Семеро померлих на весь острів: як Тайвань переміг коронавірус

Як це взагалі можливо

У це важко повірити, але досі на острові Тайвань зафіксовано лише семеро загиблих від коронавірусу на 23 млн людей. 24 канал подивився, як самопроголошеній республіці це вдалося.

На материковій КНР показники значно більші. Візит міністра охорони здоров'я США Алекса Азара – до речі, перший приїзд американського чиновника такого рівня з 1979 року – лише підкреслив чудову роботу, яку тайваньці проробили, щоб такого досягти. Цьому передував дзвінок Азару від його тайванського колеги Чен Ши-чжуна. 

Комуністична партія Китаю могла попередити світ про спалах і працювати разом, щоб побороти вірус. Але вони вирішили цього не робити і ціна такого вибору стає більшою щодня, – наголосив Азар, прибувши на острів.

Тоді як у Америці найбільше за всіх хворих, Тайвань вільний від передачі всередини населення. Тайвань давно не покладається на китайські дані.

А от з Америкою невизнана республіка знайшла спільну мову (США офіційно не визнають Тайвань, але неофіційно є його давніми друзями та партнерами – 24). Завдяки зусиллям МЗС Тайваню та Американського Інституту там (неофіційне представництво США – 24) вдалося досягти домовленості про спільну розробку тестів, ліків та вакцин та про обмін медикаментами. Далі співпраця лише поглиблювалась. 

То як це вдалося? По-перше, Тайвань (як Південна Корея та Японія – 24) вже мав попередній досвід боротьби з коронавірусом. У 2003 році по території боляче вдарила атипова пневмонія.

Уряд почав діяти, коли епідемії ще не було на порозі/Фото: The Diplomat

Тому тайваньці знали, що робити та – найголовніше – населення мало бажання слідувати правилам.

Мало країн були настільки підготовленими, як Тайвань. Люди мають високу довіру до урядових політик, – визнає Чуньхуей Чі, професор світової програми здоров'я з Університету Орегону.

В глибині Тайваню визначальну роль грали сімейні лікарі, які були доступні ледь не на вулиці та надавали гарну експертизу. 

"Робота центру була зразковою, завдяки йому я змогла трохи розслабитись", – зізналась CNBC місцева жителька. 

Контроль почав діяти вже 31 грудня, коли прибуваючих туристів з Уханю ретельно перевіряли. Вже у перші дні січня Тайбей розібрався, що це за нова загроза, а згаданий вище центр активували 20-го січня, коли не було жодного випадку. А коли він прийшов, все було більш ніж готове та уряд мав чіткий план дій. 

"Тайванське чудо" або чіткий план?

Населення та влада Тайваню працювали разом, щоб запобігти катастрофі / Фото Investor Immigration to Taiwan

Запаси масок та інших речей першої необхідності вразили б і розвинуті країни: 44 млн хірургічних масок, 1,9 млн масок рівня N95, 1100 кімнат з негативним тиском (в таких боксах немає передачі мікробів назовні – 24). Майже відразу експорт масок припинили, але у квітні Тайвань пожертвував 10 млн масок більш ураженим країнам за указом президентки Цай Інвень.

Їх виробництво було збільшено. Були створені спеціальні карти, які оновлювали дані в реальному часі; щоб люди знали, де взяти маски. 

І це при тому, що Тайвань виключений з ВООЗ – Китай вважає їх своєю "бунтівною провінцією". У нього немає права на власних дипломатів у міжнародних організаціях. "Тайвань поряд з Китаєм, це могло стати катастрофою, але нинішній стан – чудовий результат", – запевняє CNBC доктор Ієзекієль Емануель, автор книги про кращі системи охорони здоров'я у світі. 

Носіння масок та відстежування контактів заклали основу для успіху Тайваню. Коли в Паньші знайшли корабель з 36 позитивними на ковід, його відразу відправили на карантин. Так хвороба майже не передавалася далі. Люди, які сиділи із захистом обличчя біля хворого матросу не захворіли як і таксист, який підвозив іншого. 

Були центри, де майже безкоштовно можна було протестуватися на коронавірус. У кожній будівлі перевіряють температуру, а особливо у фітнес-залах, у ресторанах та офісах. Звісно, що без масок зайти не можна.

На карантин відправляли навіть тих, хто має громадянство Тайваню: на два тижні у окремому готелі, де їжу доставляють під двері. Уряд надав пральний порошок, кусачки для нігтів та мило для посуду. Вже у травні відкрили більшість барів, ресторанів та інших місць скупчення людей. З 22 червня Тайвань звільнив від карантину громадян деяких інших країн. 

Кожен громадянин Тайваню має електронну медичну картку. Лікарі та чиновники мають до неї доступ та можуть діяти, випереджаючи ситуацію. На основі історії поїздок можна було зробити висновок, чи є ризик зараження COVID-19. Людей, які були в Китаї та особливо в Ухані, тестували.

"У нас є фраза: це ваша країна та ви маєте врятувати її", – розповіла CNBC Кетрін Чоу, одна з громадянок, яка була змушена проходити самоізоляцію. Тайваньці дуже орієнтовані на спільноту та вміють об'єднуватися, коли треба, тимчасово відмовляючись від "індивідуальних вигод та бажань". 

"Вони мають бути моделлю для Європи та США, – упевнений професор китайських студій Керрі Браун з Королівського Коледжу, Лондон. – Як без запровадження локдауну, зі збереженням активності суспільства мати дуже маленький рівень передачі вірусу та смертей".

Що ще можна було зробити 

Знайти прогалини у роботі уряду Тайваню під час пандемії складно, визнають експерти, опитані світовими ЗМІ. Але вони все ж видали деякі рекомендації на найближче майбутнє. 

По-перше, треба було приділити більшу увагу навчанню населення під час початкової стадії епідемії. Людей мали навчити відразу, як залишатися у безпеці, виконувати запобіжні заходи. Є загроза того, що на хвилі успіху люди стануть менш уважними та вірус знов почне циркулювати. Можливо, світу доведеться створити неполітичний, але науковий міжнародний орган реагування на майбутні пандемії. 

По-друге, іноземці, які живуть та працюють на острові, відчували дискримінацію в плані купівлі масок. Як вище зазначалося, були онлайн-карти. Але щоб власне придбати маску, треба довести, що ви маєте посвідку на проживання у конкретному районі.

Особливо складно стало, коли уряд обмежив їх продаж та став видавати фіксованим числом. Школи та університети, наприклад, в кінці кінців роздавали маски без жодних документів та ще й безкоштовно. Але так було далеко не всюди. 

По-третє, деякі громадяни були незадоволені постійною присутністю уряду в їх житті. Турбота була "нав'язливою", особливо це стосувалось перевірки місцезнаходження хворих на Covid-19 та відстеження контактів.

Не зовсім зрозуміло, як персональні дані будуть захищені після пандемії. Хоч Тайвань і не Китай, але ризик їх використання поза розумними межами все одно існує. Було б добре, якби уряд був більш гнучким і з віддаленою роботою, особливо взимку. Закриті тоді школи теж створили окрему проблему. 

Акція за включення Тайваню до ВООЗ / Фото Quartz

Так країна, яку майже ніхто не визнає, просуває свій голос у світі, не маючи доступу до офіційної міжнародної трибуни.