Операція Bodyguard: масштабна кампанія, яка перехитрила Гітлера і всі спецслужби Німеччини

Операція Overlord

У жовтні 1943 року нацистська чума контролювала понад 15 країн і навіть не думала зупинятися. Щоби змусити їх відступити, союзні сили розпочали операцію Overlord.

Її мета – узяти Нормандію і витіснити німців до своєї країни. Штурм був дуже небезпечним, адже узбережжя Атлантики було всипане пастками й обороною проти наступу. Йти у відкритий бій проти Гітлера було самогубством. Єдиний шанс виграти битву, мінімізувавши втрати – обдурити ворога. Тому перш, ніж почати операцію Overlord, їй передувала так звана Bodyguard – масштабна дезінформаційна кампанія, що дозволила перехитрити не тільки німецькі спецслужби, а й усі військові структури країни.

Дезінформація ворога

Для того, щоби дезінформувати ворога, потрібно було діяти зсередини. Зробити це можна було тільки завдяки "Абверу" – німецькій контррозвідці. Це саме їхні агенти збирали інформацію про плани союзників і переміщення їхніх військових. Віднайти таких агентів було не важко. То був 1943 рік. Нацистська шифрувальна машина вже була зламана. Союзники отримали ключі і з легкістю розшифровували німецькі повідомлення. Так вони завербували 5агентів "Абверу".

Робота над Bodyguard почалася за 11 місяців до висадки в Нормандії. Усе почалося із дезінформації.

Лондонський відділ контролінгу

Лондонський відділ контролінгу – це надсекретне відомство, яке створили в 1941 році для проведення стратегічних дезінформаційних кампаній. Підпорядковувався він напряму тодішньому прем'єр-міністру Вінстону Черчиллю. Туди входили як військові вершки, так і агенти спецслужб: МІ5 і МІ6.

Усі у відомстві розуміли – висадка в Нормандії це ключова битва для Другої світової. Якщо союзники програють, то Гітлер продовжить окупацію світу. Якщо виграти вдасться, то, скоріш за все війна скоро закінчиться. Врахувавши всі ризики ставку вирішили зробити на завербованих агентах. І як покаже історія – вони не прогадали. Система Double-Cross спрацювала відмінно.


Система Double-Cross / Скриншот із відео

Операція Bodyguard мала на меті змусити німців думати, що напад відбудеться не на Нормандію, а на Па-де-Кале за 200 кілометрів від визначеної точки висадки й саме туди стягувати свої сили. І щоби німці не знали, коли саме почнеться напад. Цією дезінформацією й займалася обрана п'ятірка агентів.

► Перший із них – Душко Попов. Молодий ловелас, який постійно крутився в оточенні жінок. Окрім того, що він жив у своє задоволення він ще й був потрійним агентом: для Німеччини, для Югославії, а потім і для Британії. Німці завербували його до себе, думаючи що такий активний образ життя відверне від нього увагу, але британці швидко його розкусили. Попов часто їздив у Лісабон і передавав фейкову інформацію своїм нацистським кураторам особисто. І йому вірили. Він був майстерним брехуном.

►  Хуан Пужоль – друга ключова персона операції Bodyguard. Уродженець Барселони, працював разом із дружиною. Разом вони надавали абверівцям інформацію про агентурні мережі, які діють на території Німеччини.

► Наталія Сергєєва. Третя шпигунка й до британських спецслужб вона долучилася сама. В "Абвер" її забрали насильно. Тому діяти проти них вона вирішила заради помсти. Одного дня вона прийшла в Британське посольство в Іспанії й заявила, що має цілу купу зв'язків у "Абвері". Сергєєва згодна на співпрацю за однієї умови: її домашній улюбленець пес Бебс має поїхати разом із нею. Усі дані які вона отримувала, занижувала або завищувала в кілька разів. У результаті німцям доводилося постійно перекидати свої підрозділи: то в одну точку, то в іншу.

Пес Бебс / Фото pinimg

► Ельвіра Шадо – донька перуанського дипломата. Душко Попов жіночого роду. Теж любила гучні вечірки, постійно була в оточенні інтелектуального бомонду. До того ж, Шадо була бісексуалкою. Таких людей у ряди шпигунів намагалися не набирати. Адже її статеве життя могло стати причиною шантажу. Але абверівці вбачали в цьому тільки плюси. Ну хто подумає, що аристократична лесбіянка може бути шпигункою? Ельвіра Шадо під прикриттям займалася поширенням пліток. Дуже вигідне положення для лондонських спецслужб – адже чутки серед інтелектуалів розліталися зі швидкістю світла. Одна фраза про те, що напад планують на Па-де-Кале і про це знає вже не тільки Британія, а й німці теж.

► П'ятірку ключових агентів закрив Роман Чернявський. Капітан військово-повітряних сил Польщі, а за сумісництвом подвійний шпигун. Він засипав німців повідомленнями, що напад готується через Ла-Манш.

Усі агенти діяли окремо один від одного. Кожен із них думав, що провертає операцію самостійно. Структура роботи була побудована так, щоб у разі викриття одного з агентів, він не міг видати інших. Невдалий штурм Нормандії в перспективі означав би смерть демократичних країн. Принаймні, так думали союзники. Працювати в таких умовах було надзвичайно складно. Адже бути подвійним агентом і постійно крутитися в полі зору ворога – це все одно, що ходити по лезу бритви.

Зашифровані листи

Абверівці підстави не помічали. П'ятірка агентів діяла відповідно до всіх вимог німецьких спецслужб. Якщо листування чи телеграми – тільки зашифровані. Одним із варіантів передачі інформації, були листи невидимим чорнилом. Кожен із завербованих британцями агентів надавав "Абверу" тільки невеликий пазл інформації. Склавши їх докупи, нацисти мали повну картину подій. Щоправда, неправдиву. Схема працювала відмінно. Німці думали, що їхня шпигунська мережа в Британії досі не викрита й безперебійно постачає інформацію.

Мікрокрапка – це така технологія за допомогою якої передавали шифровані повідомлення. Вони були настільки маленькими, що прочитати їх без спеціальних оптичних лінз було просто неможливо. Ви бачите тільки крапочку, але що на ній написано розгледіти не вдасться,
– зазначив історик Кіт Мелтон.

Пазл за пазлом, телеграма за телеграмою, агентам вдалося переконати німців, що напад імовірно буде на Па-де-Кале. Як доказ – з'явилася інформація, що в англійському графстві Кент збирається потужна армія. Для абверівців було очевидно що звідти не дуже зручно атакувати Нормандію, тому почали потрохи перекидати війська туди, куди їх направляли британські спецслужби.

Але виявилося, що армія була вигаданою. Там не було жодного військового. Лише танки, БТРи і бронемашини. І то – муляжі. Але оскільки німецькі розвідувальні літаки дивилися на них із висоти пташиного польоту, то здавалося, що і справді союзники готуються йти в наступ.

Техінка обману

І це вже не кажучи про інформаційний шум. Окрім того, що про напад на Па-де-Кале говорили агенти, інтелектуальний бомонд, і навіть прості громадяни, у газетах почала з'являтися інформація про американських військових, які прибули в Британію. А це тільки привертало увагу нацистів, які вже гострили ножі, очікуючи на атаку союзних військ.

За кілька днів до операції, агенти повідомили про дату, час і місце нападу союзників. Німці добре підготувалися – перекинули своє найкраще озброєння в Па-де-Кале. Але не здогадувалися, що їх обвели навколо пальця. Перед тим, як остаточно переконатися в тому, що дезінформація спрацювала, британці відправили в небо бомбардувальники, які імітували наступ флоту. Техніка обману називалася "вікно". Німецькі радари просто розривало. Складалося враження, що на Па-де-Кале насуваються сотні кораблів.

Дивіться відео, як імітували наступ:

День Х

День Х настав 6 червня 1944 року. Майже півтора мільйона військових рушили на Нормандію. Проте, більшість гітлерівських сил усе ж сиділа за 200 кілометрів від висадки союзників очікуючи удару там. Гітлер до останнього не вірив, що атака в Нормандії справжня. Усе здавалося звичайною диверсією. Але ні. Криваве місиво тривало понад 2 місяці. Союзники втратили понад 200 тисяч військових. Нацисти – за різними даними майже пів мільйона. 200 тисяч осіб – а якби не операція Bodyguard, за твердженням істориків, втрати сягнули би мільйона. У цій битві спецслужби майстерно обдурили не тільки Гітлера, а і всі його спецслужби.

Закінчення операції Bodyguard дало не тільки союзникам, а й усьому світу надію на те що війна скоро закінчиться. Успіх був колосальним. Гітлер втратив не тільки бійців, а ще техніку, територію, ресурси й головне – шанс загарбати світ. Британські спецслужби вкотре продемонстрували майстерність залаштункових ігор. Вони довели світові, що її секретні відомства не дарма вважаються одними із найкращих на планеті.