«Не менш впливове, ніж МВС»: як працює та чого прагне нова команда Мінкульту

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинг роботи Міністерства культури, молоді та спорту за друге півріччя 2019 року.

«Міністерство культури та інформполітики має стати не менш впливовим, ніж зараз МВС.

Як з точки зору зацікавленості політиків, так і суспільства», – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко 11 липня у своєму Telegram-каналі у контексті необхідності виділення додаткових видатків на культуру.

Схоже, з приходом нового амбітного керівника, який обійняв цю посаду 1 червня, в Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) є всі шанси збільшити свій вплив, а в української культури – мати новий фінансовий поштовх для розвитку.

18 серпня президент Володимир Зеленський підписав указ «Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму».

Документ, зокрема, говорить про те, що Кабінет Міністрів має забезпечити розробку та реалізацію заходів у рамках програми «Велике будівництво» за трьома ключовими напрямами:.

охорона, відродження та ефективне використання об’єктів культурної спадщини;.

розбудова сучасної туристичної інфраструктури України;.

сприяння розвитку креативної економіки.

Окрім того, Кабмін має опрацювати питання щодо залучення додаткових джерел фінансування сфери культури; збільшення, починаючи з 2021 року, видатків на її фінансування відповідно до обґрунтованих потреб; можливості фінансування проєктів розвитку культурної інфраструктури за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку; визначення особливостей здійснення державно-приватного партнерства у сфері культури, туризму, управління пам'ятками культурної спадщини тощо.

Президент також рекомендував органам місцевого самоврядування передбачати в місцевих бюджетах видатки на реалізацію заходів у сфері культури, розвитку туризму відповідно до обґрунтованих потреб.

Згідно з указом, обласним та Київській міській державним адміністраціям доручено актуалізувати регіональні стратегії розвитку, зокрема в частині цілей і завдань у сферах культури і туризму.

Також уряду доручено вжити в установленому порядку заходів щодо удосконалення механізмів фінансування сфери культури, у тому числі щодо запровадження нових підходів умов оплати праці працівників культури з урахуванням показників результативності, ефективності та якості.

Як пояснив Олександр Ткаченко під час брифінгу 20 серпня, загалом на здійснення програм, передбачених указом президента, в найближчі чотири роки потрібно 55 млрд грн.

Міністерство ще працює над списком пріоритетних об’єктів для реставрації.

Ось кілька прикладів для розуміння, які це можуть бути пам’ятки культури та скільки коштів потрібно для їхнього відновлення:.

Шарівський палацово-парковий комплекс «Садиба» (Харківська обл.): орієнтовна вартість робіт 476 млн грн.;.

палацовий ансамбль з парком «Качанівка» (Чернігівська обл.): 50 млн грн.;.

Бережанський замок (Тернопільська обл.): 16,7 млн грн.;.

Старосільський замок (Львівська обл.): 10,2 млн грн.;.

палац Підгорецького замку (Львівська обл.): 425,1 млн грн.

Окрім відновлення пам’яток культури, програмою також передбачено створення центрів культурних послуг – трансформацію старих клубів, бібліотек у сучасні центри тяжіння для місцевого населення.

Пілотні проєкти МКІП починає вже цього року в Херсонській, Луганській, Донецькій, Чернівецькій та Закарпатській областях.

У рамках створення сучасної туристичної інфраструктури передбачається маркетингове дослідження та аналіз показників надходжень до бюджету від сфери туризму; залучення інвестицій; програми мобільності для молоді і пенсіонерів; промоція туризму як в Україні, так і за кордоном.

Перелік сфер креативної економіки, які планується розвивати в рамках програми, досить широкий: дизайн, мода, нові медіа та IT, візуальний сектор, аудіовізуальний сектор, аудіальний сектор, бібліотеки, архіви, музеї, перформативний сектор, книговидання, народні художні промисли, архітектура та урбаністика, реклама, маркетинг, піар та інші креативні послуги.

Міністр окремо підкреслив, що попри те, що кіно вже фінансується державою, у цій програмі на нього теж планується передбачити кошти – зокрема, на доступ до творів кінематографії.

Щоби все це запрацювало, в міністерства попереду багато роботи.

Наприклад, потрібно внести зміни до законів України «Про культуру», «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», «Про кінематографію», «Про державну підтримку кінематографії в Україні», «Про охорону культурної спадщини», «Про туризм», «Про народні художні промисли», «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

А ще – вже при підготовці державного бюджету на 2021 рік домогтися збільшення видатків на культуру.

Подібний досвід у Олександра Ткаченка є: під час карантину, ще перебуваючи на посаді очільника Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, він разом із колегами-депутатами розробив та домігся ухвалення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та виділення для його виконання 1 млрд грн.

І хоча просили виділити 1,9 млрд грн., проте результат не варто недооцінювати, адже першим інстинктивним рішенням Міністерства фінансів під час секвестру держбюджету-2020 було бажання скоротити видатки на культуру на 7 млрд грн.

– це скорочення теж вдалося зробити менш драматичним.

Крім того, депутати зуміли дійти згоди та не зменшувати мовні квоти, хоча такі пропозиції були.

Загалом, за короткий термін роботи нова команда МКІП запустила багато процесів: підготувала програму Національних круглих столів щодо розвитку культури діалогу; разом із нардепами, Міністерством цифрової трансформації і Міністерством освіти та науки розпочала готувати масштабний проєкт із медіаграмотності; презентувала проєкт реконструкції Архіву національної пам’яті, що передбачає оцифрування та викладення у вільний доступ 4 млн справ; отримала від Кабінету Міністрів затвердження Концепції реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами на 2020–2025 роки; ухвалила чимало кадрових та інших рішень.

І, схоже, якщо щось і стане викликом для МКІП, то не пошук ідей чи фінансування, котрих десятиліттями не вистачало цьому відомству.

Викликом для МКІП може стати управління всіма запущеними процесами, котре вимагає високого професіоналізму та мотивації цілої команди.

Помилок на таких обертах теж не уникнути: наприклад, за цей час встигнув промайнути та згаснути скандал довкола розробленої Андрієм Федорівим та Фундацією Дарини Жолдак айдентики програми розвитку внутрішнього туризму «Мандруй Україною», від якої МКІП довелося відмовитися через критику з боку аудиторії.

До перших 100 днів роботи МКІП готує прес-конференцію, після якої, напевно, з’являться нові деталі цих та інших проєктів і заходів.

Ми ж наостанок цього моніторингу додамо маленькі штрихи, які, сподіваємося, підсилять сприйняття читачами даного матеріалу.

У своїх інтерв’ю Олександр Ткаченко кілька разів говорив, що продовжуватиме сформульований Володимиром Бородянським підхід до розподілу функцій між міністерством як розробником політик та держагентствами як їх виконавцями.

І в цьому сенсі він дійсно є його наступником.

Але навіть за такий короткий термін роботи вже видно кілька відмінностей у підходах та рішеннях.

Наприклад, схоже на те, що Ткаченко підтримуватиме швидке створення державного меморіального комплексу в Бабиному Яру, тоді як минулого року увагу з боку держави отримував приватний проєкт.

Також частину раніше урізаних повноважень отримує назад Держкомтелерадіо, яке разом із «Укрінформом» готується до перезапуску каналу іномовлення.

UATV теж не припинив мовлення на супутнику: наразі він транслює свої архівні програми та новини каналу «Дом».

А «Дом» 30 липня попросив Нацраду про анулювання дозволів на тимчасове мовлення в цифровому ефірі у Волновасі (5 ТВК), Краматорську (8 ТВК) та Маріуполі (5 ТВК) Донецької області через обмеження на показ контенту медіагруп, які теж мовлять у цих містах.