Найбільше українців непокоїть поширення наркотиків, нетверезі водії, хулігани — дослідження

Такі висновки загальнонаціонального соціологічного дослідження оприлюднив Фонд «Демократичні ініціативи».

Його провели спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 3 по 9 липня 2020 року.

Методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» дослідники опитали 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Дослідники встановили, що на місцях громадян найбільше турбують проблеми:.

поширення і вживання наркотиків (40%);.

водіння автотранспорту водіями у нетверезому стані (38%);.

хуліганство (37%);.

корупція посадових осіб різних органів влади (25%);.

пограбування помешкань (25%);.

крадіжки в громадських місцях (21%);.

шахрайство (21%).

На думку громадян, більш-менш правоохоронці справляються з хуліганством і водінням автотранспорту в нетверезому стані (21% і 16% опитаних відповідно).

33% українців вважають, що правоохоронці не справляються з вирішенням жодних проблем, 27% не змогли дати відповіді.

Загалом по країні найбільший розрив між визнанням важливості проблеми та оцінкою роботи правоохоронців спостерігається за такими позиціями: поширення і вживання наркотиків (40% респондентів вважають це серйозною проблемою, тоді як лише 8% відзначають роботу правоохоронців з припинення таких злочинів), корупція (25% і 4% відповідно), пограбування помешкань (25% і 4% відповідно), шахрайство (21% і 5% відповідно), розбійні напади на громадян (12 і 4% відповідно).

У регіональному розрізі аналітики відзначили тенденції:.

на поширення та вживання наркотиків скаржилися більшість респондентів південних (59%) та східних регіонів (54%);.

проблему хуліганства частіше відзначали мешканці Сходу (43%) і малих міст (з населенням менше 49 тис.

пограбування приватних помешкань частіше згадували у південних та східних областях (29% і 31% відповідно);.

шахрайство сильніше непокоїть мешканців сходу країни (32%);.

на крадіжки в громадських місцях частіше нарікали жителів великих міст (27% у містах з понад 1 млн осіб та 28% у містах від 100 тис.

до 1 млн осіб) та в центральних областях (26%);.

на корупцію посадових осіб теж найчастіше нарікають мешканці великих міст (39% у містах-мільйонниках та 30% у містах від 100 тис.

до 1 млн осіб).

Аналітики фонду роблять висновок, що точкова й цілеспрямована робота над зниженням рівня певного виду злочинів у певних регіонах та областях країни, насамперед на сході країни, допоможе не тільки покращити загальну криміногенну ситуацію, а й зміцнити становище держави загалом.

Важливо також звернути увагу на цільову профілактичну та інформаційно-навчальну роботу із громадянами щодо запобігання певним злочинам (шахрайства, пограбування помешкань) та способів взаємодії з правоохоронцями щодо їх вчасного припинення.

Громадяни вважають, що самі правоохоронці вдаються до порушень закону через:.

впевненість у безкарності (42%);.

корумпованість безпосередніх керівників правоохоронців, які вчинили порушення (38%);.

недосконалість законодавства, відсутність жорстких покарань (36%);.

кругову поруку серед правоохоронців і захист керівництвом (35%).

«У масовій свідомості злочини, вчинені правоохоронцями, пов’язані з упевненістю громадян у тому, що правоохоронці не здатні й не зацікавлені припиняти злочини у власних лавах.

Таке уявлення могло сформуватися внаслідок того, що громадяни практично переконані в тому, що правоохоронці-злочинці не будуть покарані й засуджені через здатність тиснути чи підкупити слідство і суд, корисливість їхнього безпосереднього начальства та недосконале законодавство», — пояснили дослідники.

Інфографіка dif.

Також, за результатами опитування, громадяни не пов’язують злочини правоохоронців із недбалістю вищого керівництва чи злиттям правоохоронних органів із злочинними структурами.

«Вчасне, адекватне, жорстке і послідовне реагування керівників правоохоронних органів на злочини своїх підлеглих лишаються точкою, від якої можна починати/продовжувати формувати довіру громадян до правоохоронної системи загалом та окремих органів зокрема», — зазначили в ДІФ.

Інший важливий напрям формування довіри до системи — запровадження достатніх законодавчих запобіжників.

У ході дослідження також з'ясували, що українці не довіряють жодному правоохоронному органу країни.

Згідно з нещодавнім дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», 84% громадян підтримали би незалежність України на гіпотетичному референдумі.

Найбільш ефективно впливати на владу можливо за допомогою ЗМІ, вважають опитані представники громадських організацій в іншому дослідженні ДІФ.

Check назвали топ фейків і маніпуляцій першого року парламенту 9-го скликання.

Також розпочато онлайн-опитування громадських об'єднань щодо реєстрації ГО.

Ми хочемо тримати з вами зв'язок.

Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами у нашому телеграм-каналі "Що там у ГО?".

Якщо хочете бути в курсі головних новин про життя громадянського суспільства в Україні, підписуйтесь на нашу розсилку.

Пишемо раз на тиждень і без спаму.