Останні диктатори Європи. Медіапідсумки 10–16 серпня 2020 року

Протягом усього тижня протестів у Білорусі мене не залишала одна думка.

У XXI сторіччі в Європі ви можете бути авторитарним керівником держави, підпорядкувати собі всі телеканали та газети, зачистити політичне поле від конкурентів.

Але це нічого вам не дасть.

Коли ви фальсифікуєте результати виборів, люди вийдуть на вулицю і координуватимуть свої дії через соціальні мережі, навіть попри відключення вами інтернету.

А керуватиме одним із цих каналів інформації молода людина, яка народилася і прожила все своє життя при вашому президентстві.

Олександр Лукашенко чомусь вирішив відповісти на мітинги мітингом лише в кінці першого тижня протистояння, до того надаючи перевагу жорстоким силовим методам, які не зупинили протестувальників.

Наприкінці першого тижня про санкції проти Білорусі заговорив Євросоюз.

Зокрема, про Білорусь говорили у «Воскресном вечере с Владимиром Соловьевым» на каналі «Россия 1», за канвою якого можна чітко простежити пропагандистську логіку.

Розпочав її Володимир Корнілов, політичний оглядач агентства «Россия сегодня», який з порогу вказав на головного ворога: «Тут (у Білорусі.

– ДМ) не приховують, що керівництво усіма цими акціями іде напряму з Польщі.

Нам кажуть, що 3-4 людини сидять на маленькому канальчику (Telegram-каналі NEXTA Live.

– ДМ).

Вибачте, 24 години на добу такий обсяг інформації обробляється, причому створюються діпфейки тут же і все це викидається щосекунди.

Звісно, ми розуміємо, що це ціла солідна, дорога інформаційна спецоперація, причому яка готувалася давно.

І Польща особливо і не приховує, що вбухала серйозні кошти в цю спецоперацію (мається на увазі робота «Белсату».

– ДМ)».

Його колега Дмитро Куліков, член Зіновьєвського клубу агентства «Россия сегодня», одразу ж не стримався перевести розмову на Україну як постачальника франшизи «Майдан»: «Ви (білоруси.

– ДМ) вважаєте, що у вас усе насправді і по-справжньому.

А люди в Україні, коли переламували в цей третій тур, це було побудовано на чому? На тому, що Росія отруїла Ющенка.

І був натовп на Майдані, який плакав і кричав: Ющенко отруєний, тому геть усіх.

До речі, минуло кілька років і жодних доказів не тільки проти Росії, а взагалі отруєння діоксином не існує.

Але ж обдурили мільйони людей.

Вони через це влаштували цей третій тур.

Ну, і уже ж усе відомо про побиття студентів: що там із 35 постраждалих студентами були п’ятеро.

А 30 були здоровенними мужиками з Західної України, як влаштовували цю провокацію.

Уже ж усе відомо, що 70 людей із Небесної сотні жодного стосунку до жертв Майдану не мають».

Семен Багдасаров, директор Центру вивчення країн Близького Сходу та Центральної Азії, окреслив подальші дії Росії на інформаційному фронті, які не мають нічого спільного із невтручанням у справи суверенної держави: «Привести до влади таких людей, як на Україні, як у Прибалтиці, які займуть антиросійську позицію і замкнуть цей фронт від Прибалтики до України.

Для нас це страшна річ.

Що робити? По-перше, ми ніколи не втрутимося військовим шляхом, це дурниця.

Батька збирається на кордоні з Литвою розвойовуватися – це все несерйозно.

НАТІвцям це не потрібно, вони іншим способом захоплять країну.

Якщо справа дійде до виборів, ми повинні максимально зважити ситуацію, знайти свого кандидата, відсторонивши від російських справ тих, хто завалив Білорусь.

Наші ЗМІ повинні працювати на те, щоби переконувати білоруський народ, що ми єдині ваші друзі, а вас підімнуть гірше, ніж Україну».

У ролі кишенькового білоруса для биття виступив Олексій Дзермант, директор Центру вивчення і розвитку континентальної інтеграції «Північна Євразія»: «Об’єктивно ми бачимо, що курс на багатовекторність зазнав краху.

У нас залишається за спиною тільки один-єдиний справжній, реальний союзник – Росія».

Соловйов дорікнув Дзерманту, що білоруська влада проспала Telegram-тренд і не має там потужної присутності.

Зате його, як відомо, не проспали у Кремлі, де діє потужна мережа, яка зараз веде гостру внутрішню політичну боротьбу.

– ДМ).

Порочну практику плебісциту розтягують на реальні вибори, тим самим змінюючи виборче законодавство на догоду розширенню можливостей для фальсифікацій і вбиваючи цим конкурентність, відкритість і легітимність виборів.

АП через свою ляльку Памфилову (голова ЦВК РФ.

– ДМ) продовжує політику по делегітимізації влади, рухаючи Кремль в прірву гострої кризи легітимності.

Саме делегітимізація виборів завжди була базою для протесту, а невизнання виборів – точкою входу і спусковим гачком для помаранчевих революцій.

Фургал-гейт (Сергій Фургал, губернатор Хабаровського краю.

– ДМ), в основі якого лежить протест проти позбавлення хабаровчан свого вибору і гостра недовіра до федеральної влади, в тому числі до результатів плебісциту, наочно показав, як це працює в дії.

У Росії державний переворот за моделлю нової Болотної готують до виборів у Державну думу (відбудуться восени 2021 року.

– ДМ)».

Двоє останніх диктаторів Європи ґвалтують виборче законодавство і думають, що контролюють медіа у своїх країнах.

Десь у їхньому оточенні навіть є люди, які розуміють, що так зухвало цього робити не варто, але вони все одно це роблять.

А народ виходить на вулиці.

І винні в цьому не Польща, Україна, Китай чи ще якийсь зовнішній ворог.

Диктаторів ніщо не виправить.

Їх просто має змити цунамі історії.

Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа».

Тексти авторських колонок суб'єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.