Співає, попри серйозну ваду: дивовижна історія усиновленої дівчинки з Львівщини

Богдана та Ігор Невольки одружилися 25 років тому. У подружжя було 4 доньки, коли вони вирішили вдочерити Ангеліну. Зараз дівчині 15 років. Детальніше про історію у програмі "Рідні" на 24 каналі.

Богдана: Дочка мені казала: "Мама, забери її додому!"

Неволько Богдана розповіла, що була волонтером у дитячому будинку. Їй завжди було шкода дітей. Особливо, якщо у них були різні проблеми. "Одного разу сталося так, що принесли Ангеліну в групу, поклали її і вона просто там лежала. Я принесла фотографію, вдома показувала. Вони всі дивилися і найменша Версавія мені казала: "Мама, забери додому!", – розповіла Богдана.

За словами сестри Ангеліни Лії, вони дуже чекали на усиновлення та були впевнені, що любитимуть Ангеліну.

Діти у сім'ї одразу полюбили Ангеліну / Фото з сімейного архіву

"Я пам'ятаю, що ми зразу захотіли і навіть просили, щоб мама забрала (Ангеліну додому – 24 канал). Вона мені зразу на фотографії сподобалася, а так вже наживо вперше ми її побачили, коли тато її забирав. І тоді ми її вже на руках потримали. Та вже навіть ніякої думки не було, що це чужа дитина, що я її не полюблю і чи взагалі я її буду любити", – зауважила сестра Ангеліни Лія.

Сестри намагались завжди допомагати Ангеліні, їм було цікаво з нею гратися. Вони розповіли, що спочатку навіть сперечалися, хто саме буде доглядати за Ангеліною.

Пам'ятаю, що ми вчили її ходити. Коли ми її взяли, вона взагалі не вміла,
– сказала Лія.

Ігор: Нам казали, що вона не чує

В 11 місяців Ангеліна важила 6 кілограмів. Вона не бачила, не вміла сидіти та ходити. Ангеліна дуже любить музику. Для неї це велике задоволення та улюблена справа. Однак у дитинстві її прийомним батькам Богдані та Ігорю казали, що дівчинка не чує. "Казали, що вона не чує, що в неї є мікроцефалія. Вона не бачила", – сказала мама Богдана. 

Дівчинка не могла сидіти та ходити / Фото з сімейного архіву

Батько зауважив, що Ангеліна спочатку зовсім не реагувала навіть тоді, коли він її брав на руки. "Вона просто лежала. Старша дочка Лія ходила на музику. В нас кімната маленька, але фортепіано було і там постійно була музика. В нас так цікаво було в хаті: одна в одному куті грає на бандурі, а інша на фортепіано. Це все одночасно робилося і ця дитина, попри все, зараз має абсолютний слух", – розповів батько Ігор.

Ангеліна чудово грає на фортепіано / Фото скриншот з відео

Коли читаєш її діагнози (Ангеліни – 24 канал), то здається, що вона як з поля бою, з війни,
– додав батько.

Батьки не знали діагнозу щодо очей, коли забирали дитину. Спочатку їм казали, що це просто катаракта і дівчинку просто прооперують. Вже пізніше подружжя дізналось, що в Ангеліни ретинопатія п'ятого ступеня і вилікувати це неможливо. "Колись до нас приїжджали журналісти з Канади і спільноти "Асоціація запобігання сліпоти". Вони звернулися до офтальмологів світових. Вони написали, що якби до 3 місяців зробили (операцію – 24 канал), то 80% зору можна було б зберегти", – наголосив батько.

Ангеліна захоплюється музикою / Фото з сімейного архіву

Як ствердило подружжя, вся увага у сім'ї була навколо Ангеліни. Дівчина навіть сама себе називала "пупом Землі", адже все почало крутитись навколо неї.

Ангеліна: Мені не дають навіть трішки вдаритись

15-річна Ангеліна розповіла, що їй дуже подобається у сім'ї. "Мене на кожному кроці підтримують, допомагають. Мені не дають навіть трішки вдаритися, нічого. Мене тут дуже люблять і завжди дбають про мене, вони дають мені багато радості", – сказала Ангеліна.

Подружжя Невольки з маленькою Ангеліною / Фото з сімейного архіву

За словами Ангеліни, кожна дитина повинна рости у сім'ї. "Сім'я – це щастя і дитина не повинна страждати в якихось інтернатах, в дитячих будинках", – наголосила дівчинка. Ігор Неволько запевнив, що Ангеліна дуже наполеглива. Коли її привезли додому, вона дуже довго вчилась ходити по сходах.

В неї ноги сині були. Два роки – і вона навчилася. Є програма інклюзивної освіти, то вона перша в Україні дитина, яка пішла в загальноосвітню школу по цій програмі,
– ствердив батько.

Ангеліна ходить до звичайної школи у місті Великий Любінь, що на Львівщині. Вона впевнена, що хоче стати вокалісткою або вчителем. "В нас був тур нещодавно, в січні десь, і ми співали з "Піккардійською Терцією", їздили по всій Україні. Так буває, що виходжу на сцену і всі страхи кудись діваються", – заявила дівчинка.

Батько вдячний, що навколо Ангеліни багато добрих людей. Він заявив, що її перша вчителька "від Бога". Вона багато старалася для Ангеліни, а дівчинка водночас дуже її полюбила.

Навіть вивчила мій шрифт і писала мені книжки шрифтом Брайля,
– сказала дівчинка.

Невольки створили ДБСТ, де виховують 10 дітей

Богдана Неволько зазначила, що "Ангеліна була такими дверима, адже вона відкрила їх серце та думку".

Якщо дітям добре в нашій сім'ї, то можна взяти тих, котрі трохи знедолені. Спочатку ми взяли 5 дітей. Було серед них 2 брати, 2 сестри і окремо хлопчик. Потім вони виросли і ми взяли ще 2. Ну і у 2019 році – ще 3 дітей,
– зазначила Богдана Неволько.

Їх дочка Лія поділилась, що у будинку завжди галас, рідко буває тиша. Однак це дуже весело, адже якщо хочуть пограти у футбол чи волейбол – завжди є готова команда.

Ігор Неволько з дітьми, яких виховує з дружиною / Фото скриншот з відео

Подружжя пояснило, що усі діти різні, у них різний настрій та переживання, минуле – теж різне. Однак усіх вчать радіти тому, що усі – разом і цей час дуже цінний для них.

Ангеліна: Сім'я дає багато радості, не треба боятися усиновлювати

"Дуже часто є люди, котрі відмовляються від дітей – виправдовують себе чимось. Якісь причини, хтось винен в тому. Завіз в інтернат – "там йому краще, я його влаштував". Є такі, що вважають, нібито дітей влаштували. Однак дітей зрадили, вони скалічені таким ставленням", – зазначила Богдана Неволько.

Сім'я дає дітям багато радості. Просто, коли забирають дитину в сім'ю, то вона дає сенс самого життя,
– запевнила Ангеліна.

Подружжя вважає, якщо люди вже задумуються про усиновлення – це вже багато означає, адже дуже часто люди просто не знають, що є така потреба і можна принести комусь трохи радості в житті. Вони запевнили, що не потрібно боятися – якщо людина хоче зробити добро для дитини, то варто робити.

Ангеліна вдячна, що у неї з'явились батьки, які стали рідними / Фото з сімейного архіву

"Навіть, якщо вони бояться, то (треба – 24 канал) задуматись над тими дітьми, які зараз в інтернаті, задуматися над їхнім життям, над їхньою долею – що з ними буде, якщо їх просто не забрати. Де вони опиняться? Коли забирають дитину в сім'ю, то сім'я дає сенс самого життя", – наголосила Ангеліна.

У сім'ї був випадок, коли вони забрали на виховання хлопчика з дитбудинку. Коли він приїхав до нового будинку, то заявив: "Все, я нормальна дитина. Нормальна людина – у мене є тато і мама". Саме через такі зворушливі історії подружжя Невольки намагається переконати усіх, що усиновлення – це дуже важливо для дітей, яких покинули.