На чому тримається незалежність України: думки колишніх «в'язнів Кремля», правозахисників, митців, дипломатів

До 29-ї річниці здобуття Україною незалежності, Радіо Свобода опитало успішних і відомих людей із різних сфер діяльності – від науковців до спортсменів.

І, звісно, учасників бойових дій.

Усім ми поставили одне запитання: «На чому або на кому тримається незалежність України?».

Відповідей вийшло так багато, що ми розбили їх на кілька публікацій.

Крім того, ми склали рейтинг думок, які звучали найчастіше.

Опублікуємо його увечері 24 серпня.

Українські солдати.

Піски (поблизу Донецького аеропорту), 3 грудня 2014 року.

Колишні «політв’язні Кремля» і угруповання «ДНР».

Станіслав Асєєв, журналіст, письменник, автор збірки есеїв «В Ізоляції» про життя на окупованій території Донбасу:.

– Думаю, що одним із факторів, який змушує боротися за утримання незалежності, є страх.

Це страх потрапити у лапи «русского мира».

Це, звісно, страх меншості, страх тієї частини нашого суспільства, яке вже відчуло на собі, з чим має справу – чи то на фронті, чи то як волонтери, чи при зіткненні із «русским миром» у донбаських підвалах.

Адже, як і при кожному екзистенційному зламі історії будь-якої країни, більшість байдужа до сенсів і живе в своїй утилітарній площині, намагаючись пристосуватися і вижити.

І це нормально.

Але цей страх – є лише частиною загального механізму, бо він, у свою чергу, тримає у страху чинну владу.

Влада знає, що якщо вона зверне у бік Росії, то отримає третій Майдан.

Ці обидва страхи – як у механізмі годинника – забезпечують рух один одного.

Думаю, це і тримає нашу державу в тонусі і не дозволяє розслабитися, думаючи, що найгірше ми вже пройшли.

Володимир Балух, інженер:.

– Переконаний, що найголовнішими факторами утримування незалежності є:.

сила Духу Українства;.

любов до своєї землі;.

невмируща генетична пам'ять.

У наших обрядах, традиціях і символах закодовано здатність тримати зв'язок із Космосом, а Бог і є – ЛЮБОВ!.

Ігор Козловський, релігієзнавець, президент Центру досліджень релігійних наук та міжнародних духовних відносин:.

– Для мене незалежність – постійний процес росту, а не статика чи простий історичний факт.

Це важкий і відповідальний процес нашого дорослішання, нашого щоденного вибору.

Особливо це стало помітним у буремні часи Революції гідності і війни на Сході, що дозволило для суспільства остаточно і ясно сформулювати наш вектор і візію розвитку.

Ми бачимо Україну вільною європейською і демократичною правовою державою.

Це стало наслідком перелому в розумінні самої незалежності – від незалежності «від» до незалежності «для».

І саме в цей новітній період нашої історії цінності свободи, гідності, демократії і соборності наповнились новим, більш зрілим, сенсом.

Так, у нас ще є багато проблем і ми у черговій критичній фазі, але є вже необхідна критична маса зрілих відповідальних громадян, які тримають країну в динамічній рівновазі і не дозволяють деструктивним антиукраїнським силам змінити наш поступ на шляху подальшого розвитку нашої незалежності.

Матері і дружини із портретами загиблих у війні проти Росії.

Марш на День незалежності.

24 серпня 2019 року.

Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод:.

– Насамперед, це люди.

Саме вони у критичний момент на Майдані вибороли правильний вектор руху країни.

І заплатили за це досить дорогу ціну.

А тепер дають енергію, щоб Україна зробила стрибок і вирвалася із зони турбулентності, в якій застрягла останні десятиліття.

Ми усі стоїмо на плечах наших попередників, які роками боролися за відновлення незалежності.

Наше історичне завдання її ствердити та побудувати країну із міцними інституціями, де права кожної людини захищені.

Це робота у довгу.

Ми не вибираємо ні країну, в якій народжуємося, ні час, в який живемо, але ми можемо вибрати прийняти цей виклик та не лишатися осторонь.

Надія Волкова, директор Української правової консультативної групи:.

– Незалежність тримається на кожній людині, якій доступні внутрішня свобода, усвідомлення того, хто вона і яке її головне призначення, намір на його реалізацію, відповідальність і людяність.

Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини:.

– Коли дивитися на історію країни у перспективі, як у назві книги Сергія Плохія – від скіфських воєн до незалежності – то розумієш, що незалежність України тримає не лише те і ті, що і хто є сьогодні, а й усе, що було до нас.

Українська незалежність у цьому сенсі існує водночас і завдяки, і всупереч.

Але більшою мірою завдяки.

Із історії здобуття незалежності наприкінці 80-х і початку 90-х ми чудово знаємо, що проголошення незалежності відбулося як завдяки силам націонал-патріотичним і романтичним, так і суто прагматичним та раціоналістичним.

Подобається нам це чи ні, але це так.

А відтак, тримається незалежність так само і на тих, кому не потрібні чесні правила гри, але й чужий чобіт тут також не потрібен.

Думаю, багато хто скаже про очевидне.

Що незалежність тримається на військових на передовій, на кримських татарах та українцях у Криму, які чинять спротив окупації, на тих молодих громадянах цієї країни, які наважуються йти в уряд і роблять це з найкращими намірами.

Але також на активістах, яких атакують і вбивають, на журналістах, яким палять автівки і яких додають у чорні списки непатріотів, але всі вони роблять те, що вважають за потрібне.

А ширше – незалежність тримається на всіх тих, хто критично мислить і не боїться висловлюватися, говорити те про нас самих, що нам самим, можливо, не дуже й подобається.

На всіх, хто не зневірився і кому досі цікаво жити та працювати в цій країні, і цікаво знати, що буде в майбутньому та брати в цьому майбутньому участь.

Василь Сліпак, оперний співак, доброволець, учасник бойових дій.

Убитий снайпером у 2016 році.

Василь Василенко, диригент.

– Україна тримається:.

на сакральних стовпах історичної пам'яті,.

на щирому патріотизмові,.

на культурі,.

на святій любові і одухотвореній незламній силі лицарів-героїв минулих, нинішніх і прийдешніх поколінь;.

на національних аристократах духу і моральних авторитетах.

Олесь Санін, кінорежисер:.

– Боже провидіння нас утримує.

І ми постійно його випробовуємо своїми недолугими вчинками.

Тарас Компаніченко, кобзар, бандурист, лірник, керівник гурту «Хорея Козацька»:.

– Україна тримається на великій сукупності факторів, але найвагоміший із них – це щире, самовіддане, навіть альтруїстичне служіння людей, які вірять в Україну і які щоденно змінюють і зміцнюють її своїми вчинками, своїм служінням, своїми справами.

Ці вчинки, діла і чини, врешті, скорочують дистанцію між омріяною Україною та реальною країною, в якій ми живемо.

Олександр Щерба, посол України в Австрії:.

– Українська незалежність тримається на трьох речах.

Перше – українська інтелігенція, яка дала нам щось на зразок національної ідеї (європейська орієнтація плюс національна ідентичність).

З неї все почалося.

Друге – інституції.

Насамперед, дипломатія і армія зі спецслужбами.

За роки незалежності вони стали дорослими – і не бачать себе поза парадигмою незалежності.

Третє – народ.

Найбільш загадковий інгредієнт нашої незалежності.

Має тенденцію рівною мірою розчаровувати романтиків і ставити на місце циніків.

Українцям подобається бути незалежними.