Істерика у суддів: хто виступив проти Антикорупційної стратегії НАЗК

Я не пригадую більш масштабної інформаційної кампанії, ніж та, яка була організована проти цього документа. А найбільш красномовним є те, хто найактивніше виступає проти ефективних заходів запобігання корупції у судовій владі. Хто і чому виступив категорично проти Антикорупційної стратегії, запропонованої НАЗК – читайте у блозі "Правосуддя по-новому" на 24 каналі.

Для чого розробили антикорупційну стратегію

Боротьба з корупцією матиме ефект, якщо будуть виконані одразу дві умови:

• невідворотність покарання за корупційні вчинки;
• системність заходів із запобігання корупції.

Тобто самі покарання не здатні подолати корупцію. Потрібно її не допускати, створюючи умови, які її унеможливлюють та роблять невигідною.

Щоб такі заходи були системними, продуманими та скоординованими, НАЗК розробило спеціальну антикорупційну стратегію на 5 років. Вона затверджується парламентом, є своєрідним дороговказом та забезпечує командну роботу усіх органів влади у боротьбі з корупцією з конкретними очікуваними результатами.

Минулого року НАЗК було повністю перезавантажено. Усіх попередніх членів звільнено. Проведено справді прозорий конкурс, на якому переміг Олександр Новіков.

Олександр Новіков / Фото Главком

З січня Новіков очолює НАЗК та наразі демонструє готовність впровадити справді ефективні заходи запобігання корупції. Тож НАЗК розробило проєкт Антикорупційної стратегії куди першою із пріоритетних сфер включили саме судочинство.

Перевірка на доброчесність

Ключовою проблемою визначено, що у суспільстві низька довіра до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії, а законодавство не встановлює вимог, щоб члени цих органів були доброчесними. Тому автори стратегії передбачили перевірку чинних членів ВРП, а також кандидатів до ВРП та ВККС на доброчесність.

Для цього пропонують створити спеціальну комісію з суддів, громадськості та міжнародних експертів, яка має перевірити членів ВРП та ініціювати звільнення недоброчесних.

Обиратимуть нових членів ВРП та ВККС

За таким же принципом має бути створена конкурсна комісія, яка обере нових членів ВРП та ВККС. Це дозволить сформувати ці органи з професіоналів, у доброчесності яких не буде сумнівів та які матимуть довіру суспільства.

Також у стратегії передбачена можливість перегляду попередніх рішень ВККС про звільнення недоброчесних суддів, яких ВРП відмовилась звільняти через їх невмотивованість. Тут цілком зрозуміло, адже якщо є факти невідповідності судді займаній посаді, то не можна залишати його на посаді тільки тому, що попередня ВККС не обґрунтовувала свої рішення.

Що ще запропонувало НАЗК

• посилити роль громадськості у доборі суддів;
• збільшити інституційну спроможність Громадської ради доброчесності;
• суд має очолювати кожен суддя по черзі на короткий строк

Останній пункт – це розв'язання одвічної проблеми з головами суддів, які часто узурпують владу, контролюють корупційні потоки, забезпечують виконання вказівок влади та тиснуть на суддів. 

НАЗК пропонує ще цілу низку заходів, які усувають існуючі корупційні ризики – більшу прозорість добору суддів, скорочення строків процедур, чітку дисциплінарну практику та перевірку походження майна суддів, електронне судочинство та альтернативні способи вирішення спорів.

Стратегія спровокувала істерику у судової влади

Стратегія широко обговорювалась з експертами та громадськістю та отримала повну підтримку, бо справді передбачає механізми, які здатні вичистити корупцію з судів. Однак як тільки її передали для опрацювання судовій владі – розпочалась справжня істерика.

Вища рада правосуддя виступила категорично проти стратегії та традиційно заявила, що це посягання на незалежність судової влади. Також звернулась до усіх суддів із закликом висловлювати своє "фе" щодо стратегії.

І тут почалось. Рада суддів України, різні асоціації суддів, судді господарських, адміністративних судів, окремі суди – усі в один голос кричали, що справжня перевірка доброчесності членів ВРП та суддів є знищенням самостійності і незалежності судової влади.

Загалом до ВРП надійшло 154 листи від судів з критикою стратегії НАЗК. Це мені дуже нагадує листи "трудящихся" до КПРС у Радянському Союзі.

Цікаво, що бодай занепокоєння щодо кричущих фактів, зафіксованих на "плівках Вовка" від суддів ми таки не дочекались. А проти заходів протидії корупції – аж 154 листи. Дуже показово.

Апофеозом стало публічне обговорення проєкту стратегії у Вищій раді правосуддя. Цікаво, що до цього обговорення хотіли долучитись представники громадських організацій, які беруть активну участь у судовій реформі. Їм довелось навіть публічно звертатись до ВРП.

Але мати іншу думку на обговоренні не входило у плани ВРП. Тому усім було відмовлено, з шикарною мотивацією – "бо ці організації не захищають суддів". У підсумку вийшло не обговорення, а змагання між суддями – хто найкраще розкритикує стратегію.

Хто найактивніше виступав проти

Але найкрасномовнішим є не епітети суддів щодо стратегії, а те, хто найактивніше виступав проти запровадження реальних механізмів очищення судів від недоброчесних носіїв мантій.

У Вищій раді правосуддя доповідачкою виступила Світлана Шелест. Вона була дуже категоричною у своїх оцінках. Особливо щодо комісії, яка має перевіряти членів ВРП та участі у цьому громадськості.

Світлана Шелест / Фото Шостий апеляційний суд

Що відомо про Світлану Шелест:

• була обрана на з'їзді суддів за наперед узгодженим списком;
• має хороші стосунки з скандальним головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком;
• у неї розкішна квартира у центрі Києва вартістю понад 300 тисяч доларів, яку їй нібито подарувала її мати.

Красномовно критикував стратегію і член ВРП Олег Прудивус.

Олег Прудивус / Фото Судова влада України

Коротко про Прудивуса:

• у часи Майдану забороняв мирні зібрання;
• до обрання членом ВРП зустрічав кожен Новий Рік у Москві;
• є другом іншого підозрюваного у справі "плівок Вовка" Євгена Аблова. Його НАБУ викликало на допит у цій справі, але він замість того, щоб сприяти слідству, одразу ж заявив, що це тиск на нього і на допит звісно не пішов.

До критики стратегії долучився і заступник голови Верховного Суду Богдан Львов. 

Богдан Львов / Фото Укрінформ

Головне про Богдана Львова:

• ще коли зарплата суддів була справді мізерною – він примудрився носити годинники вартістю невеличкої квартири;
• Громадська рада доброчесності знайшла чимало фактів про його недоброчесність, але це не завадило йому стати суддею Верховного Суду.
• журналісти оприлюднили записи, на яких Львов дає вказівки суддям про те, за кого голосувати при обранні суддів Конституційного Суду.
• він вимагав голосувати за Кривенка. Того самого, через якого, як ствердив Павло Вовк, він впливає на Конституційний Суд.

Очевидно, Львов завдяки Вовку готується реалізувати свою давню мрію та очолити Верховний Суд.

А найкумеднішою виглядає позиція Асоціації розвитку суддівського самоврядування. Їх критика Антикорупційної стратегії сяє усіма барвами, коли згадати, що у правління цієї організації входить суддя Олена Панченко.

Олена Панченко / Фото Закон і Бізнес

Що відомо про Олену Панченко:

• її ще у 2012 році спіймали на хабарі та з того часу відсторонили від правосуддя;
• у січні 2014 року вона була засуджена до 5 років позбавлення волі. Щоправда, вирок так і не набрав чинності, бо загубився після окупації Донецьку.

Тобто засуджені за хабарництво проти боротьби з корупцією. Хто б міг подумати. З цього усього можна зробити один висновок. Розроблений НАЗК проєкт Антикорупційної стратегії б'є у саме серце корупції у судах. Тому її треба якомога швидше приймати та реалізовувати. А реальна підтримка стратегії керівництвом НАЗК дає обережні сподівання на справжні зміни у правосудді.