Особливості політичного забарвлення. Як медіа України висвітлювали події в Білорусі

Українці вже тиждень стежать за подіями в Білорусі.

Поствиборчий перебіг подій став топтемою для українських медіа.

Інститут масової інформації дослідив стрічки новин 10 українських медіа на предмет висвітлення подій у Білорусі: "Українська правда", "Корреспондент", "Страна", ТСН.

ua, "Сегодня", Gordonua.

ua та prm.

ua *.

ua), а хто ігнорував значну частину важливих новин ("Знай" та prm.

Ще однією важливою частиною дослідження стали джерела інформації українських медіа щодо подій у Білорусі.

Як показав аналіз контенту, жодне з досліджуваних медіа не мало власних кореспондентів у Білорусі станом на понеділок, 10 серпня.

Тут може бути три причини:.

Редакції не мають можливостей відправити власного кореспондента за кордон (або через брак грошей, або через брак журналістів).

Українські медіа завчасно не звернули увагу на самі вибори в Білорусі, не змогли спрогнозувати протистояння після виборів.

Хоча всі президентські вибори відзначаються протистояннями.

Білорусь об’єктивно перешкоджала акредитації іноземних журналістів на роботу в країні в період виборів.

У підсумку основним джерелом українських медіа стали білоруські сайти та телеграм-канали.

43,2% новин посилаються саме на медіа Білорусі, майже 15% – на російські медіа, і кожна четверта новина – це український контент, що охоплює як висвітлення акції в Києві під посольством Росії, так і коментарі українських експертів та реакцію українських політиків.

У питанні джерел інформації потрібно звернути увагу на два моменти.

Ці сайти неодноразово були помічені в поширенні маніпулятивних матеріалів, тож є сумнівними як джерела інформації.

Серед білоруських ресурсів треба звернути увагу на телеграм-канали "NEXTA Live", "NEXTA", "Беларусь головного мозга".

На відміну від популярних в Україні телеграм-каналів, ці білоруські не є анонімними.

Їхня популярність у поствиборчий період значно зросла щонайменше з двох причин.

По-перше, в умовах блокування інтернету та зв’язку в Білорусі лише телеграм-канали працювали без перебоїв.

По-друге, саме вони стали головними альтернативними інформаційними ресурсами до офіційної пропаганди.

Проте у використанні матеріалів цих телеграм-каналів є загроза отримати непідтверджену інформацію або навіть фейки.

Бо хоч вони й мають своїх редакторів, проте значну частину своїх постів готують на основі повідомлень від підписників без можливості провести ретельну перевірку отриманої інформації.

Також експерти ІМІ зафіксували 24 новини (5,1% з усіх) без зазначення джерел інформації, які можна ідентифікувати.

Наприклад, Podrobnosti.

ua повідомили про численні порушення на виборах з посиланням на "незалежних спостерігачів".

А сайт "Страна" новину про перебої з інтернетом у Білорусі зробив із посиланням на невідомих "журналістів, знайомих з перебігом подій".

Також сайт "Страна" маніпулятивно видавав за джерело інформації власний телеграм-канал "Политика Страны".

Кількісний аналіз ІМІ показав, яка з визначених п’яти тематик отримувала ширше висвітлення в українських медіа.

Для цього експерти ІМІ порахували, скільки в середньому медіа розміщували ту чи іншу новину у визначеній тематиці.

Результат показав, що охочіше українські медіа давали новини на тематику "Результати виборів" (кожна новина цієї тематики з’являлася в середньому на 8,5 сайту з 10).

Найменше новин було на тему "Реакція в Україні" (відповідний показник – 3,2):.

"Результати виборів" – 8,5 (кожна новина цієї тематики з’являлася в середньому на 8,5 сайту з 10);.

"Реакція у світі" – 4,4;.

"Реакція в Україні" – 4,2;.

"Реакція в Білорусі" – 4,1.

Як видно, новини з тематики "Результати виборів" розходилися українськими медіа найрівномірніше.

ua) не зробили новину 10 серпня про те, що Тихановська оскаржила результати виборів у ЦВК.

Проте згодом виявилося, що він живий.

Водночас окремі сайти спростування подавали маніпулятивно:.

"Знай": ЗМІ "поховали" не того, "воскреслий" розповів;.

ua: "погибший" мужчина ожил, с "умершим" удалось связаться.

Коли ж МВС Білорусі офіційно повідомило про першого загиблого учасника протестів, то цю новину 10 серпня дали лише чотири з десяти сайтів: "Українська правда", "Страна", Gordonua.

Ця подія потрапила в новини 10 серпня лише чотирьох з десяти сайтів: "Кореспондент", ТСН.

ua, Gordonua.

І лише "Кореспондент" повідомив про заклик створити "Вітебську народну республіку" та ввести російські війська.

Водночас джерело цієї новини не було вказане.

Відповідна група в соцмережі "Вконтакте" існує з 2017 року.

І їхні повідомлення про створення "ВНР" та проведення відповідного референдуму виглядають як фейк.

Так, було повідомлено, що "силовики подавили акции протеста" (не подавили, а протестувальники самі розійшлися) та "после ночи кровавых протестов возбудили уголовные дела" (протести не були кривавими, потерпілі з’явилися внаслідок дій силовиків).

Новини тематики "Реакція у світі" та "Реакція в Білорусі" розміщувалися в українських медіа із середньою рівномірністю.

Мало звернули увагу українські медіа на такі реакції:.

Заява голови ПАРЄ, що "президентські вибори в Білорусі не можна назвати ні вільними, ні справедливими", – чотири сайти.

Реакція США із закликом утриматися від застосування сили – чотири сайти.

Реакція МЗС Польщі та Чехії на закиди Лукашенка про вплив цих країн на протести – чотири та два сайти відповідно.

Заяви МЗС Польщі та Німеччини про можливість застосування санкцій – по три сайти.

Привітання Лукашенка президентом Туреччини Реджепом Ердоганом – лише один сайт ("Страна").

Засудження насильства Генсеком НАТО – один сайт (Gordonua.

Оцінка виборів спостерігачами від СНД щодо відсутності фактів, які б ставили під сумнів легітимність виборів, – один сайт (Gordonua.

Лише "Знай" та prm.

ua не повідомили, що Лукашенко отримав привітання від Путіна та очільника Китайської народної республіки Сі Цзіньпіна.

Із 17 інформаційних приводів тематики "Реакція у світі" найменше потрапили в новини Podrobnosti.

ua (3 із 17).

Найбільшу палітру реакцій висвітлили у своїх новинах "Кореспондент" (13 із 17), "Страна" (12 із 17) та Gordonua.

com (11 із 17).

Найбільший же дисбаланс експерти зафіксували в розміщенні новин рубрики "Реакція в Україні".

Тут було розміщення заяв наближених до власників сайту політиків та замовчування заяв опонентів.

Так, реакцію Володимира Зеленського розмістили всі сайти.

А от реакція депутатів фракції "Слуга народу" такого висвітлення не отримала:.

Заява групи депутатів щодо масових протестів проти фальсифікації потрапила в новини п'яти сайтів ("Українська правда", "Кореспондент", "Страна", ТСН.

ua, "Сегодня").

Привітання Лукашенка з перемогою від "слуги" Євгена Шевченка – шість сайтів.

На однакові пости "слуги" Олександра Дубінського та нардепа ОПЗЖ Вадима Рабіновича звернули увагу лише два сайти.

Щодо реакції інших політиків, то тут можна простежити пряму залежність між ними та прихильністю до них медіа:.

Привітання Лукашенка від Віктора Медведчука розмістили чотири сайти, зокрема "Страна", Podrobnosti.

Останній сайт зробив це двічі.

Заява партії "Європейська солідарність" була лише на сайті "Сегодня" та сайті телеканалу "Прямий" prm.

Про привітання Лукашенка від Олега Ляшка написали два сайти.

Проте якщо Gordonua.

com вказав, що політик видалив відповідний пост у фейсбуці після критики, то "Сегодня" зробив новину з виправдань Ляшка, що політика Лукашенка йому подобається, але вітати в таких умовах – помилка.

Обіцянку нардепа "Європейської солідарності" Олексія Гончаренка зареєструвати в Раді проєкт постанови про невизнання виборів у Білорусі оприлюднили п'ять сайтів, водночас на prm.

ua вийшло одразу чотири новини на основі слів соратника Петра Порошенка.

На момент публікації цього дослідження (14 серпня) відповідний документ у Верховній Раді не зареєстровано.

ua, "Сегодня", Gordonua.

com та "Знай".

Експерти ІМІ не зарахували цих заяв до переліку 56 інформаційних приводів, про що згадувалося на початку цього матеріалу.

Саме через ці новини сайти маніпулятивно створювали те чи інше тло сприйняття подій у Білорусі.

Разрушать свою страну – это большая ошибка – Молчанов о протестах в Беларуси;.

Посмотрите на Украину и поймите, к чему могут привести протесты народа, – Гужва;.

Если у митингующих нет спонсоров, то протесты быстро заканчиваются – Крюкова.

Маніпуляції зафіксовано й у новинах сайту "Сегодня":.

"Суперники чинного президента Білорусі самі винні в програші на виборах – проґавили дострокове голосування з 4 по 8 серпня", – йдеться в коментарі експерта центру "Український інститут майбутнього" Ігара Тишкевича.

"Протести в Білорусі себе вичерпали… можна констатувати вуличну перемогу Лукашенка", – експерт Геннадій Дубов.

"Протестувальники із самого початку почали використовувати відверто насильницькі дії, то вони відразу відкинули можливість приєднання до себе інших опозиційно налаштованих білорусів", – заступник директора Інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Сайт "Знай", який має найменше новин – 16 – на тему подій у Білорусі, одразу у двох матеріалах дає позицію співзасновника Українського інституту майбутнього Юрія Романенка.

Спочатку його позицію розмістили в новині "Хроніка протестів у Білорусі проти Лукашенка: масові побиття, перша смерть та затримання", а згодом зробили окрему новину "Лукашенко отримав тривожне передбачення з України: "Якщо протести триватимуть...".

Насамперед через обмежені можливості доступу до інформації.

Причинами цього були й цензура на основних медіа Білорусі, і перебої з роботою інтернету в цій країні, і відсутність власних кореспондентів на місці подій.

Тобто основні інформаційні приводи, які виділили експерти ІМІ, потрапляли в стрічки новин більшості сайтів.

Також звертаємо увагу, що топподію дня (а згодом і тижня) відносно пасивно висвітлювали сайти "Знай" та prm.

Щодо джерел інформації, то дивним виглядає позиція редакції сайту "Страна", яка для власних новин використовувала російські ресурси на рівні білоруських (20 та 21 новина з посиланням на відповідні джерела).

І потребує окремого дослідження впливу на контент медіа використання інформації з білоруських телеграм-каналів.

Які хоч і не є анонімними, але все одно можуть бути сумніви в спроможності засновників цих телеграм-каналів проводити верифікацію інформації і перевірку на фейки в умовах отримання масових повідомлень від підписників.