідно до якої законні вимоги поліцейського є обов’язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами, визначаючи її "презумпцією правомірності дій поліцейського". Але там йдеться саме про обов’язок виконання винятково законних вимог поліцейського!

Відповідно до Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, з точки зору Основного закону, не можна ввести в правове поле обов’язковість будь-якої вимоги поліцейського, адже вимога має бути законною. Інакше – обов’язок виконувати будь-яку вимогу поліцейського – визнається неконституційною!

В даному випадку не йдеться про очевидне звуження прав і свобод людини, адже це недопустимо відповідно до Конституції.

За Конституцією ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Логічне твердження, що людина повинна виконувати лише законні вимоги! Отже, якщо сержант Петренко вчиняє щодо вас злочин, ви маєте право на самооборону,
– переконує адвокат Головін.

Законно побити копа

Щоправда, законно вдарити або підстрелити поліціянта і не бути покараним в Україні – можна.

Випадки, коли можна вдарити поліцейського:

захищаючись від нападу озброєної людини;
захищаючись від нападу групи осіб;
відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення (гараж, дачу, офіс тощо).

Серед поліцейських є ті, від кого потрібно захищатись / Фото 24 каналу

Тобто закон дозволяє побити правоохоронця, проте лише коли той незаконно вчиняє насильство. В цей момент поліцейський перетворюється на злочинця.

У таких випадках дії того, хто захищається не визнають перевищенням меж самооборони і вони не підлягатимуть під кримінальну відповідальність за застосування, приміром зброї, незалежно від тяжкості шкоди, заподіяної тому, хто посягає. Теоретично в цих трьох випадках можна навіть вбити копа.

Постає питання – як зрозуміти коли поліцейський дійсно вчиняє злочин, а коли просто перевищує свої повноваження? Насправді, все дуже просто. Варто пам'ятати – перед вами людина, потім вже коп. Коли ця людина вчиняє злочин у скажімо так жертви не повинно бути сумнівів у цьому.

Оскільки самозахист і необхідна оборона є правом, а не обов’язком людини, їх застосування відносять на власний розсуд того, хто захищається від неправомірних дій поліцейського. Водночас, громадянин не зобов’язаний доводити до відома державних або інших органів чи посадовців інформацію про вчинення ним необхідної оборони. Хоч і вправі зробити таке повідомлення в інтересах правильного вирішення кримінальної справи. А вона буде порушена у зв’язку із суспільно-небезпечним посяганням.

Однак, ми не радимо будь-кому – ані поліцейським, ані громадянам – перетинати межу правомірної поведінки, адже для перших при цьому наставатиме відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, а для інших – за чинення опору і насильство щодо працівника правоохоронного органу.