«Пора переосмислити роль кастинг-директора в кіно»

У грудні минулого кастинг-директорка Ольга Любарова заснувала першу в Україні Асоціацію кастинг-директорів.

Згодом асоціація створила власний сайт – онлайн-платформу Dream.

Cast, де актори можуть публікувати свої портфоліо та отримувати персональні сповіщення про кастинги, а кастинг-директори знаходити необхідних їм акторів.

Наступним проєктом Асоціації став Форум кастинг-директорів.

Його Ольга Любарова організовує разом із кастинг-директором Павлом Макарченком та проєктним менеджером Ярославом Черепушком, який є автором ідеї проведення такого галузевого івенту.

Форум кастинг-директорів розпочався в червні й закінчиться в жовтні цього року.

Він складається з трьох блоків.

Перший із них – лекторій – тривав з 14 червня по 6 серпня й складався з 8 лекцій кастинг-директорів для акторів.

За словами організаторів, вони отримали майже 5 тисяч реєстрацій і більше 3 тисяч переглядів лекцій на You.

Tube (переглянути безкоштовно можна у відеотеці Форуму).

До лекторію долучилися актори з Європи та США.

Наступний блок – власне форум для кастинг-директорів – розпочнеться 25 серпня й триватиме три дні.

«Детектор медіа» розпитав у організаторів Форуму Ольги Любарової, Павла Макарченка та Ярослава Черепушка подробиці про форум.

Також поговорили про те, якою є кастинг-індустрія в Україні, хто і як приходить в цю професію та які основні виклики стоять перед кастинг-директорами сьогодні.

«Головне і найскладніше завдання кастинг-директора – залізти в голову режисеру».

– Пересічному глядачеві, як правило, нічого невідомо про людей, які працюють над залученням акторів у кіно – про них не говорять, вони не є публічними персонами.

Розкажіть, якою є спільнота кастинг-директорів України, скільки професіоналів налічує, чи спілкуються вони між собою.

Павло Макарченко: В Україні є близько 100 кастинг-директорів, тобто нас достатньо багато.

Більша частина між собою спілкуються і допомагають робити одне одному різні проєкти.

Є спільнота в телеграмі, де всі на зв’язку.

Ольга Любарова: Кастинг-директори діляться на професіоналів різних типів контенту: реклама, кіно, серіали.

Я, наприклад, поєдную рекламу і кіно, хтось – кіно і серіали або рекламу і серіали.

Близько половини зі 100 кастинг-директорів працюють на серіалах, приблизно чверть – у кіно, багато – в рекламі.

Павло Макарченко: А ще кастинг-директори працюють над телевізійним контентом, у телешоу.

Раніше ця професія називалася «зірковий редактор» – людина запрошувала гостей в ефір, тепер це називається кастинг-директор і ця людина взагалі може не стикатися з акторами, вона просто робить передкастинг.

Ще є ті, хто проводять стріткастинг – запрошують людей з вулиці взяти участь у певній програмі.

– Як люди приходять у цю професію? Чи є в Україні спеціальні курси, факультети?.

Павло Макарченко: Усе почалось так: в Україні існувала кіноіндустрія, а в 90-х її не стало, кіно перестали знімати, і люди, які працювали тоді асистентами режисерів по акторах, перейшли в інші професії, почали займатися чимось іншим.

Потім з’явилася реклама і першими кастинг-директорами стали люди, які опинилися поруч і змогли зібрати акторів – в основному, розвішувалися оголошення в театрах, де актори могли їх побачити та прийти на проби.

Перші кастинг-директори були навіть не з кіногалузі, це були організатори, адміністратори, а потім у кастинг-індустрію прийшли люди з театральних інститутів – театрознавці, актори або режисери.

А коли почала розвиватися кіноіндустрія, кастинг-директорами почали працювати асистенти кастинг-директорів, які відчували в собі сили працювати самостійно, окремо.

Але цій професії ніхто ніде ніколи не навчав, наскільки я знаю.

Спеціалізованої освіти в Україні не існує.

Ольга Любарова: У США є один факультет, це все.

– Як у професію прийшли особисто ви? Над якими фільмами працювали?.

Ольга Любарова: Я навчалася на театрознавстві у Львові, туди приїхали знімати #Selfieparty Любомира Левицького й шукали волонтера для набору акторів масових сцен.

Оскільки мені вже давно була цікава кіноіндустрія, я погодилася.

Ми знаходили близько 100 людей на вечірки, які фігурують у фільмі.

Згодом я стала асистентом по акторах на проєкті «Ізі» Андреа Маньяні, де займалася повністю перебуванням акторів на майданчику, їхнім графіком, текстами тощо.

Після цього у мене з’явився перший короткий метр і я почала потроху працювати кастинг-директором у рекламі – спершу у Львові.

Потім я влаштувалася в продакшен Lime.

Lite у Києві, працювала кастинг-менеджеркою на проєкті «Світлячок» Бенедека Флігауфа близько року, ця робота дала мені дуже багато досвіду, я вивчила багатьох акторів і в принципі дуже глобально познайомилася з індустрією.

Після цього проєкту почала працювати здебільшого вже кастинг-директором у рекламі.

Також паралельно працювала кастинг-менеджером на декількох проєктах у Львові, допомагала знаходити регіональних акторів.

Так познайомилася з багатьма представниками індустрії та почала працювати фрілансером.

Павло Макарченко: У 90-х я навчався в театральному інституті на актора і дуже потребував роботи, бо гроші закінчувалися, не було на що жити.

На одній вечірці в гуртожитку хтось запропонував роботу в кіно – так я став «хлопавкою» на знімальному майданчику великої реклами з іноземцями.

І коли я побачив увесь знімальний процес – там були крани, багато техніки, всі знали, що робили (раніше я був на знімальних майданчиках кіно, але мене це не так вразило), просто закохався в усе це.

Прийшов до продюсера і сказав, що хочу в них працювати.

Спочатку працював кастинг-асистентом, асистентом із масовки, згодом допрацював до кастинг-директора.

Працював у «Гулівер фільм», на каналі СТБ (налаштував там систему кастингів під потреби каналу), зрештою перейшов у Lime.

– Розкажіть більш детально про роботу кастинг-директора: як відбувається підбір акторів, взаємодія з продюсерами.

Що ще входить в обов’язки? Що головне в цій професії?.

Павло Макарченко: Головне і найскладніше завдання – залізти в голову режисеру, зрозуміти, що йому потрібно, побачити проєкт його очима, змусити себе думати як він.

І коли починаєш розуміти, чого хоче режисер – починається підбір акторів, дзвінки, кастинг, проби.

Кастинг-директор не лише підбирає акторів, він часто дає їм завдання, заміняє режисера на етапі передпроб, робить із ними проби, які показує режисеру.

Кастинг-директор також займається дзвінками, контролем акторів на майданчику, підписанням договорів, тобто повним супроводом акторів на проєкті – від початку й до кінця.

Ольга Любарова: Також складання графіку зайнятості акторів, взаємодія з костюмом, гримом.

Усе починається з аналізу сценарію – кількість персонажів, кількість професійних акторів, хто в головній ролі, хто в другорядній, заповнення кадру, масовка тощо.

Кастинги для різних типів ролей часто відрізняються, бо на головні ролі можуть розглядатися професійні актори, а на наповнення кадрів – певні регіональні типажі.

Тоді це поїздки в експедиції, пошук акторів на місцях, де знімається фільм.

Тобто задача кастинг-директора – від прочитання сценарію до виходу актора на майданчик прокомунікувати всіх між собою, скласти всі графіки, зробити так, щоб усі були на місці, наповнити кадр, починаючи від головних акторів і закінчуючи простими перехожими на фоні.

Інше питання, що частину цієї роботи можна делегувати асистенту по акторах, який працює на майданчику – робота з текстами, дзвінки, зустріч і супровід.

Але все-одно це відповідальність кастинг-директора – налагодити процес.

Від прочитання сценарію до виходу актора на майданчик може пройти багато часу – від трьох місяців до двох років, наприклад.

Також буває, що в режисера міняється бачення або сценарій абощо, і треба адаптуватися до нових умов.

Тут дуже багато нюансів.

Павло Макарченко: Робота кастинг-директора не закінчується майданчиком, починається монтажно-тонувальний період, потрібні актори для озвучування, потім починається прем’єра й тур по країні або світу, і робота кастинг-директора – домовитися з акторами, узгодити графіки, щоб усі були на прем’єрі, щоб вона добре пройшла, щоб прем’єрний тур за участю акторів добре пройшов.

«Лише вдумайтеся: менше ста людей впливають на всю візуальну культуру України».

– Як виникла ідея створити Асоціацію кастинг-директорів? Які проблеми вона покликана вирішити? Скільки членів наразі нараховує Асоціація?.

Ярослав Черепушко: Сама індустрія в Україні формувалася досить стихійно – в цю нішу переходили з інших цехів, таким чином ринок розростався.

Потрібні були спільні стандарти й практики, бо ті, що є зараз, іноді стають перепоною в ефективній роботі.

В українській кіноіндустрії вже з’явилося розуміння необхідності розподіляти обов’язки агента та кастинг-директора, з’явилася необхідність в ранжуванні, хто такі кастинг-менеджер і кастинг-директор, чим вони відрізняються, які до них мають бути вимоги тощо.

У нашій країні до кастинг-директорів ставляться як до сервісу, технічної частини, але кастинг-директор – це режисер акторського складу фільму, тобто це людина, яка має знаходитися якщо не на рівні з режисером, то одразу за режисером, сценаристом, оператором або десь дуже близько.

Оскільки це та людина, яка повністю формує візуальний образ фільму з точки зору підбору облич, характерів, типажів.

Сьогодні наші кастинг-директори більш-менш зміцніли, багато хто з них має десятилітню історію в професії, отже з’явилася потреба окреслити цю професію і показати, що це не лише технічна, але й важлива творча робота.

В Україні є до 100 кастинг-директорів, різних, хтось їх вважає кастинг-директорами, хтось не вважає, але це люди, які формують візуальну складову кількох тисяч серій серіалів, десятків повнометражних і короткометражних фільмів, комерційних проєктів, реклами, телевізійних проєктів.

Це надзвичайно впливова група людей, і цей вплив колосальний, але його недооцінюють.

Лише вдумайтеся: менше ста людей впливають на всю візуальну культуру України.

Необхідно переосмислити роль професії кастинг-директора і вийти на якісь стандарти і на міжнародний рівень, бо відсутність стандартів, певних внутрішніх правил, які би відповідали принципах західних розвинених ринків, власне й заважають нам виходити інтенсивніше на ці західні ринки.

Ольга Любарова: Працюючи над різними проєктами, ми періодично стикалися з питаннями від зарубіжних колег, чи є в нас якісь асоціації.

Ми й самі поступово відчули потребу в колаборації.

На презентацію Асоціації кастинг-директорів прийшли більше 30 людей, які були зацікавлені в тому, щоб розвивати щось спільно.

Зараз Асоціація налічує до 20 кастинг-директорів, багато з них будуть представлені на Форумі кастинг-директорів у різних типах проєктів.

Важливо підкреслити, що Асоціація кастинг-директорів – це самобутня громадська організація, яка займається вирішенням поточних проблем кастинг-директорів, піднімає дискусійні питання, які всіх нас хвилюють, які ми обговорюємо між собою.

Існує міжнародна організація International Casting Director Network, її створено для того, щоб врегульовувати етичні питання взаємодії актора і кастинг-директора, захищати учасників асоціації з юридичної точки зору і так само для підвищення статусності професії.

Багато асоціацій у світі працюють над тим, щоб кастинг-директори, наприклад, отримували кінопремії за свою роботу.

Цього року вперше в історії кінематографу вручали нагороду кастинг-директору, за що боролися майже десять років представники міжнародних спільнот, це була премія BAFTA, перемогла кастинг-директорка «Джокера».

– Ваша Асоціація буде пропонувати, наприклад, організаторам «Золотої Дзиґи» ввести номінацію «кращий кастинг-директор»?.

Ольга Любарова: Ми плануємо підняти цю тему на форумі.

Це питання не одного дня, але поступово – так.

Павло Макарченко: У переліку професій України кастинг-директорів немає, тому одне із завдань – потрапити до цього списку.

Тобто ми є, але для законодавства України нас немає, це трохи навіть образливо.

Ми хочемо заявити всім, що ми є.

Це наша мета.

– Ольго, в червні ви запустили онлайн-платформу Dream.

Cast для підбору акторів.

Скільки наразі портфоліо вже є на сайті? Які відгуки від спільноти про його роботу до вас надходять?.

Ольга Любарова: Оскільки я є однією із співзасновників платформи, вона мене надихає і виправдовує мої очікування.

Наразі є 1,5 тисячі зареєстрованих користувачів за 1,5 місяці, це доволі хороший результат.

Звісно, ми не плануємо зупинятися.

Взагалі платформа створена для того, щоби ми налаштували один великий майданчик для локального ринку, де були би представлені актори з усіх міст України.

Бо, наприклад, якщо я шукаю для повнометражного фільму когось з Івано-Франківська, набагато зручніше зайти на кастинг-портал і знайти акторів, які там є, ніж відкривати собі всі вкладки регіональних театрів – десь є інформація, десь немає, десь є фото, десь немає.

Тому мета – представити всю палітру українських акторів для українського та зарубіжного ринків.

Так само ведемо активну комунікацію з багатьма європейськими платформами, щоб заявити, що в Україні з’явилася така платформа та показати їм, де можна шукати українських акторів.

У багатьох країнах світу є подібні платформи, їх буває навіть декілька і вони прекрасно функціонують.

В Україні ж є різні типи платформ, де тим чи іншим чином представляють певний сегмент акторів, але хочеться об’єднати це все на одному майданчику, українською та англійською мовами.

Також Dream.

Cast пропонує багато сервісів для кастинг-директорів, які полегшують їм роботу.

Платформу створено за аналогом світових кастинг-платформ, ми адаптували досвід цих порталів до українських реалій, тому вважаємо, що інтуїтивно для зарубіжних кастинг-директорів і режисерів цей майданчик має бути зручним при підборі акторів.

«Ми хочемо потестити різні формати Форуму кастинг-директорів і наступного року подаватися на фінансування УКФ».

– Отже, перейдемо до головного.

Розкажіть про Форум кастинг-директорів, який власне уже розпочався.

З чого він складається, які результати очікуєте?.

Ярослав Черепушко: Форум – це освітній проєкт, який організовано Асоціацією кастинг-директорів за підтримки Українського культурного фонду.

Ця ідея з’явилася в мене два роки тому, коли я працював у Star Media School і ми проводили лекції для акторів, так от єдиний, на кого ми могли зібрати акторів, був кастинг-директор.

Оскільки Star Media School – приватна освітня структура, нам бракувало статистики, що відбувається на ринку – в чому потреба акторів, чого вони хочуть, яких навичок їм бракує.

Результатом цього дослідження стала ідея Форуму кастинг-директорів, де було би представлено десяток кастинг-директорів, з якими можна було би познайомитися.

Проєкт не відбувся, бо це було досить дорого, а з іншого боку, подекуди ми зустрічали нерозуміння і незацікавленість деяких кастинг-директорів, яким пропонували участь.

Але мені пощастило познайомитися з Олею і Павлом і нам вдалося розробити форум, який ви бачите сьогодні.

Тепер це вже не моя ідея, а перепрацьована ідея, помножена на досвід Ольги та Павла в цій галузі, плюс тих людей, яких ми долучали.

Те, що форум складається з багатьох блоків і розтягнений у часі є наслідком того, що ринок не сформований.

Форум, яким ми хотіли його бачити, був би набагато менший, спокійніший і скомпресований у часі.

Цього року ми робимо його таким, бо хочемо, користуючись можливістю, максимально потестити різні формати, різні ніші, зрозуміти, в чому є найбільша потреба.

Кастинг-директори дуже важко збираються, вони дуже зайняті, у них велика кількість проєктів, до того ж це сфера, яка розподілена за інтересами з певним рівнем ставлення до об’єднань, там є свої внутрішні течії, протиріччя.

Сам факт того, що таке об’єднання відбувається, теж важливий, щоб проявити наявних гравців на ринку.

Перший блок форуму – лекторій, який відбувається зараз.

Ми хочемо зробити лекції від кастинг-директорів для акторів.

Мета – почати налаштовувати співпрацю та взаємодію між ними, а також відкриття нових облич і виведення їх у публічний простір.

Бо якщо ви погуглите, знайдете Аллу Самойленко, Олену Прилипко і можливо ще кілька людей.

Це всі, кого можна знайти в публічному просторі.

Хочемо, щоб цих облич стало більше і актори зрозуміли, що їх є більше, і що це теж різні погляди, позиції і різний досвід.

Тому у нас все, окрім першої лекції, це виключно українські кастинг-директори, які діляться досвідом і дають поради.

Другий великий блок – власне форум кастинг-директорів, де ми протягом чотирьох днів будемо обговорювати галузеві питання.

Кожен день починатиметься з презентації, майстер-класу чи лекції і обов’язково закінчуватиметься галузевою дискусією, де будемо обговорювати питання етики, питання про агентів і кастинг-директорів і чи можна їх поєднувати в українських реаліях в одній особі, про якість взаємодії кастинг-директорів із режисерами та продюсерами.

Власне тут є дуже велика проблема, бо кастинг-директори сприймаються як досить безправні й залежать повністю від продюсера, адже він є основним замовником і біг босом, саме продюсери формують цю етику взаємодії, стандартів.

Ми би хотіли отримати більшу кількість відгуків від професіоналів.

Один із меседжів нашого проєкту – «Час поговорити про професію».

Ми не ставимо собі завдання вирішити глобально всі проблеми, але просто починаємо, даємо привід поговорити, тому так багато блоків.

Третій блок – це курс, який будуть проводити Ірма Цирюльова та ще декілька кастинг-директорів.

Цей курс дозволить людям, які знаходяться в середовищі, працюють в професії, спробувати себе в ролі кастинг-менеджера у фільмі з підтримкою трьох викладачів.

Це тестова історія, хочемо побачити, наскільки є на неї попит, наскільки цим цікавляться.

І, можливо, наступного року подаватися в УКФ з якоюсь імплементованою освітньою програмою, бо такі речі потребують певного методологічного доопрацювання, більшого обґрунтування, академічності тощо.

Четвертий блок – фінальна подія, де ми хочемо представити галузеве дослідження – хто є на ринку, які актори.

Але воно не буде репрезентативним, оскільки не всі кастинг-директори готові ділитися цими даними, тому ми будемо поступово нарощувати базу і років через п’ять, сподіваємося, будемо мати повноцінне стандартизоване галузеве дослідження.

Будемо бачити зріз віковий, професійний, гендерний, які типажі та ролі зараз цікаві, які навички необхідні – кінна поїздка, володіння зброєю тощо.

Власне ці дані можуть бути надзвичайно корисними для освітніх інституцій, щоб розуміти, з ким вони мають справу, хто є на ринку.

Я займався кілька років освітніми продуктами для кіногалузі й можу сказати, що часто це все робиться навмання і на інтуїтивному рівні, у нас є буквально декілька організацій, які намагаються це робити.

– Ви плануєте робити форум щорічним?.

Ярослав Черепушко: Ми хочемо потестити різні формати і наступного року подаватися на фінансування УКФ у меншому масштабі.

Оскільки інтерес, як показує практика, до цієї тематики є, було би бажано організовувати форум щорічно.

Бо сама індустрія досить мало окреслена і це потрібно для того, щоб постійно відбувалися обговорення, потрібно постійно провокувати цю активність.

– Крім Українського культурного фонду ще хтось допомагає вам із фінансуванням?.

Ярослав Черепушко: Гроші УКФ добре підходять для пілотування – подивитися, як проєкт працює, як взаємодіє з ринком.

З наступного року, оскільки це буде вужчий формат, ми будемо розглядати залучення галузевих партнерів, медіа і більшого числа донорів, не тільки українських, будемо шукати фінансування в Європі, в тому числі, можливо, від програми «Креативна Європа».

Ми розглядаємо варіант диверсифікації фінансування, оскільки поки що неможливо прожити стабільно спокійно виключно на українські гроші, можна, але це історія вже більше не про професію, а про пошук грошей, і це повністю суперечить завданню проєкту.

Крім того, як показав досвід цього року, величезну кількість ресурсів ми змогли роздобути вже в процесі реалізації проєку– коли люди побачили, що ми почали щось робити, вони самі почали пропонувати, допомагати, не фінансово, а організаційно, і це дуже приємно.

Але для цього потрібно було зробити цей поштовх, показати програму, заявити, провести кілька подій, щоб люди побачили, роздивилися, повіри і почали долучатися.

У когось є вільне приміщення, у когось – техніка, у когось – підписки на потрібні сервіси.

Так ми можемо закривати досить велику частку нашого проєкту.

– Ольго, ви створили Асоціацію кастинг-директорів, Dream.

Cast і Форум кастинг-директорів.

Які ще проєкти плануєте в найближчому майбутньому?.

Ольга Любарова: Важко сказати прямо зараз, бо наразі багато зусиль спрямовано на організацію форуму.

Як мінімум, ми плануємо зібратися і підвести підсумки форуму, зробити декілька наступних зустрічей із учасниками асоціації і спілкуватися про те, які проєкти ми можемо розвивати далі.

Скоріше за все, ми будемо займатися вже наступним форумом, бо підготовка до нього має тривати доволі довго.

Ну, і вирішенням поточних питань.

Павло Макарченко: А ще ми хочемо, щоб Україна представляла своїх молодих акторів на Actors Industry Network, яку створює European Film Promotion спільно з International Casting Directors Network при Берлінале.

Ольга Любарова: Цього року ми відвідували, цей захід на Берлінале, помітили наскільки він корисний для акторів.

Тому, ми хочемо, щоб Україна вступила у European Film Promotion, звісно, не без допомоги Держкіно України.

Але це окрема тема.

– Через коронавірус (карантин, скорочення бюджету) деякі кінопроєкти заморожені, гонорари членів знімальних груп зменшилися, в тому числі акторів.

На вашу думку, як довго триватиме ця криза та як відобразиться на українській кіноіндустрії в цілому та роботі кастинг-директорів зокрема?.

Павло Макарченко: У карантині є й погане, й хороше.

По-перше, всі відпочили.

По-друге, виробництво стало ширше – можна робити кастинг, не прив’язуючись до місцевості, актори стають ближче, незважаючи на те, де вони фізично знаходяться.

Можна дати задачу, актор сам себе зніме, і цей формат буде прийнятним, хоча раніше для деяких продакшенів це було неприйнятно.

Знову ж таки, на перше місце виходять кастинг-платформи.

Ми робимо форум в онлайн-форматі та отримали охоплення більше, ніж очікували.

Погано, що впали гонорари акторів, членів знімальних груп.

Карантин дуже сильно вдарив по індустрії в цьому плані.

Незручно тепер працювати з іноземними проєктами, бо не знаєш, зможеш відправити актора за кордон чи не зможеш, приїде знімальна група чи не приїде.

Звісно, є і побоювання щодо здоров’я.

Ольга Любарова: Також, під час коронавірусу з'явився формат проб через Zoom – тоді усі – актори, кастинг, режисер, працюють дистанційно.

В деякому сенсі кастинг проводиться майже у звичному форматі – є графіки кастингу, тексти, запрошені актори, що лайвтайм виконують завдання, тому цілком можливо, що такий формат ставатиме все більш поширеним для деяких типів проектів.

Так, ціни на ринку впали, коли це зміниться – неясно, бо зараз дуже багато людей сидять без роботи і їм можна пропонувати менші суми, якщо раніше актор міг тримати певну планку гонорару, то тепер, якщо він хоче зніматися, йому доводиться її опускати.

Павло Макарченко: Так, але зйомок стає все більше, команди адаптуються до роботи в умовах карантину, роблять тести на коронавірус.

Сподіваюся, це призведе до того, що з’явиться потреба в акторах, інших членах знімального процесу й гонорари піднімуться до попереднього рівня.

Я думаю, все буде добре.