Робота без повноважень. Моніторинг Держкомтелерадіо за перше півріччя 2020 року

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

На шляху до повернення повноважень.

У 2020-й Держкомтелерадіо не з власного бажання вступив зі значно обрізаним переліком повноважень, зокрема перестав займатися обмеженням доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту тощо.

Навіть ті повноваження, які залишилися (наприклад, пропаганда європейської та євроатлантичної інтеграції України), комітет не міг ефективно виконувати.

Через зміну уряду та структурні зміни міністерства культури, яке тепер називається Міністерством культури та інформаційної політики, бюрократична тяганина з ухваленням багатьох документів збільшилася в рази.

Відповідно до цієї постанови, Мінкульт став головним органом у системі центральних виконавчих органів виконавчої влади, що реалізують державну політику, серед іншого, й у сферах державного іномовлення, інформаційного суверенітету України та інформаційної безпеки.

Мінкультури молоді та спорту мало з початку 2020-го формувати та реалізувати державну політику в інформаційній та видавничій сферах, забезпечувати реалізацію державної політики у сфері телебачення і радіомовлення тощо.

Та Мінкультури нічого не встигло зробити, оскільки, пройшовши кількамісячну структурну трансформацію (об’єднання з міністерствами інформполітики, молоді та спорту) до кінця 2019-го, у березні 2020-го знову роз’єдналося на два окремі міністерства: Міністерство культури та інформаційної політики (яке у червні очолив Олександр Ткаченко) та Міністерство молоді та спорту.

2 березня 2020 року структуру Держкомтелерадіо погодило Міністерство культури, молоді та спорту України.

13 березня штатний розпис погодило Міністерство фінансів та з 16 березня 2020 року його ввели в дію наказом Держкомтелерадіо.

Передавши левову частку повноважень, комітету довелося скоротити й штат зі 130 до 93 штатних одиниць.

Як повідомив «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, наразі їм повертають частину їхніх «старих» повноважень.

Задля оптимізації системи формування та реалізації державної політики у сфері телебачення та радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах, Мінкультури розробило проєкт постанови Кабміну «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яким передбачається перерозподілити повноваження від МКІП до Держкомтелерадіо шляхом внесення відповідних змін до положень про них.

За словами пана Наливайка, проєкт постанови передбачає надати (фактично повернути) Держкомтелерадіо такі повноваження:.

– аналіз і прогнозування розвитку ринку у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері, поліграфії;.

– заходи з обмеження доступу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України;.

– видання (відмова у видачі, анулювання) дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України;.

– за зверненнями правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб накладення штрафів за розповсюдження на території України без дозволу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України;.

– вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без дозволу;.

– розроблення та затвердження критеріїв оцінки видавничої продукції, яка дозволена до розповсюдження на території України;.

– ведення реєстру видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, його розміщення на своєму офіційному вебсайті та єдиному державному вебпорталі відкритих даних;.

– ведення Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції;.

– видання видавництвам і підприємствам книгорозповсюдження довідки про випуск та/або розповсюдження не менш як 50% книжкової продукції державною мовою;.

– реєстрація (облік), наукова систематизація, отримання обов’язкових примірників книжкових та періодичних друкованих видань, контроль за своєчасним доставлянням обов’язкового примірника;.

– державна стандартизація у видавничій сфері, організація та контроль за присвоєнням міжнародних стандартних номерів виданням, за їх реєстрацією в національних і міжнародних бібліографічних базах даних;.

– підготовка та подання пропозицій щодо призначення премій і стипендій в інформаційній та видавничій сфері;.

– організаційне забезпечення роботи Комітету зі щорічної премії Президента України «Українська книжка року»;.

– заходи з надання державної фінансової підтримки засобам масової інформації, творчим спілкам у сфері ЗМІ;.

– надання методичної та практичної допомоги державним і комунальним ЗМІ у процесі їх реформування.

Крім того, Держкомтелерадіо буде замовником на випуск видавничої продукції (крім книжкової продукції), проведення наукових досліджень у сфері ЗМІ та інформаційно-бібліографічної діяльності.

Наразі проєкт постанови знаходиться на правовій експертизі в Мін’юсті.

Коли в Мінкульті Бородянського зрозуміли, що виконання забраних повноважень може призупинитися, крім того, треба було вносити зміни до закону про держбюджет-2020, вирішили наприкінці грудня внутрішнім наказом міністерства доручити Держкомтелерадіо все ж тимчасово продовжувати виконувати ці повноваження.

Але наказ має нижчу юридичну силу, ніж постанова уряду.

Потрібні були зміни до урядової постанови, які наразі й вносяться.

Як повідомив голова Держкомтелерадіо, після повернення повноважень їх планують виконувати без збільшення штату.

Справа в тому, що повернути майже 40 штатних одиниць від Мінкульту до Держкомтелерадіо не так просто.

Навіть із метою подальшого скорочення.

Тому це питання тепер вирішуватиме Мінкульт, який передає назад повноваження.

У Комітеті вважають, що передача повноважень була передчасною, і це в результаті негативно позначилося на реалізації державної політики у видавничій та інформаційній сферах.

Чим же тоді займався Держкомтелерадіо протягом першого півріччя 2020-го, якщо в нього забрали більшість повноважень? Моніторив і ще раз моніторив.

Моніторив усе, що відбувається з іноземною друкованою продукцією антиукраїнського змісту, з реформованою пресою тощо.

Антиукраїнська друкована продукція.

Через передачу повноважень з початку 2020 року призупинилася реалізація норм закону України «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту» і ніхто фактично не перешкоджав доступу на український ринок російських книг.

Ніхто не видавав (або відмовляв у видачі, анулював) дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресорки, тимчасово окупованої території України.

Ніхто не вилучав з обігу продукцію, яка розповсюджувалася на території України без відповідного дозволу, та не штрафував порушників.

Держкомтелерадіо був задіяний у судових процесах по справах щодо цього питання, які тягнулися з попередніх років.

Для порівняння — упродовж 2019 року Держкомтелерадіо видав 4097 дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора та надав 2256 відмов у видачі дозволів.

151 відмова у ввезенні з Росії майже 1 млн примірників видань пов’язана з їхнім антиукраїнським змістом, про що свої висновки надала експертна рада Держкомтелерадіо на підставі Критеріїв оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України.

2105 відмов зумовлені поданням заявниками неповних пакетів документів або недостовірних відомостей у документах.

Також торік Держкомтелерадіо склав 21 протокол про накладення адміністративно-господарських штрафів на загальну суму 876 тис.

330 грн.

Незаконно ввезену продукцію вилучено з обігу.

В очікуванні повернення вищезазначених повноважень, щоб запобігти спробам ввезення в Україну друкованої продукції антиукраїнського змісту, Держкомтелерадіо моніторив видавничу сферу держави-агресорки задля виявлення подібних видань та їх подальшого внесення до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Як повідомив пан Наливайко, для вдосконалення правового механізму обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту Комітет підготував пропозиції щодо внесення змін до статті 28-1 Закону України «Про видавничу справу» та підзаконних актів.

Повноваження Держкому щодо реформування преси також перейшли до Міністерства культури, молоді та спорту.

З 2020 року Мінкультури мало брати участь у формуванні державної інформаційної політики, зобов’язане було надавати методичну та практичну допомогу державним і комунальним ЗМІ в процесі їх реформування.

Але Мінкультури часів Володимира Бородянського так само не встигло зайнятися й друкованою пресою.

Через структурні реформування уряд досі не схвалив Концепцію підтримки та розвитку регіональних ЗМІ, яку торік розробив Держкомтелерадіо.

У Комітеті сподіваються, що до кінця 2020 року тепер уже Міністерство культури та інформаційної політики винесе його на розгляд уряду.

Протягом першого півріччя 2020 року Держкомтелерадіо продовжував моніторити завершальний етап реформування друкованих ЗМІ та редакцій та аналізувати проблеми їхньої діяльності після реформи.

Наразі реформовано 615 видань (що складає близько 96% від загальної кількості державних та комунальних ЗМІ), а саме: 569 — комунальних (це близько 97% від загальної кількості комунальних видань), 46 — державних (близько 91% від загальної кількості державних видань).

Також досі уряд не затвердив постанову «Про затвердження Порядку надання державної підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження», яку Держкомтелерадіо просував усі роки реформування комунальної і державної преси, починаючи з 2016 року.

Ухвалення такої постанови дало б можливість визначити механізм надання адресної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження.

Наразі проєкт направлено на погодження до Мінкультури та інформаційної політики.

1 ст.

12 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачено, що реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження для забезпечення їх функціонування може надаватися підтримка за рахунок коштів державного бюджету у встановленому урядом порядку.

Розпорядник державних коштів другого рівня.

Якщо раніше Держкомтелерадіо був розпорядником бюджетних коштів першого рівня, то тепер став другого.

Головним розпорядником у цій сфері стало Міністерство культури, молоді та спорту (згодом — Міністерство культури та інформаційної політики).

У законі «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Держкомтелерадіо визначено розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та виконавцем бюджетних програм:.

КПКВ 3802010 — Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення;.

КПКВ 3802020 — Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності;.

КПКВ 3802040 — Підвищення кваліфікації працівників ЗМІ в Укртелерадіопресінституті;.

КПКВ 3802050 — фінансова підтримка творчих спілок у сфері ЗМІ, преси;.

КПКВ 3802080 — фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України;.

КПКВ 3802130 — Державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків та премій в інформаційній галузі;.

КПКВ 3802390 — здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері.

Через зміну головного розпорядника бюджетних коштів почалися проблеми з документальним оформленням зміни порядку фінансування, що в результаті потягло за собою затримку виплати заробітної плати, зокрема й на Суспільному.

Реформування «Укртелефільму».

Держкомтелерадіо відповідальний за реформування державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”», яке триває з 2014 року.

Студія має перетворитися на публічне акціонерне товариство й приєднатися до ПАТ «НСТУ».

Але Держкомтелерадіо досі не може спрогнозувати, коли «Укртелефільм» зможе увійти до складу Суспільного мовника.

Протягом першого півріччя 2020 року тривала робота над перетворенням ДП «УСТФ “Укртелефільм”» на ПАТ.

Зокрема, Держкомтелерадіо затвердив Зведений акт та Акт інвентаризації майна державного підприємства, а також Перелік необоротних активів УСТФ «Укртелефільм», що підлягають незалежній оцінці.

9 квітня укладено договір на проведення оцінки майна «Укртелефільму».

Оцінку проведено, але наразі Фонд держмайна знову дав негативну рецензію.

Торік «Укртелефільму» не вдалося рецензувати у Фонді звіт про оцінку майна та майнових прав за результатами проведення незалежної оцінки об’єктів рухомого та нерухомого майна.

Щоби зняти зауваження рецензента, голова комісії з перетворення ДП «УСТФ “Укртелефільм”» неодноразово пояснював Фонду, що порушення неможливо усунути з об’єктивних причин.

Держкомтелерадіо звертався з відповідним листом до Фонду і попросив уряд узяти під контроль рецензування Фондом звіту про оцінку майна «Укртелефільму».

Європейська та євроатлантична інтеграції.

У Програмі уряду, яку не підтримав парламент, велику увагу було приділено європейській та євроатлантичній інтеграції.

Що ж робив Держкомтелерадіо з цього питання протягом цього року? Хоч програму уряду й не затверджено, робота в цьому плані ведеться, правда, через карантинні заходи, здебільшого онлайн.

Держкомтелерадіо вже третій рік поспіль розробляє та реалізує щорічні плани заходів щодо комунікування питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

За словами Олега Наливайка, наприкінці 2019 року комітет спільно з командою Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабміну, проєктом Association4U, профільними громадським організаціями розробили проєкти двох документів: проєкт Плану заходів на 2020 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та проєкт Плану заходів на 2020 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки.

Держкомтелерадіо погодив проєкти з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

Але, оскільки й ці повноваження (щодо комунікування питань європейської та євроатлантичної інтеграції) теж перейшли Мінкульту, проєкти планів заходів були передані міністерству для подальшого внесення їх на затвердження уряду.

У зв’язку з процесом переформатування Мінкультури, молоді та спорту в Мінкультури та інформаційної політики План заходів на 2020 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки було затверджено лише 25 червня 2020-го (розпорядження КМУ № 776).

План заходів на 2020 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки уряд досі не затвердив.

Інститут, який в орбіті відповідальності Деркжомтелерадіо, як і раніше, реалізує Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки та Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки.

За словами пана Наливайка, це одне з його пріоритетних завдань.

Зокрема, у першому півріччі 2020 року Укртелерадіопресінститут провів у Вінниці та Сумах виїзні тренінгові семінари для журналістів регіональних ЗМІ та працівників прес-служб і відділів у справах ЗМІ та зв’язків із громадськістю державних установ на тему «Маркетинг соціальних мереж, SMM-журналістика та безпека соціальних мереж згідно Євро стандартів».

За підтримки Центру НАТО в Україні та ГО «Медіафорум» було проведено два онлайн-семінари «Співробітництво Україна — НАТО.

Регіональний вимір» для керівників та творчих працівників ЗМІ Харківської, Полтавської, Сумської областей, а також Херсонської, Миколаївської областей і міста Києва.

Водночас триває робота з підвищення кваліфікації журналістів реформованих ЗМІ.

Зокрема, 27-28 лютого у Харкові відбувся семінар у рамках проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».

Одним із завдань проєкту є підтримка друкованих екскомунальних ЗМІ, підвищення їх конкурентоспроможності.

Протягом квітня-травня було організовано навчання онлайн, зокрема 11-13 червня, 2-3 липня 2020 року проведено триденні онлайн-семінари для журналістів мультимедійних ЗМІ.

Робота Комітету під час карантину.

Після запровадження в березні 2020 року карантину змінилися форми роботи працівників Комітету.

З метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 керівники структурних підрозділів працювали як в офісі, так і дистанційно.

З 22 червня, відповідно до заклику уряду обмежити скупчення громадян у транспорті, робота в Держкомтелерадіо розпочинається о 8-й годині.

На сайті Комітету оприлюднили телефони гарячих ліній із питань COVID-19 у регіонах.

Відносини з профільними міністрами.

Канал іномовлення і проєкт про медіа.

Незважаючи на те, що Держкомтелерадіо потрапило під сферу впливу Мінкультури, у голови Комітету і з ексміністром культури Володимиром Бородянським, і з новим міністром культури Олександром Ткаченком склалися ділові відносини.

На думку Олега Наливайка, Олександр Ткаченко, як і його попередник, відомі фахівці й експерти інформаційної сфери.

«Нам легко знаходити спільну мову, ми розуміємо сучасні виклики і налаштовані спільно вирішувати проблемні питання галузі, працювати на її розвиток», – сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Уже в липні пан Ткаченко анонсував запуск окремого каналу іномовлення.

Відповідальним за це будуть Держкомтелерадіо і державна інформагенція «Укрінформ», на базі якої й буде створюватися канал.

Поки що планують виготовляти англомовні відеоновини, які поширюватимуть на диджитал-платформах, а згодом через супутник.

Тобто ми повернулися в ситуацію 2014 року, коли державний канал іномовлення УТР підпорядковувався Держкомтелерадіо.

Того ж року було ухвалено закон про створення Суспільного мовника на базі майже 30 державних каналів, у тому числі й УТР.

2015-го УТР вивели із закону про Суспільне і передали новоствореному Міністерству інформполітики, яке створило Мультимедійну платформу.

УТР ліквідували, натомість створивши в UATV.

А вже нова влада торік ліквідувала Мінінформполітики, заодно і припинила мовлення UATV, створивши на його базі канал «Дом».

Але згодом схаменулися, і мовлення UATV, хоч і в суттєво скороченому вигляді, відновили.

Щодо законопроєкту про медіа, то Держкомтелерадіо підтримує його ухвалення в першому читанні за основу з подальшим доопрацювання з урахуванням зауважень та пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.

Держкомтелерадіо разом з Укртелерадіопресінститутом підготував власні пропозиції та зауваження до законопроєкту.

Представника Держкомтелерадіо до робочої групи не запросили.

Інші повноваження.

У першому півріччі 2020-го Держкомтелерадіо продовжував моніторити сайти органів виконавчої влади.

Водночас деякі рубрики сайту Держкомтелерадіо потребують оновлення, оскільки останні документи там ще за 2018 рік.

Також Комітет підготував проєкт указу президента України про призначення стипендій глави держави дітям журналістів В'ячеслава Веремія та Дмитра Лабуткіна.

У травні Держкомтелерадіо традиційно став співорганізатором XVІІІ Міжнародного фестивалю дитячо-юнацької журналістики.

Держкомтелерадіо продовжував вести Державний реєстр видавців виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Комітет, як і раніше, займався підготовкою і проведенням державних літературних премій.

Протягом першого півріччя 2020 року Держкомтелерадіо працював без більшої кількості своїх повноважень, які перейшли до Міністерства культури, молоді та спорту (згодом – Міністерства культури та інформаційної політики).

У такий спосіб нова влада явно хотіла фактично вихолостити комітет, залишивши йому одну табличку.

Просто ліквідувати це відомство насправді непросто: для цього потрібно змінювати Конституцію.

У результаті передані повноваження фактично ніхто не виконував, оскільки саме Міністерство культури вже скоро рік як у стані постійної трансформації.

Держкомтелерадіо в першому півріччі 2020-го зменшив штат і спрямував свої зусилля на моніторинг доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту, просвітницьку діяльність і моніторинг сайтів органів виконавчої влади.

Адаптувавшись до карантину, пов’язаного з COVID-19, Комітет максимум заходів проводив онлайн.

Також сумлінно виконував свої обов’язки як акціонер Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Водночас так і не зміг домогтися перетворення ДП «УСТФ “Укртелефільм”» на ПАТ для подальшого об’єднання з НСТУ.

Незважаючи на те, що нова влада неодноразово заявляла про ліквідацію Комітету, наразі оновлене Міністерство культури та інформаційної політики повертає йому всі повноваження, включно з відновленням каналу іномовлення теперь вже на базі "Укрінформу" у вигляді мультимедійної платформи.

Міністерство, не змінюючи назви Держкому (бо вона знову ж таки записана в Конституцію України), по суті хоче перетворити це відомство на агенцію з питань медіа.