Рейдер чи Митрополит? Філарет продовжує відстоювати правду

Незважаючи на те, що у 2019 році Українська Православна Церква отримала Томос, який би мав зробити Українську Церкву незалежною та сильною, призвів до того, що Українська Православна Церква стала класичною метрополією, а Патріарх Філарет залишився у становищі, коли напрацювання всього життя, були зруйновані.

За словами Патріарха Філарета, Українська Православна Церква Київського Патріархату, все починає майже з нуля – боротьбу за незалежність, визнання Патріархату та повернення захопленого майна.

Нерухомість та реєстрації які належали УПЦ КП були захоплені та продовжують захоплюватись в досить незаконний спосіб – підміна документів, фальшиві реєстрації, шантаж – це ті методи які застосовувала колишня влада країни, на чолі з п’ятим президентом України.

Церква стала заручницею великої політики, а новий Митрополит не витримав випробування владою.

Пропонуємо інтерв’ю з митрополитом Філаретом, яке дає змогу зрозуміти, які дії влади є праведними, а які - від лукавого.

Багнет (далі “Б”): Що на сьогоднішній день для вас Українська Церква?.

Митрополит Філарет (далі “М.

Ф.”): Українська церква - це є незалежна церква, яка є духовною основою української держави.

Без духовної основи не може існувати жодна держава, і тому, у всіх країнах протягом історії людства завжди була релігія.

Візьмемо, наприклад, Радянський союз, який відкинув релігію, але потім побачив, що без релігії, як духовної основи, побудувати державу - неможливо.

Радянська ідеологія хоч і начебто відкинула релігію, але свою ідеологію поставила на рівень релігії.

Коли Україна стала незалежною державою, я тоді очолював українську церкву в складі Московського Патріархату, стало зрозуміло, що прийшов час, коли Українська церква повинна бути незалежною, автокефальною, як інші православні церкви.

Коли журналісти запитали Путіна, яка гарантія безпеки Росії, він відповів: “Ядерна зброя і церква”.

Отже, він розуміє, яке має значення церква для безпеки Росії, він розуміє, що через церкву може підпорядкувати Україну.

Б: А що, в такому разі, є гарантією безпеки України сьогодні? У нас немає ядерної зброї...

Ф: Гарантії..

Нам же їх давали, коли ми віддавали свою зброю.

Три гаранти - Америка, Англія і Росія гарантували нам територіальну цілісність.

І Що ми бачимо тепер? Росія - гарант, а Крим захопила, веде війну на Донбасі… хоч США, Англія і ЄС нам допомагають, але виконати угоду, яку підписали в Будапешті не змогли.

Виходить, що ми не маємо гарантій своєї безпеки..

Єдиною гарантією була церква і це була церква Київського патріархату.

Якби Київського Патріархату не було в 2014 році, то Путін був би вже в Києві.

Б: Протягом тривалого часу ви будували Незалежну автокефальну Церкву, а в 2014 році це перетворилося на “митрополію”?.

Ф: В 2014 році існував Київський Патріархат, який мав набагато більший вплив і підтримку населення, ніж Московський Патріархат.

Коли в 2014 році анексували Крим, ввели війська на Донбас, то хто допоміг нашій армії? Наша армія на той час була не боєздатна і тому, Київський Патріархат забезпечував армію продуктами харчування, медикаментами, бронежилетами, тепловізорами, завдання було - підняти дух в армії.

Пам'ятаю, як на Галичині люди не хотіли їхати на Донбас, ризикувати своїм життям, тоді я виступив перед ними з проповіддю.

Мені вдалося їх переконати.

На мою думку, саме завдяки Київському Патріархату наразі ми залишаємось суверенною державою.

Б: Як сталося так, що коли ми отримали Томос, то не отримали класичний Український Патріархат?.

Ф: Не всі розуміють, що саме закладено в Томос та чому Вселенський Патріарх не дав Томос Патріархату.

А тому, що Патріархат не може входити до складу іншого Патріархату, а Варфоломій хотів, щоб Українська Церква була залежною від нього.

В іншому випадку, Українська церква була б дійсно незалежною і служила б українському народу і Українській державі.

Б: Це ж було комусь вигідно.

Ф: Вигідно? Константинопольському Патріарху, насамперед.

Б: А Єпіфанію, можливо, Порошенку?.

Ф: Вони цього не розуміють.

Ніхто не говорив, що саме написано в Томосі.

Коли ж я побачив його зміст - твердо вирішив, що ми не підемо цим шляхом.

Б: Чому ж Єпіфаній ніяк не відреагував?.

Ф: Насправді, він не розуміє...

Б: Як він змінився з того моменту? Ви його раніше знали, як відбулася трансформація людини, яка отримала владу?.

Ф: Він змінився і не на краще, на жаль..

Відтоді як він став Архієреєм, він ні разу навіть не проводив зі мною службу, він поставив собі за мету - ліквідувати Київський Патріархат.

Б: Те, що відбувається, з ваших слів - знищення Української Церкви руками тих людей, які цим маніпулюють?.

Ф: У нас існують дві митрополії: одна митрополія підпорядкована Москві, друга митрополія підпорядкована Константинополю; також залишився Київський Патріархат, так як він не припиняє своєго існування.

Б: Багато перереєстрацій єпархій їдуть з порушенням закону.

На вашу думку, за цим стояли Порошенко, Єпіфаній та їх команда?.

Ф: Думаю, так, це правда.

Архієреї Київського Патріархату подавали в Міністерство Культури статути і просили внести доповнення, що вони відносяться не до Київського Патріархату, а до ПЦУ і так повинні були зробити всі юридичні особи.

Це вчинили багато Архієреїв, але, я вирішив, що ми не будемо підпорядковуватись Константинополю і тому свій статут я на перереєстрацію не подав.

Міністерство Культури, а саме пан Юрич, без мого відома змінив реєстрацію з Київського Патріархату на ПЦУ.

Б: Але ж він не міг це сам зробити, без вказівки? Хто за цим стоїть?.

Ф: Слушно.

Тоді президентом був Порошенко і я впевнений, що це була його вказівка.

Б: На цей процес, теперішній глава митрополії Єпіфаній, має якийсь вплив?.

Ф: Звичайно, має.

Цей вплив іде від Патріарха Варфоломія.

Коли президент Зеленский був у Стамбулі і зустрівся з Варфоломієм, Патріарх просив Президента прискорити ліквідацію Київського Патріархату, а отже, якщо він просив Президента, то, тим більше, він дав завдання Митрополиту Єпіфанію, щоб Київського Патріархату не було.

Б: Те, що ви розповіли - це класична схема рейдерського захоплення власності, чи тут те ж саме?.

Ф: Ті, хто рейдерськими методами захоплювали підприємства, ті ж методи застосували і до церкви.

Ось зараз ми знаходимось в Київській патріархії, яку Митрополит переєстрував без моєї згоди на себе, чи це не рейдерство?.

Б: То, на вашу думку Митрополит - рейдер?.

Ф: Рейдер.

Також він захопив будинок на Десятинній, який ми будували.

Таким же методом.

Б: Вам було б легше зареєструвати нову форму власності і почати все з початку, але ви пішли іншим шляхом відновлення - через букву закону.

Чому саме такий спосіб було обрано?.

Ф: Мені пропонують -” перереєструйте свою церкву”, “змініть назву”, я - відмовився, адже це неправда.

Київський Патріархат існує з 1992 року, тоді як ніякого Томоса ще і в думках не було і тепер відмовитись від церкви, яку я більше 20-ти років будував - не можу, не можу… треба йти по життю дорогою правди.

Б: Виходить, що свого часу Єпіфаній знайшов спільну мову з Порошенком і, таким чином, частина Церкви зплелася з політикою?.

Ф: Треба знати, що Порошенко не хотів, щоб митрополитом був Єпіфаній.

Петро Олексійович волів би, щоб Предстоятелем став Сімеон Вінницький, тому він і мене просив, щоб Симеон був заступником Предстоятеля, а Єпіфаній без моєї наполегливості ніколи б не став Предстоятелем.

Б: З ваших слів, чи можемо ми припустити, що Порошенко його “купив”?.

Ф: Не треба вважати, що за гроші можна купити все - ні.

Існують інші причини, але те, що я, не знав, хто такий Єпіфаній насправді - в цьому я переконався...

Коли я давав згоду на те, що я не буду висувати свою кандидатуру, вони порушили статут.

Порошенко обіцяв Предстоятелем поставити Єпіфанія, хоч сам він бачив на цій посаді Симеона.

Єпіфаній мав представляти церкву зовні, а в Україні мав залишитись Київський Патріархат і ним мав керувати Патріарх Філарет.

Така була домовленість, на яку я пішов, відмовляючись від висування своєї кандидатури.

Мене обдурили.

На жаль.

Отже боротьба за визнання незалежної Української Православної Церкви триває далі.

Патріарх Філарет відкритий до діалогу, та всі речі називає своїми іменами.

Триває рейдерське захоплення майна та реєстрацій та триває боротьба в юридичній площині за відновлення справедливості, можливо, навіть історичної.