У Кремлі розповіли, за яких умов відправлять своїх силовиків для придушення протестів у Білорусі

У Кремлі виходять з того, що Росії не доведеться відправляти своїх правоохоронців для придушення протестів, що спалахнули після президентських виборів у Білорусі.

Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це журналістам заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Зокрема, його запитали, з яких частин складається резерв правоохоронців, яких Росія готова відправити до Білорусі.

«Складається з тих частин, які в разі крайньої необхідності можуть перешкодити екстремістським діям, власне, на виконання тих зобов'язань, які прописані для Росії у двох договорах: Договір про колективну безпеку і Договір про Союзну державу», - відповів Пєсков.

На уточнювальне запитання, буде це Росгвардія чи армія, Пєсков відповів, що не може сказати. «Я нічого не можу сказати про озброєння. Досить розумна кількість. Але ви знаєте, тут дуже важливо все-таки усвідомлювати, і президент на цьому наголосив, що це саме резерв. Це резерв, і, власне, немає жодної необхідності якось його задіювати, якось його використовувати, і саме президент Путін виходить з того, що ніяк не використовуватиме. І ми виходимо з того, що до ось такої крайньої ситуації, яку описав президент, перед такою ситуацією Білорусь не постане», - сказав він.

При цьому Пєсков назвав «гіпотетичними» міркування про готовність Росії допомагати населенню в разі, якщо буде сплеск насильства з боку білоруських силовиків. «Ми з вами бачимо, що силовики діють дуже коректно, вкрай обережно і дуже акуратно виконують свої функції. І тому саме це резерв. Це ніякі не з'єднання, нічого, це резерв», - додав він.

За словами Пєскова, «екстремістські дії» можуть становити загрозу насамперед і для народу Білорусі. Він додав, що йдеться про екстремістські дії «хоч би з якого боку».

«Розумієте, міліція Білорусі, вона ж не займається екстремістськими діями», - додав Пєсков.

Також він наголосив, що критерій, за яким РФ може задіяти в Білорусі резерв із співробітників правоохоронних органів, - це вихід ситуації з-під контролю, коли в небезпеці можуть опинитися органи державної влади і мирне населення. «Прочитайте ще раз просто слова президента, вже все сказано. Тобто, природно, гіпотетична ситуація виходу ситуації з-під контролю, коли в небезпеці стабільність, взагалі існування органів державного управління і безпека людей, яка в результаті екстремістських дій може настати. Ось вам і критерії», - сказав Пєсков, відповідаючи на запитання журналіста про параметри задіяння російського резерву правоохоронців у сусідній країні.

Протести у Білорусі після виборів: хронологія подій

• 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. За офіційними даними ЦВК, за чинного президента Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тихановську - 10,1%.
• Тисячі жителів Білорусі, не згодних з результатами виборів, вийшли на акції протесту, відбулися сутички з силовиками.
• У перші дні протестів було затримано тисячі людей, пізніше багатьом з них призначили адмінарешти.
• 19 серпня лідери країн-членів ЄС погодилися застосувати санкції проти Білорусі у відповідь на фальсифікацію результатів президентських виборів і застосування насильства до протестувальників. Також вони заявили, що не визнають результатів виборів президента Білорусі.
• Україна приєдналася до заяви Європейського Союзу з приводу ситуації, яка склалася в Білорусі після виборів президента.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Роман Цимбалюк