"Багато іноземних пацієнтів, які приїздять до нас вперше, думають, що в Україні ведмеді листи носять"

11 серпня, 2020, 07:52.

.

Пандемія Covid-19 зупинила в’їзний медичний туризм.

Як швидко вдасться бізнесу відновити втрачені позиції?.

$2000-2500 – стільки в середньому грошей залишає в Україні іноземець, який приїздить у нашу країну на лікування чи оздоровлення.

І це – без урахування супутніх витрат: проживання в готелях, харчування, транспортних перевезень тощо.

У топ-трійці послуг, затребуваних іноземними пацієнтами, – стоматологія, репродуктологія та відновлювальна медицина.

За якістю вони нічим не поступаються нашим найближчим західним сусідам (наприклад, тій же Польщі), а коштують дешевше.

Найактивніше такі послуги надає приватний медично-оздоровчий сектор Львівщини.

Торік у червні відбулася презентація Львівського кластеру медичного туризму, членами якого стали дев’ять провідних приватних клінік Львівщини, а в грудні була затверджена Стратегія Львівської області до 2027 року, однією з цілей якої визначено розвиток медичного туризму.

Однак на заваді амбітним планам стала пандемія Covid-19, яка зупинила туризм, у тому числі медичний.

Кордони закриті, люди не можуть вільно пересуватися, а там де можуть, запроваджені обмежувальні заходи, зокрема обов’язкова обсервація та самоізоляція.

Яких збитків зазнала галузь, як швидко вдасться її відновити та як з цієї непростої ситуації може скористатися бізнес і громада, з’ясовувала журналістка "Еспресо.

"Про якісь перспективи можна буде говорити, коли буде знято обмеження на перетин кордонів.

А поки ці обмеження діють, ніхто до нас не приїде, – переконаний президент Львівського кластера медичного туризму Андрій Рікота.

– Є, наприклад, пацієнти з Польщі, які на регулярній основі приїздять до Львова, щоб отримати стоматологічні послуги.

Вони чекають, коли це можна буде зробити.

Тобто хочуть приїхати, але наразі не мають такої можливості.

Можна було б переорієнтуватися на внутрішній туризм, але у нас немає достатніх внутрішньодержавних ресурсів, які дозволили б повноцінно запрацювати ринку медичного туризму.

Покладатися виключно на наших найближчих сусідів також не варто.

Звісно, в медичному туризмі сусідство відіграє важливу роль, бо зі сусідньої країни можна навіть на авто приїхати.

Але це коли йдеться про "доковідні" часи та оздоровчі процедури.

Якщо в людини є якась конкретна хвороба, то відстань для неї не має значення – сідає на літак і летить, куди їй потрібно.

От тільки нині це зробити складно, якщо не неможливо".

Експерт наводить приклад Туреччини – одного зі світових лідерів медичного туризму, яка у відповідь на зниження захворюваності у світі послабила обмеження, а тому підраховує прибутки, а не збитки: "Розпочався туристичний сезон.

Куди українці поїхали відпочивати? Або на південь, на море (наприклад, в Одесу), або за кордон – у Хорватію, куди можна їхати, якщо здав ПЛР-тест і він негативний, або в Туреччину, яка послабила обмеження.

В інші країни, які обмеження не послабили, наприклад, у ту ж Польщу, де треба проходити обсервацію, потік туристів припинився".

До пандемії Туреччина демонструвала шалені темпи приросту.

В останні роки цю країну щороку відвідувало майже 1 млн медичних туристів з інших країн, які залишали тут близько 10 млрд доларів (і це тільки на лікування!).

20 травня Туреччина дозволила в’їзд громадянам із 31 країни, які перетинають кордон цієї держави з метою оздоровлення або лікування.

Перед цим турецькі авіалінії прийняли ще одне важливе рішення: надати для медичних туристів майже 50% знижки на переліт.

"Це називається "ефективна державна політика".

Запланували перемовини з турецькими авіалініями, але їх довелося відкласти через коронавірус.

Хочемо цього місяця їх поновити.

Якщо дійдемо консенсусу, зможемо поволі відновлювати медичний туризм – за рахунок ресурсів клінік, які є членами нашого кластеру і ресурсів турецьких авіаліній, глобальної компанії, котра продовжує успішно працювати у цей непростий час, – каже президент Львівського кластеру медичного туризму.

– На прикладі Туреччини можемо побачити, що якщо та чи інша країна йде назустріч потребам пацієнтів, то у неї є всі шанси обігнати конкурентів, які ще не скоро відновлять втрачені позиції.

Для нас пандемія створює шанс зацікавити потенційних клієнтів з азійських країн.

Якщо їхні країни, розташовані по сусідству, будуть закриті, а ми відкриємо кордони для їхніх громадян і надамо послуги, яких ці люди потребують, ці країни переорієнтуються на нас.

Хто буде більш гнучким, хто прийматиме раціональні, швидкі рішення, той і виграє".

Андрій Рікота переконаний: коронавірус задасть новий тренд – дедалі більшої популярності набуватиме не медичний, а оздоровчий туризм.

"Коли завершиться пандемія, люди більше дбатимуть про своє здоров’я.

Великим попитом користуватимуться профілактичні, антистресові, а також програми зі зміцнення імунітету.

У гру вступають Моршин, Трускавець, Східниця, а тепер ще й гірськолижний курорт Буковель, який отримав ліцензію на бальнеологічне лікування.

Це створює перспективи розвитку – як для цих населених пунктів, так і для цілого Західного регіону.

Згідно зі світовою статистикою, вік туриста, який обирає оздоровчий туризм, молодшає.

Раніше це були люди старші 50 років, які вже мають проблеми зі здоров’ям і шукають варіанти їх вирішення.

Нині пропозиціями оздоровитися все частіше цікавляться люди старші 35-ти", – зазначає президент Львівського кластера медичного туризму.

Один із варіантів привабити туриста – запропонувати йому комбінований тур.

Наприклад, ділову поїздку з можливістю полікуватися.

Або екскурсії у поєднанні з оздоровчими процедурами.

Подолати кількасот кілометрів, щоб просто відпочити чи полікувати зуби, для сучасної людини вже недостатньо….

"Медичний бізнес виявився менш чутливим до наслідків "локдауну", ніж готельний чи ресторанний.

Але не можна сказати, що ми не відчули економічних наслідків.

Найбільше, звісно, постраждали ті клініки й оздоровчі заклади, які працюють з медичними туристами системно, а не час від часу, – каже Андрій Рікота.

– До пандемії у нас була позитивна динаміка приросту іноземних пацієнтів, але коронавірус це зупинив.

Всі говорять про те, що восени слід очікувати другої хвилі Covid-19.

Західні країни напрацьовують різні сценарії на випадок, якщо ці прогнози, не дай Бог, збудуться.

Але у мене є сумніви щодо того, чи буде ця друга хвиля.

Коли на початках країни вводили жорсткі обмеження, про економічні наслідки не задумувалися.

Зараз же прийняття рішень про відновлення/посилення карантину держави прийматимуть з урахуванням потенційного впливу такого рішення на економіку.

У різних країнах світу відбуваються протести.

Люди розуміють, що є ризики, пов’язані з коронавірусом, проте й економічні наслідки можуть бути не менш складними.

Не можна зупиняти світову економіку на такий тривалий період".

На запитання, чи доведеться клінікам найближчим часом переглянути прейскурант на свої послуги, експерт відповів, що "собівартість послуг зросла – через необхідність проводити додаткову дезінфекцію, забезпечувати медперсонал та клієнтів індивідуальними засобами захисту, а у час епідемії ці товари завжди дорожчають.

Проте клініки наразі не підвищували цін, бо розуміють, що складно тепер усім.

Чи буде ця витратна частина закладатися у кінцеву ціну для пацієнта, вирішиться згодом, коли з’являться остаточні протоколи, яким чином працювати в період коронавірусної загрози".

"В’їзний медичний туризм в Україну зупинився з двох причин: через відсутність авіаперевезень і через те, що Україна опинилася у "червоній" зоні.

Всі пацієнти, які хотіли б до нас приїхати, мусили б відбути два тижні на карантині.

А при поверненні у свою країну – провести ще два тижні "під замком".

Тож із запровадженням карантину ставку на іноземців не робили зовсім.

Перспектив відновлення медичного туризму до кінця року не бачимо, – каже виконавчий директор одного з найбільших операторів цього ринку Мар’яна Свірчук.

– У той же час ми продовжуємо перебувати в постійному контакті з нашими клієнтами з інших країн.

Пандемія змінила підхід до надання медичної допомоги – тепер Україна більше використовуватиме можливості телемедицини.

Відповіді на 90% своїх запитань пацієнти зможуть отримати онлайн, а у медичний заклад приходитимуть, щоб дістати спеціалізовані медичні послуги".

На думку Мар’яни Свірчук, Україна може зацікавити потенційних іноземних клієнтів тими послугами, які є дуже дорогими за кордоном, але дешевшими у нас і які при цьому не поступаються за якістю.

Наприклад, пластичною хірургією, тож клініки, які надають такі послуги, повинні вже сьогодні активно готуватися до прийому пацієнтів з-за кордону.

"Записуватися на курси іноземних мов – вже трохи запізно.

Знання іноземних мов (передусім англійської) для персоналу сучасних клінік – must have.

Лікар, який хоче працювати за фахом, зобов’язаний володіти англійською, оскільки всі найважливіші guideline (директиви, рекомендації.

– Авт.) та новини, пов’язані з медициною, переважно англійською мовою, – каже Мар’яна Свірчук і додає, що нині її колеги працюють над вдосконаленням внутрішніх процесів, оптимізацією протоколів і customer journey map (маршрутів пацієнтів.

– Авт.): – Нам важливо зробити перебування пацієнтів комфортнішим і цікавішим, бо багато клієнтів, їдучи до нас вперше, думають, що в Україні ведмеді листи носять…".

Якщо клініки, значну частку прибутку яких забезпечували іноземні пацієнти, ще можуть сяк-так перебути "ковідні" часи, тимчасово переорієнтувавшись на внутрішнього клієнта, то курортні міста переживають тепер не найкращі часи.

"Ще ніколи не були закриті всі бювети, санаторії, готелі.

Звичайно, це різко погіршило наші бюджетні показники.

Щомісяця бюджет недовиконувався майже наполовину! – розповідає міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

– Але вже відкрилися майже всі санаторно-курортні заклади, відновилося залізничне сполучення, до нас знову приїжджають люди.

Курорт оживає! За час карантину багато санаторіїв, користуючись можливістю, провели ремонтні роботи й оновили медичну базу.

Звісно, до минулорічних показників нам ще далеко, але позитивна тенденція є.

Обласна держадміністрація, міська рада, санаторії активно включились у промоцію.

Намагаємося донести основні меседжі: "у нас безпечно", "налагоджена логістика", "місто готове приймати гостей", "ласкаво просимо".

"В останні роки до Трускавця приїздить дуже багато поляків.

Якщо порівнювати з довоєнним періодом, то їх кількість зросла в десятки разів.

Традиційно багато у нас гостей з Азербайджану, Білорусі, Молдови.

До першої десятки ввійшли Ізраїль, Узбекистан, Німеччина, США.

Тепер, звичайно, основний наш контингент з України, – каже Андрій Кульчинский.

– Хоча вже чути на вулицях й іншу мову.

Для всього потрібен час.

Все відновиться, бо здоров’я потрібне всім".

У Трускавці – надзвичайно низька захворюваність на Covid-19.

Міський голова пояснює це, зокрема, тим, що на початку карантину в місті різко зменшилася кількість людей.

А менше контактних – менше потенційних хворих.

"Кілька місяців поспіль проводили постійні знезараження у під’їздах і на вулицях.

З міста-побратима з Китаю надійшла допомога – велика партія медичних масок (із запровадженням карантину цей товар кілька тижнів був у дефіциті.

– Авт.).

Всі дотримувалися умов карантину.

Коли почалося послаблення (карантинних обмежень.

– Авт.), готелі та санаторії відповідально поставилися до нових реалій: закупили засоби виявлення, знезараження, розробили нові внутрішні правила роботи.

Всі розуміють, що жодних послаблень у цьому плані не може бути.

В сукупності це й дає результат", – каже Андрій Кульчинський.

Підвищувати ціни на свої послуги бізнес не поспішає, хоча й збитків зазнав чималих.

"Багато людей за період карантину збідніло.

Це всім зрозуміло, у тому числі й курортному бізнесу.

Майже всі санаторії, відновивши роботу, знизили ціни на 10-30% і додатково розширили спектр медичних послуг.

Це привернуло увагу потенційних клієнтів.

Нині найважливіше запустити курорт.

За будь-яку ціну.

Тож всі готові йти на поступки", – зазначає мер Трускавця.

У тому числі й держава.

"Верховна Рада надала санаторіям податкову пільгу.

До такого ж кроку вдалася й міська рада.

Тимчасово відмінили податки на землю, нерухомість, єдиний податок, – перелічує Андрій Кульчинський.

– З державної допомоги для працівників санаторіїв Трускавець (якщо порівнювати з іншими містами області) скористався найбільше.

Почалася видача соціальних путівок – по них уже почали приїздити гості.

Але більшість путівок – комерційні, а їх ще не так активно бронюють і реалізовують.

З боку держави непрямою підтримкою курортної галузі стало виділення коштів на будівництво нової об’їзної дороги Трускавця.

Виділено кошти на реконструкцію великої спортивної зони відпочинку у парку міста.

Нещодавно Кабмін затвердив проект указу президента про надання нашому парку державного значення.

З прийняттям цього указу з’явилася можливість отримувати додаткові кошти з державного бюджету".

Мер запевняє: пандемія не загальмувала розвиток міста.

Навпаки, підштовхнула до більш активних дій.

"За час карантину повністю реконструйована площа перед центральним бюветом.

Вкладені великі кошти у міський парк, де люблять відпочивати гості міста й трускавчани.

Отримали у власність всі історичні дерев’яні паркові споруди – хочемо відкрити там міні-музеї, – ділиться планами міський голова.

– Разом з обласною держадміністрацією, сусідами Бориславом і Східницею беремо участь у масштабному проекті будівництва велосипедних і піших доріжок довжиною кілька десятків кілометрів, які об’єднають Трускавець, підніжжя гірськолижних трас на Буковиці, Східницю, перший гірський карпатський хребет біля Трускавця з оглядовою вежею і закінчуватимуться на скелях Тустані.

Разом з Дрогобичем і Бориславом маємо намір взяти участь у грантовому конкурсі з придбання туристичних пасажирських електромобілів для екскурсій по місту.

У майбутній Трускавецькій ОТГ буде багато озер – це відкриває додаткові можливості відпочинку на воді і спортивної риболовлі.

Фермерський екотуризм, можливість ознайомитися з традиціями Бойківщини у гірському селі Орів, нові програми дельфінарію, гастротури, сучасний 3D кінозал на 300 місць, гірськолижний комплекс Буковиця зі зручними крісельними витягами – і це ще не повний перелік трускавецьких "родзинок"! У планах – будівництво аквапарку.

Інвестор виграв конкурс з оренди землі"...

"Не вірю у другу, третю і т.

хвилі "ковіду".

Станом на сьогодні є повзуче (в арифметичній прогресії) поширення переважно легких форм коронавірусу.

За кілька місяців критична кількість населення отримає природній імунітет і на цьому питання пандемії закриється назавжди.

Актуальність карантину поволі себе вичерпує.

Треба запроваджувати обмежувальні заходи.

Треба оснастити лікарні, які лікують пацієнтів з важкими формами Covid-19.

Але повинна працювати економіка, яка ці лікарні утримуватиме.

У Трускавці працює дуже багато лікарів, які знають, що це за інфекція і як з нею боротися.

Все буде добре!" – всміхається Андрій Кульчинський.