Головні новини 29 серпня: День пам'яті захисників, позиція ОП щодо ситуації зі Ситником

Найважливіші новини України та світу за сьогодні:

День пам’яті захисників України

29 серпня Україна вшановує День пам'яті захисників, які загинули за 6 років російсько-української війни. У боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність життя віддали майже 4 тисячі воїнів.

Київ

Заходи розпочала хвилина мовчання та Всеукраїнський міжконфесійний молебень. Біля Стіни пам'яті на площі біля Михайлівського Золотоверхого собору зібралися військові та небайдужі українці. Рідні загиблих бійців прийшли з портретами – на них чорні стрічки.

На урочистостях Володимир Зеленський наголосив, що українці ніколи не повинні забувати про Іловайський котел та усіх, хто втратив життя.

Ми не повинні забувати цей день, ми не повинні забути кожне ім'я, кожне прізвище, яке сьогодні звучало,
– зазначив президент.

У Києві вшановують пам'ять полеглих бійців / Фото 24 каналу (Оксана Бабенкова)

День пам'яті загиблих захисників у Києві: відео 24 каналу

Також відбулося відкриття артпроєкту "Жива пам'ять", присвяченого загиблим у російсько-українській війні – PLUS 1. На портретах зображені сім'ї українських захисників. 

Запоріжжя

Жалобні заходи тут пройшли на Алеї захисників України у парку Металургів. Вклонитися героям прийшли родичі та побратими загиблих Героїв, представники міської та обласної влади, військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, волонтери, активісти та небайдужі містяни. 

Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання загиблих на Донбас українських бійців і поклали квіти до пам’ятних знаків із портретами запорізьких бійців, які загинули на Донбасі.

Також представники християнських церков провели 29 серпня спільний молебень на Кушугумському цвинтарі, де у 2014 – 2015 року було поховано 118 загиблих на Донбасі невідомих бійців, переважно в Іловайській трагедії. 

Як вшанували пам'ять загиблих захисників України у Запоріжжі: Фото пресслужби Запорізької ОДА, "Радіо Свобода"

Суми

У цьому місті вранці на Алеї Героїв розпочався мітинг-реквієм, присвячений загиблим захисникам України. Вшанувати пам'ять полеглих прийшли бойові побратими, родичі загиблих. Грав воєнний оркестр. Завершилося все загальнонаціональною хвилиною мовчання. Також учасники заходу поклали квіти до меморіалу полеглим Героям. 

День пам’яті захисників України в Сумах: дивіться відео

Харків

Люди прийшли до монумента біля Академії Нацгвардїі. Серед присутніх були рідні загиблих, представники Інституту нацпам'яті, нацгвардійці та представники спілки ветеранів АТО. 

Учасники жалобного заходу мали на одязі символи Дня пам’яті – соняхи. Також вони принесли квіти. На мітингу грав оркестр.

Пам’ятний захід також пройшов на Алеї Слави на міському кладовищ. Сім’ї загиблих, волонтери та бійці АТО вшанували пам'ять полеглих хвилиною мовчання та виконали гімн України, передає Укрінформ. 

Як вшановували пам'ять полеглих Героїв у Харкові: Фото "Суспільне", пресслужба Харківської ОДА, Укрінформ

Дніпро

В головному місті на Дніпропетровщині жалобні заходи пройшли на Алеї пам’яті біля облдержадміністрації. 

Віддати данину пам’яті загиблим воїнам прийшли рідні загиблих, ветерани війни на Донбасі, представники обласної та місцевої влади, небайдужі українці. Багато хто на одязі мав соняхи пам’яті – як символ скорботи за загиблими.

На завершення учасники заходу долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання та поклали квіти до меморіалу. Також грав військовий оркестр. Крім того, на честь Героїв пролунав залп із автоматів.

День пам'яті захисників України в Дніпрі: Фото пресслужби Дніпропетровської ОДА

Львів 

У Львові вшановували захисників на Личаківському кладовищі та на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні. В обидвох місцях згадали та помолилися за Героїв, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Крім того, на Меморіалі підняли Державний прапор України за участю почесної варти Академії Сухопутних військ, оркестру та салютної групи. Опісля всі охочі мали змогу запалити лампадки та вшанувати пам'ять наших Героїв.

Також 29 серпня відбулася поминальна панахида у всіх храмах Львова. Участь у заходах брали як родичі загиблих Героїв, учасники війни на Донбасі, так і представники місцевої влади.

Вшанування загиблих Героїв на Личаківському кладовищі у Львові: дивіться відео 

Що варто знати про Іловайську трагедію: відео 24 каналу

У Зеленського прокоментували рішення КСУ щодо Ситника

В Офісі Президента очікують від виконувача обов'язків директора НАБУ Артема Ситника ефективної роботи, поки не відбудеться конкурс для заміщення посади.

У Зеленського сподіваються, що НАБУ працюватиме та залишиться "стрижневим правоохоронним органом".

Директорат НАБУ організує роботу так, аби були враховані всі нові правові обставини, а оперативна та слідча діяльність не зупинялася. Ми беремо до відома рішення КС про неконституційність указу Порошенка,
– повідомили в ОП.

Як стверджують у президента, головною причиною того, що призначення Ситника визнали неконституційним, є "непродумана, поспішна, а часто – спекулятивна практика кадрових призначень" попередньої влади.

Що відомо про рішення КСУ щодо Ситника

• Конституційний Суд 28 серпня оприлюднив рішення про неконституційність призначення директора НАБУ Артема Ситника. У Суді стверджують, що тодішній Президент Петро Порошенко перевищив повноваження при призначенні посадовця.
• У НАБУ назвали рішення політично вмотивованим.

Що цьому передувало

• Ще у травні нардеп від "Слуги народу" Олександр Дубінський та ще кілька десятків депутатів просили КСУ визнати рішення призначення Ситника очільником НАБУ неконституційним. Серед нардепів були ті, кого пов'язують з так званою групою "К" Коломойського: Олександр Куницький, Максим Бужанський. Також до подання долучились Віктор Медведчук та Ілля Кива.
• "Слуги народу" переконували, що Порошенко, призначивши Ситника, вийшов за межі повноважень.
• Сам Артем Ситник наголошував, щойого звільнення хоче Ігор Коломойський, через справи "Приватбанку" і "Укрнафти", збитки держави у яких перевищують 10 мільярдів гривень.

Заява вагнерівця про зустріч зі сином Лукашенка

Чоловік, що представився військовим ПВК "Вагнер" з позивним "Злий", заявив, що зустрічався у Білорусі із сином Олександра Лукашенка.

Швидше за все, мова йде про Віктора Лукашенка, який опікується питаннями нацбезпеки. Син Лукашенка приходив на зустрічі із затриманими у Білорусі вагнерівцями напередодні їхнього повернення в Росію. Про це чоловік повідомив на ютуб-каналі WarGonzo.

Вагнерівець розповів, що напередодні того, які Лукашенко вирішив передати військових Путіну, чоловіків утримували у в'язницях з посиленою охороною. Потім їх впустили по одному в окремі невеликі камери й протримали там "щонайбільше 10 хвилин".

Тоді завели всіх в одну кімнату, де зустрілися з сином Лукашенка. Він заявив, що генпрокурори України та РФ не приїхали, президент доручив відправити вас на батьківщину,
– зазначив вагнерівець. 

Затримані вагнерівці в Білорусі: головне

• 29 липня 32 бойовиків проросійського угрупування "Вагнера" затримали біля Мінська, ще одного спіймали на півдні країни.
• За словами білоруської влади, метою перебування вагнерівців у країні була "дестабілізація ситуації під час виборчої кампанії".
• Натомість російська влада, яка формально не має стосунку до бойовиків, запевнила: Білорусь була лише відправною точкою для вагнерівців до Стамбула. Бойовики, мовляв, просто затрималися на довше, бо не встигли на літак.
• Україна надіслала запит на видачу їй 28 з 32 найманців – кожен з них брав участь у війні на Донбасі, а 9 навіть були громадянами України.
• 14 серпня влада Білорусі відпустила 32 з 33 найманців до Росії. Одного залишили, адже він – громадянин Білорусі.
• Офіційний Київ засудив таке рішення Мінська.

Вагнерівець про розмову із сином Лукашенка: дивіться відео

Восени кількість призовників може зменшитися

У Генеральному штабі Збройних сил готують пропозиції до Кабінету Міністрів про зменшення кількості призовників у жовтні – грудні 2020 року.

Пов’язано це з тим, що кількість контрактників має зрости. Військові наголошують, що у Генштабі триває робота з якісного укомплектування Збройних Сил рядовим та сержантським складом. Спрямовані такі кроки на збільшення військовослужбовців військової служби за контрактом.

Крім того, з 1 жовтня 2020 року в українській армії запроваджують нові військові звання сержантського та старшинського складу. Вони будуть розділятися на молодший, старший і вищий склад.

Також у Генштабі мають намір:

• вдосконалити нормативно-правові акти України з питань соціального захисту військовослужбовців,
• забезпечити кар’єрне зростання військовослужбовців,
• підвищити рівень їхнього матеріального (грошового) забезпечення (з початку 2021 року).

Водночас військові комісаріати поступово перетворюються на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Тут триває удосконалення з організації відбору кандидатів для прийому на військову службу за контрактом.

Військові додають, що з початку 2020 року залучено до військової служби за контрактом у Збройних Силах України 25 тисяч осіб, зокрема понад 2 тисячі – це офіцерський склад.

Протести у Білорусі

Вже три тижні поспіль у Білорусі тривають протести проти фальсифікацій на президентських виборах.

Що відбувалося 29 серпня

• Вимоги до влади від Купалівського театру

Працівники Купалівського театру у Мінську, який став епіцентром протестів у столиці, висунули вимоги до влади:

• звільнення всіх політв'язнів та затриманих під час виборчої кампанії і мирних акцій, пов'язаних з нею;
• розслідувати всі випадки насильства щодо протестуючих та випадкових людей;
• порушити кримінальні справи щодо силовиків, які зловживали своїми повноваженнями;
• допустити представників ЗМІ, адвокатів та медиків до тих, хто ще знаходиться в ізоляторах;
• зупинити тиск на працівників, які беруть участь в мирних акціях протесту та висловлюють свою громадянську позицію;
• провести нові вибори президента при новому складі ЦВК і допуском незалежних міжнародних і національних спостерігачів.

• Ланцюги солідарності

Його на площі Перемоги створили жінки. Поруч проїхала колона байкерів з червоно-біло-червоними прапорами. Очевидці помітили у цьому районі кілька автозаків. На площу Перемоги прибув і ОМОН.

Мітингувальниці, що переважно одягнулись у білі та червоні кольори, прийшли з квітами. Жінки утворили величезну колону, що рушила з площі Перемоги до Жовтневої площі.

У центрі Мінська жінки створили ланцюг солідарності / Фото TUT.by

Байкери з червоно-біло-червоною символікою / Фото TUT.by

• Головні площі міста загородили

Аби уникнути масових мітингів, мінська влада виставила загорожі на головних площах міста: Жовтневій площі, площі Перемоги та площі Незалежності.

• Жіночий грандмарш солідарності та затримання учасників

Надвечір в центрі Мінська – тротуарами по обидва боки проспекту Незалежності – стартувала масштабна хода жінок. Участь у заході взяли, попередньо, понад 10 тисяч людей.

Жіночий грандмарш солідарності в Мінську: дивіться відео 

Цікаво, що колону жінок оточили силовики ОМОНу. Водночас на місце під'їхали автозаки та міліцейські мікроавтобуси. Рух на сусідній площі перекрито. Опозиційні телеграм-канали пишуть, що почалися й перші затримання як учасниць, так і випадкових перехожих. Також є інформація про затримання журналіста.

Дії силовиків під час жіночого маршу солідарності в Мінську: відео 

Дивіться відео затримань людей силовиками в Мінську

• Автопробіг за Лукашенка

У Мінську провели автопробіг на підтримку Олександра Лукашенка. Колона складалась з близько сотні автівок. На машинах були червоно-зелені та російські прапори. Цікаво, що з деяких автомобілів лунала пісня "Саня залишиться з нами", а також гімн Білорусі.

Дивіться відео з автопробігу:

• Боротьба проти ЗМІ

Міністерство закордонних справ Білорусі позбавило акредитації двох журналістів BBC та ще чотирьох – "Радіо Свобода". Тепер вони не мають права виконувати свою журналістську діяльність на території Білорусі. Відповідне рішення ухвалили члени міжвідомчої комісії з протидії екстремізму.

• Заява Сергія Міхалка

Фронтмен гурту BRUTTO Сергій Міхалок опублікував відеозвернення, в якому закликає до нових демократичних виборів в Білорусі. Вперше він настільки детально прокоментував ситуацію у своїй країні.

Протести у Білорусі: основне

• 9 серпня у Білорусі відбулись президентські вибори, на яких нібито переміг Олександр Лукашенко.
• Обурені виборці назвали вибори сфальсифікованими і вийшли на акції протестів.
• Проти мітингувальників правоохоронці застосували силу, загинули щонайменше 4 людей, ще більше, ніж тисяча отримали поранення.
• Країни ЄС не визнали результатів президентських виборів та засудили насилля над протестувальниками. Євросоюз розпочав процес санкцій проти білоруських посадовців.
• З 11 серпня у країні розпочався загальнонаціональний страйк. Протести не стихають і досі.