Українські документалісти вимагають від влади Білорусі звільнити затриману під час мітингів колегу

Відповідне повідомлення розміщено на фейсбук-сторінці Docua-platform.

За словами документалістів, режисерку Марту-Дарію Клінаву, яка була незалежною спостерігачкою на виборчій дільниці №50 у Мінську, викрали після завершення голосування.

А через три дні жінку арештували на 15 діб за начебто хуліганство танепокору міліції.

Де перебуває Марта-Дарія Клінава зараз, невідомо.

«Детектор медіа» подає заяву повністю:.

«9 серпня 2020 року відбулися чергові вибори президента Республіки Білорусь.

На сьогоднішній день вже став очевидним факт масового і системного порушення громадянських прав та свобод на всіх етапах виборчої кампанії.

Білоруська влада цинічно проігнорувала вимогу справедливого підрахунку голосів, реагуючи на ці вимоги жорстокими масовими репресіями.

Це призвело до народного обурення та багатолюдних протестів по всій країні.

Ескалація насильства, спричиненого білоруською владою проти своїх громадян, триває.

Серед жертв репресій - Марта-Дарія Клінава - наша колега, білоруська документалістка, учасниця Платформи української документалістики, авторка документального фільму “Тато”.

Її було викрадено з виборчої дільниці №50 у Мінську після завершення голосування.

Марта була незалежною спостерігачкою та зафіксувала неймовірно високий рівень фальсифікацій результатів на своїй дільниці.

Три доби про її місце перебування і стан не було жодних відомостей.

11 серпня 2020 року суд Октябрського району Мінська виніс Марті вирок -15 діб арешту за начебто хуліганство та непокору міліції.

Наразі, знову невідомо, де перебуває Марта.

Разом з нею зникли ще шестеро спостерігачів, про долю яких також досі нічого невідомо.

Ми, українські документалісти, вимагаємо від влади Білорусі негайного звільнення нашої колеги Марти-Дарії Клінави та усіх безпідставно репресованих громадян Білорусі, які захищали право свого народу на вільні вибори, відкрите волевиявлення та свободу слова».

Лукашенко «зняв» з передвиборчих перегонів трьох потенційно сильних опонентів - блогера Сергія Тіхановського, ексбанкіра Віктора Бабарика та дипломата Валерія Цепкала.

Проти перших двох порушили кримінальні справи, вони знаходяться під арештом, третій виїхав з країни, побоюючись кримінального переслідування.

Штаби трьох опозиціонерів, яким не вдалося зареєструватися кандидатами у президенти, об'єдналися та просували кандидатуру дружини блогера Тіхановського – Світлани.

Упродовж голосування журналісти фіксували проблеми з інтернетом, військову техніку на вулицях та багатокілометрові черги виборців, детальніше читайте тут.

Крім того, з 9 серпня в Білорусі фіксують проблеми з роботою соціальних мереж і менеджерів, а також перебої в роботі мобільного та кабельного інтернету в операторів By.

Fly, MTS, Life, «Космос ТВ».

9 серпня також не працювали сайти багатьох великих медіа країни: державної агенції «БелТА», «Наша нива», «Онлайнер», «Белорусский партизан», незалежний портал TUT.

У компанії «Белтелеком» заявили, що проблеми зі зв’язком з’явились нібито про «перевантаження каналів через зарубіжний трафік».Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко говорить, що в день виборів інтернет в країні відключали нібито з-за кордону, щоб «викликати невдоволення в населення».

12 серпня доступ до соціальних мереж, месенджерів, пошукових систем, місцевих та іноземних видань частково відновили.

Прихильники Світлани Тіхановської, після оголошення результатів Національного екзит-полу, вийшли на мітинги в різних містах Білорусі.

Громадяни вимагають від чинного президента Олександра Лукашенка провести чесні вибори без фальсифікацій та відпустити всіх політв'язнів.

На розгін протестів направлені військові, міліція та спецтехніка, протестувальників масово затримують, б'ють ногами та дубинками, кидають у них світлошумові гранати, стріляють гумовими кулями.

Відомо щонайменше про одного загиблого (офіційно), також кілька сотень отримали поранення.

Згідно з результатами Національного екзит-полу станом на ранок 10 серпня, Олександр Лукашенко набрав 80.23% голосів, Світлана Тіхановська – 9.9%.

Натомість, за даними незалежного екзит-полу станом на 20:30 9 серпня, на виборах президента Білорусі пані Тіхановська набирає 72,1%, Олександр Лукашенко – 13,7%.

9 серпня силовики затримали щонайменше 20 журналістів, знімальну групу (три особи) телеканалу «Дождь» видворили до РФ, а українського фотографа Associated Press та кореспондентів російських видань «Медуза» і Daily Storm побили.

by і «МБХ медіа».

У Білорусі під час масових протестів, 9-10 серпня, чотири журналісти перестали виходити на зв’язок: фотокореспондент МІА «Россия сегодня» Ілля Піталев, журналіст «Белсату» Володимир Луньов, головний редактор опозиційного видання «Наша Ніва» Єгор Мартинович та кореспондент «Медузи» Максим Солопов.

Останнього ввечері 11 серпня випустили з ізолятора, у ніч на 12 серпня він повернувся до Росії.

11 серпня під час протестів у Білорусі постраждали та були затримані 12 журналістів: відеооператор Tut.

by Всеволод Зарубін, фотографи Tut.

by Вадим Заміровський та Дар'я Бурякіна, кореспонденти Tut.

by Станіслав Коршунов та Ольга Комягина, кореспонденти Tut.

by Станіслав Коршунов та Ольга Комягина, фотографи Associated Press Сергій Гриц і «Нашої Нiви» Надія Бужан, знімальна групу BBC (три журналісти).

Також стало відомо про напад на данського журналіста.

Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва було затримано 12 серпня.

Заяви на їхню підтримку також висловили Міністерство закордонних справ України та українські правозахисники та громадські організації.

hromadske закликало владу Білорусі відпустити журналістів Рєуцького та Васильєва.

Також 12 липня в Мінську побили та затримали політичного оглядача білоруської служби «Радіо Свобода» Віталія Циганкова та його дружину Ольгу Циганкову.

Білоруська та українська письменниця, лауреатка Нобелівської премії Світлана Алексієвич засудила дії влади Білорусі й силовиків під час акцій протесту, назвавши їх «військовими діями».

Російський блогер і журналіст Юрій Дудь назвав застримання журналістів дикунством і закликав білоруських силовиків припинити застосовувати силу проти мирного населення.