Розвалення справи Гладковського: як відомі прізвища хочуть відмитися від корупції

Суди України залишаються полем, на якому змагається добро зі злом. Поряд з корупціонерами та зрадниками, які кидають тінь на всіх служителів у мантіях, працюють чесні судді, що не готові зраджувати своїй присязі. Детальніше про це читайте у новому блозі "Чесна політика" на 24 каналі.

Справа Вовка як приклад вседозволеності

Майже рік вся країна слідкує за безкарністю суддів Окружного суду Києва на чолі з Павлом Вовком, яких НАБУ звинувачує в узурпації влади. У безлічі епізодів "вовче правосуддя" ставало на бік грошей або владних покровителів.

Саме Окружний суд Києва допомагав повернути "Приватбанк" Коломойському. А в якийсь момент Вовк та його підлеглі взагалі вирішили шантажувати інші органи влади, моделюючи всю судову систему під свої збочені інтереси.

На одному із підслуханих записів, пред'явлених як докази їх злочинної діяльності, особисто глава суду Павло Вовк зробив "камінг-аут", назвавши себе та колег "проститутками". У такий спосіб Вовк переказав своє спілкування з колишнім "смотрящим" Порошенка за судами депутатом Олександром Грановським.

Я повністю згоден з такою самокритикою Вовка. Адже саме вони винесли незаконне рішення щодо мене з приводу викриттів злочинів Пола Манафорта – начебто я втручався в американські вибори – і це, позбавлене будь-якої логіки і законних підстав, рішення не встояло в апеляції і було скасовано.

Минуло вже 3 тижні з моменту повідомлення суддям Окружного суду про підозру, однак, фігурантів навіть не відсторонено від посад – легітимність таких рішень в очах суспільства буде мізерною. Але я хочу звернути вашу увагу на ще один гучний приклад кругової поруки та безкарності суддів, що зрештою породило тотальну вседозволеність.

Розвалення справи Гладковського в судах

Нещодавно інформаційний простір сколихнуло повідомлення, що звинувачення у корупції щодо найближчого соратника Порошенко, екскуратора Укроборонпрому Олега Гладковського розвалилося в судах.

Може, до вас долітало відлуння того, що рішенням Подільського районного суду міста Києва за позовом Глаковського-молодшого, розслідування журналістів Bihus.Іnfo визнано неправим.


Олег Гладковський/ Фото Офіційного інтернет-представництва Президента України

А тепер про все по черзі. Перше – жодного рішення по суті викриттів Бігуса суд не ухвалював. В кінці квітня 2020 року НАБУ і САП лише повідомили про підозру 4 фігурантам розслідування. Оцінку зібраних доказів суд не давав і жодних вироків нікому не присуджував.

Але чому тоді "порохоботи" декілька днів святкували на своїх телеканалах та в соціальних мережах те, що розслідування Bihus.Іnfo визнано брехливим? Пояснюю: в цьому і полягає суть підміни понять. Щоб відвернути увагу авдиоторії від реального слідства та сфокусувати її на абсолютно іншому судовому процесі, який не стосується кримінального переслідування Гладковского та його спільників.

На чому хочуть сфокусувати увагу аудиторії

Ідеться не про кримінальну справу, а про суд, де Гладковський захищав свою честь та гідність. І отримав дуже дивні рішення, після чого прихильники Порошенка одразу накинулися на журналістів Bihus.Іnfo: начебто суд встановив, що розслідування "Друзі президента крадуть на оборонці" є неправдивою інформацією.

Потрібне Гладковському рішення ухвалив суддя Подільського районного суду Володимир Гребенюк. Чому його рішення на користь Гладковського дуже неприємно "попахує"? Бо суд визнав неправдивою абсолютну всю інформацію розслідування.

Не певні частини, не конкретну інформацію, яка може порушувати права позивача по справі, а саме всю інформацію. "Ну і що?" – запитаєте ви. А те, що такі рішення не можна ухвалювати взагалі.

Порушення постанови Пленуму Верховного суду

Вже понад 10 років діє постанова Пленуму Верховного суду України. Вона називається "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи". Там суворо наказано суддям нижчих інстанцій – суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, яка саме інформація визнана неправдивою та порушує гідність, честь, чи ділову репутацію.

Тобто суддя Гребенюк чітко усвідомлював, що рішення, яке він виніс іменем України, не відповідає Постанові Пленуму Верховного суду України. Бо в рішенні має бути чітко зазначено, яка саме інформація є недостовірно. А якщо суд визнав всю інформацію недостовірною, то мало бути зазначено всю цю інформацію, від першої літери розслідування і до кінцевої крапки.

На мою особисту думку, це рішення Гребенюка щодо Гладковського є очевидно незаконним і направленим на відбілювання інформації перед виборами. Маю надію, що рішення судді Гребенюка буде скасовано апеляцією.

Чому зупинили очищення судової влади

Ви можете запитати, чому зупинилося очищення судової влади та чому судді знову почувають себе безконтрольними. Бо з кінця 2019 року не здійснює свою діяльність Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Повноваження попередніх членів припинено згідно з законом.

А інший орган, який я називаю "суддівська інквізиція", Вища рада правосуддя, взагалі уникнув перезавантаження. Одіозні особи зберегли свої посади та продовжують займатися "кришуванням" недоброчесних суддів.

І першими на захист "суддів-проституток" з Окружного суду Києва стали саме члени цього органу – Вищої ради правосуддя – які назвали кримінальну справу НАБУ про викриття суддівської банди "політичною" та інформаційною атакою.

Утворення анклаву доброчесних суддів

Вперше за багато років має бути утворення анклавів доброчесного судочинства. Тобто клеймити всіх суддів без розбору буде несправедливо. За останні роки позитивними можна назвати створення і проведення конкурсного відбору до Вищого антикорупційного суду України та Верховного Суду, які мають мінімальну кількість "зашкварених" рішень.

Це той самий Вищий антикорупційний суд, за який ми боролися у колишній Раді і який Порошенко блокував 2 роки. Зараз антикорупційний суд вже набирає швидкість у винесенні вироків, на фінальній стадії справи Мартиненка та Труханова. Фігуранти, розуміючи, що "порішати" не вийде, починають поступово впадати в істерику.

Антикорупційний суд вже набирає швидкість у винесенні вироків / Фото пресцентру Вищого антикорупційного суду

Так само і Верховний суд – є вже чималий список справ, де олігархи та відомі політики програвали, не дивлячись на свій статус та можливості.

Декілька прикладів:

• народний депутат і соратник Яценюка Андрій Іванчук програв Михайлу Саакашвілі;
• міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков програв мені, Лещенку Сергію, та журналістам "Німецької хвилі";
• експрезидент Янукович програв "Ощадбанку";
• кремлівський медіаблогер і лідер партії самого себе Анатолій Шарій програв журналісту Віталію Портнікову;.
• екссекретар Радбезу Олександр Турчинов програв журналісту Денису Бігусу;
• "смотрящий" від Порошенка ексдепутат Ігор Кононенко програв Айварасу Абромавичусу;
• екскерівник "Приватбанку" часів Коломойського Олександр Дубілет програв "Приватбанку" після націоналізації;
• або ще декілька прикладів, де я разом з адвокатом Романом Васильняком виграв Верховний суд – за позовами не лише Авакова, але і його заступника Сергія Чеботаря, колишньої начальниці управління МВС Олени Тищенко, державної компанії "Центренерго", ексдепутата Юрія Іванющенка.

Судді намагаються не плямувати репутацію 

Судді, які пройшли відкритий конкурс на посади суддів Верховного суду намагаються не плямувати репутацію судового органу і приймають рішення не дивлячись на прізвища, а керуючись буквою закону.

Це викликає повагу, саме таке фільтрування мають пройти й місцеві суди, де люди найчастіше стикаються з корупцією та свавіллям.