Боротися не можна здаватися: шокуючі розповіді білорусів, яких катували у СІЗО

Про долю Білорусі після виборів і нещадні тортури, яких зазнав і зазнає досі білоруський народ – читайте у відеоблозі "Територія рівності" на 24 каналі.

Народ сказав Лукашенкові: "Ні". Ні, не стерпиться, і не злюбиться. На мирні мітинги вийшли кілька сотень тисяч людей. Найбільші державні промислові підприємства почали страйкувати і в обличчя заявляли Лукашенку: "Йди". Члени виборчих комісій у Мінську анонімно розповідали журналістам про грубі фальсифікації підрахунків на виборах.

Усі 27 країн ЄС, Велика Британія і Канада не визнали перемогу диктатора на виборах. Європарламент закликав до нових і вільних виборів у Білорусі. Більш помірковано відреагувала й Україна, заявивши, що офіційні результати виборів не викликають довіри в білоруському суспільстві. Диктатор у відповідь заговорив про "зовнішню загрозу" та звернувся до Росії по допомогу.

Олександр Лукашенко / Фото УП

Під тиском народу і міжнародної спільної він навіть допустив проведення нових президентських виборів — але "після ухвалення нової конституції" у традиційній риториці Кремля.

Після 9 серпня Лукашенко перейшов чи не всі червоні лінії. Його вказівки придушити протести більше нагадували карально-репресивні спецоперації НКВД. Людей жорстоко били, пакували в автозаки, із них знущались у камерах слідчих ізоляторів.

За перші дні протестів проти фальсифікації результатів виборів приблизно 7 тисяч осіб опинилися за ґратами. Майже усіх, на щастя, вже відпустили, але станом на 19 серпня зниклими безвісти білоруські журналісти досі вважають понад 70 осіб. Затримані, яким пощастило вийти на волю, розповідали про нелюдські катування й тортури.

Протягом декількох днів після виборів Amnesty International із жахом спостерігала, як міліція стріляла у натовп демонстрантів гумовими кулями й сльозогінним газом, як автозак збив чоловіка і цинічно продовжив рух, як затриманим ламали ребра і паралізовували їх електрошоком.

Шокуючі розповіді постраждалих протестувальників

Колишні ув'язнені розповідали нам, що центри утримання під вартою перетворилися на камери тортур, де протестувальників і протестувальниць змушували годинами стояти в неприродніх позах, лежати в багнюці, а міліція натомість ходила по лежачих людях, штовхала і била їх.

Затримані описували, як їх роздягали догола і жорстоко били, поки вони чули крики інших жертв.

► Кацярина Новікова

Кацярина Новікова розповіла Amnesty International, що її затримали в центрі Мінська ввечері 10 серпня, коли вона йшла в супермаркет. Вона провела 34 години в ізоляторі. Кацярина бачила, що по всьому двору СІЗО лежали у багнюці заарештовані.

В ізоляторі людям наказували роздягнутися догола і встати на карачки, а офіцери штовхали їх і били кийками. Кацярину теж змушували стояти на колінах і слухати крики інших жертв.

Кацярину помістили в чотиримісну камеру з 20 іншими жінками, де вони спали на підлозі. Їм не надавали ні води, ні їжі, і звичайно – жодної медичної допомоги.

Майже за добу Кацярині повідомили, що її звинувачують в участі в несанкціонованому мітингу. Перед тим, як дівчину відпустили, їй сказали: "У нас є твої дані. Якщо ми ще раз побачимо тебе тут, то вб'ємо". Особисті речі, включно з паспортом і ключами від квартири, Кацярині не повернули.

► Микита Теліженко

Микиту Теліженка, журналіста російського інтернет-видання Znak, заарештували ввечері 10 серпня. Він розповідав, що у міліцейському автобусі людей продовжували бити. Причини були різні: за татуювання або за довге волосся.

За словами Микити, наступні 16 годин він провів в управлінні внутрішніх справ Московського району, де "міліціонери змушували затриманих читати молитву Господню".

Тих, хто відмовлялися це робити, били в найрізноманітніший спосіб.

Микита Теліженко / Фото з архіву Микити

Білорусь не повинна здатись

Нині Білорусь отримала унікальний шанс для побудови нової демократичної країни. Народ поборов страх, відчув підтримку і відкрито заявив про свої вимоги. Важливо не звести нанівець увесь пройдений шлях і проявити згуртованість у своїх намірах. Тортури, репресії і насильство, які спостерігали всі – не можна вкотре "проковтнути" і жити з цим далі. Народ Білорусі заслуговує на справедливість.

Білорусь підтримує чи не увесь демократичний світ. На знак солідарності у багатьох країнах люди вийшли на мирні протести, аби висловити підтримку білоруському народу.

Amnesty International організувала кілька акцій солідарності у Києві. На останній демонстрації 13 серпня зібралося понад 300 осіб, аби підтримати наших сусідів у їхніх прагненнях до демократичних свобод і чесних виборів, у їхньому праві на мирний протест і свободу слова.

Amnesty International закликає владу Білорусі негайно припинити тортури та інші види жорстокого поводження із затриманими. Ми вимагаємо звільнити кожну свавільно заарештовану людину.

ОМОНівці жорстоко били людей / Фото nos.nl

Безкарність насильства породжуватиме нові і нові злочини. Щоб зупинити насильство, необхідно швидко і неупереджено розслідувати всі факти правопорушень.Саме тому ми вимагаємо від влади Білорусі притягнути до відповідальності всіх причетних до порушень прав людини. Білорусь вже не мовчить, вона вимагає змін. Білорусь вимагає поваги до прав людини. І зараз вкрай важливо її підтримати, аби всі героїчні зусилля, не виявилися марними.

Останні події у Білорусі: коротко 

• В країні люди вийшли на масові протести через попередні результати президентських виборів.
• Офіційні дані такі: Лукашенко здобув 80,01% голосів, а його головна опонентка Світлана Тихановська – 10,12%.
• Білоруси ж вважають, що вибори були сфальсифікованими, явка завищеною та багатьом не дали проголосувати.
• Протести почались в різних білоруських містах, однак, епіцентром став Мінськ. Зрештою мирні демонстрації перетворились на сутички із силовиками. ОМОНівці розганяли протести, нещадно били людей, а також стріляли по мітингувальниках.
• Окрім того, є жертви від жорстоких дій силовиків. Влада визнає загиблими 4 особи, правозахисники говорять про щонайменше 6 людей.
• З 11 серпня білоруси оголосили всенародний страйк – багато хто не вийшов на роботу і не збирається – до того моменту, поки їм не покажуть справжні результати виборів.
• Світ засуджує силові розгони та тортури в Білорусі. Наприклад, депутати Європарламенту назвали Лукашенка персоною нон грата.
• Водночас жодних намірів йти на переговори із протестувальниками та сприяти дипломатичному вирішенню конфлікту Лукашенко не виявляє.