Білоножко: «Комфортність проживання громадян України в Польщі є вищою, ніж в державі Україна»

Україна та Польща мають багатовікову спільну історію. І в цій історії було багато як позитивних, так і негативних моментів.

Нині Польща – член Європейського Союзу та НАТО, одна з найрозвинутіших країн Східної Європи.

Натомість Україні не вдалося досягти таких успіхів, як наші сусіди. І на 29-му році незалежності ми так залишаємося десь на півдорозі між «совком» та Європою.

Польщу полюбляють називати адвокатом України у Європі. Тим не менш, заради справедливості варто відзначити, що досить часто співпраця двох країн обмежується формальними деклараціями на рівні політики, а на рівні економіки – експортом дешевої української робочої сили на поля польських фермерів.

У якому стані нині знаходяться україно-польські відносини, чи заважають їх розвитку певні історичні суперечності, як будуватиметься подальша економічна співпраця двох країн і чого варто очікувати від Люблінського трикутника? Про це в ексклюзивному інтерв’ю інтернет-виданню Новини України – From-UA розповів політичний експерт, фахівець з україно-польських відносин Євгеній Білоножко.

«Польщі потрібні українські заробітчани»

Новини України – From-UA: - Євгене, добрий день! Як би ви, на сьогоднішній день, оцінили рівень економічної співпраці між Польщею та Україною?

Євгеній Білоножко: - Останні кілька років товарообіг між Україною та Польщею постійно зростає. Але структура цього товарообігу така, що Україна переважно експортує до Польщі не готову продукцію, а сировину.

Нам катастрофічно не вистачає потужних економічних проектів, спільних підприємств, співпраці на рівні приватних чи державних корпорацій, до прикладу, у галузі машинобудування. На жаль, польський бізнес обирає Німеччину, бо впевнений, що капітал, якій інвестується, буде не втрачений, а примножений. А ті, хто приглядаються до України, не поспішають ризикувати, якщо не мають політичних гарантій.Вони не хочуть інвестувати в країну, де непрозора судова система, де правоохоронні органи підтримують рейдерство і т.д.

Натомість, маємо приклад такої негативної співпраці, як діяльність на посаді в.о. голови «Укравтодору» Славоміра Новака. Це людина з досить неоднозначною репутацією у Польщі, яка, так би мовити, приїхала «Дикий Схід» і вирішила застосовувати найгірші українські методи ведення бізнесу, а не використовувати цивілізований європейський досвід. Що з цього вийшло, всі чудово знають.

Новини України – From-UA: - Ситуація з коронавірусом стабілізувалася, і українські заробітчани знову потягнулися до Польщі. Наскільки українська робоча сила впливає на польську економіку?

Євгеній Білоножко: - Однозначно, що українські заробітчани потрібні у Польщі. І зайвим підтвердженням цього є той факт, що після відносної стабілізації епідеміологічної ситуації поляки дали дозвіл на повернення українців, в першу чергу, на сільськогосподарські роботи.

Кваліфікація українців не потребує додаткової реклами, тому полякам вигідно нас запрошувати.

Тим більше, що поляки забезпечують проходження тесту на коронавірус, певний соціальний пакет і т.д.

Новини України – From-UA: - В продовження попереднього питання – то хто, все ж таки,важливіший один для одного – Польща для України чи навпаки?

Євгеній Білоножко: - Думаю, що ту не варто, взагалі, ставити питання, хто для кого важливіший. Це звичайна економіка, це приклад прозорих економічних відносин. Якщо ми маємо фірму 50 на 50з поляками і українцями, то очевидно, що прибуток ділиться відповідно до вкладеного. Натомість очевидним є те, що Україна виступає ресурсною базою і дешевою робочою силою. Так само з польської сторони в стосунках до Німеччині та ж сама ситуація: Польща виступає дешевою робочою силою для німецької економіки. Тобто це стандартна ситуація.

Можна говорити і про певний рівень комфортності. Громадяни України, які проживають на даний момент у Польщі,вони вже мають можливістьподорожувати країнами Шенгену. Вони вже є захищеними. Тобто практика і ситуація комфортності проживання для громадян України в Польщі є вищою, ніж проживання і комфорт громадян України в державі Україна.

«Історичну напруженість створюють політики, яким немає більше на чому спекулювати»

Новини України – From-UA: - Які, взагалі, зараз настрої поляків до українців?

Євгеній Білоножко: - Так, як і були. Позитивні, проукраїнські. На жаль, у польських медіа дуже часто Україна пригадується виключно або з загостренням на фронті, або з вибухами, або з тероризмом, або ще з якимись такими подіями.

Тим не менш, позитивне ставлення до українців в Польщі воно є, було і буде. І статистика це підтверджує: соціологічні опитування з року в рік свідчать про те, що українці позитивно сприймаються поляками, а українці ще більш позитивно сприймають поляків.

Новини України – From-UA: - Але ж є історичні суперечності, які ми до цього часу не можемо вирішити: героїзація Бандери, трагедія на Волині і багато іншого. Чи готові поляки йти на поступки у цих питаннях?

Євгеній Білоножко: - Мені здається, що після зміни влади в Україні питання героїзації Бандери чи взагалі питання якоїсь напруженості знято з порядку денного. Ситуація з історичною політикою покращилася. Додалося більше прагматизму.

Темою історіїспекулюють ті люди, які живуть з неї. Це, здебільшого регіональні політики, які здобувають прихильність електорату дискусіями на тему, де який пам'ятник поставити, де який пам'ятник зруйнувати, хто кого більше вбив, хто є більшим злочинцем і т.д.

Для пересічного поляка, для пересічного українця не питання історії є найважливішими. Ми бачимо, що за 5 років масової міграції українців до Польщі не було жодного великого конфлікту, або ніхто не ставив питання історичної справедливості в питаннях, пов'язаних, наприклад, з економікою, з працевлаштуванням і т.д. Ці спекулятивні моменти відійшли на другий план. Реально ми бачимо, що ними можуть займатися історики, якщо ці історики є істориками, а не політиками. Натомість політики будуть спекулювати на цьому і далі, тому що як герої, так і політики, які спекулюють на історії, вони не вмирають, вони живуть і живляться енергією один одного.

«За Дуду у Польщі голосували люди, у яких немає часу думати про проблеми ЛГБТ»

Новини України – From-UA: - Нещодавно у Польщі в умовах коронавірусу відбулися президентські вибори. Чи може Україна використати польській досвід організації виборів під час пандемії? І, взагалі, чи зміниться щось у відносинах Польщі з Україною після того як Анджея Дуду обрали на другий термін?

Євгеній Білоножко: - Варто відзначити, що на цих виборах у Польщі люди мали змогу голосувати поштою. Думаю, що Україні теж варто застосувати цей досвід на місцевих виборах з огляду на те, що у нас епідемія не завершується.

Другий аспект. Ми бачимо, що польський виборець, передусім не з великим міст, а з так званої польської провінції, сказав своє вирішальне слово. Виявилось, що підтримка чинного президента гарантована була саме середньостатистичним поляком, який живе буденністю сьогодення Польщі, не заробляє сотні тисяч, не живе проблемами спільнот ЛГБТ, а живе звичайним життям.

Для України що за президента Тшасковського, якій міг би виграти, що за президента Дуди великих змін би не відбулося. Нинішній президент Дуда, переконаний, буде більш прагматичнішим, більш відкритим до України, ніж у першу каденцію, що ми бачимо вже по декларації по Люблінському трикутнику. З українського боку ми бачимо, що є бажання продовжувати і поглиблювати стосунки, залучати польську сторону. Переконаний, що мають з'явитися великі інфраструктурні проекти, пов'язані зГТС, спільним будівництвом великих заводів і т.д.

Але будемо відверті, поки що в переважній більшості навіть минулорічні декларації про співпрацю поки що залишилися деклараціями.

Новини України – From-UA: - Ви згадали про ЛГБТ. Дуда зборонив у Польщі одностатеві шлюби. І зараз, до речі, в Україні це питання активно педалюється. Нещодавно один з народних депутатів від ОПЗЖ подав до парламенту відповідний законопроект, його підтримали «слуги». І цей законопроект викликав дуже багато негативу. Як в Польщі з цією проблемою?

Євгеній Білоножко: - Шлюби і в Польщі, і в Україні згідно законодавства визначаються як добровільний союз чоловіка та жінки. Президент Польщі задекларував, що хоче змінити Конституцію і уточнити те, що шлюбом являється союз чоловіка і жінки. Це була просто ініціатива, це не був закон, якій почав діяти.

Насправді, що в Україні, що в Польщі згадування проблем осіб ЛГБТ це виключно маніпуляції, пов'язані з бажанням хайпанути та здобути політичні бали. Тут варто підкреслити, що не треба змішувати поняття європейських цінностей з правом осіб ЛГБТ до легалізації своїх стосунків.

Я не бачу, взагалі, потреби в якихось законодавчих додаткових ініціативах, тому що Конституція України прямо декларує, чим є шлюб і хто може укладати шлюб. Тому додатково щось регулювати не бачу сенсу. Більш того, якщо борці за рівноправ'я між всіма особами так хочуть легалізувати свої стосунки, можна укладати договір про партнерство, підписувати довіреності і т.д. Тобто є різні форми юридичної легалізації союзу між різними особами. Якщо комусь вже так залежіть на якісь формалізації стосунків, він може знайти якісь правові шпарини для цього.

«Україна має хороші перспективи подальшої співпраці з Польщею»

Новини України – From-UA: - Наостанок, Євгене, які ваші прогнози розвитку відносин між Польщею та Україною на найближчі 3-5 років? Зокрема, чи вплине на їх інтенсивність створення Люблінського трикутника?

Євгеній Білоножко: - Зрозуміло, що Люблінській трикутник це поки що декларація, це не військово-політичний союз, це неформальна група, але тим не менш.

Для мене і для більшості експертів цілком очевидно, що стосунки будуть тільки виключно позитивні. Україна як держава має стверджуватися, налагоджуючи нормальні відносини зі своїми сусідами. Тут варто пригадати, що зновтаки за президента Зеленського ми маємо певну динаміку покращення відносин з Угорщиною, а Угорщина і Варшава є союзниками у Вишеградській групі, між Орбаном і Дудою нормальні відносини. Зеленський вміло і вдало співпрацює на цьому полі.І я переконаний, що навіть на рівні Зеленський-Трамп, Зеленський-Дуда і Дуда-Трамп вдасться досягнути певних позитивних речей. Тобто, тут поле і маневри для співпраці більш ніж позитивні.