Від обов’язку до культури благодійності. Як податкові пільги та стимули здатні розвивати громадянське суспільство

Благодійність — ціла культура.

Тому не дивно, що в багатьох країнах законотворці пом'якшують правовий клімат для благодійництва — створюють пільги та стимули, щоб заохотити як бізнеси різного рівня, так і громадян допомагати організаціям громадянського суспільства (далі ОГС) розвиватися та надавати більш якісні послуги.

Україна вже пропонує певні пільги й стимули для розвитку благодійництва й ОГС.

Однак ці механізми здебільшого не ефективні й не виконують свою мету.

Податковий кодекс потребує точкових змін — відзначають фахівці громадського сектору.

Яких саме? «Детектор медіа» дізнався в Наталії Повтарь, менеджерки з питань законодавства для діяльності ОГС в Українському незалежному центрі політичних досліджень.

Ключові тези розмови:.

Податкові стимули благодійності стосуються і надавачів, і отримувачів допомоги.

Це не лише пільги й преференції, а й відсутність додаткового податкового навантаження.

В Україні, як і в решті європейських країн, передбачені стимули для здійснення благодійної діяльності.

Є потреба не стільки у впровадженні нових механізмів, скільки в удосконаленні та доповненні вже діючих норм.

Механізми, які вже працюють: фізична особа може направити неприбутковій ОГС частину своєї зарплати й отримати назад частину сплачених податків (податкова знижка), є можливості для юридичних осіб надати благодійну допомогу ОГС, але з обмеженнями обсягу такої допомоги для бізнесу з доходом більше 40 млн грн.

Серед запропонованих сектором новацій для українського законодавства — механізм відсоткової філантропії (відсоткового відрахування).

Він дозволяє кожному відраховувати певний відсоток від сплачених податків на користь ОГС.

Інструмент має очевидні переваги і ризики.

Директива ЄС і Угода про асоціацію з ЄС зобов'язують Україну гармонізувати Податковий кодекс з європейським законодавством, у тому числі щодо справляння ПДВ із соціальних послуг.

Держава далеко не на останньому місці в переліку тих, хто виграє від покращення правового поля благодійності.

— Для початку поясніть: податкові стимули благодійності — це стимули для кого, чим і для чого?.

— Питання податкових стимулів для здійснення благодійної діяльності — багатовекторна сфера.

Вони включають пільги й преференції і для надавачів благодійної допомоги, і для її отримувачів.

Наприклад, можливість отримати ознаку неприбутковості для ОГС чи податкова знижка для фізичної особи, що надає кошти на діяльність неприбуткової організації.

Але треба говорити не лише про стимули, а й про податкове законодавство, яке не спричинятиме додаткового податкового навантаження ні на благодійників, ні на осіб і організації, що отримують цю допомогу.

— Більшість людей сьогодні не беруть участі в житті громадянського суспільства, не цікавляться ініціативами.

Як зміни податкової сфери можуть торкнутися суспільства загалом? Справа в культурній меті?.

— Якщо пов'язати теми благодійності та податкової культури, то я б сказала, що деякі визначені Податковим кодексом механізми, які сприяють розвитку благодійництва, вже працюють.

Для індивідуальних і корпоративних благодійників абсолютно різні особливості оподаткування.

Наприклад, юридична особа може надавати благодійну допомогу на діяльність ОГС.

Якщо це великий бізнес із доходом більше 40 мільйонів гривень, то такі підприємства можуть спрямовувати на діяльність ОГС без додаткового податкового навантаження лише до 4% від доходу минулого року (або до 8% у разі надання допомоги ОГС у сфері фізичної культури і спорту).

Якщо відсоток більший — потрібно платити ще податок на прибуток.

Окремі громадяни, які надають допомогу на діяльність ОГС, мають право на податкову знижку ПДФО (податку на доходи фізичних осіб).

Благодійна діяльність — це те, що сприяє консолідації суспільства для вирішення проблем окремих людей чи цілих сфер (наприклад, медицини).

Коли людина частину свого прибутку віддає на благодійність, питання оподаткування стоїть дуже гостро.

Дуже важливо, щоб людина могла надати допомогу і розуміти, що вона буде повністю використана за призначенням.

Наприклад, суто на лікування особи чи на діяльність благодійної чи громадської організації, а не щоб ці кошти ще додатково оподатковувалися.

Чинне законодавство спричиняє оподаткування ПДФО коштів, які волонтери отримують від ОГС як компенсацію витрат на здійснення волонтерської діяльності (вартість проїзду, харчування тощо).

Це ненормально, і це потрібно змінювати.

— На думку багатьох законодавців і противників ОГС (у тому числі — противників ОГС з іноземною підтримкою), можливість для громадських і благодійних організацій не сплачувати податок на прибуток — уже значна пільга.

Натомість цілий розділ «Карти правових реформ для громадянського суспільства», створеної ОГС для ОГС, присвячений податковим стимулам і пільгам.

Ви курували розробку цього розділу.

Які ваші пропозиції для полегшення податкового навантаження на ОГС? Чим вони об'єктивно зумовлені, якими реальними ситуаціями?.

— Тиск на організації з підтримкою з-за кордону — дивна історія.

Благодійність направлена на вирішення соціально важливих проблем.

Це діяльність, яка в основному мала би здійснюватися державою.

Натомість ОГС і зокрема благодійні організації перебирають на себе цю функцію і при цьому зазнають додаткового тиску.

Можливість не сплачувати податок на прибуток громадськими і благодійними організаціями — це преференція не виключно для ОГС.

Не сплачувати податок на прибуток може будь-яка юридична особа, яка зафіксує в установчих документах відсутність розподілу отриманих прибутків серед засновників і членів керівних органів та обов'язок при припиненні цієї юридичної особи передати активи іншій неприбутковій організації чи недержавному пенсійному фонду або ж у дохід бюджету (при цьому зобов’язується витрачати дохід незалежно від джерел походження для реалізації статутних мети та напрямів діяльності).

Якщо говорити про пропозиції до податкового законодавства для покращення умов для благодійництва, то я вважаю, що пріоритетним є не створення додаткових механізмів, а вдосконалення чинних.

Ми вже згадували податкову знижку ПДФО, на яку мають право громадяни-благодійники.

Можливість є, але нею користуються менше 600 осіб на рік.

Це не означає, що люди не жертвують, не допомагають, не спрямовують частину свого прибутку на діяльність ОГС.

Проблема в тому, що процедура застосування механізму податкової знижки заскладна.

Потрібно подати декларацію за результатами року, правильно відобразити суми; для цього треба взяти довідку про доходи в податковій.

Для людей це складно.

При цьому сфера застосування знижки дуже обмежена.

Якщо ви маєте дохід у вигляді заробітної плати й сплачуєте ПДФО, то ви можете скористатися цим механізмом.

Але ваші можливості обмежені 4% річного доходу.

За це ви отримуєте певну суму повернення від сплаченого ПДФО на ваш рахунок.

На практиці ці суми повернення такі мізерні, що вся процедура, яку треба пройти для отримання податкової знижки, видасться зовсім не релевантною кінцевому результату.

Тому як мінімум потрібно змінити підхід щодо застосування податкової знижки.

Розширити її сферу застосування до інших доходів платника ПДФО, наприклад до доходу від здачі майна в оренду чи отриманого за цивільно-правовими договорами.

Одночасно ми пропонуємо збільшити відсоток, у межах якого може застосовуватися податкова знижка, з 4% до 10%.

Так податкова знижка буде більш відчутною та матиме сенс для платника ПДФО.

Щодо отримувачів благодійної допомоги та будь-яких видів соціальних послуг, які надають ОГС, — потрібно виключити з бази оподаткування ПДФО цілий перелік доходів.

Це і компенсація витрат на проїзд, харчування, які здійснюють через участь у заходах, організованих ОГС; це вартість отриманих соціальних послуг, у тому числі від недержаних надавачів, якими є ОГС; це й вартість оплати за навчання особи, зокрема закордоном.

Ситуація з корпоративними донорами теж доволі цікава.

Як ми вже говорили, Податковий кодекс встановлює обмеження для підприємств, які отримують дохід 40 млн грн і більше.

Такі мають застосовувати податкові різниці.

Це спричиняє додаткове оподаткування за певних умов.

Наприклад, підприємство має сплатити більше податку на прибуток, якщо воно спрямує на діяльність неприбуткової організації понад 4% свого оподаткованого доходу за минулий рік.

Вигоди в цьому абсолютно ніякої немає.

Ми пропонуємо збільшити відсоток з 4% до принаймні 10%, а також запровадити додатковий критерій для розрахунку суми надання допомоги на діяльність неприбуткової організації: близько 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

До прикладу, якщо бізнес-організація у 2019 році не мала прибутку, була збитковою, — а це цілком можливо в нинішніх реаліях, — то у 2020 році вона взагалі не може надати допомогу навіть у межах 4% (бо є збиток, ні з чого рахувати 4%).

Якщо ж вона вирішить надати таку допомогу, то збільшиться фінансовий результат до оподаткування, а отже й додаткові витрати на податки.

Додатковий критерій зафіксує розмір можливої допомоги.

Ця пропозиція — не про додаткове стимулювання: це про зняття обмежень і створення додаткових можливостей для ОГС.

Стимул для бізнесу в даному випадку — реклама, популяризація своєї діяльності.

Але якщо підвищити відсоток, встановити додатковий критерій, ми збільшимо ймовірність того, що, по-перше, велика бізнес-організація скористається можливістю надати допомогу ОГС, і ця допомога матиме більший обсяг.

Якщо ж організація отримує дохід менше 40 млн гривень, то вона не обмежена в тому, яку кількість допомоги надавати ОГС.

— Як щодо благодійних організацій? Які пільги вони мають і які пропозиції для змін?.

— Пільги для БО можна умовно поділити на три групи.

Перша пільга спільна для всіх ОГС — чи це БО, чи ГО — можливість не сплачувати податок на прибуток.

Як ми вже говорили, це спільна можливість для всіх неприбуткових організацій.

Друга можливість — застосування механізму податкової знижки.

Тобто індивідуальний донор, особа, може надати допомогу ОГС і повернути собі якусь частинку сплаченого податку.

Ще є ряд точкових пільг з різних податків.

Наприклад, з податку на додану вартість (ПДВ).

Ці пільги застосовують саме для БО.

Для прикладу, ввезення гуманітарної допомоги, безоплатне постачання товарів та послуг благодійним організаціям і надання благодійної допомоги не оподатковується ПДВ.

Соціальні послуги взагалі мають бути звільнені від сплати ПДВ.

Наразі лише точкові послуги звільняються від сплати ПДВ.

Це те, що нам потрібно виправляти, оскільки БО і ГО часто є надавачами соціальних послуг і потенційно більш ефективними у порівнянні з комунальними установами.

Податковий кодекс не має прив'язки до закону «Про соціальні послуги», до переліку соціальних послуг, затверджених Мінсоцполітики.

Крім того, тут постає питання адаптації українського законодавства з європейським.

Директива ЄС і Угода про асоціацію з ЄС зобов'язують Україну гармонізувати Податковий кодекс з європейським законодавством: зокрема, встановити для соціально значущих товарів та послуг знижені ставки ПДВ.

Ще одна наша пропозиція в частині ПДВ, — звільнення від сплати ПДВ товарів, які ввозяться БО не в статусі гуманітарної допомоги, для їх наступного надання в Україні як благодійної допомоги.

Податковий кодекс не передбачає винятків для таких операцій.

Ми проводили аналогію з чинними правками до Податкового кодексу, згідно з якими звільняють від сплати ПДВ і мита операцій із ввезення на територію України товарів, призначених для протидії COVID-19.

Це норми, які діятимуть тимчасово, але такий підхід визнав ефективність роботи благодійних організацій і продемонстрував важливу роль таких організацій у розв’язанні соціальних проблем у масштабах країни.

Також ми пропонуємо звільнити громадські та благодійні організації від сплати земельного податку, податку на нерухоме майно, яке їм належить.

Як правило, таке майно використовують для здійснення соціально вважливих проєктів.

Наприклад, організації, які здійснюють реабілітацію, забезпечують денне перебування для осіб з додатковими потребами і для осіб з інвалідністю.

До речі, релігійні організації, які також є неприбутковими, звільнені від даного виду податку.

Наприклад, є великий міжнародний благодійний фонд «СОС Дитячі містечка».

Організації належать будинки та приміщення, де проживають прийомні сім'ї з дітьми, родини короткотривалого перебування, організовані дитячі будинки сімейного типу.

(Згідно з сайтом організації, у «СОС Дитяче Містечко Бровари» перебувають 14 прийомних родин і дитячих будинків сімейного типу та дві родини короткотривалого перебування, що разом виховують більше сотні дітей — Авт.).

Ці приміщення, території використовуються для реалізації соціально важливих цілей.

Звільнення від податку на землю і нерухоме майно дозволить організаціям направити ці кошти на допомогу соціально незахищеним людям.

— Спроби вдосконалити податкові стимули благодійності в Україні були, але парламент не розглянув законопроєкти.

У тому числі — щодо введення нової для України моделі відсоткової філантропії (фізична особа на свій розсуд може відрахувати відсоток сплаченого ПДФО будь-якій ОГС — Авт.).

Чому, на вашу думку, пропозиції відхилили і чому це питання знову піднімається зараз? Чи політичний клімат став більш сприятливим для розуміння потреб розвитку ОГС?.

— Ідеться про банальний підхід — це втрати для бюджету.

Тобто теоретично, якщо громадяни будуть на свій розсуд розпоряджатися 2% ПДФО з усіх заробітних плат — бюджети недоотримають значні суми.

Проста причина, якщо дивитися зі сторони урядовців і парламентарів.

Та мало хто аналізує практику інших країн.

Наприклад, у Молдові на другому році функціонування механізму ним скористалися лише 2,3% тих, хто мав на це право.

А отже, про колосальні втрати для бюджету говорити навряд чи доводиться.

Запровадження інструменту відсоткової філантропії (або як правильно — відсоткового відрахування) треба починати з бажання та готовності сектору і людей ним користуватися.

Після широких консультацій з представниками сектору ОГС напрацьована Концепція запровадження відсоткового механізму в Україні.

Зараз видається так, що більшість учасників сектору схвалюють його.

Щоб не вийшло ситуації, яку ми маємо зараз із податковою знижкою.

Тоді це просто буде неефективний механізм.

Є очевидні плюси від запровадження механізму відсоткового відрахування.

На перше місце я винесла б навіть не фінансовий аспект, а просвітницький.

Люди за використанням механізму відсоткової філантропії будуть більш зацікавлені в діяльності ОГС і залучені до неї, розуміти їхню роль, значення, можливості, потужності.

Другий аспект — це можливості для додаткової підтримки ОГС, для внутрішнього фінансування, можливості уникнення «залежності» від грантів.

Але є досить багато ризиків.

Важливо врахувати досвід іноземних країн.

З 2018 року інструмент відсоткового відрахування існує в Молдові.

Крім позитиву, деякі речі насторожують.

Найбільше коштів через цей механізм отримали організації, наприклад, ветеранів МВС Молдови.

Або благодійні організації, засновані бізнесменами.

Крім того, оскільки йдеться про відрахування частини ПДФО, тобто доходу від заробітної плати, є ризики того, що роботодавці якимось чином стимулюватимуть своїх співробітників направляти кошти в ці а-ля афілійовані ОГС.

В Україні впровадження механізму відсоткового відрахування може мати подібні ризики, оскільки найбільше ПДФО за своїх працівників перераховують великі промислові підприємства, а в чиїй вони власності, коментувати не доводиться.

Це може нівелювати ефект залучення людей до діяльності ОГС.

Важливо забезпечити зручний механізм відсоткового відрахування.

Якщо не буде можливості зробити відрахування в електронному вигляді за доволі простою формою, то навряд чи люди будуть користуватися ним.

Потрібно зробити процедуру максимально простою та доступною для громадян.

Це також виклик.

Чим більше ОГС підтримає таку ініціативу, тим простіше її адвокатувати серед депутатів.

Потрібно починати з консенсусу всередині сектору.

Уже є парламентарі, готові до ініціювання відповідного законопроєкту.

— Ваші пропозиції перегукуються з закордонними нормами.

Які результати механізми показують закордоном?.

— Інструмент відсоткового відрахування запроваджений у Молдові, Польщі, Угорщині.

На основі цього досвіду можемо визначати його ефективність і проблематику.

Щодо інших інструментів.

Звільнення від оподаткування ПДФО — це досвід країн ЄС.

Регулювання щодо сплати ПДВ у ЄС — це основа, на яку ми посилаємося при внесенні пропозицій щодо реформування і пільг.

Закордоном теж є можливість спрямовувати частину прибутку на діяльність неприбуткових організацій чи кошти на благодійність і при цьому не мати додаткового податкового навантаження.

Орієнтиром є не лише закордонний досвід.

Це й практика здійснення благодійної діяльності в Україні.

На реформи є запит у благодійників, і ми на це маємо реагувати.

Звучить дивно — «пільга додатково не оподатковувати кошти, які ти передаєш на добрі справи».

Але благодійні пожертви можуть використовуватися як спосіб виведення коштів, тому й встановлюються обмеження, яка частина прибутку може йти на благодійність чи діяльність неприбуткової організації.

Повертаючись до норм Кодексу, для великих підприємств це 4% річного прибутку.

Встановлення додаткового критерію, додаткових баз оподаткування — це орієнтація на практику інших країн.

— Ми не раз згадали про потенційні зловживання стимулами і пільгами.

Навіть не юридичним оком видно можливості для виведення коштів, фінансування фіктивних організацій, примус до відрахувань тощо.

Як попередити ризики, щоб ініціативи працювали на користь суспільства?.

— Хотілося б відійти від сприйняття неприбуткових організацій, у тому числі благодійних, як способу для уникнення оподаткування чи виведення коштів.

Об'єктивно будь-яка інша організаційно-правова форма цілком може зловживати законом, якщо має таку неблагу ціль.

Визначати неприбуткові організації як суперризикові — дуже суб'єктивний підхід.

— Але це риторика опонентів розвитку ОГС.

Як розбивати такі аргументи? Додаткова увага правоохоронних органів, введення звітності здатне вирішити проблему, на вашу думку?.

— Тема додаткового звітування для ОГС сильно педалюється, і якраз противники діяльності ОГС акцентують увагу на тому, що ОГС непрозорі, мало звітують, отримують іноземне фінансування тощо.

Останні законодавчі ініціативи з цього приводу не витримують ніякої критики.

Усередині громадського сектору ми сходимося на думці, що для уникнення ризиків використання ОГС у незаконних цілях — для виведення коштів, фінансування тероризму (це дуже зараз актуальна історія) — варто стимулювати розвиток внутрішніх стандартів у секторі ОГС щодо звітування, а не запроваджувати додаткові обов'язкові для подання форми звітності.

Уся діяльність ОГС може звестися до того, щоб формувати ці звіти, при цьому правоохоронні органи матимуть додаткові інструменти для тиску на ОГС з «неугодною» діяльність.

Більше треба працювати для розвитку внутрішніх критеріїв сектору щодо звітування на своїх сайтах і публічних ресурсах, для того щоб максимально розкривати інформацію про свою діяльність.

Це має бути добровільним рішенням.

Натомість запровадження додаткових форм звітності наряд чи врятує від того, щоб організація вела себе доброчесно.

Тим паче, в нашій країні законодавчі ініціативи організовують додаткове звітування за абсолютно непрозорими механізмами.

Тому не варто сподіватися, що запровадження нового реєстру, нової форми звітності нівелює всі ризики.

— Загалом податкова культура в аспекті благодійності й сприяння розвитку ОГС в Україні помітно відрізняється на фоні інших держав? Чи досліджується це питання?.

— У межах спільного проєкту з Європейським центром некомерційного права УНЦПД проводить таке дослідження.

За однаковими з Україною критеріями проводиться оцінка середовища для громадянського суспільства в Молдові, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Вірменії.

ЄЦНП говорить: важливо, щоб ОГС як неприбуткові за своєю природою організації не сплачували податок на прибуток та мали однакові податкові умови порівняно з бізнес-організаціями щодо сплати інших податків та зборів.

Будь-яка додаткова звітність для ОГС має бути виправданою.

Організація має звітувати додатково, якщо вона отримує додаткові преференції, вигоди від держави.

Наприклад, створені громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю підприємства звільняються від сплати податку на прибуток за умови виконання певних критеріїв.

Але вони подають додаткову звітність, яка би підтверджувала, що працевлаштована певна кількість осіб з інвалідністю.

Наразі немає особливого додаткового навантаження на кошти, які отримує ОГС для реалізації соціально важливої діяльності.

Не можна сказати, що податкове навантаження на благодійників і ОГС в Україні є більшим, ніж в інших країнах.

За дослідженнями ЄЦНП, в Україні, як і в решті європейських країн, передбачені ті чи інші стимули для здійснення благодійної діяльності.

Проте є потреба не стільки у впровадженні нових механізмів, скільки в удосконаленні чинних податкових норм.

Ми хочемо тримати з вами зв'язок.

Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами у нашому телеграм-каналі "Що там у ГО?".

Якщо хочете бути в курсі головних новин про життя громадянського суспільства в Україні, підписуйтесь на нашу розсилку.

Пишемо раз на тиждень і без спаму.