Нові прогнози та умови «1+1 медіа» для ринку платного ТБ

Група «1+1 медіа» не змінює запланової дати виходу на беззбитковість у 2021 році попри невиправдані очікування від кодування та кризу, зумовлену з пандемією COVID-19.

«У нас впали доходи, але скоротились і видатки», – пояснює він.

Цей рік був переламним для всього ринку платного телебачення.

Про його результати для «1+1 медіа», а також прогнози розвитку ринку платного телебачення в Україні на традиційній зустрічі із журналістами розказували Ярослав Пахольчук і директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення Андрій Мальчевський.

Наслідки кодування галузь відчуватиме весь 2021 рік.

Основний наслідок кодування супутникового сигналу каналів медіагруп, на думку топ-менеджерів «1+1 медіа», – зростання ринку pay TV на 600 тисяч нових абонентів, які перейшли з відкритого супутника.

При цьому найбільший приріст отримали платформи DTH та ОТТ.

Втім, на безкоштовному супутнику залишилось на 1,2 млн більше абонентів, ніж розраховувала індустрія.

Ключовою історією, яка вплинула на неочікувані результати кодування, Ярослав Пахольчук називає пандемію COVID-19: «З рештою [факторів] ми би впорались».

До політичних заяв, за його словами, медіагрупа була готова, однак подолати їхні наслідки повною мірою не змогла саме через початок карантину.

Результати кодування поступово проявлятимуться ще протягом усього наступного року, каже пан Пахольчук.

За даними досліджень «1+1 медіа», 30% користувачів безкоштовного супутника готові змінювати тип прийому до кінця року, і ще 35% кажуть, що планують це зробити, як тільки зрозуміють, що буде з пандемією, їхніми доходами та зайнятістю.

Процес переходу не спиняється.

Як приклад цього очільник «1+1 медіа» наводить цифри щодо підключення нових абонентів DTH-провайдерів: якщо до кодування було від 500 до 1 тисячі підключень на місяць, то зараз – по 5-10 тисяч.

«Тобто людей не задовольняє та пропозиція, яка є на безкоштовному супутнику», – каже він.

Розкодування технічно неможливе.

У відповідь на сподівання користувачів безкоштовного супутника, а також чутки на ринку, що хтось із чотирьох медіагруп може розкодувати свій сигнал, Ярослав Пахольчук детально пояснив, чому цей процес є безповоротним.

На ринок прийшло нове обладнання, змінились координати каналів на супутнику, а також формат передачі даних (раніше був DVB-S/MPEG2, тепер це DVB-S2/MPEG4).

«Це дозволяє на тій самій ємності давати більш якісний формат.

Раніше ми на одній ємності могли передавати 12 каналів, зараз можемо передавати 21 канал.

Це дозволило нам запустити HD-версії»», – пояснює він.

У 2022 році ОТТ обійде кабельне ТБ.

Основний тренд 2020 року – зростання ОТТ-платформ.

Попри те, що після кодування в цієї технології не було такого шаленого зростання, як у DTH, вона щомісяця показує перманентний приріст.

Ця динаміка випереджає всі плани індустрії, і, на думку пана Пахольчука, вона зберігатиметься як мінімум два роки.

Ба більше – він прогнозує, що наприкінці 2022 року ОТТ обійде кабельне ТБ за кількістю абонентів.

«За сім місяців база ОТТ виросла з 800 тис.

до 1 млн 350 тис.

До кінця року ми очікуємо, що загальна база ОТТ буде 1,5 млн, це означає, що 15% українців дивитимуться ОТТ/IPTV», – каже Ярослав Пахольчук.

Кабель показує драматичний відтік абонентів.

«У першу чергу ОТТ-сегмент з’їдає кабель», – підкреслює гендиректор «1+1 медіа».

За його словами, у 2020 році кабельне ТБ вперше показало «такий драматичний відтік».

Адже раніше було зростання бази користувачів цієї технології.

«А тепер, попри кодування на супутнику, кабель показує падіння близько 10%.

Люди, які звикли споживати кабель, переходять на інші прогресивні технології», – додає пан Пахольчук.

Кількість провайдерів зменшується.

При цьому на ринку провайдерів відбувається укрупнення великих гравців та зменшується кількість компаній.

Менші гравці віддають свої бази більшим конкурентам.

Цю тенденцію Андрій Мальчевський пов’язує з тим, що у правовласників «дійшли руки» боротися з піратством та андерепортингом, а це робить неможливою бізнес-модель частини провайдерів, які працювали нечесно.

«1+1 медіа» прогнозує, що до кінця 2020 року з 400 провайдерів залишиться тільки 340.

Загалом Ярослав Пахольчук вважає, що за три роки в Україні буде лише 100 провайдерів.

І така кількість співмірна з іншими країнами.

Наприклад, у Туреччині лише кілька десятків провайдерів, а в Німеччині – менше сотні.

Доходи провайдерів зменшилися.

Через пандемію, на думку менеджменту «1+1 медіа», ринок недобрав понад 1 млн абонентів.

Відповідно, доходи провайдерів стали меншими за прогнозовані.

Так, у 2021 році група очікувала, що дохід провайдерів перевищить 9 млрд грн, однак реалії показали, що це може відбутися лише у 2022 році.

Відповідно, зменшились і доходи телеканалів, які вони отримують від провайдерів за контент.

«Зеонбуд» має змінити модуляцію та відмовитися від платного пакету.

Цифрове ефірне телебачення Т2 відчуває притік нових користувачів після кодування.

«Ми спілкуємося з імпортерами приставок, і там стабільно високий попит», – каже Ярослав Пахольчук.

Він прогнозує, що Т2 охоплюватиме до 50% домогосподарств.

Очільник «1+1 медіа» підкреслив важливість того, щоб покриття цифровим ефірним сигналом сягало 95% території України: «Є дискурс, наскільки це (заявлене в ліцензії «Зеонбуду» покриття 95% населення.

– Ред.) відповідає дійсності.

І в нас іде серія консультацій та перемовин в Офісі президента з представниками “Зеонбуду”.

Ми вже багато років наполягаємо на тому, щоб “Зеонбуд” змінив модуляцію свого сигналу.

Тоді покриття наявних передавачів збільшиться від 15% до 20%.

Площа гарантованого прийому значно виросте.

Це не потребує жодних інвестицій.

Але це те, що може вплинути на економічну модель “Зеонбуду” в перспективі – і це є проблемою.

Але це той фактор, який дасть українцям більшу можливість сприймати сигнал у форматі Т2».

Річ у тім, що «Зеонбуд» хоче мати можливість запустити додатковий платний пакет каналів, а для цього йому потрібна ємність у мультиплексах, яка дає можливість додати нові канали.

Наприклад, зараз є місце для 8-16 каналів.

Однак зміна модуляції позбавить цифрового монополіста такої можливості.

«У ліцензії “Зеонбуду” не прописана модуляція.

Це їхня добра воля.

Змусити їх ніхто не зможе», – звертає увагу Андрій Мальчевський.

Наприкінці цього року закінчується строк дії ліцензій «Зеонбуду» і, можливо, саме відмова від платного пакету є однією з умов для її продовження.

Втім, Ярослав Пахольчук переконаний, що на заваді створення платного мультиплексу є й інші фактори: «Але вже зараз ця опція є неможливою.

Бо для неї “Зеонбуду” слід було б контролювати сигнал.

Саме тому початково сигнал “Зеонбуду” був закодований і приймався специфічними коробочками, які б могли його розкодувати.

У 2014 році “Зеонбуд” розкодував сигнал, і 5 мільйонів коробок уже не зможуть приймати закодований сигнал.

Тому, коли вони захочуть запустити платний мультиплекс, їм треба буде замінити тюнери в 5 мільйонів користувачів.

Це бізнесово-політичне питання».

HD та кодування УНІАН.

За рік в Україні з’явилося понад 100 каналів у HD-якості.

«1+1 медіа» теж запустила п’ять своїх каналів з високою роздільною здатністю зображення.

Група, як і раніше, поки не планує брати гроші з провайдерів за версії у вищій якості своїх каналів, які підкреслюють цінність пропозиції для платного ринку.

1 вересня «1+1 медіа» запустила в HD канал УНІАН, однак для користувачів відкритого супутника він доступний у SD-якості.

Так само, як і «1+1 international».

«На сьогодні канал у HD-якості обходиться на супутнику в 100 тисяч доларів на рік, SD – у 30-40 тисяч доларів на рік», – сказав пан Пахольчук.

А от переводити в HD канал «Бігуді» у найближчий рік група не планує, оскільки в контенті каналу наразі багато мелодрам у SD-якості.

Також «1+1 медіа» наразі не планує кодувати на супутнику УНІАН.

За словами топ-менеджменту групи, після зміни концепції УНІАН став інформаційно-аналітичним каналом, на якому 13 годин на добу транслюються новинні програми.

«А зараз усі інформаційні канали у відкритому доступі», – додав Андрій Мальчевський.

Нові умови для провайдерів: інфляція 30%.

У 2021 році група «1+1 медіа» підвищує ціни на лінійні права своїх шести каналів («1+1», «2+2», ТЕТ, «Плюсплюс», УНІАН, «Бігуді») на 30%.

«Ми розуміємо, що зараз непрості часи.

Не знаємо, коли вийдемо з кризи і як вона вплине на ринок.

Тому наша ціна на лінійні права на наступний рік буде на рівні індексу інфляції», – сказав Андрій Мальчевський.

Він додав, що група має різні угоди з різними провайдерами.

Наприклад, з кабельними провайдерами група має фіксовану ціну, а з ОТТ-провайдерами працює за CPS (Cost-per-Sale, ціна за продаж).

Ярослав Пахольчук зазначив, що це базовий підхід до збільшення ціни на наступний рік: «З кожним провайдером у нас окрема розмова.

Ми враховуємо все.

Наприклад, у деяких провайдерів кабельних мереж було зменшення абонентської бази.

І ми будемо приймати цей факт, якщо вони це аргументують».

Також він додав, що раніше так само група не встановлювала ціну прав за абонента, а ті цифри, які називались, були орієнтиром для провайдерів.

За умовами медіагрупи, усі канали мають бути розміщені у найбільш доступному для абонентів пакеті, окрім Freemium (найпростіший безкоштовний тарифрий пакет).

Використання Catch.

Up-прав для ОТТ-провайдерів є додатковою платною опцією.

Вона коштуватиме 1,80 грн з абонента.

При цьому для роботи з цією опцією треба дотримуватися двох умов: строк відкладеного перегляду має становити не більше семи днів, а також забороняється формувати з контенту телеканалів VOD-бібліотеку (каталогізація).

«Це окремий вид прав, який купується окремо.

Упродовж цього року із цим усі змирились і відповідно планують свою роботу», – зазначив пан Мальчевський.

У першому півріччі 2020 року вартість пакету кожної з медіагруп зросла з 3 грн за абонента до 4,50 грн, а в другому півріччі – до 6 грн з абонента.

Зростання ARPU та найдешевший пакет 99 грн.

За словами Ярослава Пахольчука, очікувана вартість мінімального пакету за телебачення для абонентів має бути на рівні 99 гривень на місяць.

Тобто ціни зростуть на 24%.

«Є рекомендована ціна для провайдера – 99 гривень за мінімальний пакет.

Але вона рекомендована не нами, а ринком», – зазначив він.

За інформацією джерел «Детектор медіа», зростання вартості найдешевшого пакету планується після 1 листопада 2020 року.

Дистрибуція: поки що без нових каналів.

У дистрибуційному портфоліо «1+1 медіа» 27 каналів, з них 9 – мовники медіагрупи, решта – партнерські канали.

Нові канали на дистрибуцію група в цьому році брати не буде.

Ще в лютому велись переговори з міжнародними партнерами, однак пандемія завадила їх завершенню.

Питання з єдиною платформою на противагу Netflix не закрито, але відтерміновано.

І на завершення Ярослав Пахольчук розказав про те, що відбулося за рік з ідеєю медіагруп та продакшенів запустити єдину українську відеоплатформу, яка могла б стати відповіддю на поглинання ринку платного телебачення міжнародними відеосервісами на кшталт Netflix.

«За цей рік у трьох медіагрупах змінився менеджмент, стався COVID, досі розробляється закон “Про медіа”.

Питання не закрито, але відтерміновано», – пояснив він.

За його словами, у просуванні цього питання важлива підтримка державою вітчизняних компаній та законодавча база, а також потрібен значний ресурс.

«Щоб це відбулося, хтось має виділити значний ресурс на це.

Поки що ніхто не готовий це зробити.

Наприклад, кодуванням я займався п’ять років і розумію, які ресурси потрібні.

Створити єдину платформу ще складніше, і в нас немає чотирьох-п’яти років.

Це треба було робити на вчора.

Усі мдіагрупи ніби за, але поки хтось не почне це робити, то це не відбудеться», – резюмував він.