Афера сторіччя: як Суркіси намагаються викачати 350 мільйонів доларів з кишень українців

Астрономічну суму нарахував Печерський суд, махлюючи зі своїми рішеннями та жонглюючи шальками терезів Феміди, немов клоунськими кеглями на арені цирку. Більше про це – у блозі "Чесна політика" на 24 каналі.

У Коломойського з партнерами був "Приватбанк", який маскувався під нормальну фінансову установу, а насправді збирав гроші з вкладників та заливав їх у кредити олігарху та його бізнесу.

Це було схоже на піраміду, бо серйозних застав Коломойський не вносив, а просто користувався банком, як своїм гаманцем.

Після націоналізації "Приватбанку" було визначено коло осіб, пов'язаних з Коломойським

Коли відбулася націоналізація "Приватбанку", то було визначено коло осіб, пов'язаних з Коломойським. Ними стали брати Суркіси. Бо вони мають спільний бізнес з олігархом вже декілька десятиліть: у феросплавах, енергетиці та телебаченні, зокрема, на каналі "1+1".

Ігор Коломойський / Фото "Суспільне"

Гроші Суркісів зберігалися як в українському "Приватбанку", так і в його кіпрській філії, що є унікальною конструкцією, коли гроші, не залишаючи віртуальні сервери "Приватбанку", могли переводитися з України на Кіпр.

Кіпрський "Приватбанк" діяв у цій країні як повноцінний окремий банк, і надавав Суркісам абсолютно нечувані умови, виплачуючи за депозитами на Кіпрі понад 10% річних у валюті, коли інші клієнти з вулиці могли про таке лише мріяти.

Цей перекіс і став ще одним доказом пов'язаності Суркісів з "Приватбанком". І коли відбулася націоналізація "Приватбанку", то гроші пов'язаних осіб та їхніх компаній були конвертовані в капітал банку.

Іншими словами, їхні депозити згоріли. Причому як в Україні, так і на Кіпрі. І щоб забрати свої гроші, Суркіси під'єднали всі чувані та нечувані важелі впливу.

Суркісам у 2018 році повернули 1 мільярд гривень

Так, у 2018 році "Приватбанк" повернув їм мільярд гривень, хоча зараз рішенням Верховного суду дії з конфіскації цих грошей визнані законними. А це означає, що Суркіси мали б повернути свій мільярд назад в "Приватбанк".

Але мільярд гривень – це менше, ніж 40 мільйонів доларів, тоді як на Кіпрі в офшорах Суркісів згоріло чверть мільярда доларів. І щоб отримати 250 мільйонів доларів назад, брати спочатку хотіли отримати швидке рішення на Кіпрі, але їх поставили в загальну чергу з перспективою рішення років через 5 – 7, після чого вони втратили інтерес.

І почали проштовхувати потрібні навіть не рішення судів, а конструкцію зі змови та юридичної казуїстики.

В лютому 2017 року офшори Суркісів замість того, щоб судитися на Кіпрі, позиваються в Печерський суд з вимогою проводити обслуговування їхніх депозитів на Кіпрі.

Тих, яких вже не існувало, бо за 2 місяці до того їх конвертували в капітал "Приватбанку" при націоналізації.

Не розглядаючи позов по суті, а просто на його забезпечення 9 лютого 2017 року суд ухвалив: "Встановити обов'язок "Приватбанку" в Україні та його філії на Кіпрі щодо виконання умов договорів" з компаніями Суркісів.

Це шестеро компаній з нікому не відомими назвами, які зареєстровані за однією адресою в бізнес-центрі, поряд з автосалоном Ford та автомийкою в місті Енфілд, що в Англії.

Британські компанії, які зареєструвалися поряд з автомийкою, засновані офшорами з Британських Віргінських островів, що є головною мийкою грошей у світі.

Тобто, своїм приписом Печерський суд провів підміну понять – без розгляду по суті, без заслуховування аргументів сторін, оцінювання доказів, він наказав обслуговувати депозити Суркісів, які вже згоріли. Відтак суд вимагає виплачувати тіло за депозитом та відсотки по ньому.

Ухвала на забезпечення позову, винесена для братів Суркісів, це немайнове рішення. Воно ухвалюється для збереження доказів, як-то арешт майна чи заборона вчиняти певні дії.

Суд задовольнив позов Суркісів проти "Приватбанку"

Тоді як ухвала Печерського суду є майновим рішенням, бо зобов'язує віддати 250 мільйонів доларів Суркісам, які мають бути виплачені на їхні іноземні рахунки, після чого вони розчиняться в повітрі.

Тобто суд виніс ухвалу про забезпечення позову, яка ледь не повністю відтворює задоволення позовних вимог – "Приватбанк" зобов'язали обслуговувати депозити.

Як повідомляє міністерство юстиції, у процесі були залучені практично всі можливі судові маніпуляції:

• це і формальний відповідач фізична особа, щоб змінити підвідомчість справи;
• і маніпуляція з судовим збором. Тобто, позов не про стягнення коштів, а про обслуговування депозитів;
• маніпуляція з вибором судді: ідентичні заяви подавалися одна за одною, аж поки система не розписала справу на певного суддю;
• маніпуляція зі способом забезпечення, яке було практично ідентичним до позивних вимог.

Але що відбулося зараз, через 3,5 роки після того, як у лютому 2017 Печерський суд виніс ухвалу про обслуговування депозитів Суркіса?

Представники цих офшорних фірм Суркісів подали заяву про роз'яснення рішення – і Печерський суд став на їхній бік та розписав порядок виконання ухвали за лютий 2017 року.

Зробив це одіозний суддя Сергій Вовк, який зараз в ухвалі розписав, що треба зобов'язати "Приватбанк" виплати Суркісам 250 мільйонів доларів депозитів їхніх офшорів та ще 100 мільйонів відсотків за ними.

Павло Вовк / Фото "Гордон"

Це має зробити державний виконавець — шляхом виставлення платіжних вимог на примусове списання коштів. А також повідомити правоохоронні органи про вчинення банкірами "Приватбанку" начебто злочину –відмови віддати Суркісам 350 мільйонів доларів.

Як заявив заступник голови наглядової ради "Приватбанку" Артем Шевальов, ця виплата скоротить можливість кредитування, прибуток і, відповідно, дивіденди, які банк заплатить до держбюджету у 2021 році. Цю виплату суд зобов'язав здійснити фірмам Суркісів лише на етапі забезпечення позову. Сам позов по своїй суті не розглянутий. Докази не оцінені, і рішення немає.

Якщо кошти стягнути з "Приватбанку", то у випадку задоволення позову, він ніколи не зможе обслуговувати їх як депозити. Адже позовні вимоги фірми Суркісів заявили не як стягнення коштів, а як зобов'язання обслуговувати депозити.

От така брудна та ганебна маніпуляція коштами української держави. Яка порушує питання не лише про зменшення впливу олігархів, але і про те, що судова реформа на низовій ланці в Україні так і не відбулася.

І Печерський суд залишився бастіоном купленого правосуддя, без реформування якого, як і Окружного адміністративного суду Києва, ніхто ніколи не повірить в Україну: ні громадяни, ні бізнесмени, ні міжнародні інвестори.