Де подівся Вакарчук та чи розпустить Зеленський Раду: ексклюзивне інтерв'ю з Кірою Рудик

Про вихід Святослава Вакарчука з фракції "Голос", розкол у "слуг народу" та дострокові вибори до Верховної Ради – читайте в новому інтерв'ю з Кірою Рудик для програми "БезМаски-шоу" на 24 каналі.

Про розпуск Верховної Ради

Подейкують, що Володимир Зеленський не дуже задоволений тим, як працює Верховна Рада, зокрема "слуги народу"…

Це ж його "слуги народу". Я задоволена тим, як працює наша фракція. Ми дуже ефективні. Ми молодці.

В кулуарах вже говорять, що нібито "слуги народу" розслабилися, не виконують волю президента і є ризик того, що він захоче зробити парламентські перевибори. Тобто, можливо, навіть з місцевими виборами зробити парламентські. Для вас – це виклик?

Я не думаю, що вони відбудуться. По-перше, це довгий і тривалий процес підготовки. Навіть юридичної, але це потребує більше часу, ніж у нас залишилося. По-друге, Зеленський тоді точно отримає меншість. Я розумію, як логічно це обставити. І, навіть, як емоційно. Але робити це саме зараз немає ніякого змісту.

А ви б взяли більше чи менше крісел?

Це дуже гарне питання. Не знаю. Напевно, менше. Оскільки зараз, після того як Святослав склав мандат, у нас рейтинги знизились. Зараз ми їх відбудовуємо назад. Звичайно, такі стреси для партії не проходять безслідно.

Кіра Рудик / Фото 24 каналу

А от чи можливі парламентські вибори дострокові взагалі – я думаю, що так. І це також спосіб когось показати винним. Хоча, я думаю, спочатку показуватимуть винним уряд. Тому що його легше змінювати. Ще залежить від того, якою буде робота після місцевих виборів. Зараз же навіть не тиск на парламентарів, а можливість на них впливати, тримати цю цукерку і казати: "ти можеш самостійно створювати списки", "ти не будеш створювати списки" чи щось інше. Коли такі можливості пройдуть, також будуть інші способи впливу в парламенті. І, я думаю, зміниться загальна кон'юнктура.

Як гадаєте, депутату Дубінському Зеленський віддав Київський регіон на вибори, тому що це оця "цукерка", якою він його водить? Тому що багато було розмов, начебто Дубінський перейшов усі межі.

Коли в тебе є член команди, який поводиться не так, як тобі подобається, то даючи йому якісь додаткові бали, підтримку, ти заохочуєш його до такої поведінки. І з цього боку, якщо президент хоче будувати команду надовго, він повинен карати за те, що неправильно, і підтримувати те, що правильно. Зараз це не відбувається.

То скільки під владою, під "ковпаком президента" залишилось "слуг народу"?

Я вам скажу, що 100 з чимось, небагато.

Тобто, уже закони з таким складом приймати неможливо, тому що потрібно 226.

Так. Є закони, які непогані, за які можна голосувати і можна підтримувати. Тоді президенту не потрібно приїжджати, він отримує підтримку в парламенті і так. Але коли він сам абсолютно точно знає, що це неправильно і це голосування зустріне спротив серед великої частини його фракції, тоді він приїжджає і просить. І раніше це працювало. Тепер це не працює. Звичайно, це викликає, як мінімум, персональну образу. Як максимум, повинно викликати якісь управлінські рішення.

Я пишаюся тим, що ми не кажемо на чорне – біле, і навпаки. І що немає людини, яка підходить нам і каже: "Я знаю, що цей закон поганий, але давайте все одно проголосуємо". І в цьому є велика різниця і зміст тієї роботи, яку ми робимо.

Скажіть, якщо говорити про політичну кухню, то чи є правильними ті чутки, що останнім часом Разумков складає певну конкуренцію Зеленському, щоб впливати на партію?

На партію "Голос"?

На партію "Слуга народу".

Я не знаю.

Як ви відчуваєте? Його слухають? Тобто є у нього політичне майбутнє, як окремої від Зеленського людини?

Напевно, є. Він адекватний, а це рідкість в українській політиці. І він має повагу серед своїх колег.

Серед членів фракції "Голос" також?

У нас з ним нормальні відносини. Деколи, бувають якісь образи, коли ми кричимо, що це потрібно зупинити або ні, за це не можна голосувати, тобто є моменти, які він ігнорує. Але загалом в нас конструктивна робота.

Про вихід Вакарчука з фракції

Принцип взаємодії у фракції і прийняття рішень змінився після того, як від вас пішов Святослав Вакарчук?

Він змінився ще раніше, коли я стала головою партії. У нас демократична фракція.

А раніше була диктатура?

Ні, вона завжди була демократичною.

Як ви сприйняли ідею і хто зробив ініціатором того, щоб зробити вас головою партії. Як ви це сприйняли, коли вам запропонували?

Як ми вже раніше говорили, як виклик.

Святослав вам запропонував?

Так.

І ви одразу погодились?

Я запитала, які в нього очікування і чого він прагне. З самого початку це були операційні питання, тобто розбудовувати структуру. Для того, щоб вона працювала. Після виступу Авакова він побачив, що я можу не тільки будувати систему, а що партія може працювати, приймаючи рішення самостійно і ми можемо рухатись вперед.

Коли він вирішив піти з Ради?

Це гарне питання йому треба ставити.

За вашими відчуттями, після чого?

Після мітингу він написав мені, що він мене вітає. Потім він подзвонив і сказав: "я думаю, ти справишся не тільки бути операційним директором цієї партії". Я думаю, це той момент, коли він вирішив.

Як це сприйняли всередині у фракції?

Важко, завжди важко. Але також з великою повагою. Він завжди казав, що їхня місія в політиці – це привести гарних людей до влади.

Ви про це знали, коли йшли рік тому до влади?

Я знала про місію, але я не знала чи він піде. Але знову ж таки, наш парламент можуть розпустити завтра, тоді до кого будуть претензії. Правильно? Ми можемо робити максимально добре, максимально якісно свою роботу кожного дня, і ми це робимо.

Коли я дивлюсь на політиків, багатьом з них треба було піти, але вони цього не роблять, тому що вони дуже люблять владу. Дуже люблять своє місце в парламенті і той вплив, який вони мають. Але вони нищать партію, виборців і самі себе.

Де зараз Святослав Вакарчук? Чим він займається?

Він працює, допомагає нам готуватись до місцевих виборів.

Яка його роль?

Публіцистична. Він їздив з нами до Вінниці, де зустрічався з представниками осередків, мотивував їх рухатись вперед. Наступного тижня, здається, їде до Черкас до нашого осередку. Поговорити з місцевими елітами, щоб підтримали і фінансово, і іншими ресурсами партію "Голос" на виборах.

Святослав Вакарчук / Фото 24 каналу

Думаєте, це правильне рішення піти перед місцевими виборами і тепер їздити до місцевих осередків? Тобто його сприймають зараз, після того, як він пішов?

Десь є образа, тобто є регіони, є осередки, де є велика образа. Де люди голосували конкретно за Святослава, а не за людей, які він привів. Мені здається, якщо ми обираємо шлях чесності, а ми його обрали з першого дня, то те, що він зробив зараз, то це – прийняв рішення і зробив.

Про мету та пріоритети партії "Голос"

Де ваша партія? Які зараз відбуваються структурні зміни, де ви набираєте зараз людей?

Ми тримаємо кількість саме партійців невеликою, те, що необхідно юридично, тому що ми відповідаємо за кожного партійця і партійці відповідають за кожного з нас. Бо будувати партію, де хтось викликає проститутку у Верховній Раді, ці всі історії з "корабельними соснами" і так далі – це якраз поганий HR і поганий відбір.

Ми не можемо такого собі дозволити, тому в деяких областях ми обираємо "не йти" для того, щоб там не було ніяких корупційних ризиків.

Наприклад?

Наприклад, Луганська область, в нас там не було сильно осередку, ми його навіть там не реєстрували. Тому що в мене персонально в партії нема ресурсів, щоб змагатись з проросійськими силами.

Які у вас зараз вимоги до мерів, які будуть користуватись вашою підтримкою?

Там декілька фільтрів. Перша – це патріотичність. І коли мене питають, чим ви відрізняєтесь від партії "Слуга народу", я відповідаю – будь-який член "Голосу", будь-який прихильник однаково може відповісти – чий Крим.

Друге – це антикорупція. Тобто нульова толерантність до корупції. Ми за рік роботи в парламенті показали це. Ба більше, ми активно боролись проти корупційних схем. Цього ми очікуємо від людей.

Це не означає, що ви показали, що у вас нульова толерантність до корупції. Це може говорити про моральні якості людей, які у вашій фракції, але якби когось спіймали на корупції?

Я розумію, що ви очікуєте, щоб був корупційний скандал і я показала, як я вогнем і мечем… Але зараз не було приводу. Насправді, людей ми підбираємо з чітким розумінням, якщо щось буде або буде підозра, то вони будуть змушені покинути команду.

Кіра Рудик: "Якщо нормальні люди не підуть в політику, то вона ніколи не зміниться" / Фото 24 каналу

Третє – це професійність. Тут я вже не буду розказувати вам про те, з кого в нас складається чинний парламент. Але дуже важко працювати з людиною, яка не розуміється в тій галузі або комітеті, в якій вона працює і приймає рішення.

Четверте – це рішучість. Треба розуміти, що буде багато ситуацій, коли треба буде кидати виклик тим, хто набагато сильніший за тебе. В багатьох і міських, і в обласних радах ми будемо в опозиції, в меншості.

Ви кажете, що четвертий пункт – це сміливість йти робити, але чи не втратили цю сміливість і бажання йти і знову чогось добиватись через рік ті, хто зараз у вас у фракції? Чи є люди, як Святослав, які хочуть піти?

Поки ніхто не виявляв такого бажання. Всі готуються до місцевих виборів. Я б сказала, що після того, як Святослав здав мандат, ми як пташечки на гілочці стали ближчими одне до одного і з розумінням – а хто крім нас?

Тому в новий політичний сезон ми будемо входити з новою енергією, з більшими планами.

Ви вважаєте, що в регіонах до вас люди йдуть, бо не бачать альтернативи? До вас не виникають питання, що фракція занадто мала?

Я тут оперую завжди цифрами і кажу, що слава Богу, пройшов рік і ми можемо оперувати результатами. Ми найбільш ефективна фракція в українському парламенті щодо кількості законів, які ми внесли, і щодо того, скільки їх було прийнято – це 17%, у монобільшості – це 12%, а у всіх інших – ще менше. Ми ефективно працюємо та досягаємо результату, навіть не будучи в монобільшості. А вам важливо що – скільки в нас людей в партії чи який результат ми приносимо для країни? Друге питання в регіонах – а за кого ще голосувати? До кого ще йти? Але це хороші питання. Ви ж знаєте, як формуються списки партій. Ми єдина партія, яка нікому нічого не спускає зверху, регіони самостійно займаються формуванням своїх списків…

Якщо у вас місця не купують, то чи є якісь членські внески?

Ні, нема. В нас не купують місця і не продають місця.

А нема такого, що просто хочеться сісти і розплакатись? Наприклад, ви реєструєте постанову за відставку Авакова, а він сидить і сидить…

Я ж не продала компанію за мільярд за один рік. Я ж не сідала і не плакала – ой, пройшов ще один рік, а я ще не найуспішніша українська бізнесвумен. Все крок за кроком. Роби свою справу, роби своє і буде результат. Я дуже спокійно до цього ставлюсь. Якщо нормальні люди не підуть в політику, то вона ніколи не зміниться.

Попередній рік, принаймні до моменту, коли ви стали главою партії замість Вакарчука, фракція в парламенті була доволі пасивною. Це була стратегічна помилка, таке бачення фракції Вакарчука і воно змінилося після того, як він пішов? Чи що взагалі змінилося, що ви з такого флегматичного стану перейшли в бойовий і цілеспрямований.

Я б сказала, більш чіткий. Тобто, треба казати на чорне – чорне, а на біле – біле. І тоді все в тебе буде добре.

І вила ще взяти.

Вила? Можна вила. Питання знову ж таки: щоб що? Якщо ефективно вила – давайте вила. Якщо ефективно промови – будуть промови. Якщо ж димові шашки – то будуть димові шашки. Все є для того, щоб досягти результату.

Якщо ми говоримо про багато несправедливих або з великими питаннями судових справ, які відкрилися, ми виходимо на вулиці, підтримуємо Стерненка, підтримуємо акції роковин Каті Гандзюк. Якщо зараз була б якась історія, де можна було захистити Катю або добитися справедливості – чи важливо, будуть це вила, фаєра чи що? Немає відповіді на це, так? У мене є – треба робити що завгодно.

Ми починали в парламенті з таким концептом як "надпозиція". Коли ми підтримуємо владу у тому, що сходиться з нашими ідеалами, і не підтримуємо в тому, що суперечить.

Насамперед, ніхто не знав що це таке "нова влада" і що вони робитимуть. Ідеї у них були хороші, але ж ти не можеш сказати, що щось підтримуватимеш, якщо цього не бачиш.

Кіт в мішку – це можна сказати про рік в парламенті. Коли був уряд Гончарука – тоді були хороші ініціативи. Ми підтримували їх. Потім коли ми побачили зміну кон'юнктури, зміну роботи, зміну ідей, стало зрозуміло, що підтримувати тільки одні речі і не підтримувати інші – неможливо.

Якраз в цей момент я стала головою партії. Тоді ми казали, що погано і пропонували альтернативу. З цим пов'язана зміна позиціонування, того, як ми поводимось і як реагуємо на ті чи інші події.

Ще раз, більш проактивна позиція партії – це наслідок того, що змінилося керівництво партії чи того, що змінився уряд і розвернулася політика монобільшості?

Я думаю, і те, і інше. Я ж не можу себе хвалити і казати, що я там прийшла і так далі.

Чому не можете?

Добре, я себе хвалю. Але, насправді, я думаю, що якісь речі наклалися одна на одну. І у нас не так багато часу в політиці й ми повинні кожну хвилину своєї роботи максимально чітко і чесно висловлювати свою позицію та отримувати результат від цієї позиції.

Про діджиталізацію

Ви є серед керівництва одного з комітетів цифрової політики. Що просуваєте там? Ви ж не тільки зараз займаєтесь партією і виборами?

Зараз багато часу – партією і виборами. Ви знаєте, я просуваю адекватні речі.

Сенсорну кнопку для голосування?

Ні, це не сенсорна кнопка. Це, наприклад, закон "Маски-шоу стоп-3". Знаєте, яка проблема у IТ-бізнесу, наприклад? Це не проблема податків, чи того, що потрібні якісь додаткові дотації. Ні. Проблема в тому, що у ІТ-компанії є служба безпеки, яка займається тільки тим, що буде, коли до компанії прийдуть з обшуком. Ці люди прийдуть з обшуком без документів, без будь-якого приводу, окрім однієї мети – забрати комп'ютер, а потім отримати за нього гроші. Саме тому закон, який напрацьовується, так і називається "Маски-шоу стоп-3"? Тому, що вже був 1 і 2, але вони не працювали. Тому що в законі номер 2 не було чітко описано, що саме вважається комп'ютером.

Тобто ІТ-компанії платять хабарі правоохоронним органам, які забирають їхні комп'ютери?

Ні, найчастіше вони залишають все і переїжджають в інші країни.

Цього року я виступала на форумі у Давосі і ми проходили по цій вулиці, де були представництва топових компаній. Я йшла за своїм колегою з іншої міжнародної компанії і він йшов та показував пальцем, до кого так приходили. Останній обшук був у міжнародній компанії SAP. Туди прийшли для того, щоб перевірити, чи все правильно лежить, щоб подивитися, що на комп'ютерах і так далі. Хоча підстав не було. І з цим ми нічого не можемо зробити.

Ви ж кажете, що щось робите.

Так, ми робимо. Ми вносимо новий закон, який передбачає: якщо проходить обшук і цікавить інформація, яка є на комп'ютерах, то правоохоронці повинні скопіювати цю інформацію собі і залишити комп'ютери компанії. А якщо цікавлять комп'ютери, тоді власник компанії має право скопіювати інформацію і далі працювати. Щоб збалансувати цю систему. Зараз вона працює незбалансовано.

За останній місяць мені потрібно було написати 3 депутатські запити, тому що почалися "наїзди" на різні бізнеси за типом дитячого харчування у різних областях. Туди приходили з обшуками з неналежними документами, щоб перевірити, як там справи. Це і є найбільша проблема.

Всі наші ідеї щодо того, як зробити так, щоб Україна розвивалася, економіка розвивалася, впираються в те, що люди, які можуть створювати додану вартість, створювати робочі місця – повинні боротися проти країни, проти системи.

Про появу 5G в Україні

Як ви співпрацюєте з профільним міністерством і як у вас налагоджені комунікації? Що нового країна побачить найближчим часом? Або не побачить чи мала б побачити?

Ви пам'ятаєте завдання, яке ставив президент міністерству і моєму комітету?

Країна в смартфоні?

Так. Але "країна в смартфоні" – це не тільки додаток "Дія", правильно? Це доступ всіх людей до інтернету, до електронних послуг. Тому перші кроки, над якими ми працюємо – це зробити так, щоб доступ до інтернету був у всіх людей. У нас вже є законодавство, яке відрегулює ринок так, що провайдерам буде вигідно робити інтернет в тих місцях, де зараз їх немає.

І прийде 5G?

Можливо. Це інше питання. Це ви піднімаєте дуже велике питання.

Ще не говорять за ліцензію на 5G?

Говорять, але зробити так, щоб такі ліцензії продавались максимально прозоро – також буде важко.

Але ж з 3G і 4G вдалося якось?

Так, але ви пам'ятаєте, як це було важко.

Важко, але ж зробили.

І зараз вдасться. Просто хочемо, щоб держава отримала найбільше від цього.

А коли це можливо?

Я вам не буду брехати, що наступного 2021 року в Україні буде 5G. Я думаю, це більше часу займе. Ми повертаємось до запитання про те, у який спосіб зберігаються дані про людей і хто має до них доступ. Ви пам'ятаєте такий вкид, що з "Дії" зникли персональні дані? Це, по-перше, неправда. По-друге, я вам можу сказати, що у багатьох силових структурах є доступ до розрізненої системи даних, тому ви ніколи не дізнаєтесь, кому саме продали ваші дані.

Про кібербезпеку

До речі, ви згадали про кібербезпеку. Чи працює ваш комітет з міністерством над кібербезпекою всієї країни, враховуючи нашого північно-східного сусіда, який має успіхи в атаках?

Так, ми працюємо над цим. Це завдання міністерства, законодавчих актів для цього в нас є достатньо, але потрібно їх виконувати, а це ресурси, які в нас виділяють дуже лімітовано.

Я не думаю, що зараз президент та його сила розуміють, наскільки серйозними можуть бути такі кібератаки і наскільки серйозний захист від них потрібно мати.

А як би ви організували цей процес?

Я б зараз зупинила розробку над будь-якими продуктами, поки ми не узгодимо, у який спосіб зберігаються дані наших співвітчизників і хто до них має доступ. Потім я б рухалась далі з будь-якими інноваціями. Зараз багато "домашньої" роботи, яку потрібно зробити. Держава не зробила, а рухається вперед, щоб показати перемогу, а це небезпечно. Якби президент ставив завдання перед міністерством чи урядом забезпечити максимальну безпеку, то ми могли б очікувати, що виділять більше грошей.

А ви, як депутатка, ставите ці питання перед профільним міністром? Ви ж викликаєте його на комітет заслухати?

Так.

І що він відповідає?

Він каже про те, що роботи ведуться.

А підкріплює це якимись фактами?

Інколи так. Знаєте, я з великим теплом ставлюся до Михайла Федорова: і персонально, і як до професіонала. Я думаю, що він один з найбільш ефективних міністрів. Не таких, як Аваков, а справді ефективних.

Тобто ви не ставили перед ним якісь KPI?

Ні, в мене було з самого початку таке скептичне ставлення, а зараз я бачу, що він робить багато правильних кроків, не дивлячись на моє загальне ставлення до уряду Шмигаля, яке є різко негативним, Міша – він молодець.