Головні новини 18 серпня: операція СБУ щодо вагнерівців, хасидам заборонили їхати в Умань

Найважливіші новини України та світу за сьогодні:

СБУ хотіла затримати вагнерівців в Україні: операція зірвалася

Деталі спецоперації

Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК "Вагнера". Для цього вони власне і виманили їх до Білорусі.

В межах цієї спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вишки у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують "роботодавцю" рівень "кваліфікації".

Бойовики мали вилетіти з Мінська, і їм вже навіть купили квитки. За планом, 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. 25 липня група мала вилетіти в Туреччину рейсом Мінськ – Стамбул.

І під час цього перельоту літак мав екстрено сісти в одному з українських аеропортів, оскільки одному з пасажирів нібито стало би погано. Цю роль повинен був виконувати агент СБУ. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецназу та затримала би вагнерівців.

Група складалась з 33 осіб, серед них були 28 бойовиків, яких мали затримати. 9 з них були громадянами України, 11 значились у базі "Миротворця". Не всі найманці служили у відомій групі "Вагнера".

Спецоперація провалилася після доповіді Офісу Президента 

Бутусов переконує, що 24 липня заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі Президента. На доповіді були присутніми президент Володимир Зеленський, голова ОПУ Андрій Єрмак, перший заступник секретаря РНБО, голова комітету з розвідки Руслан Демченко, заступник голови ОПУ з питань оборони Роман Машовець, секретар президента Марія Левченко.

І після доповіді Єрмак нібито попросив відкласти спецоперацію. Він послався на перемовини з помічником президента Росії Володимиром Путіним і те, що операція могла б зірвати обмін полоненими, який готували у той час, та початок перемир'я.

Операцію відклали на кілька днів, попри акценти з боку силовиків, що захоплення найманців "Вагнера" є доволі важливим для України у міжнародному контексті. Згодом Єрмака підтримав і президент Зеленський. Останній наказав перенести операцію на 30 липня.

Українські розвідники підозрюють, що після цього стався злив інформації у Федеральну службу безпеки РФ. Результатом було затримання найманців у Мінську і подальша їх передача Росії.

3 серпня Зеленський знову зібрав нараду. Під час неї начальник розвідки Бурба заявив, що операцію провалено, а причина цьому – зрада. Бурба вимагав почати перевірку всіх, кому було відомо про операцію. Зокрема, він хотів, щоб на поліграфі перевірили його самого, Єрмака, Демченка та Машцова.

Але Зеленський жодних рішень про перевірку не ухвалив. Розслідування провалу не було розпочато. Крім того, після цих подій Зеленський звільнив Бурбу та призначив нового начальника ГУР, а Баранецький пішов у безстрокову відпустку.

Хасиди не приїдуть в Умань святкувати Новий рік

Кабмін підтримав рішення заборонити хасидам відвідувати Україну під час святкування Рош га-Шана – іудейського Нового року – у 2020 році. Остаточне рішення мають ухвалити 19 серпня. Причина заборони – поширення коронавірусу.

Тому ухвалили державне рішення щодо обмеження паломникам доступу до Умані, тому що здоров'я та життя людей – дорожче. Також це роблять і в інтересах самих паломників. Оскільки, як правило, декілька днів в Умані хасиди вони живуть скупчено – по 20 – 30 людей в кімнатах,
– заявив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

За його словам, пропозиція МВС, яку підтримав уряд, ще не є цілковитою забороною на паломництво. Зокрема, точно заборонять чартерні рейси, також можуть бути й інші обмеження. Водночас Україна має взяти на озброєння досвід Ізраїлю, який також обмежив візити паломників.

Тим часом, під Офісом Президента в Києві вже два дні поспіль перебуває мер Умані Олександр Цебрій. Чиновник вимагає особистої зустрічі із Володимиром Зеленським, аби обговорити засоби обмеження в'їзду хасидів в місто на період юдейського Нового року.

Питання стосується життя і здоров'я жителів Умані. До 100-тисячного міста мають завітати тисячі іноземців. Зазвичай вони прилітають з держави Ізраїль, яка наразі перебуває в червоній зоні,
– каже мер Умані.

Олександр Цебрій наголосив, що жоден працівник Офісу Президента до нього не виходив і не поцікавився, що він за людина. А про ініціативу Арсена Авакова щодо обмеження в'їзду хасидів він знає і вдячний йому, але вважає, що це повинно бути не рішення окремого Міністерства, а рішення ТЕБ та НС.

Дивіться сюжет 24 каналу про ситуацію з в’їздом хасидів в Умань на іудейський Новий рік

Що відбувається у Білорусі

У сусідній з Україною країні вже 10 день тривають протести, продовжується і загальнонаціональний страйк.

Тим часом, Олександр Лукашенко й надалі визнає себе обраним президентом і не збирається йти на жодні поступки. Тому європейським лідерам довелося поспілкуватися з президентом Росії Володимиром Путіним, аби той доніс йому думку заходу. Натомість Лукашенко привів у повну бойову готовність армію на західних кордонах, оскільки з Європи, на його переконання, йде небезпека.

Також стало відомим про третю офіційну жертву протестів, загалом поки є відомості про щонайменше 5 загиблих.Активісти, зі свого боку, заявляють, що ця цифра може бути більшою, однак точне число їм назвати важко.

Водночас опозицію запустила Координаційну раду. Лукашенко назвав їїспробою захоплення влади. Також він пригрозив реакцією з боку офіційного Мінська на такі заходи. А членів цієї ради назвав "прикоритниками", ображеними, що колись були при владі, та відверто відв'язаними нацистами.

Штепа знову побореться за крісло мера Слов’янська

Колишня міська голова Слов’янська Неля Штепа, яка у 2014 році закликала Путіна ввести війська в місто, знову балотується на місцевих виборах. Слов’янськ вже обвішано рекламними білбордами з її зображеннями. Щоправда, всі агітаційні матеріали написано російською мовою.

Що зображено на білбордах

• Портрет Штепи;
• Напис російською мовою, що є співзвучним із назвою політсили, від якої вона йде на вибори, – "Партія миру та розвитку".

Цікаво, що в інтерв'ю місцевому інтернет-виданню "Карачун" Штепа на початку серпня заявила, що політрада "Партії Миру та Розвитку" висунула її кандидатуру на посаду міського голови Слов'янська на місцевих виборах 25 жовтня.

За інформацією з офіційного сайту Мін’юсту, ця політсила – зареєстрована у Києві, втім, офіційних даних про наявність осередків чи представництв у Донецькій області нема.

Допис Штепи у соцмережах / Скриншот

Її білборди у Слов'янську / Фото ОПОРА

Що порушує Штепа своєю рекламою

• Білборди, що містять фразу, співзвучну з назвою партії, від якої Штепа йде на вибори, слід розглядати як політичну рекламу. Принаймні, так вважає радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк.
• Відтак, мовиться про порушення кількох законів України. Зокрема, – про забезпечення функціонування української мови, бо Штепа використовує у своїй рекламі лише російську.
• Тому ОПОРА вже звернулася зі скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби у Донецькій області та із заявою до Уповноваженого із захисту державної мови.
• Крім того, реклама має ознаки дочасної агітації.

Згідно з Виборчим кодексом, вести передвиборчу агітацію можна з наступного дня після того, коли партію чи кандидата буде зареєстровано. Зараз виявляється ситуація, коли офіційно кандидат не зареєстрований, а політична реклама від його імені вже ведеться,
– уточнила координаторка спостереження мережі ОПОРА за виборами у Донецькій області Наталія Боровська.