Суддю, яка звільнила з-під арешту екскомандира "Беркута", виправдали: хто стоїть за цим рішенням

Про те, як виправдали суддю, яка ухвалила одне з найскандальніших рішень останніх років – читайте у випуску "Право на правду" на 24 каналі.

Спецоперація з порятунку "беркутівця Садовника"

Садовника особисто підозрювали у розстрілі 39 протестувальників на Євромайдані. Сам беркутівець тоді все заперечував, мовляв, він взагалі був в іншому місці і ні в кого не стріляв. Він сподівався на те, що його не вдасться ідентифікувати, адже всі спецпризначенці, які розстрілювали протестувальників, були у балаклавах, які приховували обличчя.

Однак коли прокурори департаменту Сергія Горбатюка показали відео, на якому людина, схожа на Садовника, прицільно стріляє по протестувальниках з автомата – більше аргументів у нього на свій захист не залишилось. Річ у тім, що саме у Садовника була одна фізична особливість: у нього відсутня кисть правої руки. На кадрах з Інститутської чітко видно, як один зі спецпризначенців стріляє з автомата, поклавши зброю на праву руку, де відсутня частина кінцівки.

Дивіться відео стрільби з Інститутської:

У такий спосіб Садовника вдалося впізнати і надати суду практично 100% доказ його причетності до розстрілів на Майдані. Після цього почалася спецоперація з порятунку "беркутівця Садовника". Адвокати почали клопотатися, щоб змінити йому запобіжний захід, відводили одним за одного суддю. Поки суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова не винесла рішення, яким дозволила випустити Садовника із СІЗО під домашній арешт. Звідти він успішно втік до Росії, залишивши вдома зрізаний з ноги електронний браслет.

Приймаючи таке рішення, суддя Волкова очевидно знала, у якому кривавому злочині підозрюють командира "чорної роти" Беркута. Вона знала, скільки його колег-спецпризначенців встигли перед тим втекти до Росії, аби уникнути покарання за жорстокі вбивства протестувальників на Майдані.

Тим не менш, суддя прийняла рішення випустити Садовника із СІЗО, пославшись на те, що він має позитивні характеристики на роботі і від знайомих. А також на те, що електронний браслет даватиме достатню можливість для того, щоб стежити за підозрюваним. Хоча, всі розуміли, що після такого рішення судді Волкової можна буквально засікати час, коли Садовник втече. Власне, що і сталося через 3 тижні після його виходу з ізолятора.

Дмитро Садовник / Фото investigator

Після втечі Садовника, тодішній генпрокурор Ярема зробив пафосну заяву про необхідність покарати суддю Волкову, тоді порушили проти неї кримінальну справу. І слухання цієї справи днями завершилося. Який же підсумок? Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва, суддя Світлана Волкова була виправдана.

Волкову виправдали: чому рішення є логічним

Волкова так і не була покарана за свою ухвалу, якою вона випустила на волю і фактично дала можливість втекти одному з головних виконавців вбивств учасників Революції Гідності і одному з найважливіших свідків кривавих злодіянь режиму Януковича.

І, знаєте, я думаю, що рішення про виправдання судді Волкової абсолютно логічне.

► По-перше, ми і не чекали чогось іншого від нашого нереформованого судочинства, наскрізь просякнутого круговою порукою. Де судді не садять одне одного навіть за очевидно неправосудні рішення. Бо цілком відчутна корпоративна солідарність для них важливіше за абстрактну справедливість і законність.

► По-друге, будьмо відверті – не суддя Волкова приймала рішення про те, щоб випустити Садовника. Вона це рішення оголошувала іменем України, але приймали його зовсім інші люди. Це рішення, очевидно, приймалося на рівні оточення тодішнього президента Порошенка, міністра внутрішніх справ Авакова, та інших тодішніх керівників держави. І у них були свої резони.

Світлана Волкова / Фото vkksu

Чому владі було вигідно відпустити Садовника

• Відпустити Садовника вимагала Росія, яка могла тиснути збільшенням або зменшенням обстрілів українських військових на Донбасі.

• Після початку війни з росіянами, влітку 2014 року, "Беркут" та інші спецпризначенці були одним з небагатьох боєздатних підрозділів, які могли боротися з сепаратистами і російськими диверсантами. Тому, в обмін на прощення гріхів на Майдані, беркутівці мали відправлятися в зону АТО.

• Новій владі в особі Порошенка, Яценюка, Авакова і Турчинова, треба було заручитися підтримкою силовиків. І "Беркут" та інші міліціянти присягнули тоді цим новим керівникам держави.

А в обмін на лояльність, більша частина міліцейських спецпризначенців отримала індульгенцію за звірства під час Революції. Настільки, що більшість беркутівців успішно переатестувалася у новій поліції і навіть зберегла право носити свої крапові берети, за якими їх і сьогодні неважко впізнати у натовпі.

Наостанок, Дмитро Садовник, будучи командиром спецпідрозділу, знав багато про те, що відбувалося в ті криваві дні на Майдані. А тому, напевно, міг би чимало розповісти на судовому процесі про таємні переговори між лідерами опозиції та Януковичем. Переговори, які велись за спинами простих громадян – учасників протестів.

Відтак, не дивно, що лояльна до побажань влади суддя Волкова могла просто озвучити рішення, ухвалене іншими людьми. Вона, безперечно, мала б понести відповідальність. Але хіба як виконавець. Виконавець волі куди більш впливових замовників, імена яких навіть не називали на цьому процесі. Сподіваємось, з часом ми дізнаємось ці імена і повідомимо вам їх тут, в "Праві на правду".