В оточенні ворогів: чи відмовиться Японія від пацифізму через апетити сусідів

Японія та 75 років пацифізму

Після закінчення Другої Світової в Японії дещо фундаментально змінилося: імператор, який до того був ледь не живим богом, втратив цей статус а з ним –більшу частину своїх повноважень. Ставши просто символом нації, він досі править, але не керує (виконує церемоніальні функції – 24). Він може розпустити та скликати парламент, проголошує нові укази та зміни до Конституцїі, приймає іноземних послів. 24 канал розібрався у викликах, що стоять перед країною. 

Що стосується армії, то у Конституції 1947 року було проголошено шлях пацифізму, щоб Японія вже ніколи не стала знову на шлях мілітаризму та регіональної агресії. Й 75 років так і було без жодних змін. Звісно, Японія має та посильно розвиває власні Збройні Сили за підтримки баз США.

Партія прем'єр-міністра Сіндзо Абе цього місяця почала обережний розгляд такого питання: чи має Японія придбати атакуючі ракетні системи, здатні знищувати місця запусків ракет її супротивників? 

Подібне рішення означало часткову відмову від політики пацифізму та перехід до більш атакувальної доктрини, пише NYT. Це було викликано тим, що гарантія США захищати Східну Азію поставлена під сумнів адміністрацією Дональда Трампа. А значить, дбати про власну безпеку доведеться самостійно.

Рейтинг очільника уряду Японії дуже низький зараз / Фото UPI.com

Але міністр оборони Японії Таро Коно під час інтерв'ю висловився проти придбання ракет великої дальності. Опитування, проведене національною телекомпанією NHK, показало що навпаки – половина опитаних "за". Це більше, ніж рейтинг кабінету Абе, який нині лише 34%, найнижчий з 2012 року. Абе закидають поганий контроль епідемії, відкриття внутрішнього туризму, коли ще зростала кількість хворих, гальмування економіки. 

Як Абе намагається "впихнути" свій націоналізм у пацифізм Японії / Скетч NYT 

Уряд ще нічого не вирішив. Такі придбання це завжди навчання солдат, радіолокаційні комплекси та системи спостереження, – сказав він.

Можна сказати, що багаторічні спроби Абе змінити саме цю болючу частину Конституції зазнають рішучої протидії. "У японському контексті такі заяви навіть можуть бути скандальними", – зазначив Нарусіге Мічісіта, директор програми безпеки та міжнародних досліджень у Національному Інституті політичних досліджень в Токіо. 

У Конституції не сказано, що ми просто сидимо та чекаємо смерті, сказав тодішній голова уряду Ітіро Гатояма. Цю політику модернізували лише 2003 року, додавши пункт про Північну Корею. Японія відповість, якщо ракета КНДР вже заряджена та знаходиться на пусковій установці та якщо напад на Японію очевидний. 

"Це не зовсім так, – зазначив для NYT Джефрі Горнунг з організації RAND – Якщо ви бачите підготовку ракети до запуску, то не знаєте, куди вона полетить. Якщо ви її знищите… ви щойно почали війну".  

Дискусія загострилася після того, як уряд Японії у червні відмовився купувати та розгортати у себе наземні системи захисту Aegis Ashore. Це сталося через низку причин: протести місцевих жителів, величезна вартість та побоювання, що відпрацьовані або збиті частини ракет впадуть на територію Японії.

"Стара парадигма відносин США та Японії була такою: у США меч, тоді як у "самураїв" – щит", – пояснив для NYT Еуан Грем, старший дослідник безпеки регіону Азії та Тихого океану у Інституті стратегічних досліджень у Сингапурі. Але ця парадигма майже зламана вже багато років, додав Грем.

Краща оборона це напад: або життя без захисної зброї 

Aegis встановлена на кораблях. Але цього недостатньо, щоб ефективно протистояти ракетам КНДР та їх потенційно зменшеним боєголовкам (їх можуть встановити і на маленькі ракети – 24 канал). КНР на додачу має опції для удару на середню відстань, до Японії точно долетить.

Австралія, інший союзник Америки у регіоні, ухвалила плани щодо купівлі ракет далекого радіусу. Південна Корея розглядає послаблення ракетних правил після консультацій з Вашингтоном і тепер зможе самостійно будувати ракетний флот.

"Австралійці вирішили купляти в США лише LRASM (протикорабельна ракета далекого радіусу – 24). Тому і круті. В них нема своїх великих розробок. А Республіка Корея має. Там працюють з такою силою, як дозволяють американці", – пояснив у коментарі для 24 каналу головний консультант відділу воєнної політики Національного Інституту Стратегічних досліджень Микола Бєлєсков. 

Це залишає Японію ледь не єдиною країною, яка досі не має стратегічного рішення по цьому питанню, а час невпинно біжить. Пекін та Пхеньян продовжують модернізацію своєї армії. Але тут є й інший аспект: жертви атак Японії до і під час Другої Світової можуть вважати її озброєння за порушення обіцянки дотримуватись пацифізму.

У Токіо відмовилися від придбання системи Aegis Ashore. Це залишає "самураям" не так багато опцій у майбутньому, крім ставки на атакуючу зброю, щоб попередити можливий перший удар ворога. Як пише видання Asahi Shimbun, японцям час переглянути свою стратегію нацбезпеки для збалансованого протистояння. 

"Наземне базування найдешевше і найменш вразливе, тому це найкращий варіант у довгостроковій перспективі. Але треба робити зброю відразу на дальність у 2000 км і відповідну швидкість, – пояснив Микола Бєлєсков. –Повітряне і морське базування – дорожче. Але повітряна присутність –найвразливіша. Літаки треба встигнути підняти в повітря, поки по базі не нанесли удар. Чи потрібно прикривати бази ударної авіації за допомогою ППО".

F-35 у Японії / Фото The Diplomat

Нещодавно країна придбала у США новенькі винищувачі F-35. Експерт погоджується, що це легше, "чим розвивати щось своє (середньої дальності – наземне чи корабельне – 24)". Проблема в тому, що США по РКРТ не можуть продати щось із радіусом більше 300 км.